Адміністративний процес як різновид юридичного процесу, складається з проваджень та стадій, зміст, особливості та порядок здійснення яких обумовлюється публічно-правовими відносинами, шо утворюють предмет діяльності адміністративних судів.
Розгляд та вирішення публічно-правових спорів у адміністративних судах здійснюється за правилами таких проваджень:
1) провадження у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень;
2) провадження у справах, пов'язаних із виборчим процесом чи процесом референдуму;
3) провадження у справах за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Названі провадження адміністративного процесу виділені нами у три основні групи з урахуванням таких критеріїв як: 1) суб'єкти спірних правовідносин; 2) зміст спірних правовідносин; 3) об'єкт спірних правовідносин.
Провадження адміністративного процесу послідовно здійснюються через сукупність стадій, які залежно від волевиявлення сторін адміністративної справи та процесуальних дій, що виконуються у межах кожної із них, поділяються на два основні види: обов'язкові (конститутивні) та необов'язкові (факультативні) стадії.
Необхідність класифікації стадій адміністративного процесу за ступенем їх обов'язковості та місця у структурі такого процесу пояснюється потребою детально розібратись в особливостях цих стадій, намаганням розкрити їх найбільш загальні закономірності, цільове призначення і специфіку здійснення. Така класифікація сприяє з'ясуванню природи процесуальних стадій і вимог, які висуваються законом до дій учасників процесу на окремому просторово-часовому відрізку. Практичне значення класифікації полягає у тому, що вона покликана забезпечити прийняття законних і обґрунтованих рішень з урахуванням загальних і спеціальних вимог, які мають бути враховані під час розгляду адміністративної справи з метою досягнення кінцевого правового результату. Тому, виходячи із викладеного, усі існуючі стадії адміністративного процесу і зводяться традиційно, як вже зазначалось, до двох основних
груп: обов'язкові (конститутивні) та необов'язкові (факультативні) стадії'.
Обов'язкові (конститутивні)^ стадії адміністративного процесу є неодмінними частинами такого процесу, без них його виникнення, існування та розвиток взагалі неможливий. Розпочавшись, адміністративний процес, незалежно від волевиявлення його учасників, проходить через усі існуючі обов'язкові стадії.
Сутність цієї групи стадій адміністративного процесу полягає у тому, що вони здійснюються по кожній адміністративній справі, яка закінчується остаточним юридичним вирішенням і тому мають розглядатись як обов'язкові, за винятком випадків, коли справа припиняється в попередній стадії^.
Необов'язкові (факультативні)* стадії адміністративного процесу, на відміну від обов'язкових, виникають виключно за волевиявленням учасників такого процесу й за відсутності такого волевиявлення взагалі можуть і не виникнути.
Такі стадії здійснюються лише у випадках необхідності, обумовленої обставинами конкретної адміністративної справи. Не можуть вважатися обов'язковими ті стадії, які повністю залежать від волі, ініціативи учасників процесу і як наслідок можуть як стати, так і не стати предметом розгляду вищої інстанції'.
Зауважимо, що назви стадій адміністративного процесу, види та сутність яких будуть розглянуті нижче, обумовлені рядом факторів, а саме:
1) змістом самої стадії та процесуальними діями, які в її межах здійснюються;
2) нормативно-правовим закріпленням відповідної стадії. Назва, зміст та порядок здійснення стадій адміністративного процесу, його учасники та інші процесуальні особливості стадій такого процесу в основному закріплені у КАС України;
3) процесуальною метою здійснення відповідної стадії адміністративного процесу.
Отже, стадіями адміністративного процесу є:
1) порушення адміністративної справи в адміністративному суді (звернення до адміністративного суду та відкриття провадження в адміністративній справі);
2) підготовка адміністративної справи до судового розгляду (підготовче провадження);
