В яких заняттях поступово повинні вгправлятися діти від самого народжешння, щоб на шостому році свого життя вони засвоїли ці вправи

1. Хто не знає того, що сучки багатолiтнього дерева зберiгають те саме розташування, яке мали з самого виникнення. Адже iнакше не могло й бути

З. Тому батьки не повиннi вiдкладати виховання до навчання своїх дiтей вчителями i служителями церкви (оскільки неможливо дерево, що виросло кривим, зробити прямим, i лiс, порослий терниною, перетворити на сад). Вони самi повиннi вивчити способи поводження iз своїми скарбами, відповідно до їх цінності, щоб пiд їхнiм власним керiвництвом дiти починали зростати у мудростi й любовi до. людей

7. А що стосується нравiв i добрих якостей, то дiти повиннi вiдзначатися такими:

а) п о м i р н i с т ю; Iх треба навчити їсти i пити вiдповiдно до вимог природи; не об’єдатися i не переповнюватися стравою i питтям понад потребу;

б) о х а й н i с т ю, щоб вони навчилися зберiгати пристойність під час їжі, в одязі, і в догляді за тілом;

в) п о в а г о ю до старших, щоб вони навчилися ставитися з повагою до їхніх дiй, слiв i поглядiв;

г) л ю б’ я з н i с т ю, щоб вони за знаком i словом старших готов були негайно виконати все;

л) вкрай необхiдно, щоб вони навчилися говорити правду….Хай же ніколи не привчають їх брехати і говорити е) також треба привчати їх до справедливостіi, щоб вони не торкалися нiчого чужого, не чiпали, не брали потай, не хова ли i не завдавали комусь шкоди;

е) треба також привчати їх до б л а г о д i й н о с т i; бути приємними для iнших, щоб вони були щедрими, а не скупими й не заздрісними.

ж) надзвичайно важливо п р и в ч а т и їх д о п р а ц i, щоб вони звикли уникати лінивого дозвiлля;

з) Їх треба привчати не тільки говорити, а й м о в ч а т и, де це необхiдно.

и) треба привчати їх до те р п i н н я, щоб вони не думали, що все повинно з’явитися до них за їхнім кивком; з раннього віку вони поступово повинні привчатися приборкувати пристрасть;

i) оскільки (гуманність) i готовність служи ти старшим є особливою окрасою юнацтва, то буде доцільним, щоб i до цього вони привчалися з дитинства;

й) хай вони навчаться також того, що рзвиває витонченість манер, щоб до кожного виявляти делiкатнiсть, умiти вiтатися, подавати руку, схиляти коліно, дякувати за послугу тощо.

к) а щоб тут не виявилося деякої легковажності або грубощів, вони повинніi разом з тим привчатися т р и м а т и с е б е з г i д н с т ю, в усьому поводити себе стримано i скромно. Володiючи такими якостями, хлопчик легко... здобуде собi прихильність у людей.

8. Щодо вiльних мистецтв, то вони поділяються на три розряди. Адже ми вчимося одне-знати, друге-робити, трете-говорити, або краще-вьому (знати, дiяти, говорити), крiм поганого.

9. У першi шiсть рокiв дитина починае пiзнавати таке:

а) вiдносно природних явищ, що стосується фізикии, дитина дiзнається про назви стихiй i вогню, повiтря, води, землi i навчається називати дощ, снiг, свинець, лiд, залiзо тощо. До цього нона приєднує назви дерев i деяких, бiльш вiдомих, i тих, що частiше трапляються трав i квiтів: фiалки, карнофiли, троянди також вiдмiнностi тварин: що таке птах, тварина, кiнь, корова тощо; нарештi,як називаються зовнiшнi частини тiла, для якої мети вони призначенi: вуха — щоб слухати, ноги — щоб бiгати та iнше.

б) з о п т и к и їй буде достатньо знати, що таке темрява, що таке свiтло i вiдмiнностіi деяких найбiльш уживаних кольорів, а також назви

в) в а с т р о н о м і ї — розрiзняти Сонце, Мiсяць i зiрки;

т) в г е о г р а ф i ї — мiсце, де нона народилася і де вона живе: село, мiсто, фортецю або замок. Що таке поле,що таке гора, луки, лiс, рiка та iнше;

д) дитина схоплює першi лінії х р он о л ог і ї якщо довідається, щоо таке година, день, тиждень, мiсяць, рік, що таке весна, лiто та інше

е) з е к о н о м i к и (господарства) дитина повинна довiдатися, хто належить до складу сiм ї хто нi;

ж) з п о л і т и к и — довiдатися про якого-небудь у державi консула (бюргемейстра), сенатора (члена ради) або суддю (фогта); подiбним чином довiдатися про те, що громадяни iнодi збираються на наради тощо.

10.Що стосується видiв дiяльностi, то деякi належать до дії м и с т е ц т в а, стосуються розуму і мови, наприклад, дiалектика, арифметика, геометрiя, музика; деякi —до дії руки, наприклад, ручнi роботи і фiзичнi вправи;

а) початки д i а л е к т и к и в першi шiсть рокiв можуть бути засвоенi лише настiльки, щоб дитина розумiла, що таке запитання, що таке вiдповiдь, і навчилася на запропоноване запитання вiдповiдати прямо, а не так, щоб на запитання про часник розповiдала про цибулю;

б) основами а р и ф м е т и к и буде, якщо дитина знатиме, що таке багато або що таке мало, i буде вмiти рахувати до 20 або до 60 1 розуміти, що таке число парне або непарне, а також, що З бiльше за 2; 3 i 1=4 тощо;

в) з г е о м е т р i ї вона довiдається, що означає мале або велике, коротке або довге, вузьке або широке, тонке або товсте. Також, що називається чвертю, лiктем, сажнем;

г) м у з и ч н і в м і н н я дiтей полягатимуть у тому, щоб спiвати напам’ять який-небудь вiршик з псалмiв або гiмнiв;

д) початком якого-небудь р е м е с л а або п р а ц і буде, якщо дiти навчаться того, що їм так притаманне: рубати, колоти, сiкти, будувати, розмiщувати, зв’язувати, розв’язувати, звалювати в купу, розвалювати.

11. Що стосується м о в и, то вона розвивається граматикою, риторикою і поетикою:

а) г р а м а т и к а. для перших шести рокiв полягатиме в тому, щоб дитина могла назвати стiльки речей, скiльки їх знаб, хоч би вона могла висловити це поки що й з помилками, але ясно i виразно, щобїїI можна було зрозумiти;

б) р и т о р и к а дiтей полягае в тому, щоб користуватися природними жестами, а також у тому, щоб наслiдувати тропи i фiгури, якi вони чують;

в) початки п о е т и к и полягатимуть у тому, щоб вивчити напам’ять кiлька вiршiв або рим.

12. Далi, необхiдно звернути увагу на те, що в окремих цих знаннях і вмiннях необхiдно з дiтьми посуватися вперед, не роэподiляючи матерiал з повною точнiстю за роками або мiсяцями (як буде пiзнiше в iнших школах),—i саме з таких причин:

а) не всi батьки можуть дотримуватися в своему домi такого роду порядку, як це буває в громадських школах, де жоднi стороннi справи не порушуватимуть порядку роботи

б) в цьому першому дитячому вiцi не всi дiти володiють однаковими здiбностями: деякi починають говорити на першому, а деякi — тiльки на другому або навiть на третьому роцi.

13. Отже, я покажу, яким чином у першi шiсть рокiв треба давати освiту дiтям: 1) у розумiннi речей; 2) у фiзичнiй працi i в спритностi; 3) в мистецтвi мови; 4) у нравах i доброчесностi; 5) в благочестi; 6) оскiльки основою всього цього є життя i мiцне здоров’я, то перш за все буде вказано, яким чином при старанному доглядi батькiв можна зберегти дiтей здоровими i незiпсованими.

Роздiл V