1. Хто не знає того, що сучки багатолiтнього дерева зберiгають те саме розташування, яке мали з самого виникнення. Адже iнакше не могло й бути
З. Тому батьки не повиннi вiдкладати виховання до навчання своїх дiтей вчителями i служителями церкви (оскільки неможливо дерево, що виросло кривим, зробити прямим, i лiс, порослий терниною, перетворити на сад). Вони самi повиннi вивчити способи поводження iз своїми скарбами, відповідно до їх цінності, щоб пiд їхнiм власним керiвництвом дiти починали зростати у мудростi й любовi до. людей
7. А що стосується нравiв i добрих якостей, то дiти повиннi вiдзначатися такими:
а) п о м i р н i с т ю; Iх треба навчити їсти i пити вiдповiдно до вимог природи; не об’єдатися i не переповнюватися стравою i питтям понад потребу;
б) о х а й н i с т ю, щоб вони навчилися зберiгати пристойність під час їжі, в одязі, і в догляді за тілом;
в) п о в а г о ю до старших, щоб вони навчилися ставитися з повагою до їхніх дiй, слiв i поглядiв;
г) л ю б’ я з н i с т ю, щоб вони за знаком i словом старших готов були негайно виконати все;
л) вкрай необхiдно, щоб вони навчилися говорити правду….Хай же ніколи не привчають їх брехати і говорити е) також треба привчати їх до справедливостіi, щоб вони не торкалися нiчого чужого, не чiпали, не брали потай, не хова ли i не завдавали комусь шкоди;
е) треба також привчати їх до б л а г о д i й н о с т i; бути приємними для iнших, щоб вони були щедрими, а не скупими й не заздрісними.
ж) надзвичайно важливо п р и в ч а т и їх д о п р а ц i, щоб вони звикли уникати лінивого дозвiлля;
з) Їх треба привчати не тільки говорити, а й м о в ч а т и, де це необхiдно.
и) треба привчати їх до те р п i н н я, щоб вони не думали, що все повинно з’явитися до них за їхнім кивком; з раннього віку вони поступово повинні привчатися приборкувати пристрасть;
i) оскільки (гуманність) i готовність служи ти старшим є особливою окрасою юнацтва, то буде доцільним, щоб i до цього вони привчалися з дитинства;
й) хай вони навчаться також того, що рзвиває витонченість манер, щоб до кожного виявляти делiкатнiсть, умiти вiтатися, подавати руку, схиляти коліно, дякувати за послугу тощо.
к) а щоб тут не виявилося деякої легковажності або грубощів, вони повинніi разом з тим привчатися т р и м а т и с е б е з г i д н с т ю, в усьому поводити себе стримано i скромно. Володiючи такими якостями, хлопчик легко... здобуде собi прихильність у людей.
8. Щодо вiльних мистецтв, то вони поділяються на три розряди. Адже ми вчимося одне-знати, друге-робити, трете-говорити, або краще-вьому (знати, дiяти, говорити), крiм поганого.
9. У першi шiсть рокiв дитина починае пiзнавати таке:
а) вiдносно природних явищ, що стосується фізикии, дитина дiзнається про назви стихiй i вогню, повiтря, води, землi i навчається називати дощ, снiг, свинець, лiд, залiзо тощо. До цього нона приєднує назви дерев i деяких, бiльш вiдомих, i тих, що частiше трапляються трав i квiтів: фiалки, карнофiли, троянди також вiдмiнностi тварин: що таке птах, тварина, кiнь, корова тощо; нарештi,як називаються зовнiшнi частини тiла, для якої мети вони призначенi: вуха — щоб слухати, ноги — щоб бiгати та iнше.
б) з о п т и к и їй буде достатньо знати, що таке темрява, що таке свiтло i вiдмiнностіi деяких найбiльш уживаних кольорів, а також назви
в) в а с т р о н о м і ї — розрiзняти Сонце, Мiсяць i зiрки;
т) в г е о г р а ф i ї — мiсце, де нона народилася і де вона живе: село, мiсто, фортецю або замок. Що таке поле,що таке гора, луки, лiс, рiка та iнше;
д) дитина схоплює першi лінії х р он о л ог і ї якщо довідається, щоо таке година, день, тиждень, мiсяць, рік, що таке весна, лiто та інше
е) з е к о н о м i к и (господарства) дитина повинна довiдатися, хто належить до складу сiм ї хто нi;
ж) з п о л і т и к и — довiдатися про якого-небудь у державi консула (бюргемейстра), сенатора (члена ради) або суддю (фогта); подiбним чином довiдатися про те, що громадяни iнодi збираються на наради тощо.
10.Що стосується видiв дiяльностi, то деякi належать до дії м и с т е ц т в а, стосуються розуму і мови, наприклад, дiалектика, арифметика, геометрiя, музика; деякi —до дії руки, наприклад, ручнi роботи і фiзичнi вправи;
а) початки д i а л е к т и к и в першi шiсть рокiв можуть бути засвоенi лише настiльки, щоб дитина розумiла, що таке запитання, що таке вiдповiдь, і навчилася на запропоноване запитання вiдповiдати прямо, а не так, щоб на запитання про часник розповiдала про цибулю;
б) основами а р и ф м е т и к и буде, якщо дитина знатиме, що таке багато або що таке мало, i буде вмiти рахувати до 20 або до 60 1 розуміти, що таке число парне або непарне, а також, що З бiльше за 2; 3 i 1=4 тощо;
в) з г е о м е т р i ї вона довiдається, що означає мале або велике, коротке або довге, вузьке або широке, тонке або товсте. Також, що називається чвертю, лiктем, сажнем;
г) м у з и ч н і в м і н н я дiтей полягатимуть у тому, щоб спiвати напам’ять який-небудь вiршик з псалмiв або гiмнiв;
д) початком якого-небудь р е м е с л а або п р а ц і буде, якщо дiти навчаться того, що їм так притаманне: рубати, колоти, сiкти, будувати, розмiщувати, зв’язувати, розв’язувати, звалювати в купу, розвалювати.
11. Що стосується м о в и, то вона розвивається граматикою, риторикою і поетикою:
а) г р а м а т и к а. для перших шести рокiв полягатиме в тому, щоб дитина могла назвати стiльки речей, скiльки їх знаб, хоч би вона могла висловити це поки що й з помилками, але ясно i виразно, щобїїI можна було зрозумiти;
б) р и т о р и к а дiтей полягае в тому, щоб користуватися природними жестами, а також у тому, щоб наслiдувати тропи i фiгури, якi вони чують;
в) початки п о е т и к и полягатимуть у тому, щоб вивчити напам’ять кiлька вiршiв або рим.
12. Далi, необхiдно звернути увагу на те, що в окремих цих знаннях і вмiннях необхiдно з дiтьми посуватися вперед, не роэподiляючи матерiал з повною точнiстю за роками або мiсяцями (як буде пiзнiше в iнших школах),—i саме з таких причин:
а) не всi батьки можуть дотримуватися в своему домi такого роду порядку, як це буває в громадських школах, де жоднi стороннi справи не порушуватимуть порядку роботи
б) в цьому першому дитячому вiцi не всi дiти володiють однаковими здiбностями: деякi починають говорити на першому, а деякi — тiльки на другому або навiть на третьому роцi.
13. Отже, я покажу, яким чином у першi шiсть рокiв треба давати освiту дiтям: 1) у розумiннi речей; 2) у фiзичнiй працi i в спритностi; 3) в мистецтвi мови; 4) у нравах i доброчесностi; 5) в благочестi; 6) оскiльки основою всього цього є життя i мiцне здоров’я, то перш за все буде вказано, яким чином при старанному доглядi батькiв можна зберегти дiтей здоровими i незiпсованими.
Роздiл V
