Обрання найвищого правителя

Але ніхто, однак, не може досягти звання найвищого правителя, крім того, хто знає історію всіх народів, усі їх звичаї, релігійні обряди, закони, всі республіки та монархії, законодавців і винахідників наук та ремесел і будову та історію неба. Так само вважається для цього необхідним ознайомитися з усіма ремеслами. Так само треба знати й науки фізичні, і математичні, і астрологічні. Не так важливе знайомство з мовами, бо вони мають багато перекладачів – граматиків. Але передусім необхідно збагнути метафізику та богослів’я; пізнати коріння, основи та доказ усіх мистецтв і наук; подібності та відміни в речах; необхідність, долю та гармонію світу; могутність, мудрість та любов у речах і Богові... Таким чином, вже задовго відомо, хто стане найвищим правителем. Але ніхто, проте, не дістає цього звання раніше, ніж дійде тридцятирічного віку. Посада ця незмінювана доти, доки знайдеться той, хто буде мудрішим від свого попередника і здібнішим за нього до управління.

 

Спільність життя та занять

Будинки, спальні, ліжка і все інше необхідне у них спільне.... Заняття абстрактними науками та ремеслами є в них спільні як для чоловіків, так і для жінок, з однією тільки різницею: найважчі ремесла та роботи поза містом виконують чоловіки... У кожному колі є свої кухні, магазини, комори для посуду, харчових припасів та напоїв. Щоб стежити за виконанням усіх обов’язків у цій частині, приставлені поважні старі чоловік та жінка, які розпоряджаються прислуговуючими і мають владу бити чи наказувати, бити недбалих та неслухняних; і в той же час вони помічають і відзначають хлопців та дівчат, які краще за інших виконують окремі обов’язки. Уся молодь прислуговує старшим, кому минуло 40 років.

В обов’язки лікарів входить замовлення кухарям їжі на кожен день: що готувати старим людям, що молоді і що хворим. Посадові особи отримують більші і кращі порції, і з своїх порцій вони завжди виділяють що-небудь на стіл дітям, які вранці показали себе більш старанними на лекціях, у вчених бесідах чи на військових заняттях.

...Вигодоване груддю немовля передається для догляду начальницям, якщо це дівчинка, або начальників, якщо це хлопчик. І тут разом з іншими дітьми вони вивчають, граючись, азбуку, розглядають картини, бігають, гуляють, борються; знайомляться по зображенням з історією і мовами.... На сьомому році життя переходять вони до природничих наук, а потім і до інших, за рішенням начальства, а потім і до ремесел. Менш здібних дітей відправляють у село, але деякі з них, більш успішні, повертаються назад у місто.... Знання в місті Сонця так легко засвоюються дітьми, що учні досягають більших успіхів за один рік, ніж в інших містах за 10 чи 15 років.... Діти не визнають ніякого іншого відпочинку, окрім того, під час якого вони набувають ще більше знань...

У місті Сонця, де обов’язки, мистецтва, роботи розподіляються між усіма, кожна людина працює не більше 4 годин у день; останній час проводиться в приємних заняттях наукою, співбесідах, читанні, оповіданнях, письмі, прогулянках, розвитку розумових і тілесних здібностей, і все це робиться радісно....

 

ЯН АМОС КОМЕНСЬКИЙ

(1592 – 1670)

 

ПАМПЕДИЯ

Пампедия (лат., грецькою – панпедія – всезагальне виховання) – частина четверта великої філософсько-педагогічної праці Я.А.Коменського „Всезагальної ради про виправлення справ людських”, над якою він працював з 1645 року й до кінця свого життя. Написана латиною.

На думку Коменського, світ не може бути виправленим без виправлення людей. Засобом покращення моралі є педія, яка відкриває людині джерело світла; в педії навчання і виховання утворюють єдине ціле. Життя і світ – єдина школа; вони розглядаються в педії з виховної позиції. Проте сприяти виправленню світу педія може тільки тоді, коли вона є „пампедіяєю”. Пампедія – це нова наука, створена Коменським. Це не педагогіка, оскільки педагогіка має своїм предметом формування особистості дитини та юнака; але це й не андрогогіка, тобто виховання дорослих. Предмет пампедії охоплює все життя людини від зачаття до смерті. Пампедія, як її визначає Коменський, означає формування цілісної, всебічно розвиненої людини, це наука про навчання здорових і хворих, молодих і старих, квітучих і вмираючих усьому, що необхідно для достойного життя і достойної смерті, про навчання всіма способами і протягом усього життя безперервно. Таким чином, Коменський заклав основи науки про неперервну освіту практично кожної людини у будь-якому віці, будь-якого соціального становища, в будь-якому куточку землі.

Уривки з „Пампедії” Я.А.Коменського друкуються за виданням: Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения: В 2-х т. – Т.2. – М.: Педагогика, 1982. – С. 404–408.

 

ПАМПЕДИЯ

Глава V. Пансхолия

1. Как для всего рода человеческого весь мир – школа, от начала и до конца веков, так для каждого человека его жизнь – школа, от колыбели до гроба; и мало сказать вместе с Сенекой: “Учиться ни в каком возрасте не поздно”, но надо говорить: каждый возраст предназначен для учения, и одни и те же пределы отведены человеческой жизни и человеческой школе. Больше того, ни самой смертью, ни даже границами мира не кончается человеческая жизнь. Всякому родившемуся человеку предстоит за пределами всего этого идти в вечность, как бы в небесную академию.

5. Очень легко достичь, чтобы всякая жизнь стала школой. Лишь бы дать каждому возрасту делать то, к чему он способен, и всю жизнь человек будет иметь, чему учиться, что делать, в чем преуспевать и откуда собирать плоды жизни...

6. Весь срок человеческой жизни (данный ей для совершенствования тела, духа и души) делится на семь частей. Первая из них – зачатие и формирование в лоне матери; вторая – рождение и следующее за ним младенчество; третья – детство; четвертая – отрочество; пятая – молодость; шестая – зрелость; седьмая – старость, сменяющаяся смертью. Так что уместнее всего будет уста­новить семь школ постепенного совершенствования человека.

7. Первая школа будет всюду, где родятся люди; вторая – в каждом доме; третья – в каждой деревне; четвертая – в каждом городе; пятая – в каждом государстве или провинции; шестая – во всем мире; седьмая – везде, где окажутся старые люди. Первые две могут называться частными школами, ибо забота о них падает лич­но на родителей; средние три могут называться общественными, поскольку они находится под надзором церкви и властей; последние две – личные, ибо каждый повзрослел уже настолько, что может и должен стать сам мастером своей судьбы, будучи предоставлен Богу и самому себе.

 

МАТЕРИНСЬКА ШКОЛА.