Особливості ведення оборонного бою при виході із бою і відході

Вихід із бою являє собою дії підрозділів, що пов'язані із залишенням опорних пунктів (позицій, районів, рубежів) у безпосередньому зіткненні з противником і вихід на відстань, що забезпечує виконання подальшого завдання. Він може проводитись для вирішення самостійних завдань або здійснюватись одночасно з відходом.

Під час самостійних дій вихід із бою здійснюється з метою відриву від противника, здійснення перегрупування, переносу зусиль з одного напрямку (рубежу) на інший, підсилення особливо небезпечних напрямків, закриття проломів, які утворились унаслідок вогневих ударів противника, прикриття відкритих флангів тощо. Під час відходу підрозділів із положення безпосереднього зіткнення з противником вихід із бою є його початковим, самим складним і відповідальним етапом.

Відхід являє собою залишення підрозділами опорних пунктів (позицій, рубежів), які вони займали, і відведення їх на інші позиції (рубежі, райони), які розміщені у глибині своєї оборони. Він може здійснюватись в умовах безпосереднього зіткнення з противником або у відсутності зіткнення з ним. Під час відходу в умовах безпосереднього зіткнення з противником йому передує вихід із бою.

Відхід здійснюється з метою виводу підрозділів з-під ударів переважаючого противника, зайняття найбільш вигідного положення для подальших дій, виграшу часу, вивільнення сил для дій на іншому напрямку. Він застосовується у випадках, коли за умов обстановки вигідніше залишити частину місцевості, нанести противнику ураження і зберегти свій особовий склад і бойову техніку.

269. Взвод (відділення) виходить із бою і відходить, як правило, у складі батальйону (роти). Для прикриття головних сил при виході з бою взвод може призначатися до складу підрозділу прикриття. Відхід взводу може здійснюватися по відділеннях на бойових машинах використовуючи складки місцевості. У пішому порядку відхід взводу може здійснюватися по відділенням або почергово по «двійкам», «трійкам».

Гранатометний (протитанковий) взвод виходить із бою і відходить у складі батальйону в повному складі або відділеннями (розрахунками) може придаватися підрозділу прикриття (заслону), як правило, в нічний час або в інших умовах обмеженої видимості.

Вихід із бою (з оточення) і відхід проводиться тільки за наказом (з дозволу) старшого командира.

Відхід взвод здійснює, як правило, у складі роти або може діяти самостійно в головній (тильній, боковій) похідній заставі або в заслоні.

270. Отримавши завдання на вихід із бою (з оточення) і відхід у складі роти, командир взводу повинен: швидко усвідомити його, оцінити обстановку, прийняти рішення, провести рекогносцировку (при необхідності і лише на етапі виходу в район збору взводу), видати усний бойовий наказ, організувати взаємодію, спостереження, маскування й управління, визначити порядок підготовки взводу до виходу з бою і відходу, намітити склад чергових вогневих засобів і спостерігачів.

Під час усвідомлення завдання командир взводу повинен зрозуміти мету дій, завдання взводу і роти, час, до якого утримувати позицію, і особливо порядок виходу з бою і відходу в район збору взводу і роти, маршрути і час виходу на них, завдання сусідів, а також місце взводу в похідному порядку роти, напрямок (маршрут) і кінцевий рубіж відходу, час готовності до відходу і сигнали.

Під час оцінки обстановки командир взводу повинен вивчити по карті і визначити: положення, склад і можливий характер дій противника до і з початком виходу з бою, якими засобами він може діяти на взвод і які з них треба знищити, маршрут (напрямок) відходу і до яких дій бути готовим; положення, забезпеченість і можливості взводу щодо пониження можливостей противника і знищення його найбільш небезпечних цілей, порядок прикриття димами (аерозолями) виходу з бою; положення і характер дій сусідів під час залишення позицій і виходу у район збору; характер місцевості, її захисні і маскуючи властивості в опорному пункті взводу, в районах збору і на маршруті відходу й її вплив на дії виходу; які з фортифікаційних споруд (траншеї, ходи сполучення тощо) можливо використати для відходу в райони збору взводу і роти.

У рішенні командир взводу визначає порядок дій при виході з бою в район збору взводу і роти (якому противнику перед фронтом взводу і на флангах нанести ураження, порядок, способи дій взводу при виході взводу з бою в район збору, заходи щодо введення противника в оману), а при відході (побудову похідного порядку і до яких дій бути готовим); завдання відділенням (танкам), приданим підрозділам і вогневим засобам, організацію управління при виході з бою і відході.

Під час організації взаємодії командир взводу вказує: порядок спостереження, зв’язку і дій взводу при виході взводу в район збору взводу і роти і при відході, а також при виявленні противником виходу з бою; порядок дій взводу під час нападу авіації противника і застосування ним засобів масового ураження, високоточної і запалювальної зброї, а також засобів дистанційного мінування; порядок використання приладів нічного бачення (світломаскуючих пристроїв), виконання правил маскування і дисципліни маршу при відході; сигнали оповіщення управління, взаємодії і порядок дій за ними, а при відході у передбаченні вступу до бою і порядок узгодження дій відділення між собою і сусідами; час, сигнал початку відходу, місце пунктів поповнення боєприпасами і пальним, місце евакуації машини, що вийшла із ладу і поранених.

Командир відділення, отримавши завдання на відхід у складі взводу, повинен: зрозуміти, де знаходиться противник і що він робить; зрозуміти завдання взводу, відділення і порядок його виконання, завдання сусідів, визначити і поставити завдання особовому складу; довести сигнали оповіщення, управління і взаємодії та порядок дій за ними, призначити спостерігача, за сигналами, що подає командир взводу.

Залишення опорного пункту (позицій) і відхід на вказаний рубіж (район збору) взвод здійснює усім складом одночасно або відділеннями (групами, по одному) послідовно займає вигідні позиції або виходить із району збору взводу. Під час відходу (виходу у район збору взводу) відділеннями (групами або по одному) відділення, що залишились на місці, а також ті, що зайняли вигідні позиції після висування у вказаному напрямку, своїм вогнем прикривають відхід (вихід) інших у район збору.

Відхід здійснюється в момент послаблення вогню противника, під прикриттям вогню своєї артилерії, ударів авіації, а також з використанням аерозолів.

271. Для прикриття батальйону (роти, об’єднаної військової групи) при виході з бою (оточення) взвод може призначатися до складу підрозділу прикриття із завданням підтримки попереднього режиму вогню і дій підрозділів в обороні, недопущення проникнення розвідки противника у глибину оборони (до головних сил), відбиття атаки його передових підрозділів і утримання опорного пункту (позиції) до встановленого часу або наказу на відхід.

Взвод може виконувати поставлене завдання, знаходячись у попередньому опорному пункті, або займати для цього позицію до 800 м по фронту, яку займали підрозділи напередодні. У цьому випадку бойовий порядок взводу будується, як правило, в лінію відділень, перехоплюючи танконебезпечні і доступні для піхоти противника напрямки. Позиції відділень можуть бути до 150-200 м по фронту, а проміжки між ними – до 100 м.

Під час усвідомлення завдання командир взводу повинен зрозуміти мету дій, завдання батальйону (роти) (райони збору, час і порядок виходу в них, маршрут, кінцевий рубіж (район) відходу і час його заняття), взводу (засоби посилення і підтримки, який опорний пункт (позицію), з яким завданням і до якого часу утримувати і порядок подальших дій), сусідів і готовність до виконання поставленого завдання.

Під час оцінки обстановки командир взводу повинен вивчити: склад, положення противника перед фронтом ділянки, що прикривається, і можливий характер його дій із виявленням відходу (прориву) головних сил і в інших умовах обстановки; стан, забезпеченість і можливості взводу і приданих підрозділів щодо виконання отриманого завдання; склад і положення сусідніх підрозділів прикриття, їх завдання, характер дій і умови взаємодії з ними; характер місцевості, її захисні та маскувальні властивості, наявність інженерних загороджень і природних перешкод, умови спостереження і ведення вогню в районі дій і у напрямку відходу. Крім того, командиру взводу необхідно врахувати стан погоди, пору року, час доби і визначити їх вплив на виконання поставленого завдання.

Під час організації взаємодії командир взводу повинен: визначити порядок дій щодо введення противника в оману на етапі виходу з бою головних сил і припинення спроб противника проникнути в глиб і відбиття його наступу, включаючи низьколітаючі літаки і вертольоти; вказати порядок дій відділень, приданих підрозділів і вогневих засобів при відході, вивезенні (винесенні) поранених і хворих, евакуації несправного озброєння і техніки.

У рішенні командир взводу визначає порядок дій щодо прикриття виходу з бою головних сил батальйону (роти), (якому противнику, де, якими засобами завдати ураження, які позиції, до якого часу утримувати та заходи щодо омани противника) і під час виходу (відходу) взводу з бою; завдання відділення, приданим підрозділам і вогневим засобам і організацію управління під час бою на позиції і відході з неї.

З отриманням завдання на прикриття дій батальйону (роти, об'єднаної військової групи) при відході (виході з оточення) взвод, що призначений у прикриття для забезпечення виходу з бою головних сил батальйону (роти, об'єднаної військової групи) і відриву їх від противника, займає вказану позицію (опорний пункт) і з метою введення противника в оману продовжує вести бій, імітуючи присутність головних сил до повного виходу їх із бою. У випадку атаки противника взвод завзятим утриманням позиції, яку займає, вогнем усіх засобів, діями з вогневих засад, обладнанням загороджень і перешкод забороняє його прорив.

Якщо противник виявить відхід головних сил і розпочне атаку підрозділів прикриття або зробить спробу обійти їх, взвод за підтримки вогню артилерії і сусідів завдає ураження атакуючому противнику і продовжує міцно утримувати позицію (опорний пункт), що займає.

Отримавши завдання (сигнал) на відхід, взвод може виходити з бою одночасно всім складом або скачками від рубежу на рубіж. Це можливо, коли противник не виявляє активності і не встановив його відхід. Використовуючи вигідні умови обстановки (після відбиття атаки і нанесення йому втрат, а також за умов обмеженої видимості), дотримуючись мір маскування і не привертаючи уваги противника взвод раптово залишає позиції (опорний пункт) і відходить у вказаний район (напрямку).

Після цього під прикриттям димів (аерозолів) він відходить на вигідний рубіж, закріплюється на ньому і веде бій із противником. Можливі і такі дії, коли частина взводу (одне-два відділення), веде бій із противником і прикриває відхід головних сил взводу; після розгортання їх на вигідному рубежі та під їх прикриттям ті, що залишились, здійснюють відхід.

Під час прориву головними силами батальйону (роти) кільця оточення взвод, призначений для прикриття, утримує займані позиції, не допускаючи звуження фронту оточення, і відходить тільки за наказом командира батальйону (роти) під прикриттям усіх видів зброї, аерозолів, загороджень і заслонів.

272. Аеромобільний (парашутно-десантний) взвод на бойових машинах десантних може призначатись у заслін для прикриття одного або обох флангів під час виходу з оточення батальйону (роти) і виходить з оточення останнім, прикриваючи вогнем відхід підрозділів прикриття. Відхід заслонів здійснюється за наказом командира підрозділу прикриття. Після виходу батальйону (роти) з кільця оточення і до з'єднання зі своїми військами бойові машини десантні взводів, що призначені в заслони, діють як бокові похідні застави. Для руйнування мостів, ділянок доріг та інших об'єктів на шляхах відходу від механізованого взводу може призначатися група солдатів-підривників.

З виходом на зазначений рубіж (у район збору) командир взводу уточнює завдання і діє згідно з розпорядженням старшого командира.