ДЕСАНТНО-ШТУРМОВІ ДІЇ АЕРОМОБІЛЬНОГО

(ПАРАШУТНО-ДЕСАНТНОГО) ВЗВОДУ (ВІДДІЛЕННЯ)

324. Десантно-штурмові дії – це сукупність узгоджених та взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій аеромобільних військових частин і підрозділів та приданих або штатних військових частин і підрозділів авіації СВ щодо десантування та виконання бойових завдань у тилу противника, які проводяться за єдиним замислом і планом.

Змістом десантно-штурмових дій є штурмові дії аеромобільних військових частин, підрозділів і ударні дії приданих або штатних військових частин, підрозділів авіації СВ у тилу противника.

Десантно-штурмові дії являють собою високоманеврені бойові дії десантів в тилу противника для одночасного або послідовного виконання найбільш важливих оперативно-тактичних і тактичних завдань.

Практична особливість десантно-штурмових дій полягає в їх універсальності. Десантно-штурмові дії можливо проводити в усіх збройних конфліктах, на всіх етапах, незалежно від місцевості, пори року та часу. При цьому такі дії повинні носити наступальний характер, без довготривалого зіткнення з противником, з обов’язковим швидким маневром (відходом) в інші райони або поверненням на свою територію для відновлення боєздатності і поповнення витрат. Важливою рисою десантно-штурмових дій є їх повітряно-наземний характер, який обумовлюється обмеженою здатністю військ до пересування повітрям, широкою можливістю використання вертольотів для вирішення завдань майже на всьому періоді десантно-штурмових дій.

325. Головний принцип десантно-штурмових дій: маневр – удар і знову маневр, нешаблонні способи дій, точна відповідність обстановці. Удари, які наносяться по противнику і його об’єктам, повинні бути стрімкі, короткі, а зіткнення з противником недовготривалим.

Практичною основою для дій аеромобільних військ є їх специфічні якості: мобільність і незалежність від умов місцевості та інфраструктури; здатність до чередування стрімкого пересуванню повітрям з діями на землі; можливості швидкого розосередження та зосередження.

Виконання бойового завдання складається з етапів:

підготовка десантно-штурмових дій;

перекидання десанту в райони виконання завдань (зону десантно-штурмових дій);

виконання бойових та спеціальних завдань в тилу противника;

повернення на свою територію та підготовку до наступних завдань.

Складовими десантно-штурмових дій є:

спільні удари, маневри та бої військових частин (підрозділів) аеромобільних військ і АСВ;

бойові дії тактичної авіації щодо прикриття та підтримки десантів;

бойові дій ракетних військ і артилерії;

бойові дії військ ППО;

виконання завдань з розвідки, радіоелектронної боротьби та інших видів забезпечення.

Виконання завдань в ході десантно-штурмових дій полягає у вогневому ураженні противника в районах десантування засобами старшого начальника та ударами вертольотів з повітря до початку висадження десантів; висадженні передових загонів та захопленні площадок приземлення з метою забезпечення висадки і організованого вступу в бій головних сил; оволодінні визначеними об’єктами противника та їх знищенні; організованому виході із бою і швидкому зборі та поверненні у розташування своїх військ.

326. В залежності від бойової обстановки основними способами десантно-штурмових дій є: десантно-ударні дії; десантно-рейдові дії; диверсійно-пошукові дії.

Десантно-ударні дії – це дії десантно-штурмових загонів (груп) у тилу противника з метою виведення із ладу розвіданих об'єктів противника. Тривалість ведення десантно-ударних дій визначається часом знаходження у повітрі вертольотів і складає до 2 год. Удар по об’єктах набуває значної могутності за рахунок дій десантів, які висаджені і діють у тактичній взаємодії з ударами вертольотів. Принцип ведення: десантування - удар - маневр (повернення через лінію зіткнення сторін).

Десантно-рейдові дії – це дії десантно-штурмових загонів і груп у тактичній та оперативній глибині з метою дорозвідки і послідовного виведення із ладу об'єктів противника у визначеній смузі (напрямку). Тривалість ведення десантно-рейдових дій визначається часом необхідним для виконання поставлених десантам завдань та тривалістю застосування вертольотів на день і зазвичай складає до 12 годин. Схема дій: пошук і дорозвідка – висадка десанту – швидкий короткий удар – маневр в інший район – пошук – висадка десанту – удар – маневр (повернення). Враховуючи раптовість і швидкоплинність такого способу, удари наносяться з ходу, в більшості випадків без залучення додаткових сил та засобів старшого начальника, тільки силами десантів і вертольотів.

Пересування може здійснюватись комбіновано – частиною сил десанту на вертольотах, рештою сил на бойових машинах. Десантно-рейдові дії, як правило, проводяться з базових районів, що захоплюються і утримуються десантниками. Завершенням цих дій може бути захоплення та утримання до підходу своїх військ важливих районів, рубежів, або повернення у вихідний район. Поповнення запасів матеріальних засобів та дозаправка вертольотів здійснюється за рахунок захоплених у противника та поданих своєю авіацією.

Диверсійно-пошукові дії – це дії десантно-штурмових загонів і груп у тилу противника у визначеному районі з метою пошуку та виведення із ладу елементів ВТЗ, систем управління, постачання і комунікацій та інших об’єктів. Тривалість ведення диверсійно-пошукових дій визначається часом необхідним для виконання поставлених десантам завдань та тривалістю застосування вертольотів на день і зазвичай складає до 12 годин. Вони проводяться малими підрозділами (взвод, іноді рота) – групами (загонами), що озброєні стрілецькою зброєю, вибуховими, протитанковими та іншими спеціальними засобами. Кожна група (загін) оснащується і формується окремо, в залежності від бойового завдання. Доставка та евакуація груп здійснюється на вертольотах. Виконання завдань може здійснюватися проведенням засідок; пошуків і нальотів; мінуванням та руйнуванням; демонстративних дій з метою затягування противника на перешкоди та райони загороджень; знищення (вивід з ладу) елементів систем управління та постачання; зруйнування об’єктів місцевої інфраструктури; корегування вогню артилерії і ударів авіації. В усіх випадках диверсійно-пошукові дії проводяться з максимальною прихованістю, рішуче і без тривалого зіткнення з переважаючими силами противника.

327. Глибина десантування під час ведення десантно-штурмових дій може досягати до 40 км (зазвичай для загону у складі батальйону), а іноді і більше. Для виконання завдань щодо знищення особливо важливих об’єктів у тилу противника глибина десантування може визначатися тактичним радіусом вертольотів, які застосовуються. Під час застосування вертольотів різних типів, глибина десантування визначається по тому типу, який має менший радіус.

Підготовку взводу (відділення) до десантно-штурмових дій командир взводу організовує відповідно до положень, що викладені у розділі „Підготовка до десантування і бойових дій”.

 

 

3.8 АЕРОМОБІЛЬНІ ДІЇ АЕРОМОБІЛЬНОГО (ПАРАШУТНО-ДЕСАНТНОГО) ВЗВОДУ (ВІДДІЛЕННЯ)

 

328. Аеромобільні дії – це сукупність узгоджених та взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем та часом дій аеромобільних військових частин і підрозділів та приданих або штатних військових частин і підрозділів авіації СВ щодо перекидання повітрям та виконання завдань, які проводяться за єдиним замислом і планом, у ході проведення спеціальних, антитерористичних та миротворчих операцій на своїй території або в іншій країні.

Аеромобільні дії – це форма дій аеромобільних військ у ході ведення спеціальних, антитерористичних та миротворчих операцій змістом яких є дії аеромобільних підрозділів та військових частин у взаємодії з приданими або штатними підрозділами та військовими частинами авіації СВ.

329. Склад сил і засобів, що залучаються до ведення аеромобільних дій залежить від мети, завдань, масштабів дій та умов обстановки. Для ведення аеромобільних дій створюються аеромобільні загони та групи.

Аеромобільні загони створюються від військових частин аеромобільних військ у складі посиленого батальйону, роти, а аеромобільні групи у складі посиленого взводу.

Аеромобільні загони (групи) включають: сили і засоби аеромобільних військ, придані або штатні вертольоти авіації СВ та інші засоби підсилення.

330. Головний принцип аеромобільних дій: маневр – удар і знову маневр, нешаблонні способи дій, точна відповідність обстановці. Удари, які наносяться по противнику і його об’єктам, повинні бути стрімкі, короткі, а зіткнення з противником недовготривале.

Практичною основою для використання нової форми та способів дій аеромобільних військ можуть бути їх специфічні якості: мобільність і незалежність від умов місцевості та інфраструктури; здатність до чередування стрімкого пересуванню повітрям з діями на землі; можливості швидкого розосередження та зосередження.

Виконання кожного бойового завдання складається з наступних етапів: підготовка аеромобільних дій; перекидання підрозділів в райони виконання завдань (зону, смугу аеромобільних дій); виконання бойових та спеціальних завдань; повернення в свій базовий район та підготовку до виконання наступних завдань.

Складовими аеромобільних дій є: спільні удари, маневри та бої військових частин (підрозділів) аеромобільних військ і авіації СВ; бойові дії тактичної авіації щодо прикриття та підтримки аеромобільних загонів і груп; бойові дій ракетних військ і артилерії; бойові дії військ ППО; виконання завдань з розвідки, радіоелектронної боротьби та інших видів забезпечення.

Виконання завдань в ході аеромобільних дій буде полягати у вогневому ураженні противника у визначених районах засобами старшого начальника та ударами вертольотів з повітря до початку висадження підрозділів; висадженні передових загонів та захопленні майданчиків приземлення з метою забезпечення і організованого вступу у бій головних сил; раптовому оволодінні об’єктами методом нальоту та знищенні їх; швидкому зборі та поверненні у розташування своїх військ.

Основними способами аеромобільних дій є: аеромобільно-ударні дії; аеромобільно-патрульні дії; аеромобільно-пошукові дії.

Аеромобільно-ударні дії – це дії аеромобільних загонів і груп у ході спеціальних, антитерористичних та миротворчих операцій з метою виведення із ладу (ліквідації) розвіданих координатних об'єктів. Тривалість ведення аеромобільно-ударних дій визначається часом знаходження у повітрі вертольотів і складає до 2 годин.

Аеромобільно-патрульні дії – це дії аеромобільних загонів і груп у ході спеціальних, антитерористичних та миротворчих операцій з метою дорозвідки і послідовного виведення із ладу (ліквідації) об’єктів у визначеній смузі. Тривалість ведення аеромобільно-патрульних дій визначається часом, необхідним для виконання поставлених завдань та тривалістю застосування вертольотів на день і зазвичай складає до 12 годин. Поповнення запасів матеріальних засобів, дозарядка боєприпасами та дозаправка вертольотів здійснюється в базових районах.

Аеромобільно-пошукові дії – це дії аеромобільних загонів і груп у ході спеціальних, антитерористичних та миротворчих операцій у визначеному районі з метою пошуку та виведення із ладу (ліквідації) об’єктів. Тривалість ведення аеромобільно-пошукових дій визначається часом необхідним для виконання поставлених завдань та тривалістю застосування вертольотів на день і зазвичай складає до 12 годин.

В залежності від умов обстановки аеромобільні дії можуть вестись як одним із основних способів, так і різним їх комбінуванням.

Підготовку взводу (відділення) до аеромобільних дій командир взводу організовує відповідно до положень, що викладені у розділі „Підготовка до десантування і бойових дій”.

 

 

3.9 ДІЇ АЕРОМОБІЛЬНОГО (ПАРАШУТНО-ДЕСАНТНОГО) ВЗВОДУ (ВІДДІЛЕННЯ) В ХОДІ СТАБІЛІЗАЦІЙНИХ ДІЙ, У СПЕЦІАЛЬНІЙ ОПЕРАЦІЇ ТА ВЕДЕННЯ СПЕЦИФІЧНИХ ДІЙ ВЗВОДОМ (ВІДДІЛЕННЯМ)

 

Загальні положення

331. Стабілізаційні дії військ (сил) – одночасні і послідовні дії, заходи та акції, які проводяться військами (силами) для стабілізації обстановки, недопущення відновлення збройних сутичок, диверсій і терористичних актів, бойових дій у визначених операційних районах.

Стабілізаційні дії можуть проводитися у ході операції угруповання об’єднаних сил швидкого реагування (ОСШР), операцій Оперативного угруповання військ (ОУВ), між операціями та у постконфліктний період.

332. Взвод (відділення) у ході участі бригади (полку) у стабілізаційних діях може виконувати наступні завдання:

у ході операції ОСШР:

посилювати охорону та здійснювати прикриття визначеної ділянки державного кордону і виконувати заходи правового режиму надзвичайного стану;

приймати участь в ізоляції кризового району на визначеній ділянці;

приймати участь у припиненні порушень державного кордону у повітрі, на суші й на морі;

приймати участь у складі роти (взводу) або самостійно проводити заходи щодо протидії ДРС противника, НЗФ, терористичним групам, які намагаються діяти через державний кордон;

здійснювати посилення охорони визначених важливих об’єктів та комунікацій;

у ході оборонної (контрнаступальної) операції, між операціями та у постконфліктний період:

здійснювати прикриття визначеної ділянки державного кордону;

приймати участь у припиненні можливих провокацій на державному кордоні та у прикордонних районах;

проводити пошук та знищення залишків ДРС, НЗФ, терористичних груп у складі роти (взводу) або самостійно;

приймати участь у ліквідація наслідків застосування противником засобів ураження;

здійснювати заходи правового режиму воєнного стану;

приймати участь у здійсненні заходів щодо повернення населення до місць проживання;

надавати потерпілим гуманітарну допомогу.

333. Стабілізаційні дії взводу (відділення) залежать від обстановки, характеру завдань, що виконуються і полягають у виконанні таких дій та заходів:

при посиленні охорони та прикритті ділянок державного кордону, важливих об’єктів і комунікацій, виконанні режимно-обмежувальних заходів – демонстраційні, оборонні, охоронні, сторожові та патрульні дії;

при проведенні заходів щодо протидії ДРС противника, НЗФ, терористичним групам, які намагаються діяти через державний кордон – оборонні, охоронні, сторожові, розвідувально-пошукові, пошуково-ударні, ізоляційні дії;

при недопущенні нападів на базові табори, диверсій на об’єктах інфраструктури, при охороні та супроводженні вантажів, високопосадових осіб – оборонні, охоронні, сторожові та патрульні дії;

при наданні допомоги населенню у ліквідації наслідків диверсій, терористичних актів, надзвичайних ситуацій техногенного, природного характеру та викликаних застосуванням противником засобів ураження – ізоляційні, охоронні, сторожові та патрульні дії;

при підтриманні миру, законності та правопорядку, що покладалися на військове командування – заходи та дії для забезпечення поступового зменшення ролі та значимості військової присутності.

Способи дій взводу (відділення) залежать від озброєння і техніки, яка застосовується при виконанні завдань та умов обстановки.

В усіх випадках визначений з цією метою взвод (відділення) діють у тісній взаємодії з органами, частинами і підрозділами інших військових формувань (ІВФ) та правоохоронних органів (ПрО).

334. Дії взводу (відділення) при виконанні завдань стабілізаційних дій мають такі основні особливості: обмеження (заборона) на застосування засобів ураження та способів і районів дій; спільне виконання завдань з ІВФ та ПрО, місцевими органами влади; наявність безпосереднього контакту та постійної інформаційно-психологічної протидії вороже налаштованих політичних партій, рухів та певних верств населення; необхідність уникнення втрат мирного населення та виведення з ладу об’єктів інфраструктури; поєднання демонстраційних дій, дій проти ДРС та НЗФ, гуманітарних акцій і дій щодо забезпечення функціонування державних установ, комунікацій, економіки, життєдіяльності населення; необхідність одночасного виконання декількох різних за характером завдань у різних районах; можливість автономність дій підрозділів.

Специфічні дії військ (сил) ЗС України – дії військових формувань в антитерористичних операціях (АТО), а також у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Специфічні дії проводяться у мирний час, в умовах надзвичайного стану та в особливий період на території України, а в окремих випадках і за її межами (під час участі в АТО та ММО).

335. Антитерористична операція – комплекс скоординованих спеціальних заходів, які проводяться за єдиним замислом під керівництвом Антитерористичного центру органами і підрозділами СБУ, МВС, МНС, ДПС, ЗС України із залученням сил і засобів інших центральних органів виконавчої влади для попередження, запобігання та припинення злочинних дій, які здійснюються з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізації наслідків терористичного акту.

336. Надзвичайна ситуація (НС) – обстановка на певній території, яка склалася внаслідок аварії, небезпечного природного явища, катастрофи, стихійного або іншого лиха, які призвели до людських жертв та завдали шкоди здоров’ю людей, довкіллю та об’єктам господарювання значних матеріальних збитків і порушили умови життєдіяльності населення.

Ліквідація наслідків НС – комплекс аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, які проводяться при виникненні надзвичайних ситуацій і спрямовані на рятування життя та збереження здоров’я людей, зменшення розмірів шкоди довкіллю та матеріальних збитків, а також на локалізацію зон надзвичайних ситуацій, припинення дії характерних для них небезпечних чинників.

337. Надзвичайні ситуації залежно від походження поділяють на техногенні та природні.

Надзвичайна ситуація техногенного характеру – транспортні аварії (катастрофи), пожежі, вибухи, аварії з викиданням або загрозою викидання небезпечних і шкідливих хімічних та радіоактивних речовин, раптове руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах зв’язку та телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічні аварії тощо.

Надзвичайна ситуація природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, пожежі у природних екологічних системах, зміни стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність та масове отруєння людей, інфекційні захворювання свійських тварин, масова загибель диких тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками тощо.

Залежно від обсягів наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, НС класифікуються як ситуації державного, регіонального, місцевого або об’єктового рівнів.

338. Аеромобільний (парашутно-десантний) взвод (відділення) у ході участі роти (взводу) у специфічних діях може виконувати наступні завдання: створення сприятливих умов для проведення операції на військових об’єктах (охорона й оборона місць збереження зброї, боєприпасів, вибухових та отруйних речовин); запобігання, виявлення і припинення терористичних актів та злочинів терористичної спрямованості; реалізація попереджувальних, режимних, організаційних та інших спеціальних заходів; надання відповідним органам управління інших суб’єктів боротьби з тероризмом засобів зв’язку, транспортних та необхідних матеріально-технічних засобів та необхідної інформації; евакуація населення з районів здійснення диверсій і терористичних актів.

339. Способами дій взводу (відділення) під час участі роти (взводу) в АТО можуть бути: охоронні, оборонні, пошукові, розвідувально-пошукові, розвідувально-ударні, штурмові, засадні та ізоляційні дії.

Способи ведення дій підрозділів під час участі в АТО зумовлюються спрямованістю терористичних дій ДРС противника і НЗФ та умовами обстановки.

340. Підрозділи аеромобільного (парашутно-десантного) взводу (відділення), які залучаються до проведення АТО, посилюють охорону й оборону об’єктів, беруть участь в ізоляції району терористичного акту, пошуку та затриманні (знищенні) терористичних груп (терористів), а також у ліквідації наслідків терористичного акту. Підрозділи взводу (відділення) можуть входити до складу певних оперативних груп: групи для безпосереднього припинення терористичного акту, яка включає підгрупи ведення переговорів і штурмову (підгрупи захоплення, снайперів, підтримки і прикриття); групи забезпечення дій (підгрупи блокування або оточення, фільтрації, розвідки і ліквідації загрози вибухів) та групи МТЗ.

Спеціальна операція – сукупність узгоджених і взаємозв’язаних за метою, завданнями, місцем та часом бойових (спеціальних) дій військових частин і підрозділів Сил спеціальних операцій (ССпО), які проводяться за єдиним замислом самостійно або у взаємодії з іншими військовими частинами і підрозділами ЗС України, ІВФ та ПрО для виконання завдань, спрямованих на створення умов для досягнення стратегічних (оперативних) цілей.

341. Взвод (відділення) може брати участь у забезпеченні проведення протидиверсійних, диверсійно-розвідувальних операцій та операцій з організації руху опору на території противника тощо.

Протидиверсійна операція проводиться військовими частинами і підрозділами ССпО у взаємодії з іншими військовими частинами, підрозділами ЗС України, органами і військами ІВФ та ПрО для виявлення, блокування та нейтралізації ДРС противника та НЗФ.

Протидиверсійна операція підрозділів може включати: оперативно-розшукові заходи територіальних підрозділі, СБУ та МВС щодо виявлення факту діяльності ДРС противника та НЗФ; розвідувально-пошукові, розвідувально-ударні та засадні дії військових частин і підрозділів ССпО і військової служби правопорядку (ВСП) ЗС України, підрозділів СБУ та МВС; дії механізованих, аеромобільних (парашутно-десантних) підрозділів; підрозділів ВВ; СБУ, МВС, спеціального призначення (СпП).

Диверсійно-розвідувальна операція проводиться військовими частинами і підрозділами ССпО у взаємодії з підрозділами СВ та інших видів ЗС України для сприяння силовому стримуванню збройного конфлікту, зниження можливостей противника щодо ведення воєнних дій та створення сприятливих умов для дій своїх військ.

Диверсійно-розвідувальна операція може включати спеціальні дії підрозділів ССпО на об’єктах військ (сил), військово-промислового комплексу (ВПК), паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) і комунікаціях противника та дії підрозділів СВ, ПС та ВМС.

Операція з організації руху опору на території противника (території інших країн) проводиться військовими частинами і підрозділами ССпО у взаємодії з підрозділами СВ та інших видів ЗС України для порушення комунікацій, зриву військових перевезень, недопущення використання противником місцевих ресурсів, виведення з ладу важливих військових об’єктів противника та зниження морально-психологічного стану його особового складу.

342. Іншими видами спеціальних операцій є: операція з надання військової допомоги; пошуково-рятувальна операція на території, зайнятій противником; операція щодо забезпечення безпеки та евакуації громадян України з району кризової ситуації (збройного конфлікту); операція з визволення полонених, захоплення (ліквідації) зразків зброї і техніки, документів, важливих персон.

Для проведення спеціальної операції створюється тимчасові формування, основу яких складають військові частини і підрозділи ССпО. Для забезпечення СпО можуть залучатися підрозділи СВ, ПС, ВМС, спеціального призначення та ВСП ЗС, а також органи та підрозділи СпП ІВФ та ПрО.

Спеціальні операції можуть проводитися у мирний час та в особливий період, на своїй території і на території противника, а також на території інших країн та у зонах (районах) відповідальності миротворчих контингентів ЗС України.

343. Для підготовки СпО створюється операційна база, яка розміщується на об’єктах ЗС подалі від великих населених пунктів, має розвинену інфраструктуру, забезпечує умови для охорони (оборони) та прихованої діяльності.

Способи ведення дій підрозділами батальйону (роти) залежать від специфіки конкретного завдання на СпО.