Гадяцька угода з Річчю Посполитою та війна з Московією

Це призводить до російсько-української війни 1658—1659 рр., яка переплелася з громадянською війною в Україні. У такій ситуації Виговський круто міняє політику. Оскільки пакт 1654 р. вже перестав фактично діяти, бо сама Москва його грубо порушила ще в 1656 р., гетьман уклав з Річчю Посполитою відому Гадяцьку угоду 1658 р. На її підставі Україна (під назвою Велике князівство Руське) мала входити до Речі Посполитої як рівноправний член конфедерації з Короною Польською та Великим князівством Литовським.

Протидіючи викликаному союзом наступові Москви на Україну, Виговський завдав нищівної поразки стотисячній царській армії під проводом Трубецького 9 липня 1659 р. у битві під Конотопом. Втрати Трубецького були близько 40 тис. чол. російського війська і захопивши в полон близько 15 тис.

Однак Гадяцький договір швидко призвів до народного повстання проти Виговського. Союз із державою, довготривале панування якої в Україні було кілька років тому повалено, вважався народом неможливим. Та й сама Польща не мала наміру дотримуватися угоди, хоча Гадяцький договір був ратифікований сеймом Речі Посполитої. Ця битва не призвела до перемоги у війні, а в Україні піднялася нова хвиля виступів опозиції, яка зробила своїм лідером молодшого сина Богдана Хмельницького — Юрія. Хоча останній був ще зовсім молодим, але за його спиною стояли досвідчені полковники Іван Богун, Іван Сірко, Яким Сомко й ін. Війни на два фронти, та ще громадянської, Виговський не витримав і, не бажаючи подальшого кровопролиття, склав булаву. На його місце обрали Юрія Хмельницького, котрий під тиском Москви підписав Переяславський договір 27(17).10.1659 р., що перетворював Україну в автономну одиницю у складі Російської імперії, причому ця автономія постійно скорочувалася.

Беспалий, Іван - 1658-1659

Іван Безпалий був призначений наказним гетьманом у листопаді 1658 під м. Барвою білгородським воєводою Г. Ромодановським, який прийшов до України разом з князем Пожарським та боярином О. Трубецьким на чолі великого московського війська виконуючи завдання московського царя Олексія допомогти опозиції гетьмана Івана Виговського, яку очолював полтавський полковник Мартин Пушкар. В боях під Ромнами і Лохвицею об'єднані сили московські війська воєвод Г. Г. Ромодановського й О. Н. Трубецького та вцілілі після поразки під Полтавою про-московські опозиціонери на чолі з Безпалим завдали поразки прибічникам Виговського та почали облогу Конотопа, що захищався 5-ти тисячним гарнізоном під командою ніжинського полковника Григорія Гуляницького. Саме там це військо було розгромлене Виговським. Можливо Безпалий втік до Московського царства адже у списках полонених після конотопської битви його прізвище не значиться. Після складення Виговським булави та проголошення на Переяславській раді 1659 гетьманом України Юрія Хмельницького, Безпалий став генеральним суддею. Про дальшу його діяльність відомостей немає.