У сучасних умовах, щоб успішно функціонувати і вирішувати поставлені завдання, підприємствам уже недостатньо просто виробляти продукцію у максимально можливому обсязі, виконуючи плани. Важливо цю продукцію успішно реалізувати. У зв’язку з цим підвищення ефективності реалізації товарів на товарних ринках, як найважливішої частини процесу товарообміну, є необхідною умовою подальшого розвитку підприємств.
Розвитку теорії і практики обліку та аналізу процесу реалізації товарів було приділено багато уваги з боку вітчизняних учених, зокрема, О. Акіліна, Л. Балабанова, Т. Примак, Й. Завадського, З. Шершньова, Н. Криковцева та ін. Проте, не дивлячись на це, багато аспектів даної проблеми залишаються не висвітлені повною мірою. Це спонукає дослідників шукати нові методи обліково-аналітичного забезпечення процесу реалізації товарів на підприємстві.
Згідно із Податковим кодексом України продажем товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, обміну, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Процес реалізації у вузькому розумінні означає процес безпосереднього спілкування продавця й покупця, спрямований на отримання прибутку, а також такий, що вимагає знань, навичок і наявності певного рівня торговельної компетенції. Разом з тим, реалізаційна діяльність потребує всебічного знання не лише питань організації виробництва, постачань, фінансових операцій, рекламної діяльності, але й блискавичної адекватної реакції на поточні зміни на ринку, невпинного пошуку все нових і нових ринків збуту.
Основними функціями реалізації товарів, в яких найбільш повно розкривається її сутність, є:
-продовження процесу безпосереднього виробництва, основними елементами якого виступають доробка та підготовка до продажу, що передбачає сортування, упакування і маркування;
-остаточне визначення вартості й ціни товару з урахуванням співвідношення попиту та пропозиції;
-підвищення конкурентоздатності товару за рахунок грамотної реклами, надання комплексу післяпродажних послуг;
-дослідження ринку, активний вплив на виробництво на основі
вивчення потреб покупців.
Згідно П(С)БО 9 “Запаси” товари – це матеріальні цінності, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.
Закупівля необхідних підприємству товарів може здійснюватись у різних постачальників, на різних умовах щодо терміну та форми розрахунків за придбані товари. Ці фактори обумовлюють рівень ризику невиконання зобов’язань постачальниками підприємства, а отже, і розмір фінансових втрат підприємства в зв’язку з недобросовісністю його партнерів. Фінансові втрати можуть мати місце у формі реальних збитків (недопоставка товару, який оплачено) або у вигляді втраченої вигоди (в зв’язку з погіршенням кон’юнктури споживчого ринку в період затримки поставки товарних ресурсів).
Отже, вітчизняні підприємства очікують науково обґрунтованих рекомендацій в галузі організації процесу реалізації на принципах маркетингу, які б забезпечували виживання підприємства, підвищення його конкурентоспроможності і здатності до саморозвитку. Загалом об’єктивна необхідність подальшого розвитку теоретичних та методично-прикладних засад формування ефективних систем реалізації на вітчизняних підприємствах із урахуванням особливостей сучасних соціально-економічних умов господарювання визначає актуальність даної теми.
Сучасні ринкові відносини висувають нові завдання щодо вирішення проблем обліку операцій із реалізації товарів, тоді як існуючі дослідження базуються на класичному підході, які деякі аспекти обліку операцій із продажу товарів у системі управління підприємства потребують більш глибокого дослідження. Так, невирішеними залишаються проблеми належного аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень із метою підвищення їх обґрунтованості й ефективності.
Бухгалтерський облік реалізації товарів – це відображення процесу реалізації підприємства на синтетичних та аналітичних рахунках, регістрах бухгалтерського обліку.
Підприємство самостійно має право обирати облікову політику щодо обліку реалізації товарів. Однак облікова політика підприємства повинна базуватися на стандартах МСФЗ і НСБО.
Для неупередженості облікових даних весь процес ведення обліку регулюється державою. Особливістю сучасного державного регулювання обліку є його непостійність, багаторазові зміни діючих законів та інших нормативно-правових актів, що призводить до невизначеності обліку деяких операцій. Бувають випадки, коли законодавство змінюється у зворотному напрямку – не лише не адаптується до нових умов, а й перешкоджає формуванню та функціонуванню вже існуючих соціально-економічних інститутів позитивного характеру. Тому для правильної організації та здійснення обліку діяльності підприємствами необхідно систематизувати основну діючу нормативно-правову інформацію та вивчити спеціальну літературу, в якій розглядаються питання організації обліку операцій реалізації товарів підприємствами.
Реалізація товарів є основною ланкою руху товарів на підприємствах, етапом, на якому відбувається одержання доходів та формування прибутку, тому всі зусилля працівників мають бути спрямовані на збільшення обсягів реалізації та забезпечення рівномірності її здійснення.
Протягом останніх років Верховною Радою та Урядом України розроблено величезну кількість законодавчих та нормативно-правових документів з приводу державного регулювання відносин у сфері товарного обігу. Проте переважна більшість прийнятих документів мають другорядний характер, є підзаконними актами, а тому вимагають прийняття основного документа, який би регулював правовідносини у сфері товарного обігу. Тим більше, що наше законодавство достатньо часто зазнає певних змін та не є стабільним, що також ускладнює регулювання господарської діяльності в сфері роздрібної торгівлі.
Окремі аспекти документування та відображення в обліку реалізації товарів не знайшли свого відображення ані в П(С)БО 9 “Запаси”, ані в інших нормативних, чи-то науково-методичних джерелах.
Отже, подальшого розвитку потребує удосконалення бухгалтерського обліку реалізації товарів, що буде сприяти більш ефективній організації цінової, асортиментної політики підприємства та збільшенню рентабельності його діяльності. Проблема обліку реалізації товарів багатогранна. Вона може бути вирішена більш повно лише загальними зусиллями бухгалтерів, економістів, аналітиків та інших працівників підприємства.
УДК 657
ШудраЛ.О., ст. гр. ОАСз-11
Науковий керівник: Тлучкевич Н.В., к.е.н., доцент
Луцький національний технічний університет
