Автоматизація обліку необоротних активів: теорія та практика

 

Досягнення підприємствами поставлених стратегічних і тактичних цілей вимагає від них постійного поповнення новими засобами праці для оновлення технології виробництва, збільшення обсягу випуску існуючої продукції та виведення на ринок нової.

У зв'язку з цим на перший план виходить поінформованість зацікавлених осіб (керівництва, бухгалтерів, інвесторів тощо) про наявність засобів праці (обладнання машин, виробничих площ та інших необоротних активів) та постійний контроль за їх відповідним використанням. Правильно побудований облік необоротних активів і, як наслідок, різнобічне використання наданої інформації повинно сприяти ефективному управлінню виробничою діяльністю будь-якого підприємства, а також проведенню обґрунтованої зваженої інвестиційної політики щодо них.

У сучасних умовах, за наявності на підприємствах тисяч об'єктів необоротних активів, важко говорити про ефективне розв'язання задач їх обліку та контролю за ручного способу обробки інформації. Підприємство постає перед питанням автоматизації обліку необоротних активів для виконання системних обліково-контрольних операцій.

Автоматизація управління підприємствами на основі економіко-математичних методів, засобів обчислювальної техніки та інформаційних технологій є невід'ємною частиною процесу удосконалювання діяльності практично всіх підприємств. Останнім часом намітився якісно новий етап, який характеризується прагненням до створення інтегрованих автоматизованих систем, що поєднують усі завдання управління. Цьому сприяють розподілені обчислювальні системи й мережі, засоби ведення баз даних, засоби проектування й впровадження функціональних підсистем.

Впровадження інтегрованої автоматизованої системи для будь-якого підприємства є однієї з найбільш трудомістких і дорогих програм розвитку.

У цих умовах надзвичайно велика роль керівників підприємств, що приймають рішення стратегічного характеру в області комп'ютеризації. Головне — вироблення стратегії розвитку автоматизації, яка гарантувала б досягнення цілей підприємства. Ця стратегія повинна базуватися на досягнутому рівні автоматизації управління, досвіді розроблювачів, особливостях організації впровадження, фінансових і кадрових можливостях підприємства, світових тенденціях. Найбільш важливою складовою цієї стратегії є в ряді випадків обґрунтування й прийняття рішень з вибору системи автоматизації, наявної на українському ринку, яка сприяла вирішенню питання автоматизації бухгалтерського обліку необоротних активів.

Для вирішення проблем автоматизації певних ділянок обліку можна використовувати поняття «задача», яке означає алгоритм перетворення вхідних даних за допомогою процедур обробки даних у вихідні показники, що мають певне функціональне призначення для бухгалтерського обліку та управління підприємством.

Можна виділити наступні задачі автоматизації обліку необоротних активів:

1. облік і контроль об'єктів необоротних активів за місцями зберігання та класифікаційними групами,

2. облік і контроль за правильністю та своєчасністю відображення руху необоротних активів (надходження, вибуття, переміщення),

3. облік амортизації необоротних активів і контроль за правильністю її нарахування й відображення,

4. облік витрат на ремонт, модернізацію необоротних активів і контроль раціонального використання грошових коштів щодо даних цілей,

5. облік переоцінки необоротних активів (дооцінка, уцінка),

6. облік операційної та фінансової оренди необоротних активів,

7. виявлення морально застарілих необоротних активів.

Задача обліку і контролю об'єктів необоротних активів за місцями зберігання та класифікаційними групами дає змогу бухгалтерії, економічним і технічним службам підприємства здійснювати контроль за наявністю необоротних активів у розрізі таких класифікаційних ознак:

· за функціональним призначенням (виробничі, невиробничі),

· за видами (земельні ділянки, будинки та споруди, машини та обладнання тощо),

· за використанням (діючі, недіючі, запасні),

· за належністю (на балансі, орендовані).

Вихідна інформація цієї задачі необхідна при проведенні інвентаризації і аналізі використання необоротних активів з метою виявлення зайвих та морально застарілих, а також для відображення операцій з необоротними активами в облікових регістрах.

Задачу обліку і контролю за правильністю та своєчасністю відображення руху необоротних активів можна розділити на такі окремі рішення:

· облік придбання та спорудження необоротних активів,

· облік безоплатного отримання необоротних активів,

· облік одержання необоротних активів як внеску до статутного капіталу,

· облік безоплатної передачі необоротних активів,

· облік реалізації необоротних активів,

· облік передачі необоротних активів як внеску до статутного капіталу,

· облік ліквідації необоротних активів,

· облік внутрішнього переміщення необоротних активів,

· контроль за правильністю оформлення операцій з руху необоротних активів.

Сприятливим фактором автоматизації є стабільність постійної облікової інформації, що формується на підприємстві. Це створює умови для її багаторазового використання і тим самим сприяє підвищенню ефективності застосування комп’ютерної техніки на цій ділянці облікової роботи. Характерною для цій ділянки обліку є можливість одержання у середовищі інформаційної системи повного комплекту облікових регістрів, необхідних для організації раціонального управління необоротними активами підприємства.

 

УДК 657

Шум Б.М., ст. гр. ОА-11

Науковий керівник: Жураковська І.В., к.е.н.. доцент

Луцький національний технічний університет

 

СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «ГОСПОДАРСЬКИЙ ОБЛІК»

 

В сучасних умовах розвитку економіки та ведення господарства особливого значення набуває господарський облік. В той же час господарський облік охоплює досить великий спектр спеціалізації це зумовило його класифікацію залежно від практичності, необхідності та доцільності застосування на практиці. Унаслідок цього господарський облік визначають та характеризують по різному. Питання щодо господарського обліку розглядались в працях Івахненков С.В. Панкевич Л. В. Ловінська Л. Г. Гура И.О. Дондик Н.Я Шара Є. Ю. та інших. Але питання щодо надання остаточного вичерпаного визначення та остаточної класифікації господарському обліку залишається відкритим та актуальним досі.

Існує багато досліджень поглядів вчених відносно трактування поняття господарський облік. Нами досліджено погляди сучасних вчених, основні з яких наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Таблиця розкриття терміну “ господарський облік ” в літературних

джерелах 2009-2012 років

№ з/п	Джерело	Визначення
1	Івахненков С.В. [1], Гура Н.О. [3] Дондик Н.Я.[5]	Господарський облік - це "...кількісне відображення і якісна характеристика процесу суспільного відтворення з метою контролю й управління ним.
	Шара Є.Ю. [4] Панкевич Л.В. [6]	Господарський облік-це облік господарської діяльності організації, установи, суспільства загалом, тобто це спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрація господарських фактів, явищ і господарських процесів (виготовлення продукції, надання послуг, реалізація, розподіл фінансових результатів тощо).
	Ловінська Л. Г.[2]	Господарський облік-це кількісне відображення і якісна характеристика господарської діяльності з метою виявлення відхилень у реалізації планів виробничо-господарської діяльності підприємства та їхнього усунення.

 

Як видно з вище наведеної таблиці. Одні вчені під господарським обліком розуміють облік господарської діяльності який передбачає спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрація господарських фактів, явищ і господарських процесів, інші вважають що це кількісне відображення та якісна характеристика господарської діяльності з метою контролю виробничо-господарської діяльності підприємства.

Отже під терміном господарський облік в літературі розуміють адекватне відображення фактів господарської діяльності, надання повної і правдивої інформації для прийняття управлінських рішень хоча трактують це по різному. Це пов’язане з недостатнім висвітленням цього терміну в українській нормативно-правовій базі. Таким чином можна зробити висновок, що засади господарського обліку однакові хоча роль цього обліку розуміється по різному. Це пояснює бажання різних авторів по своєму класифікувати господарський облік.

 

1. Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту / Івахненков С.В. Навч. посіб., 4-те вид., випр. – К.: Знання-Прес, 2008.

2. Бухгалтерський облік: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л. Г. Ловінська, Л. В. Жилкіна, О. М. Голенко та ін. — К.: КНЕУ, 2002. — 370 с.ISBN 966–574–379–1

3. Гура Н.О. Облік видів економічної діяльності / Гура Н.О. Навч.посіб. - К.: Знання, 2004.-541с.

4. Є. Ю. Шара. Бухгалтерський облік у бюджетних установах і організаціях навчальний посібник / Є. Ю. Шара, О. М. Андрієнко, Л. І. Жидеєва. – Київ: «Центр учбової літератури», 2011

5. Дондик Н.Я., Дондик Г.П. Судова бухгалтерія. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 208 с.

6. Бюджетний менеджмент: Навч. посіб. / Л. В. Панкевич, М. А. Зварич, П. Я. Могиляк, Б. І. Хомічак. — К.: Знання, 2006. — 293 с.

 

 

УДК 657

Юзва Ю.О., ст. гр.. ОАСз-21

Науковий керівник: Бабіч І.І., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет