Перехід до ринкових відносин обумовлює необхідність обліково-аналітичного забезпечення системи управління торговельним підприємством загалом та оборотного капіталу зокрема, як його важливої складової. Однією з проблем функціонування торговельних підприємств є нестача оборотного капіталу, потреба в умілому управлінні ним. Вирішення цієї проблеми неможливе без обліково-аналітичного забезпечення управління оборотним капіталом торговельного підприємства. Оскільки облік і аналіз формування і використання оборотного капіталу не повною мірою відповідає сучасним потребам менеджменту, тому дослідження набуває особливої актуальності в сучасних умовах.
Серед основоположників дослідження оборотного капіталу як окремої економічної категорії можна відзначити А. Сміта, Д. Рікардо та К. Маркса. Теоретичні та методологічні основи управління оборотним капіталом підприємства представлені в роботах багатьох вітчизняних і закордонних економістів, зокрема Є. Брігхема, Дж. Ван Хорна, І. Балабанова, І. Бланка, М. Дороніної, В. Маргасова, А. Шеремета, Н. Ушакова, Л. Лігоненко, Г. Кірейцев, Р. Сорока, А. Поддєрьогін та ін.
В рамках бухгалтерського підходу, що реалізується на рівні суб’єкта господарювання, капітал трактується як зацікавленість власників цього суб’єкта в його активах, тобто термін „капітал” в цьому випадку виступає синонімом чистих активів.
Обліково-аналітичний підхід об’єднує наведені вище підходи. З одного боку, капітал розглядається як деяке майно, що є в розпорядженні підприємства, а з іншого – відображає джерела формування цього майна.
З народногосподарського погляду під капіталом розуміють один із трьох факторів виробництва разом із землею та працею: з капіталом ідентифікуються виробничі засоби, що можуть бути використані для здійснення господарської діяльності (виробництва товарів, робіт, послуг).
З погляду на капітал, як на категорію фінансів підприємств (мікроекономічний підхід), розрізняють дві його форми: конкретний та абстрактний капітал. Вартість майнових об’єктів, які відображені в активі балансу підприємства, називають конкретним капіталом, а під абстрактним капіталом розуміють сукупність усіх позицій пасиву балансу.
На підставі дослідження робимо висновок, що капітал є однією з фундаментальних економічних категорій, сутність якої досліджується уже протягом століть. Незважаючи на різноманітність поглядів науковців у сучасній західній та українській економічній літературі щодо визначень поняття капіталу, але всі вони схожі в тому, що капітал має властивість приносити дохід.
Поняття „оборотний капітал” тісно взаємопов’язане з поняттям „оборотні активи”. Це самостійні економічні категорії, як перебувають у тісному взаємозв’язку і взаємозалежності один з одним. Зокрема, початково оборотний капітал завжди виступає інвестицією, тобто джерелом утворення, проте ця інвестиція повинна бути десь розміщеною. Оборотні активи відображають характер розміщення інвестованого капіталу у процес господарської діяльності підприємства.
Ці дві категорії представляють собою одну й ту ж вартість, однак задіяні на різних стадіях кругообігу. Оборотний капітал будучи джерелом авансування формує оборотні активи, котрі пізніше повертають авансований капітал, що і забезпечує кругообіг капіталу, який умовно припиняє своє існування як капітал із завершенням кожного операційного циклу. Оборотний капітал і оборотні активи відновлюють один одного, тим самим забезпечуючи безперервність господарських процесів.
Тобто основне призначення оборотного капіталу полягає в інвестуванні вартості в елементи оборотних активів для забезпечення поточної господарської діяльності.
Отже, підсумовуючи викладений матеріал можна зробити наступні висновки. Відсутність єдиного визначення оборотного капіталу в економічній літературі частково спричинене відсутністю єдиного підходу до трактування категорії капіталу. Часто для характеристики оборотного капіталувживають наступні терміни: оборотні активи, оборотні кошти, поточні активи, що є необґрунтованим. Оборотний капітал – це самостійна економічна категорія. Під оборотним капіталом необхідно розуміти фінансові ресурси торговельних підприємств, які інвестуються ними на формування оборотних активів з метою отримання прибутку, перебуваючи в постійному кругообороті, переходять з однієї функціональної форми в іншу і можуть бути перетворені в кошти протягом одного року або одного операційного циклу, забезпечуючи тим самим безперервність процесугосподарської діяльності. Класифікація оборотного капіталу має важливе значення при його управління. Кругооборот обігових активів торговельного підприємствамає свою особливість у зв’язку із відсутністю виробничої стадії.
УДК 657
Оксенчук П., ст. гр. ОА-21
Науковий керівник: Нагірська К.Є., к.е.н., старший викладач
Луцький Національний технічний університет
