Організація та стан внутрішньогосподарського контролю підприємств аграрного сектору

У сучасних публікаціях спостерігається тенденція недостатності дослідження питань теорії й організації внутрішньогосподарського контролю, відсутність методичних розробок комплексного характеру в розрізі його напрямів і об'єктів, незважаючи на високу практичну потребу. Крім того, існуючі різні підходи до організації контролю діяльності орієнтовані, насамперед, на зовнішніх користувачів.

Внутрішньогосподарський контроль – це контроль із середини компанії, на противагу зовнішнім видам контролю, таким як законодавче регулювання, контроль з боку зовнішніх контролюючих організацій тощо.[1, c. 107]

Т.П. Сморжанюк, Т.В. Шрам, В.Є. Труш розглядають внутрішньогосподарський контроль як систематичне спостереження і перевірку процесу виробництва з метою встановлення його відхилень від заданих параметрів. Суть полягає в усвідомленій та планомірній дії системи, яка впливає на підзвітні й підконтрольні ланки для реалізації основної мети – забезпечення високої ефективності виробництва при найменших витратах, повна збереженість майна, профілактика безгосподарності та розкрадань, виховання в працівників бережливості. [2, c. 31]

Л.В. Дікань внутрішньогосподарський контроль характеризує як процес, який забезпечує якісну розробку й ефективне досягнення цілей, накреслених організацією, шляхом реалізації прийнятих управлінських рішень. [3, c. 7]

Неможливо не відзначити, що внутрішній господарський контроль корисний тільки в тому разі, якщо він спрямований на досягнення конкретних цілей.

З метою підвищення ефективності контролю Є. Калюга пропонує внутрішній контроль здійснювати у двох напрямах: із боку керівників та фахівців відділів і служб; із боку працівників бухгалтерії [4, c. 354]

Часто на вітчизняних підприємствах спостерігається тенденція покладати на бухгалтера обов’язки як обліковця господарських операції так і контролера за діяльністю підприємства, що не є вірним на сільгосппідприємстві, так як бухгалтер не може контролювати всі технологічні процеси. Часто така побудова обліку і контролю приводить до викривлення даних обліку. Бухгалтер повинен для початку отримувати вірні дані з виробництва для реєстрації господарських операцій, що забезпечить належний контроль.

Відзначимо, що бухгалтерський контроль – це контроль, який здійснюється працівниками бухгалтерії підприємства і головним бухгалтером з метою виявлення відхилень фактичних показників від запланованих (даних обліку) та попередження недоліків й усунення ризиків у діяльності підприємства.

Адміністративний – це контроль, який здійснюється керівником підприємства та керівниками функціонуючих підрозділів з метою виконання виробничих і фінансових планів, а також обов’язків посадовими особами. [4, c. 357]

У ході проведених досліджень стану внутрішньогосподарського контролю на підприємствах України, можна виділити факти, що негативно впливають на їх діяльність. Ними є:

недостатня ефективність контролю, неправильна його організації та незадовільне дотримання його вимог.

Як система, внутрішньогосподарський контроль проявляється через його риси: комплексність, функціональність і систематичність. При цьому система внутрішньогосподарського контролю кожного сільськогосподарського підприємства матиме свою організаційну структуру залежно від специфіки та мети його діяльності.

Таким чином, проведені результати досліджень свідчать, що можливості контролю як функції управління використовуються сьогодні недостатньо. В окремих випадках система внутрішнього контролю не відповідає вимогам наукового управління з причин методологічного та організаційного характеру. З огляду на дані проблеми та недоліки важливого значення набуває розробка конкретних пропозицій та дієвих заходів щодо покращення функціонування внутрішнього контролю на вітчизняних підприємствах. Серед методів підвищення ефективності системи внутрішнього контролю на сучасних підприємствах найбільш доцільними та дієвими є методи розподілу повноважень і відповідальності між працівниками, ротація кадрів, здійснення контролю за окремими напрямами підприємницької діяльності, удосконалення контролю при плануванні продажу, формування справи-досьє на покупців і замовників, діагностика і прогнозування проблем

1. Контроль і ревізія [підручник] / Ф.Ф. Бутинець, В.П. Бондар, Н.Г. Виговська, Н.І. Петренко. – Житомир: ПП «Рута», 2006.

2. Сморжанюк Т.П. Внутрішній контроль в процесі управління виробництвом: навч. посіб / Т.П. Сморжанюк, Т.В. Шрам, В.Є. Труш. – К.: Кондор, 2009.

3. Дікань Л.В. Внутрішньогосподарський контроль. Конспект лекцій / Л.В. Дікань, Н.М. Шульга. – Х.: Вид. ХНЕУ, 2005.

4. Калюга Є. Внутрішній контроль: сучасний стан та шляхи удоскоyалення / Є. Калюга. – Економічний аналіз. Збірник наук. Праць кафедри економічного аналізу. Вип. 6. – Тернопіль: ТНЕУ, 2010.

УДК 657.2:339.187.6

Науменко І.І., ст. гр. ОА-41

Науковий керівник: Сидоренко Р.В., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет