Об'єктом мого дослідження для дипломної роботи була група вуличних музикантів «EvanDen`s» складається з двох осіб. Ваня грає на гітарі і співає, а Денис вистукує ритмічну музику на кахона під звук гітари. З ними я познайомився в переході, коли просто вирішив зробити знімок, пізніше ми розговорилися і було вирішено знімати їх протягом всього часу аж до захисту диплома. Знімаючи я хотів показати, як би їх світ зсередини, не з точки прохошого повз слухача, а людини досліджуваного підкреслюючи настрій і стан музикантів. Емоційний настрій був різний, та й самі вони розповідали, що іноді зовсім немає сил грати, і слухач це відчуває і проходить повз, що і спостерігаємо в моїх роботах:
Ваня розповів мені, що іноді у вихідний день викладаєшся на стільки сильно,
що наступного дня починаючи гру розумієш, що сил не вистачить на звичний список пісень для вечора. Для такої теми часу було мало і мене жахливо дратувало холодна і дощова погода тому хлопцям доводилося знову і знову грати в переходах, де світло було не цікаве та й взагалі його там майже не було. Я використовую камеру Canon 550D з досить шумною матрицею на середніх значеннях iso і якість світла вплинуло на якість знімків не на мою користь. Що б хоч якось пом'якшити ситуацію було прийнято рішення зробити серію в ЧБ.
Пізніше коли на вулиці стало тепліше хлопці перемістилися на Хрещатик, де світла і місця стало достатньо і шансів знайти цікаву точку зйомки стало більше. Що стосується об'єктивів я використовував стандартний китовий Canon 18-55mm f3.5-5.6 і радянський Геліос 44-2 з фокусною відстанню 58мм і діафрагмою 2.0, для більш крупних планів я користувався конвертером 2х, накрутивши його між матрицею і об'єктивом гелиос, що дозволило мені збільшити фокусну відстань у два рази. І тепер з легкістю міг знімати крупний портрет. Ось наприклад, як на цій світлини:
Фотоспалах, штатив або інші допоміжні засоби, крім конвертера для зйомки я не використовував. Фотоспалах хоч і підсвічує добре, але на противагу робить плоску картинку. А я люблю знімати з природним світлом, таким чином вся атмосфера місця і ефект присутності передається глядачеві. Штативом я не користувався, т.к особливо тривалу витримку я не використовував, знімав в межах 1/40 - 1/100сек.
Знімаючи музикантів, дуже важливо передати динаміку, передати саму їх музику, що, здавалося б, неможливо, зловити жести і міміку виконавців. Одне з головних відмінностей зйомки музикантів на концертах від вуличної зйомки - світло.
На цій фотографії видно що джерел світла багато і по різному висвічують фігури, деякі потрапляють прямо в об'єктив, роблячи якусь легкість кадру.
Висновки
Вуличні музиканти є особливим соціальним шаром зі своїми звичками, своїм укладом і своєю ієрархією. Вуличних музикантів можна розділити на кілька типів. Перші грають у стані легкого алкогольного сп'яніння на поганих гітарі на трьох акордах. Другі - це музиканти, які хочуть зробити собі рекламу і заробити на цьому грошей. І третє - ті, хто цим живе. Живе не тільки в плані доходу, а й душею. Це люди, які присвятили своїй справі все своє життя, хто принципово не хоче займатися ні чим, окрім як музикою. Для них гра в переході - работа. Чем звичніше стає який-небудь елемент, тим складніше на нього звернути увагу в повсякденному житті. Так, в наші дні вуличні музиканти стали пересічним елементом міського пейзажу. Тим не менш, цей соціальний пласт на перевірку виявляється куди більш складно влаштований, ніж це здається з боку. Для одних гра на вулиці - це розвага, для інших - необхідність, для третіх - вже звичка. Хтось шукає грошей, хтось популярності, а хтось - просто гарного настрою і моральної віддачі. Вуличних музикантів можна зустріти в усіх кутках світу, вони можуть бути ким завгодно - студентами, бізнесменами, кришнаїтами, професійними музикантами. У кожного своя історія, свій репертуар, своє місце для гри і свої цілі. Вуличні співаки - це особливий маленький світ у всьому своєму різноманітті. Вуличні музиканти зустрічаються по всьому світу, і по всьому світу привертають увагу фотографів. Серед визнаних метрів документальної фотографії, які знімали вуличних музикантів, можна виділити Максима Дмитрієва, Андрія Кареліна, Ежена Атже, Анрі Картьє-Брессона, Стіва Маккари, Ігоря Мухіна, та інших. Спираючись на їх багатий досвід і отримані в процесі навчання знання, я змог зняти свою практичну роботу.
Перелік використаних джерел:
• Н. І. Ворон.. Жанри радянської фотожурналістики. Москва, 1991 http://constitutions.ru/archives/1831
• В. Колябіна, Н. Філатов, В. Харламов. Максим Дмитрієв. Фотографії. Журнал «Планета», 1996
• А. Д. Коулман. Документальна фотографія, фотожурналістика і прес-фотографія сьогодні. Питання та відповіді. http://www.photographer.ru/cult/theory/383.htm
• В. Л. Круткин. П'єр Бурдьє: фотографія як засіб і індекс соціальної інтеграції. Опублікована в Вест-ніку Удмуртского університету "Соціологія і філософія". 2006, № 3. стр. 40-55.
• А. Лапін. Фотографія як... (друге видання) Видавці Л. Гусєв і Л. Сидоренко, 2008, глава "Поезія фотографії".
• Ю. Лотман. Бесіди про російську культуру. С.П., «Мистецтво-СПБ», 1994
• В. Лунін. Документальна фотографія. http://prophotos.ru/lessons/4430-dokumentalnaya-fotografiya
• Л. Луніна. Вперед у минуле. Про роботи Ігоря Мухіна http://www.photographer.ru/resources/names/photographers/2.htm
• М. Максимов. Велика Епоха. Прапор Перемоги над Рейхстагом. Сенсаційна історія фото 08.05.2006 http://www.epochtimes.ru/content/view/5101/34/
• А. Толстова. Марк Рібу. Журнал "Коммерсант Weekend", №13 (109), 10.04.2009
• Е. Фанайлова. Сучасна чеська соціальна і документальна фотографія. http://www.svobodanews.ru/content/transcript/2286530.html
• Прес-реліз виставки Андрія Кареліна в «Російському музеї фотографії»
• Прес-реліз Лекції фотографа Steve McCurry в National Portrait Gallery в Лондоні
• Соціальна реклама [Електронний ресурс]: сайт Соціальна реклама.ru. - 2003
