Кожен штат поділяється на округи. Губернатор за вказівкою уряду штату, для управління декількома округами (звичайно 7-8) призначає комісара, який вважається вищою посадовою особою округу і підкоряється урядові штату. Заступник комісара здійснює збір податків, набір у армію, надає позички й розподіляє допомогу між нужденними, наглядає за в’язницями, здійснює деякі судові повноваження і т. д.
Території округів підрозділяються на талуки й тексили. Лише в деяких штатах у округах є виборні ради.
72 великі міста виділені з окружного підпорядкування і в них утворені муніципальні корпорації – найстаріші, найбільш представницькі й автономні органи самоврядування в Індії. Населення цих міст обирає на строк 3-5 років генеральну раду, члени якої зі свого складу вибирають мера міста і його заступників строком, як правило, на один рік. Головним керуючим корпорації, у руках якого зосереджена виконавча влада, є призначуваний урядом штату комісар корпорації. У кожній муніципальній корпорації є комісії з найважливіших напрямків її діяльності: з питань освіти, охорони здоров’я, фінансів, санітарії, поточних питань і т. д.
У містах із населенням більше 10 тис. чоловік жителі обирають муніципальні ради, компетенція яких є значно вужчою. У країні нараховується близько 1500 муніципальних рад.
У керівних принципах політики держави Конституція Індії (ст. 40) передбачає створення сільських панчаятів – традиційних органів місцевого самоврядування – і наділення цих органів владою, необхідною для їхнього функціонування як одиниці управління. Повноваження панчаятів охоплюють деякі питання сільського господарства, охорони здоров’я, санітарії, благоустрою й окремі суто місцеві проблеми життя громади.
У цей час панчаятами охоплено більш 95 % усього сільського населення. У більшості штатів панчаятська система складається із трьох рівнів: нижчого – сільські панчаяти, середнього – панчаят на рівні талуку і вищого – панчаят на рівні округу.
Найбільш розповсюджений елемент системи панчаятів – сільський панчаят – організаційно складається із трьох основних органів: загальних зборів села, виконавчого комітету панчаяту й судового панчаяту, або сільського суду. Повсякденна робота панчаяту звичайно здійснюється головою і комітетами, що складаються з фахівців. Панчаяти всіх рівнів перебувають під досить строгим адміністративним наглядом і фінансовим контролем вищестоящих урядових чиновників.
За представниками “зареєстрованих” (найбільш соціально відсталих) каст і племен у панчаятах резервується число місць, що відповідає їхній частці в населенні відповідного панчаяту, а для жінок передбачене резервування 1/3 усіх місць і посад голів панчаятів. Легіслатура штату може також законом штату за своїм розсудом резервувати місця і посади в панчаятах для інших представників соціально відсталих прошарків населення.
Голова сільського панчаяту обирається відповідно до закону, прийнятим легіслатурою штату, а голови проміжних і районних панчаятів обираються членами відповідного панчаяту.
Панчаяти обираються строком на 5 років прямим голосуванням громадян, що досягли 18 років і проживають на території панчаяту.
Право бути обраним у панчаяти надається жителям, що досягли 21 року і проживають на території відповідного панчаяту. До кандидатів у члени панчаяту пред’являються ті ж вимоги, що й до кандидатів у легіслатури штатів.
У міських та індустріально розвинених районах у кожному штаті й союзній території створюються муніципалітети.
Також у Індії створюються селища міського типу. Для менших міських територій формуються муніципальні ради. На більш великих міських територіях організуються муніципальні корпорації.
