Кисень, глюкозу, препарати камфори;

4. всі перераховані засоби.

 

53. Міокардоз – це:

 

1. Захворювання міокарда, яке характеризується дистрофічними процесами в ньому, які в подальшому призводять до порушення основних функцій серця;

2. Захворювання, яке характеризується розростанням сполучної тканини у міокарді й ущільненням його;

3. Захворювання, яке характеризується ураженням і морфологічними змінами клапанного апарату серця;

4. Захворювання, яке характеризується розширенням і збільшенням порожнин серця в об’ємі.

 

54. Етіологія міокардозу (міокардіодистрофії):

 

1. Порушення обміну речовин;

2. Гострі інфекційні хвороби;

3. Сепсис;

4. Гіпоксія.

 

55. Збудливість серця за міокардозу:

 

1. Не змінюється;

2. Підвищується;

3. Знижується;

4. Порушується провідність серця.

 

56. За міокардозу АКТ:

 

1. Підвищується систолічний;

2. Підвищується систолічний і діастолічний;

3. Знижується систолічний;

4. Підвищується діастолічний.

 

57. Тони серця за міокардозу:

 

1. Посилюються;

Послаблюються;

2. Не змінюються;

4. Акцентується другий тон;

 

58. За міокардозу (міокардіодистрофії) застосування серцевих глікозидів:

 

1. Показане (особливо разом з препаратами, що стимулюють обмінні процеси в міокарді);

2. Протипоказане;

3. Не бажане (призначають тільки у випадках некомпенсованої серцевої недостатності);

4. Призначають тільки на ранніх стадіях захворювання.

 

59. За морфологічною ознакою ендокардит буває:

 

Бородавчастим;

2. Гнійним;

3. Ерозивним;

Виразковим.

 

60. За локалізацією ендокардит буває:

 

Клапанним;

2. Судинним;

3. Пристінковим;

4. Перфоративним.

 

61. Ускладненнями клапанного ендокардиту є:

 

1. Міокардит;

2.Міокардіодистрофія;

3. Перикардит;

4. Набуті пороки серця.

 

62. Діастолічний шум за пороків серця вислуховується у разі:

 

1. Недостатності двостулкового клапана;

2. Недостатності клапанів аорти;

3. Недостатності клапанів легеневої артерії;

4. Недостатності тристулкового клапана.

 

63. Діастолічний шум за пороків серця вислуховується у разі:

 

1. Звуження правого атріовентрикулярного отвору;

2. Звуження отвору аорти;

3. Звуження отвору легеневої артерії;

4. Недостатності тристулкового клапана.

 

64. Систолічний шум за пороків серця вислуховується у разі:

 

1. Недостатності двостулкового клапана;

2. Недостатності клапанів аорти;

3. Недостатності клапанів легеневої артерії;

4. Недостатності тристулкового клапана.

 

65. Систолічний шум за пороків серця вислуховується у разі:

 

1. Звуження правого атріовентрикулярного отвору;

Звуження отвору аорти;

3. Звуження отвору легеневої артерії;

4. Звуження лівого атріовентрикулярного отвору;

 

66. Основною причиною нетравматичного перикардиту є:

 

1. Інфекційні хвороби;

2. Порушення обміну речовин;

3. Зниження резистентності організму;

4. Простуда.

 

67. Вторинний травматичний перикардит виникає:

 

1. Як ускладнення інфекційних хвороб;

2. Внаслідок ендокардиту;

3. За зовнішньої травми перикарда стороннім тілом;

4. Внаслідок травматичного ретикуліну.

 

68. Специфічним симптомом фібринозного перикардиту є:

 

1. Перикардіальні шуми тертя;

2. Перикардіальні шуми хлюпання;

3. Збільшення ділянки абсолютного серцевого притуплення;

4. Переповнення яремних вен.

 

69. Для випітного перикардиту характерно:

 

1. Перикардіальні шуми хлюпання;

2. Болісність серцевої ділянки;

3. Переповнення і напруження яремних вен;

4. Посилення серцевого поштовху.

 

70. За травматичного перикардиту АКТ:

 

1. Підвищується систолічний;

2. Підвищується систолічний і діастолічний;

3. Знижується систолічний;

4. Підвищується діастолічний.

 

71. Частота пульсу за травматичного перикардиту у корови становить:

 

1. 100 – 120;

2. 80 – 90;

3. 50 – 80;

4. 40 – 60.

 

72. Основною відмінністю травматичного перикардиту від ретикулоперитоніту є:

 

Позитивний венний пульс;

2. Зміни тонів серця;

3. Підвищена температура;

4. Наявність перикардіальних шумів.

 

73. Для профілактики травматичного перикардиту застосовують:

 

1. Промивання рубця;

2. Магнітні зонди і ловушки;

3. Попереджають порушення вітамінно-мінерального обміну;

4. Відновлюють структуру раціону.

 

74. За яких хвороб серця відмічається болісність у ділянці серця:

 

1. гідроперикард;

2. міокардіофіброз;

3. міокардит;

4. міокардоз.

 

75. Основними симптомами серцевої недостатності є:

 

Набряки;

2. Наявність шумів серця

3. Венозний застій;

Задишка.

 

 

76. Які лікарські препарати показані для лікування кровотечі з носа?

 

1. Кальцію хлорид;

2. Антибіотики;

3. Адреналін;

4. Вікасол.

 

77. За макробронхіту хрипи:

 

1. Високого тембру;

Низького тембру;

3. Крепітуючі;

4. Не постійні.

 

78. За мікробронхіту хрипи:

 

Високого тембру;

2. Низького тембру;

3. Крепітуючі;

4. Не постійні.

 

79. До лобулярних пневмоній відносять:

 

1. Катаральну бронхопневмонію;

2. Крупозну пневмонію;

3. Пастерельозну пневмонію;

4. Ателектатичну пневмонію.

 

80. До лобарних пневмоній відносять:

 

1. Аспіраційну пневмонію

2. Крупозну пневмонію;

3. Пастерельозну пневмонію;

4. Метастатичну пневмонію.

 

81. Для крупозної пневмонії характерно:

 

1. Катаральне запалення;

2. Стадійність розвитку;

3. Фібринозне запалення;

4. Лобулярне поширення.

 

82. За крупозної пневмонії у стадію припливу перкусійний звук стає:

1. Тимпанічним;

2. Не змінюється;

3. Притупленим;

4. Тупим.

 

83. За крупозної пневмонії у стадію гепатизації перкусійний звук стає:

 

1. Тимпанічним;

2. Не змінюється;

3. Притупленим;

Тупим.

 

84. Причинами катаральної бронхопневмонії є:

 

1. Пастерельоз;

2. Асоціації мікроорганізмів;

3. Парагрип;

4. Низька резистентність.

 

85. Причинами аспіраційної пневмонії є:

 

1. Гіпотрофія новонароджених;

2. Попадання сторонніх речовин у легені;

3. Інфекційні хвороби;

4. Занесення мікроорганізмів з ділянок гнійно-септичного запалення.

 

86. Причинами метастатичної пневмонії є:

 

1. Гіпотрофія новонароджених;

2. Попадання сторонніх речовин у легені;

3. Інфекційні хвороби;

4. Занесення мікроорганізмів з ділянок гнійно-септичного запалення.

 

87. Причинами ателектатичної пневмонії є:

 

1. Гіпотрофія новонароджених;

2. Попадання сторонніх речовин у легені;

3. Інфекційні хвороби;

4. Занесення мікроорганізмів з ділянок гнійно-септичного запалення.

 

88. Причинами гіпостатичної пневмонії є:

 

1. Гіпотрофія новонароджених;

2. Попадання сторонніх речовин у легені;

3. Серцева недостатність;

4. Занесення мікроорганізмів з ділянок гнійно-септичного запалення.

 

89. Основним ланцюгом патогенезу пневмоній є:

 

1. Респіраторний ацидоз;

2. Киснева недостатність;

3. Серцева недостатність;

4. Диспротеїнемія.

 

90. Задишка за катаральної бронхопневмонії:

 

1. Відсутня;

2. Інспіраторна;

3. Експіраторна;

4. Змішана.

 

91. Патологічні дихальні шуми за катаральної бронхопневмонії:

 

1. Шуми тертя;

2. Патологічне бронхіальне дихання;

Хрипи;

4. Шуми хлюпання.

 

92. Тип дихання за катаральної бронхопневмонії:

 

Переважно черевний;

2. Грудо-черевний;

3. Переважно грудний;

4. Діафрагмальний.

 

93. При призначенні антибіотиків для лікування пневмоній враховують:

 

1. Розчинність препарату;

2. Чутливість мікроорганізмів дихальних шляхів і легень;

3. Токсичність;

4. Синергізм дії.

 

94. За хронічного перебігу бронхопневмонії краще застосовувати:

 

1. Препарати бактеріостатичної дії;

2. Препарати бактерицидної дії;

3. Препарати пролонгованої дії;

4. Важкорозчинні препарати.

 

95. Симптоматична терапія при лікуванні тварин, хворих на катаральну бронхопневмонію передбачає застосування:

 

1. Новокаїнових блокад;

2. Відхаркувальних препаратів;

3. Вітамінів;

4. Серцевих препаратів.

 

96. Патогенетична терапія при лікуванні тварин, хворих на катаральну бронхопневмонію, передбачає застосування:

 

1. Новокаїнових блокад;

2. Відхаркувальних препаратів;

3. Вітамінів;

4. Імуностимулювальних препаратів.

 

97. Концентрація аміаку в приміщенні для телят 1-2-місячного віку має бути:

 

1. не більше 10 мг/м³;

2. не більше 15 мг/м³;

3. не більше 20 мг/м³;

4. не більше 5 мг/м³.

 

98. Для профілактики респіраторних хвороб застосовують:

 

1. Неспецифічний імуноглобулін;

2. Антибіотики;

3. Аерозолі лікарських препаратів;

4. Сироватку крові тварин-реконвалесцентів.

 

99. У хворого коня рухи грудної клітки симетричні, коробковий звук при перкусії, ослаблене везикулярне дихання, каудальна межа легень зміщена назад. Запальний жолоб. Поставити діагноз.

 

1. Гідроторакс;

2. Інтерстиціальна емфізема легень;

3. Альвеолярна емфізема легень;

4. Бронхіт.

 

100. Причинами альвеолярної емфіземи є:

 

1. Тривале надмірне фізичне навантаження;

2. Пневмоторакс;

3. Серцева недостатність;

4. Бронхіт.

 

101. За альвеолярної емфіземи дихальна поверхня легень:

 

1. Не змінюється;

2. Зменшується;

3. Збільшується;

4. Утворюються ателектази.

 

102. Типовими симптомами альвеолярної емфіземи є:

 

1. Патологічне бронхіальне дихання;

2. Коробковий звук при перкусії грудної клітки;

3. Збільшення задньої межі легень;

4. Зменшення задньої межі легень.

 

103. Для лікування тварин, хворих на альвеолярну емфізему легень, застосовують:

 

1. Протимікробні препарати;

2. Бронхолітики;

3. Протиалергійні препарати;

4. Новокаїнові блокади.

 

104. Вкажіть основну причину виникнення плевриту в тварин?

 

1. Ускладнення перикардиту;

2. Попадання в дихальні шляхи сторонніх речовин;

3. Некваліфіковане введення лікарських речовин;

4. Ускладнення пневмонії.

 

105. Типові симптоми плевриту:

 

1. Грудний тип дихання;

Шуми тертя або хлюпання;

3. Хрипи;

4. Горизонтальна лінія притуплення перкусійного звуку.

 

106. Плеврит відрізняється від перикардиту за наступними симптомами:

 

1. Шуми за плевриту співпадають з вдихом і видихом;

2. Шуми за плевриту співпадають з систолою або діастолою;

3. Шуми за плевриту однобічні;

4. Шуми за плевриту двобічні.

 

107. Стоматит:

 

1. Запалення слизової оболонки ротової порожнини;

2. Запалення слизової оболонки глотки;

3. Запалення навкологлоткових мигдаликів;

4. Виразки язика.

 

108. Фарингіт:

 

1. Запалення слизової оболонки ротової порожнини;

2. Запалення слизової оболонки глотки;

3. Запалення глотки, навкологлоткових мигдаликів і м’якого

піднебіння;

4. Запалення м’якого піднебіння.

 

109. Для видалення сторонніх тіл зі стравоходу застосовують:

 

1. Зонд Черкасова;

2. Зонд з мандреном і оливою;

3. ЗМВ-1;