- Заморожують на 2-3 доби, потім після розморожування добавляють
10% розчин глюкози.
- Витримують 5 діб за температури +15-20˚С, додають спермосан у співвідношенні 1:3.
- Витримують 8 діб за температури + 18-25 ˚С, додають спермосан у співвідношенні 1:5
100. Лактотерапію використовують лише для:
- Запобігання утворенню парааортальної гематоми.
- Лікування інфекційних хвороб.
+ Профілактики родових та післяродових ускладнень.
- Профілактики раннього дозрівання.
101. Препарати для лізатотерапії виготовляють з:
- Екстрактів лікарських рослин
+ Тканин (взятих від здорових тварин), гідролізованих під впливом ферментів, кислот, лугів.
- Гомогенізованих органів, взятих від перехворілих тварин.
- Печінки, надниркових залоз.
102. Серотерапія – це використання:
- Сировотки молока.
+Алогенної сироватки.
- Цільної крові.
- Залоз внутрішньої секреції.
103. Вазелін під час отримання сперми використовують із метою:
- Змащування тубуса.
- Змащування спермоприймача.
+ Змащування внутрішньої поверхні камери штучної вагіни з метою ослизнення гумової камери штучної вагіни
- Змащування ебонітового краника.
104. Кріобіологічний посуд за кімнатної температури перед стерилізацією витримують:
- Не менше трьох діб.
- Дві години.
+ Не менше двох діб.
- Не менше 10 діб.
105. Проводять знезараження кріобіологічного посуду:
- Через 5 років.
- Через 10 років.
+ 1 раз в рік.
- 1 раз в 6 місяців.
106. Для приготування 200 мл 1%-ного розчину натрію гідрокарбонату потрібно:
- 199 мл дистильованої води і 1 г натрію гідрокарбонату.
+ 198 мл дистильованої води і 2 г натрію гідрокарбонату.
- 197 мл дистильованої води і 3 г натрію гідрокарбонату.
- 200 мл дистильованої води і 5 г натрію гідрокарбонату
107. Термін зберігання свіжоприготовленого 1%-го розчину натрію гідрокарбонату, це:
+ Одна доба.
- Один тиждень.
- Один місяць.
- 60 діб.
108. Для приготування одного літра 0,85%-го розчину натрію хлориду потрібно:
- 0,85 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.
+ 8,5 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.
- 5 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.
- 10 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.
109. 2,9%-й розчин натрію цитрату знезаражують:
+ У водяній бані за температури 90°С протягом 10 хв.
- Кип’ятінням.
- Додають на 100 мл три краплі 3 % спиртового розчину йоду.
- Додають на 100 мл десять крапель 3 % спиртового розчину йоду
110. Стерилізують кип’ятінням:
- 1% розчин натрію гідрокарбонату.
+ 0,9% розчин натрію хлориду.
- 2,9% розчин натрію цитрату.
- 3,5% розчин натрію цитрату.
111. 2,9%-й розчин натрію цитрату використовують з метою:
- Довготривалого зберігання сперми.
+ Відтаювання сперми.
- Стерилізації інструментів.
- Знезаражування інструментів.
112. Визначають концентрацію спирту:
+ За допомогою спиртометра.
- За допомогою зважування.
- За допомогою спалювання.
- За допомогою жирометра.
113. Для знезараження піхвових дзеркал використовують:
- 96 %-й спирт.
- Перманганат калію у розведенні 1:1000.
- 4% розчин каустичної соди.
+ 70% спирт.
114. Використовують розчин фурациліну під час осіменіння корів у концентраціях:
+ 1:5000.
- 1:10000.
- 1:100.
- 1: 200.
115. З якою метою використовують розчин фурациліну під час штучного осіменіння?
- Для розморожування і розрідження сперми.
- Для санації піхви перед введенням сперми.
+ Для обробки зовнішніх статевих органів перед введенням сперми.
- Для обробки внутрішніх статевих органів перед введенням сперми.
116. Для санітарного оброблення кріобіологічного посуду використовують:
- 2-3%-й розчин натрію гідрокарбонату.
- 3%-й спиртовий розчин йоду.
- 96 %-й етиловий спирт.
+ 70%-й етиловий спирт.
117. Приготування хромової суміші:
+ До 9,2 г калію двохромовокислого додають 100 мл концентрованої сірчаної кислоти.
- 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 100 мл 40% азотної кислоти.
- 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 100 мл 40% молочної кислоти.
- 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 120 мл 30% молочної кислоти.
118. Хромову суміш застосовують для:
- Прання халатів і рушників.
+ Відмивання забрудненого білком і спермою скляного посуду.
- Відмивання піхвових дзеркал від залишків вазеліну чи бруду.
- Знезаражування інструментів.
119. Фільтрувальний папір стерилізують:
+ За допомогою гарячої праски.
- Просочують хромовою сумішшю.
- Просочують 3% розчином каустичної соди.
- Просочують 70% етиловим спиртом.
120. Вкажіть послідовність виготовлення паперових фільтрів:
- Вирізають трикутник відповідно до розмірів лійки.
- Вирізають чотирикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю так, щоб утворився трикутник і верхівку трикутника зрізають, для кращого проходження рідини.
- Вирізають восьмикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю.
+ Вирізають чотирикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю так, щоб утворився трикутник.
121. Для виготовлення тампонів необхідні матеріали:
+ Біла гігроскопічна вата і марля.
- Фільтрувальний папір.
- Негігроскопічна вата.
- Стерильні ножиці.
122. Тампони для знезараження штучних вагін зволожують:
- Рідким азотом.
- Ізотонічним розчином натрію хлориду.
- 0,02 % розчином фурациліну.
+ 70% спиртом.
123. Сухі ватно-марлеві тампони знезаражують:
- 3%-им спиртовим розчином йоду.
+ У сушильній шафі за температури 130°С 60 хвилин.
- 0,02 % розчином фурациліну.
- Рідким азотом
124. Марлеві серветки використовують:
- Для виймання гранул з посудин Дьюара.
- Для фламбування приладів.
+ Для витирання приладів та інструментів від залишків вазеліну, фізіологічного розчину тощо.
- Для знезаражування інструментів.
125. Стерилізують марлеві серветки:
+ За допомогою гарячої праски.
- 3 %-м спиртовим розчином йоду.
- 3 %-м розчином перекису водню.
- 3%-м розчином каустичної соди.
126. Чи можна 1% розчин натрію гідрокарбонату нагрівати вище 60°С?
- Можна, так як його стерилізують кип’ятінням.
- Можна, тільки у скляному посуді.
- Можна, тільки в емальованому посуді.
+ Не можна, тому що він перетворюється у натрію карбонат і стає токсичним для сперміїв.
127. Штучна вагіна для взяття сперми в бугая, кнура, жеребця і барана має будову:
+ Корпус, гумова камера, спермоприймач.
- Зонд довжиною 25 см з двома електродами на кінці та блок живлення.
- Шкіряний чохол діаметром 5 см та довжиною 40 см.
- Шкіряний чохол діаметром 10 см та довжиною 50 см.
128. Методи знезаражування штучної вагіни:
- Фламбування.
- Ультрафіолетове опромінення.
+ Автоклавування, кип’ятіння у дистильованій воді, використання 70 % спирту-ректифікату.
- Фільтрування, сушіння.
129. Нагнітання повітря в штучну вагіну проводиться:
+ За допомогою компресора або куль Річардсона до стискування стінок камери.
- Вливанням через патрубок 500 мл води.
- Закриванням патрубка і підігріванням штучної вагіни до температури 60–70 °С.
- За допомогою ебонітового краника.
130. Робоча температура у вагіні:
- 36–38,5 °С
- 55–70 °С
-. 60–65 °С.
+ 40–42 °С.
131. Відносять до хірургічних методів отримання сперми:
- Масажу ампулоподібних розширень сім’япроводів, електроеякуляції.
- Мастурбації, спермозбирача.
+. Отримання сперми після кастрації чи забою тварини, аспірації сперміїв з придатка сім’яника.
- Використання спермоприймача.
132. Для одержання сперми використовують метод мастурбації у самців:
+ Собак та хутрових звірів.
- Бугаїв.
- Жеребців.
- Баранів.
133. Методи, якими одержують еякулят із піхви самки після статевого акту з плідником:
- Уретральні.
- Хірургічні.
+ Піхвові.
- Гінекологічні.
134. До уретральних методів одержання сперми відносять:
- Піхвові.
- Хірургічні.
+ Метод мастурбації, спермозбирача, масажу ампулоподібних розширень сім’япроводів, електроеякуляції, фістульний та штучної вагіни.
- Гінекологічні.
135. Метод, яким одержують сперму в бугаїв із хворими кінцівками, неповноцінними та збоченими статевими рефлексами:
- Методом спермозбирача.
+ Методом масажу ампул сім’япроводів.
- Фістульним методом.
- Методом штучної вагіни.
136. Для отримання сперми в бугаїв частіше використовують метод:
+ На штучну вагіну.
- Мастурбації.
- Кастрації самця.
- Фістульний.
137. В яких тварин використовують метод масажу ампулоподібних розширень сім’япроводів для одержання сперми:
- Баранів і козлів.
+ Бугаїв.
- Кобелів.
- Жеребців.
138. Одержують сперму у кнура:
- Методом електроеякуляції.
- Методом спермозбирача.
+ Методом штучної вагіни.
- Фістульним методом.
139. Методи дослідження якості сперми, які є обов’язковими на пунктах штучного осіменіння:
- Визначення відсотка живих і мертвих сперміїв.
- Визначення концентрації сперміїв.
- Визначення стерильності сперміїв.
+ Визначення рухливості.
140. Нормальний об’єм еякуляту у бугая:
- 50-100 мл
- 1–2 мл
+ 4–5 мл
- 5-10 мл.
141. Сперму вважають густою:
+ Коли в полі зору мікроскопа між сперміями майже немає проміжків.
- Коли проміжки між сперміями добре виражені.
- Коли проміжки між сперміями перевищують довжину спермія.
- Коли проміжки між сперміями не перевищують довжину спермія.
142. Використовують для визначення відсотка живих і мертвих сперміїв у спермі жеребця фарбу:
- Еозин.
- Метиленовий синій.
- Гематоксилін.
+ Конго-рот.
143. Використовують для визначення інтенсивності дихання сперміїв фарбу:
- Конго-рот.
- Еозин.
+ Метиленовий синій.
- Гематоксилін.
144. Концентрація сперми, це:
- Кількість сперміїв з ППР в еякуляті.
- Кількість живих сперміїв в еякуляті.
- Кількість статевих клітин в 3 мл сперми
+ Кількість статевих клітин в 1 мл сперми.
145. Визначають виживаність сперміїв:
- Одразу після отримання сперми.
- Перед заморожуванням сперми.
+ Після певного строку зберігання.
- Після 10 діб зберігання.
146. Розріджують сперму з метою:
- Щоб краще транспортувалася у статевих органах самки.
- Щоб підвищити заплідненість самок.
- Щоб підвищити дозрівання фолікулів.
+ Щоб збільшити об’єм сперми та підтримати запліднювальну здатність протягом терміну зберігання.
147. Розводять сперму кнура:
+ У 2–10 разів.
- У 50 разів.
- У 20 разів.
- У 30 разів.
148. Компоненти середовищ для розрідження сперми, які підвищують стійкість сперміїв до швидкого охолодження та зберігання:
- Лактоза, цитрат натрію.
- Бідистильована вода, молоко.
+ Лецитин, жовток курячого яйця.
- 0,2 -0,3 % розчин перманганату калію.
149. Час збереження розрідженої сперми кнура за температури +18–20 °С, це:
- До 24 год.
+ 72 год.
- До 60 діб.
- До 30 діб.
150. Еквілібрація, це:
- Процес осідання сперміїв після розрідження сперми.
- Насичення розрідженої сперми вуглекислим газом.
- Насичення розрідженої сперми перманганатом калію.
+ Вирівнювання концентрацій осмотично-активних речовин і гліцерину між розріджувачем та плазмою сперміїв.
151. Використовують для приготування середовищ для розрідження спермии воду:
+ Бідистильовану.
- Артезіанську.
- Мінеральну, з високим вмістом гідрокарбонатів.
- Дистильовану.
152. Типи статевого циклу:
- Фолікулярний.
+ Естральний.
+ Менструальний.
- Кістозний.
153. Класифікація стадій статевого циклу за А.П.Студенцовим:
+ Збудження, гальмування, зрівноваження
- Загального збудження, тічки, гальмування
- Проеструм, еструс, метеструм, діеструс
154. Класифікація статевого циклу за У.Хіпом:
- Збудження, гальмування, зрівноваження.
+ Проеструм, еструс, метеструм, діеструс.
- Проеструм, збудження, гальмування, зрівноваження.
155. Види неповноцінних статевих циклів (вказати правильну відповідь):
- Анестральний – відсутня овуляція.
- Ареактивний – відсутня тічка.
+ Алібідний – відсутня охота.
- Ановуляторний – відсутня реакція.
156. Види неповноцінних статевих циклів (вказати правильну відповідь):
+ Анестральний – відсутня тічка.
- Ареактивний – відсутня охота.
- Алібідний – відсутня овуляція.
- Ановуляторний – відсутня реакція.
157. Тривалість тічки (вказати правильну відповідь):
+ У корови – 2-5 діб.
- У вівці, кози – 14-19 діб.
- У кобили – 1-2 доби.
- У суки – 4-20 діб.
158. Тривалість охоти (вказати правильну відповідь):
- У корови – збігається з тічкою.
- У вівці, кози, - 3-36 годин.
+ У кобили – 2-12 діб.
- У суки – 48 годин.
159. Оптимальним часом для введення сперми самкам сільськогосподарських тварин є феномен стадії збудження:
- Анафродизії.
- Овуляції.
- Спокою.
+ Статевої охоти, як позитивної реакції самки на самця.
160. Метод, яким одночасно виявляють статеву охоту і діагностують вагітність:
- Трансректальним дослідженням внутрішніх статевих органів.
+ Самцем пробником.
- Оглядом, пальпацією і аускультацією.
- Дослідженням зовнішніх статевих органів.
161. Методи виявлення оптимального часу для введення сперми, це:
- За вмістом еритроцитів, лейкоцитів і макро- та мікроелементів у крові.
+ Рефлексологічний, клініко-візуальний, за ступенем зрілості фолікула, енергометрії, за допомогою собак, електрометричні.
- На штучну вагіну, спермозбирача, фістульний, масажу ампул.
162. Методи, які найчастіше використовуються для визначення оптимального часу осіменіння корів, кобил, свиней, овець, кіз, сук:
+ У корів, свиней, кіз, сук – клінічно-візуальний, у кобил, овець, кіз – пробника.
- У корів, кобил, свиней, овець, кіз, сук – за вмістом естрального слизу.
- У корів, кобил, свиней – на штучну вагіну, а в овець, кіз, сук – трансректальний.
- Ректо-цервікальний.
163. Помилки під час визначення оптимального часу для введення сперми призводять до:
+ Зниження ймовірності запліднення через старіння яйцеклітини або загибель сперміїв.
- Ускладнень перебігу вагітності й родів.
- Необхідності збільшення кількості сперміїв у дозі.
-Ембріонального аборту.
164. Суть рефлексологічного, клініко-візуального та інших методів виявлення оптимального часу для введення сперми:
+ Рефлексологічного – виявлення статевої охоти; клініко-візуального та інших – виявлення ознак і симптомів, які можуть вказувати їх наявність.
- Рефлексологічного – виявлення локомоторного рефлексу; клініко-візуального та інших – виявлення параметрів макро- та мікроклімату.
- Рефлексологічного – виявлення рефлексу ерекції; клініко-візуального та інших – виявлення похибки правил розморожування і якості сперми.
- Рефлексологічного – виявлення статевої охоти.
165. Технологія рефлексологічного методу визначення статевої охоти:
- Вивчення локомоторного, ерекції, еякуляції рефлексів та якості сперми.
- Розміщення самців у приміщенні, де утримуються самки.
+ Дозовані дворазові на добу контакти самців і самок із метою виявлення позитивної сексуальної реакції у самок – статевої охоти.
166. Технологія клініко-візуального методу визначення оптимального часу для введення сперми:
- Щомісячне обстеження самок на вагітність і неплідність.
+ Щоденне виявлення ознак тічки і симптомів загального збудження.
- Щоденне ректальне дослідження неплідних самок для визначення гінекологічного діагнозу.
167. Правила підготовки сперми до введення залежно від умов її зберігання:
- Глибокозаморожену сперму розморожують за температури +38±0,50С, і поміщають у інструменти для введення; сперму, що зберігається за t +2+40С та +1,80С, поміщають у інструменти і у разі необхідності підігрівають.
+ Глибокозаморожену сперму розморожують за t +38+400С, поміщають у інструменти для введення.
- Глибокозаморожену сперму поміщають у інструменти для введення; у разі інших методів зберігання сперму розливають у лунки для підігрівання.
168. Об’єми сперми, які вводяться самкам сільськогосподарських тварин різних видів за різних методів її зберігання:
- Коровам, кобилам – 20–40 мл; свиням – 150–200 мл; вівцям, козам – 1–2 мл.
- Коровам – 5–10 мл; кобилам – 50–100 мл; вівцям, козам – 1 мл на кг маси тіла (не більше 35 мл).
- Коровам– 15–20 мл; кобилам – 50–150 мл; вівцям, козам – 1 мл на кг маси тіла (не більше 45 мл).
+ Коровам – 0,25–1,2 мл; кобилам – 20–40 мл; свиням – 1 мл на кг маси тіла (не більше 150 мл); вівцям, козам – 0,1–0,3 мл.
169. Мінімальна кількість активних сперміїв, що вводять самкам різних видів сільськогосподарських тварин:
- Коровам – 6 млрд; кобилам – 15–30 млн; свиням – 80–240 млн; вівцям, козам – 3 млрд.
+ Коровам – 15–30 млн; кобилам, свиням – 3 млрд; вівцям, козам – 80–240 млн.
- Коровам, кобилам – 1–2 млрд; свиням, вівцям, козам – 15–30 млн.
- Коровам, кобилам – 2–3 млрд; свиням, вівцям, козам – 25–40 млн.
170. Для осіменіння корів, телиць, кобил, свиней, овець, кіз використовують способи введення сперми:
- Коровам і телицям – фракційний спосіб, кобилам – ректоцервікальний; свиням, вівцям і козам – маноцервікальний.
- Коровам і телицям – за допомогою скляного шприца і гумового катетера Іванова; кобилам – візоцервікальний; вівцям, козам, свиням – абдомінальний.
+ Коровам – ректо-, мано-, візоцервікальний; телицям – ректо-, візоцервікальний; кобилам – внутрішньоматково за допомогою скляного шприца і гумового катетера Іванова або спеціальної скляної ампули; свиням внутрішньоматково – фракційний і нефракційний; вівцям і козам – візоцервікальний, піхвовий.
171. Самкам великої і дрібної рогатої худоби сперму у разі штучного осіменіння вводять у цервікальний канал, а кобилам і свиням – у матку тому що:
+ У шийці матки можуть розміститися невеликі об’єми сперми, а у матці – більші.
- Шийка матки розміщена ближче до яйцепроводів, ніж тіло і роги матки.
- Самкам великої і дрібної рогатої худоби вводиться більша кількість сперміїв з ППР.
172. Назвіть типи природного осіменіння:
- Ректо-цервікальний, візо-цервікальний, мано-цервікальний, фракційний.
+ Піхвовий, матковий.
- Трансабдомінальний, перкутанний, моноклональний.
- Моноклональний, перкутанний.
173. Стенд або картотека фізіологічного стану корів ведеться:
- На підставі опитування господарів, операторів машинного доїння та керівників.
+ Щоденним переміщенням карток або позначок відповідно до об’єктивних змін стану тварин стада.
- На основі передбачуваних планів відтворення стада.
-На основі даних родоводу.
174. Індивідуальна картка корови оформляється:
- Зазначається країна, область, район і метеоумови за останні 10 років.
- Зазначаються параметри макро- і мікроклімату, фотоперіод, раціон годівлі, умови утримання.
- Зазначаються індивідуальні дані батьків.
+ На окремому паперовому або електронному носії із зазначенням №, клички, року народження, походження, дати осіменінь, запуску, отелення, діагнозів та лікування.
175. У "Куточку техніка" висвітлюється інформація:
- Стан відтворення тварин у Європі, Азії, Америці і Близькому Сході та Україні.
- Стан відтворення тварин та характеристика племпідприємств у області; індивідуальні дані батьків.
+ Календар техніка, стенд фізіологічного стану тварин, інформація про стан відтворення стада.
- Індивідуальні дані батьків корів.
176. Реєстрація осіменінь і отелень корів у приватному секторі проводиться:
- Шляхом розміщення календаря техніка у садибі господаря.
+Внесення інформації до журналу „Реєстрація осіменіння корів приватного сектору”.
- У спеціальний журнал, що знаходиться у сільській раді.
- В індивідуальному журналі господаря.
177. Методи діагностування вагітності у сільськогосподарських тварин:
+ Клінічні (анамнез, самця-пробника, зовнішні: огляд, пальпація, аускультація; внутрішні: піхвовий, трансректальний і сонографії) та лабораторні (мікроскопія мазків із піхви, вміст прогестерону в крові, молоці, секретах).
- За густиною, рухливістю, виживаністю, сперми, крові, вмістом фолікулів.
- За фазами місяця, гороскопом.
- фолікулярними фазами, реакцією на собак і жаб та методом „лозоходів”.
178. Методи діагностики, які належать до ранніх:
- Анамнез, огляд, пальпація.
+ Самця-пробника, сонографії.
- Вагінальний, трансректальний.
- Фолікулярний, фістульний.
179. Різні методи діагностики вагітності базуються:
- На змінах фізичних показників крові, сперми, вмісту фолікулів, поведінки у присутності собак, жаб, аури самок.
- На змінах фаз місяця, тривалості світлового періоду протягом доби.
- На змінах настрою тварини.
+ На змінах поведінки у присутності самця, форми тіла, розмірів і конфігурації матки, візуалізації ембріона або плода.
180. Ознаки вагітності, що належать до ймовірних, та до істинних:
+ Ймовірні ознаки: поліпшення апетиту, вгодованості, асиметрія черевної стінки, збільшення об’єму черева, сухостій, поява секрету в матці, збільшення розмірів матки, флуктуація матки. Істинні ознаки: серцебиття ембріона або плода, візуалізація ембріона або плода.
- Ймовірні ознаки: матовість волосяного покриву регулярні статеві цикли; істинні ознаки: набряк молочної залози, агресивність до самців.
- Ймовірні ознаки: агресивність до обслуговчого персоналу, погіршення апетиту; істинні ознаки: подання голосу (мукання, хрюкання, виття), поява алопецій.
181. Техніка ректального дослідження корів і кобил:
- Тварин обов’язково фіксують мотузками за шию, два пальці вводять у пряму кишку та обстежують сечовий міхур і матку.
- Тварин не фіксують. Руку вводять у піхву і через верхнє склепіння визначають стан яєчників і матки.
+ Корів фіксують на прив’язь, а кобил у спеціальних станках або парувальною шлеєю. Руку вводять у пряму кишку, звільняють її від калових мас і через стінку прямої кишки під час розслаблення визначають розміри, топографію, консистенцію матки та яєчників.
- Досліджують фістульним методом.
182. Основні ознаки вагітності під час ректального дослідження корів і кобил у різні терміни:
- Агресивність тварини, переповненість сечового міхура, в’язкість калових мас.
- Тремтіння тварини, щільність тканин матки.
- Болючість під час пальпації яєчників.
+ Матка збільшена, відчувається флуктуація та асиметрія рогів на початку вагітності; у різні строки вагітності змінюються розміри, топографія матки і рукою відчувається наявність ембріона або плода.
183. Об’єктивним показником ефективності роботи техніка штучного осіменіння є:
- Добрі стосунки в колективі та сім’ї.
- Висока продуктивність тварин.
+ Заплідненість тварин.
- Виводимість.
184. Заплідненість визначається:
- За формулою З=рл/ктх100, де З – заплідненість, рл – рівень лактації, кт – кількість тварин у стаді, 100 – константа переведення у проценти.
- За формулою З=а-б, де З – заплідненість, а – кількість тільних, б – кількість осімінених.
- За формулою З=а-б х к, де З – заплідненість, а – кількість тільних, б – кількість осімінених, к– коефіцієнт переводу.
+ За формулою З=а:бх100, де З – заплідненість, а – кількість вагітних, б – кількість осімінених, 100 – константа переводу у відсотки.
185. Після осіменіння можна за об’єктивними показниками визначити вагітність у самок сільськогосподарських тварин методом сонографії у термін:
+ У корів – з 30–35 діб, у кобил – з 11–18 діб, у свиней – з 18 діб, у овець і кіз – з 26–28 діб, у собак – з 26 діб.
- У тварин всіх видів з 50 діб.
- У тварин всіх видів з 45 діб.
- У тварин всіх видів з 80 діб.
186. Дайте визначення плаценти:
- Це комплекс трофобластичних і ембріобластичних утворень, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері.
- Це морфологічні тканинні утворення, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері.
+ Це комплекс тканинних утворень на хоріоні плода і слизовій матки, які здійснюють зв'язок плода.
187. Материнська плацента у корів представлена:
- Криптами і карбункулами.
+ Криптами і карункулами.
- Амніоном, алантоїсом, хоріоном.
188. Дитяча плацента у ссавців представлена:
- Криптами і карункулами.
- Трофобластом і ембріобластом.
+ Амніоном, алантоїсом, хоріоном.
189. Класифікація плацент за типом (вказати правильну відповідь):
- Розсіяна (дифузна) – собак, кішок.
+ Множинна (котиледонна) – жуйні (корови, вівці, кози, косулі).
