Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Везикулярне (альвеолярне) дихання; 1 страница




Акушерство

1. Органи, що належать до статевого апарату самок:

+Статеві губи, клітор, сечостатевий присінок, піхва, матка, яйцепроводи, яєчники.

- Калитка, сім’яниковий мішок, сім’яники.

- Препуцій, статевий член, сечостатевий канал.

- Надниркова залоза, печінка, сечовий міхур.

 

2. До зовнішніх статевих органів самок належать:

- Шийка, тіло і роги матки.

- Піхва, яйцепроводи, яєчники.

+ Статеві губи, клітор.

- Калитка, сім’яниковий мішок, сім’яники.

 

3. До внутрішніх статевих органів самок належать:

- Промежина, сім’яниковий мішок, сім’яники.

+ Сечостатевий присінок, піхва, матка, яйцепроводи, яєчники.

- Статеві губи, клітор.

- Надниркова залоза, печінка, сечовий міхур.

 

4. Яєчники виконують функції:

-Бар’єрну, виділення.

-Захисну, живлення.

+ Відтворну, гормональну.

- Переробну.

 

5. Яйцепроводи виконують функції:

+ Транспорт яйцеклітин, забезпечення запліднення і розвитку зигот та ембріонів протягом кількох днів.

- Виведення плода в період родів.

- Синтез і виділення гормонів.

- Синтез антитіл.

 

6. Будова клітора:

- Тіло, шийка і хвіст. Тіло клітора оточує серозна оболонка, головка покрита ендотелієм.

+ Головка, тіло, корінь, два печеристих тіла. Тіло клітора оточує фіброзна оболонка, головка покрита слизовою оболонкою.

- Валик, паренхіма, хрящ. Тіло клітора оточує слизова оболонка, головка покрита серозною оболонкою.

- Верхівка, тіло, корінь. Тіло вкрите серозною оболонкою.

 

7. Будова сечостатевого присінка (переддвер’я піхви):

+ Слизова оболонка оточена сполучною тканиною і кільцевим поперечносмугастим м’язом.

- Серозна оболонка оточена білковою і судинною оболонками.

- Мозкова і кіркова речовина оточена нервовим сплетінням.

- Утворений твердою, м’якою та павутинною оболонками.

 

8. Особливості будови зовнішніх статевих органів у сільськогосподарських тварин:

-У самок жуйних тварин сечостатевий присінок (переддвер’я піхви) відсутній, піхва розпочинається від статевих губ.

- У свиноматок і кобил клітор знаходиться у верхньому куті статевої щілини, відсутні вестибулярні залози.

+ У всіх самок, крім кобил, верхній кут статевої щілини заокруглений, а нижній – загострений, у бокових стінках сечостатевого присінка (переддвер’я піхви) кобил розміщується печеристе тіло.

- У великої рогатої худоби відсутній клітор.

9. Будова піхви самок сільськогосподарських тварин:

+Стінка піхви складається із слизової і м’язової оболонок та серозної оболонки (краніальна частина) або адвентиції (каудальна частина).

- Стінка піхви складається із білкової, жирової і судинної оболонок.

- Стінка піхви складається із шкіри, фасції та ендотелію.

- Стінка піхви складається із твердої, м’якої та павутинної оболонок.

 

10. Матка сільськогосподарських тварин складається з:

- Піхви, переддвер’я, яйцепроводів.

- Ампули, уретри, яєчників.

+ Шийки, тіла, рогів.

- Твердої, м’якої та павутинної оболонок.

 

11. Стінку матки формують оболонки:

- Білкова, фіброзна, залозиста.

-+. Ендометрій, міометрій, периметрій.

- Водна, судинна, сечова.

- Тверда, м’яка та павутинна.

 

12. У широкій матковій зв’язці проходять маткові артерії:

- Велика, широка і мала.

-Краніальна, середня і каудальна.

- Головна, соромітна і сім’яна.

- Зовнішня і внутрішня клубові.

 

13. Особливості будови шийки матки у сільськогосподарських тварин:

- У свиноматок шийка матки коротка, у овець слизова оболонка шийки гладенька, без складок.

+ У корів на слизовій оболонці шийки матки є 3–4 циркулярні складки, у овець – 5–7 складок, у свиноматок – численні складки-валики, розміщені у шаховому порядку.

- У кобил шийка матки довга – до 20 см, на її слизовій оболонці багато циркулярних складок.

- У суки слизова оболонка шийки матки має численні складки-валики, розміщені у шаховому порядку.

 

14. Гормони, що виробляються в яєчниках, їхній вплив на організм самки:

+ Естрон, естріол, естрадіол, прогестерон, релаксин. Беруть участь у нейрогуморальній регуляції статевої функції.

- Кортизол, інсулін, тироксин. Регулюють функцію травлення.

- Окситоцин, вазопресин, синестрол. Регулюють функцію кровотворення.

- Гідрокортизон, преднізолон. Регулюють функцію росту.

 

15. Види і функція жовтого тіла:

- Латентне. Виробляє гормон тестостерон.

- Просте. Виробляє гормон окситоцин.

+Статевого циклу, вагітності, персистентне. Виробляє гормон прогестерон.

- Складне. Виробляє гормон преднізолон.

 

16. Стадії розвитку фолікулів:

+ Примордіальні, первинні, вторинні, третинні.

- Малі, середні, великі.

- Морула, бластула, гаструла.

- Раннє дозрівання.

 

17. Стадії розвитку яйцеклітини:

- Лютеальна, фолікулярна, старіння.

+ Гоноцит, овогонія, ооцит першого і другого порядків, яйцеклітина.

-Зиготи, ембріональна, плідна.

-Раннє дозрівання.

 

18. Назвіть органи статевого апарату самця:

- Яєчники, яйцепроводи, матка.

- Мюллерові канали, піхва, сечостатевий присінок.

+ Калитка, сім’яники та їх придатки, сім’япроводи, сечостатевий канал, додаткові статеві залози, статевий член і препуцій.

- Шийка, тіло, роги.

 

19. Будова сім’яників:

- Серозна і м’язова оболонки, паралельні, довгі і петлеподібні канальці.

- Слизова і фіброзна оболонки, трубчасті, тонкі і виносні канальці.

+ Власна піхвова і білкова оболонки, частки, звивисті і прямі канальці, сітка сім’яника.

- Краніальна, каудальна і додаткова частки.

 

20. Функції сім’яників.

- Кровотворення, газообміну.

- Бар’єрна, виділення.

+ Відтворювальна, гормональна.

- Захисна функція та функція гемопоезу.

 

21. Особливості будови сім’япроводів:

- Стінка сім’япроводу має одну фіброзну оболонку. Сім’япроводи у жеребця над сечовим міхуром утворюють S-подібний згин.

+ Стінка сім’япроводу має слизову, м’язову і серозну оболонки. Сім’япроводи у барана, бугая і цапа над сечовим міхуром утворюють ампули.

- Стінка сім’япроводу має чотири оболонки: ендо-, міо-, пери- і параметрій. Сім’япроводи кнура мають діаметр 5 см.

- Стінка сім’япроводу має тверду та м’яку оболонки.

 

22. До додаткових статевих залоз самців належать:

- Бартолінієві, сальні, пітні.

+ Передміхурова (простата), міхурцеві, цибулинно-сечівникові, уретральні.

- Вестибулярні.

- Надниркові, щитоподібна, прищитоподібна.

 

23. Значення секрету міхурцевих залоз:

- Містить токсичні речовини, робить сперму більш густою.

+ Містить білки, ліпіди, фруктозу, лимонну кислоту, розріджує сперму, є живильним середовищем.

- Зменшує об’єм сперми, знижує її температуру.

- Сприяє ранньому дозріванню сперміїв.

 

24. Значення секрету передміхурової залози (простати):

- Переводить спермії у анабіотичний стан.

- Знижує активність і густину сперміїв.

+Містить ферменти, простагландини групи F2-альфа, що викликають скорочення м’язів матки, розріджує сперму, збільшує об’єм еякуляту.

- Сприяє ранньому дозріванню сперміїв.

25. Значення секрету уретральних залоз:

- Містить білки, ліпіди, цукри і є живильним середовищем для сперміїв.

+ Виділяється першим і промиває сечостатевий канал від залишків сечі перед проходженням сперми.

- Регулює осмотичний і онкотичний тиск у спермі.

- Сприяє ранньому дозріванню сперміїв.

26. Будова статевого члена:

- Тіло, хвіст, яйцепровід.

+ Головка, тіло, корінь, печеристі тіла, білкова оболонка.

- Основа, паренхіма, звивистий канал.

- Шийка, тіло, верхівка.

 

27. Будова сечостатевого каналу (уретри):

- Має черевну і маткову ділянки. Стінка складається з серозної і білкової оболонок.

- Має грудну і задню ділянки. Стінка складається із ендотелію і паренхіми.

+ Має тазову і статевочленну (удову) частини. Стінка складається із слизової оболонки, оточеної печеристим тілом і м’язами.

- Має шийку, тіло і верхівку.

 

28. Стадії спермогенезу:

- Брунькування, спороутворення.

+ Розмноження, росту, дозрівання і формування.

- Старіння, розсмоктування.

- Раннє та пізнє дозрівання.

 

29. Акушерське дослідження проводиться:

+ У період вагітності, родів та в післяродовий період.

- Під час досягнення самкою статевої зрілості.

- Під час досягнення самкою фізіологічної зрілості.

- Під час переведення у родильне відділення.

 

30. Акушерське дослідження під час родів проводять:

- В усіх випадках родів.

+ У разі підозри на патологію родів, із-за наявності передумов для дослідження.

- Під час перших родів.

- Під час переведення у родильне відділення.

 

31. Дайте визначення положення плода:

- Розміщення його рухомих частин у родовому каналі.

+ Відношення поздовжньої осі тіла плода до поздовжньої осі тіла матері.

- Відношення голови плода до його тулуба.

- Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.

 

32. Назвіть правильне положення плода:

- Вертикальне.

- Поперечне.

+ Поздовжнє.

- Всі положення є правильними.

 

33. Передлежання плода – це:

- Відношення частин тіла плода до спини матері.

- Відношення рухомих частин тіла плода до його тулуба.

+ Відношення анатомічної частини тіла плода до входу в родові шляхи.

- Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.

34. Назвіть правильне передлежання плода:

- Спинне.

+ Головне і тазове.

- Бокове і черевне.

- Всі передлежання є правильними.

35. Позиція плода, це:

- Відношення голови плода до спини матері.

+ Відношення спини плода до спини або черевних стінок матері.

- Відношення спини плода до входу в таз.

- Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.

36. Правильна позиція плода:

+ Верхня.

- Бокова.

- Нижня.

- Всі позиції є правильними.

 

37. Членорозміщення плода – це:

- Відношення рухливих частин тіла плода до входу в таз.

- Відношення рухливих частин тіла плода до спини матері.

+ Відношення рухливих частин тіла плода до його власного тулуба.

- Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.

38. Тривалість стадії виведення плода у кобил:

- До 6 годин.

- До 12 годин.

+ До 30 хвилин.

- До 3 хвилин.

 

39. Тривалість стадії виведення плода у корів:

- До 30 хвилин.

+ До 6 годин.

- До 15 хвилин.

- До 2-х годин.

 

40. Тривалість стадії виведення плода у овець і кіз:

+ До 2 годин.

- До 6 годин.

- До 12 годин.

- До 2-х годин.

 

41. Тривалість стадії виведення плодів у свиней:

+ До 6 годин.

- До 30 хвилин.

- До 12 годин.

- До 2-х годин.

 

42. Тривалість стадії виведення плодів у кролиць:

- До 6 годин.

+ До 30 хвилин.

-До 15 хвилин.

- До 2-х годин.

 

43. Тривалість стадії виведення плодів у собак і кішок:

- До 6 годин.

- До 30 хвилин.

+ До 6 годин.

- До 2-х годин.

 

44. Мета акушерського дослідження у післяродовий період:

- Визначення готовності самок до осіменіння.

+ Визначення перебігу інволюції статевих органів і діагностика післяродових ускладнень.

- Діагностика вагітності.

- Визначення раннього дозрівання.

45. Гінекологічне дослідження це:

+ Дослідження статевих органів неплідних самок.

- Дослідження статевих органів вагітних самок.

- Дослідження самок у разі досягнення статевої зрілості.

- Визначення раннього дозрівання.

 

46. Неплідною вважають корову:

+ Яка не вагітна через 30 діб після родів.

- У післяродовий період.

- Після осіменіння до діагностики вагітності.

- До 10 діб після отелення.

 

47. Середня тривалість вагітності у корів:

- 114 діб.

+ 285 діб.

- 340 діб.

- 725 діб.

 

48. Середня тривалість вагітності у кобил:

- 285 діб.

- 150 діб.

+ 340 діб.

- 725 діб.

49. Середня тривалість вагітності у свиней:

- 150 діб.

- 340 діб.

+ 114 діб.

- 725 діб.

 

50. Середня тривалість вагітності у овець і кіз:

- 285 діб.

+ 150 діб.

- 114 діб.

- 725 діб.

 

51. Види вагітності:

- За кількістю плодів: первинна і повторна.

- За часом настання: одно плідна і багатоплідна.

+ За перебігом: фізіологічна і патологічна.

 

52. Періоди утробного розвитку за Г.А. Шмідтом:

+ Зародковий, передплодовий, плодовий.

- Морули, ооцисти, зародковий.

- Зародковий, плодовий, після плодовий.

 

53. Періоди утробного розвитку за Г.А. Шмідтом:

- Яйцеклітини, морули, ембріональний.

- Ембріональний, передплодовий, плодовий.

+ Ембріональний, плодовий (фетальний), після плодовий (пост фетальний).

 

54. Періоди утробного розвитку в гуманній медицині:

- Зародковий, плодовий, післяплодовий.

+ Стадії зиготи, зародка, ембріона, плода.

- Стадії морули, ооцисти, плода.

55. Тривалість знаходження ембріона в яйцепроводі:

- У корови - 72 годин.

- У вівці – 90 годин.

+ У кобили – 98 години.

-У свині – 50години.

 

56. Тривалість знаходження ембріону в яйцепроводі:

+ У корови – 90 годин.

- У кролиці – 148 годин.

- У кішки – 49-74 години.

- У суки – 72 години.

 

57. Імплантація – це:

- Міграція зародка у матку.

+ Укорінення зародка у слизову оболонку матки.

- Міграція ембріона в матку.

58. Імплантація ембріона відбувається:

- У свиней на 10 добу.

- У кобил на 30 добу після запліднення.

+ У корів і овець на 17-32 добу.

-У сук і кішок на 18 добу.

 

59. Імплантація ембріона відбувається:

+ У кобил на 40 добу після запліднення.

- У корів і овець на 16-17 добу.

- У свиней на 10 добу.

- У сук на 13-14 добу.

 

 

60. Дайте визначення плацентації:

- Це утворення зародка.

+Це утворення плодових оболонок.

- Це утворення в ендометріумі кратера.

 

61. Які плодові оболонки оточують плід:

+ Амніон (водна оболонка), алантоїс (сечова оболонка), хоріон (судинна).

- Слизова, м’язова, судинна.

- Трофобласт, ембріобласт, судинна.

 

62. Дайте визначення плаценти:

- Це комплекс трофобластичних і ембріобластичних утворень, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері.

- Це морфологічні тканинні утворення, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері.

+ Це комплекс тканинних утворень на хоріоні плода і слизовій матки, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері у період утробного розвитку.

 

63. Мастологією називають:

+ Наука, яка вивчає морфологію, фізіологію і патологію молочної залози.

- Наука, яка вивчає фізико-хімічний склад молока та його біологічну цінність.

- Наука, яка вивчає походження та вторинні ознаки молочної залози.

64. Під час дослідження молочної залози застосовують клінічні методи:

+ Огляд, пальпацію, візуальне оцінювання секрету молочної залози.

- Аускультацію, перкусію.

- Рентгенографію, кардіографію.

- Мікро- та макроскопчні.

 

65. Проводять дослідження молочної залози у сухостійних корів:

- Планово щомісяця протягом періоду сухостою.

+ У перші 10-15 діб до родів.

- Перед ставленням на сухостій.

- У перші дні після отелення.

 

65. Дослідження молочної залози у лактуючих корів проводять:

- Один раз на квартал протягом лактації.

+ Один раз на місяць для моніторингу субклінічного маститу, та щоденно, після звернення до лікаря оператора машинного доїння чи власника тварини.

- У разі переведення у родильне відділення.

- У перші дні після отелення.

 

67. Огляд молочної залози у дійних корів проводять:

- Протягом усього доїння.

+ Двічі: до і після доїння.

- Тричі з інтервалом 10 хвилин.

- Кожні 10 діб.

 

68. Техніка пальпації молочної залози:

+ Пальпацію проводять двома руками, пальпуючи окремо кожну чверть вим’я.

- Пальпацію проводять однією рукою.

- Пальпацію проводять аритмічними поштовхами руки, прикладеної до шкіри вим’я.

- Пальпацію проводять одночасно з аускультацією.

 

69. Техніка пальпації дійки і її цистерни:

- Пальпацію проводять двома руками, притискаючи дійку до її чверті.

+ Дійку захоплюють біля основи вказівним та великим пальцями і витягують, промацуючи її до верхівки.

- Дійку і її цистерну не пальпують.

- Пальпують тільки цистерну.

 

70. Прохідність дійкового каналу визначають:

- Катетеризацією.

+ За товщиною молочного струменя.

- За кількістю молока, видоєного за одну хвилину.

- За кількістю наявності жирових кульок.

 

71. Візуальне оцінювання секрету молочної залози проводять:

+ У молочно-контрольних пластинках або чашках Петрі визначають колір, консистенцію, наявність та характер включень.

- У пробірках визначають запах, смак.

- Шляхом проціджування. Визначають забрудненість та характер домішок.

- Шляхом визначення редуктазної проби.

 

72. Лікарські речовини вводять у матку у випадку:

+ Затримання посліду, субінволюції матки, метриті.

- Гепатиту, гепатодистрофії, анемії.

- Остеомаляції, остеопорозу, гіповітамінозу.

- Пневмонії, гастриту.

73. Застосовують для введення лікарських речовин у матку і піхву інструмент:

- Троакар, фетотом, акушерську клюку.

+ ПОС–5, шприц Жане, кружку Есмарха.

- Щипці Мюзо, еластратор, кератоскоп.

- Кружку Есмарха.

 

74. Патогенетична терапія, це:

+ Нормалізація гомеостазу та функції органів і тканин через регулювальні та захисні системи організму.

- Атака імунної системи проти органів і тканин власного організму, в результаті чого відбувається їх структурно-функціональне пошкодження.

- Технічні засоби, за допомогою яких лікар виконує різноманітні оперативні заходи на органах і тканинах живої тварини.

- Підбір антипарабіотичних препаратів, антиалергійних препаратів.

75. Новокаїнотерапія – це використання:

+ Антипарабіотичних препаратів.

- Антиалергійних препаратів.

- Антидепресивних препаратів.

- Антигістамінних препаратів.

 

76. Дія новокаїну у разі новокаїнових блокад:

- Імуностимулювальна, нейроендокринна, противірусна.

- Антиоксидантна, протимікробна, регенеративна.

+ Антигістамінна, антитоксична, анестезуюча.

- Антиалергійна, антидепресивна.

 

77. У разі внутрішньочеревного введення новокаїну він діє на:

+ Блокування сильних подразників із рецепторного поля очеревини.

- Блокування вагосимпатичного блоку в ділянці голови.

- Стимулювання репаративних процесів в органах черевної порожнини.

- Імуностимулювальну, нейроендокринну, противірусну функцію організму.

 

78. Розчин новокаїну готують для внутрішньовенних ін’єкцій на:

- Розчині Рінгера.

+ Фізіологічному розчині.

- Сироватці крові.

- Спирту.

 

79. Швидкість введення новокаїну під час внутрішньовенних ін’єкцій у коней і ВРХ не має бути більшою за:

+ 30-40 мл на хвилину.

- 5-10 мл на хвилину.

- 15-20 мл на хвилину.

- 50-70 мл на хвилину.

 

80. Відсоток та доза новокаїну для внутрішньовенних ін’єкцій становить:

+ 0,5% 20 мл або 1% 10 мл на 100 кг маси тіла.

- 1-2% – 5 мл на 1 кг маси тіла.

- 5-10% – 10 мл на 1 кг маси тіла.

- 10-15% – 15 мл на 1 кг маси тіла.

 

81. Місце уколу голки під час внутрішньоаортального введення новокаїну за І.І. Вороніним є:

- З правого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини.

+ З лівого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини.

- Між 4 та 5 поперечнореберними відростками поперекових хребців.

- Між 6 та 7 поперечнореберними відростками поперекових хребців.

 

82. Відсоток та доза для внутрішньоаортального введення новокаїну за І.І. Вороніним є:

+ 0,5% – 200-250 мл або 1% – 100-150 мл (0,002г/кг маси).

- 2% – 1 мл на 1 кг маси тіла.

- 5% – 300-450 мл.

- 7 % – 420-450 мл.

 

83. Аортопункцію за Д.Д. Логвиновим проводять:

+ Між четвертим і п’ятим поперечними відростками поперекових хребців з правого боку.

- З лівого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини.

- Між другим та третім крижовим хребцем, відступивши від середньої лінії на 10 см.

- У яремній борозні.

 

84. Відсоток та доза розчину новокаїну для внутрішньоаортального введення за Д.Д. Логвиновим є:

+ 1% – 100-150 мл.

- 1% – 1 мл на 1 кг маси тіла.

- 1% – 300-400 мл.

- 2,5% – 10 мл на 1 кг маси тіла.

 

85. Введення новокаїну під час аортопункцій здійснюють:

- Швидким рухом під великим тиском.

+ Повільно вводять розчин під невеликим тиском.

- Контролюють самовільне всмоктування розчину.

- З попереднім підігріванням розчину до температури 40º С.

 

86. Місцем уколу голки під час паравертебральної блокади за І.І. Магдою є:

+ Каудальний край перших чотирьох поперечних відростків поперекових хребців на відстані 5 см від остистих відростків.

- У ділянці лівої голодної ямки на середині відстані між останнім ребром і маклоком.

- Перетин краніального краю останнього ребра з латеральним краєм найдовшого м’яза спини.

- Яремна борозна.

 

87. Доза та відсоток новокаїну під час паравертебральної блокади за І.І. Магдою:

- 1% р-н – 1 мл на 1 кг маси тіла.

- 10% р-н – 100 мл з одного боку.

+ 0,5% р-н – 20 мл в кожній точці.

- 0,7 % р-н – 150 мл в кожній точці.

88. Місце проведення промежинної блокади за І.І. Магдою:

+. Сіднична ямка.

- Голодна ямка.

-. Між третім та четвертим поперековим хребцями.

- Між четвертим та п’ятим поперековим хребцями.

 

89. Доза та відсоток новокаїну під час промежинної блокади за
І.І. Магдою?

- 5-10 мл – 5% розчину.

+ 20 30 мл – 0,5% розчину.

- 50-70 мл – 1% розчину.

- 55-80 мл – 1% розчину.

 

90. Місце уколу голки під час внутрішньотазової провідникової анестезії зовнішніх статевих органів у бугая за І.І. Вороніним знаходиться:

+ У сіднично-прямокишковій ямці на рівні середини каудального краю крижово-сідничної зв’язки.

- Паралельно вентральній поверхні крижової кістки в напрямі до протилежного надлопаткового хряща.

- Попереду першого крижового хребця на 2-3 см вбік від середньої лінії

- Паралельно дорсальній поверхні крижової кістки в напрямі крижово-сідничної зв’язки

 

91. Доза та відсоток новокаїну під час внутрішньотазової провідникової анестезії зовнішніх статевих органів за І.І. Вороніним:

- 0,5% – 1 мл на 1 кг маси тіла.

- 5% – 100-110 мл.

+ 2% – 100 мл.

- 7 % – 100 мл.

 

92. Місце уколу голки під час парасакральної блокади тазового сплетіння за В.І. Завірюхою:

+ Краніодорсальний кут сіднично-прямокишкової ямки з обох боків від кореня хвоста.

- Каудальний край перших чотирьох поперечних відростків поперекових хребців на відстані 5 см від остистих відростків.

- На рівні третього крижового хребця, остистий відросток якого найвищий, з обох боків.

- На рівні четвертого крижового хребця, остистий відросток якого найвищий, з обох боків.

 

93. Відсоток новокаїну і доза, що застосовують під час парасакральної блокади тазового сплетіння за В.І. Завірюхою:

- 5% – 10 мл на 1 кг маси тіла.

- 2% – 5 мл на 1 кг маси тіла.

+ 0,6-0,7% – 0,5 мл на 1 кг маси тіла.

- 0,8-0,9 % – 0,9 мл на 1 кг маси тіла.

 

94. Про правильне введення голки під час надплевральної блокади за
В.В. Мосіним свідчить:

- Всмоктування повітря.

- Витікання крові.

+ Кров не витікає та не всмоктується повітря.

- Кров витікає і всмоктується.

 

95. Для блокади зовнішнього сім’яного нерва за Б.О. Башкировим застосовують:

- 20-50 мл 2-5% розчину новокаїну.

+ 80-150 мл 0,25-0,5% розчину новокаїну.

- 200-350 мл 1-2% розчину новокаїну.

- 400 мл 1,5-1,8 % розчину новокаїну.

 

96. Про правильне введення голки під час блокади тазового сплетіння за А.Д. Ноздрачовим свідчить:

- Голка входить без зусиль, виділяється кров.

- Хрустіння, потім із голки під тиском витікає кров.

+ Хрустіння, потім провал голки.

- Під час введення провал голки і виділення крові.

 

97. Місце введення голки під час блокади за Т.С. Фатєєвим:

- Між другим та третім поперековими хребцями, відступивши від середньої лінії на 7-8 см.

- Голодна ямка.

+ Підхвостова ямка.

- Між четвертим та п’ятим хвостовим хребцями.

 

98. Глибина введення голки, відсоток та доза новокаїну під час блокади за Т.С. Фатєєвим:

+ 3-7 см – 0,25-0,5% – 100-250 мл

- Більше 10 см – 1-2% – 300-400 мл

- Більше 15 см – 5% – 2-5 мл

- Більше 25 см – 5 % – 3-6 мл.

 

99. Кров для гемотерапії готують:

+ Консервують 4% розчином цитрату натрію у співвідношенні 1:10 і 2-3 доби витримують за температури 2-4˚С.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-03-27; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 838 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Человек, которым вам суждено стать – это только тот человек, которым вы сами решите стать. © Ральф Уолдо Эмерсон
==> читать все изречения...

2258 - | 2104 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.009 с.