Акушерство
1. Органи, що належать до статевого апарату самок:
+Статеві губи, клітор, сечостатевий присінок, піхва, матка, яйцепроводи, яєчники.
- Калитка, сім’яниковий мішок, сім’яники.
- Препуцій, статевий член, сечостатевий канал.
- Надниркова залоза, печінка, сечовий міхур.
2. До зовнішніх статевих органів самок належать:
- Шийка, тіло і роги матки.
- Піхва, яйцепроводи, яєчники.
+ Статеві губи, клітор.
- Калитка, сім’яниковий мішок, сім’яники.
3. До внутрішніх статевих органів самок належать:
- Промежина, сім’яниковий мішок, сім’яники.
+ Сечостатевий присінок, піхва, матка, яйцепроводи, яєчники.
- Статеві губи, клітор.
- Надниркова залоза, печінка, сечовий міхур.
4. Яєчники виконують функції:
-Бар’єрну, виділення.
-Захисну, живлення.
+ Відтворну, гормональну.
- Переробну.
5. Яйцепроводи виконують функції:
+ Транспорт яйцеклітин, забезпечення запліднення і розвитку зигот та ембріонів протягом кількох днів.
- Виведення плода в період родів.
- Синтез і виділення гормонів.
- Синтез антитіл.
6. Будова клітора:
- Тіло, шийка і хвіст. Тіло клітора оточує серозна оболонка, головка покрита ендотелієм.
+ Головка, тіло, корінь, два печеристих тіла. Тіло клітора оточує фіброзна оболонка, головка покрита слизовою оболонкою.
- Валик, паренхіма, хрящ. Тіло клітора оточує слизова оболонка, головка покрита серозною оболонкою.
- Верхівка, тіло, корінь. Тіло вкрите серозною оболонкою.
7. Будова сечостатевого присінка (переддвер’я піхви):
+ Слизова оболонка оточена сполучною тканиною і кільцевим поперечносмугастим м’язом.
- Серозна оболонка оточена білковою і судинною оболонками.
- Мозкова і кіркова речовина оточена нервовим сплетінням.
- Утворений твердою, м’якою та павутинною оболонками.
8. Особливості будови зовнішніх статевих органів у сільськогосподарських тварин:
-У самок жуйних тварин сечостатевий присінок (переддвер’я піхви) відсутній, піхва розпочинається від статевих губ.
- У свиноматок і кобил клітор знаходиться у верхньому куті статевої щілини, відсутні вестибулярні залози.
+ У всіх самок, крім кобил, верхній кут статевої щілини заокруглений, а нижній – загострений, у бокових стінках сечостатевого присінка (переддвер’я піхви) кобил розміщується печеристе тіло.
- У великої рогатої худоби відсутній клітор.
9. Будова піхви самок сільськогосподарських тварин:
+Стінка піхви складається із слизової і м’язової оболонок та серозної оболонки (краніальна частина) або адвентиції (каудальна частина).
- Стінка піхви складається із білкової, жирової і судинної оболонок.
- Стінка піхви складається із шкіри, фасції та ендотелію.
- Стінка піхви складається із твердої, м’якої та павутинної оболонок.
10. Матка сільськогосподарських тварин складається з:
- Піхви, переддвер’я, яйцепроводів.
- Ампули, уретри, яєчників.
+ Шийки, тіла, рогів.
- Твердої, м’якої та павутинної оболонок.
11. Стінку матки формують оболонки:
- Білкова, фіброзна, залозиста.
-+. Ендометрій, міометрій, периметрій.
- Водна, судинна, сечова.
- Тверда, м’яка та павутинна.
12. У широкій матковій зв’язці проходять маткові артерії:
- Велика, широка і мала.
-Краніальна, середня і каудальна.
- Головна, соромітна і сім’яна.
- Зовнішня і внутрішня клубові.
13. Особливості будови шийки матки у сільськогосподарських тварин:
- У свиноматок шийка матки коротка, у овець слизова оболонка шийки гладенька, без складок.
+ У корів на слизовій оболонці шийки матки є 3–4 циркулярні складки, у овець – 5–7 складок, у свиноматок – численні складки-валики, розміщені у шаховому порядку.
- У кобил шийка матки довга – до 20 см, на її слизовій оболонці багато циркулярних складок.
- У суки слизова оболонка шийки матки має численні складки-валики, розміщені у шаховому порядку.
14. Гормони, що виробляються в яєчниках, їхній вплив на організм самки:
+ Естрон, естріол, естрадіол, прогестерон, релаксин. Беруть участь у нейрогуморальній регуляції статевої функції.
- Кортизол, інсулін, тироксин. Регулюють функцію травлення.
- Окситоцин, вазопресин, синестрол. Регулюють функцію кровотворення.
- Гідрокортизон, преднізолон. Регулюють функцію росту.
15. Види і функція жовтого тіла:
- Латентне. Виробляє гормон тестостерон.
- Просте. Виробляє гормон окситоцин.
+Статевого циклу, вагітності, персистентне. Виробляє гормон прогестерон.
- Складне. Виробляє гормон преднізолон.
16. Стадії розвитку фолікулів:
+ Примордіальні, первинні, вторинні, третинні.
- Малі, середні, великі.
- Морула, бластула, гаструла.
- Раннє дозрівання.
17. Стадії розвитку яйцеклітини:
- Лютеальна, фолікулярна, старіння.
+ Гоноцит, овогонія, ооцит першого і другого порядків, яйцеклітина.
-Зиготи, ембріональна, плідна.
-Раннє дозрівання.
18. Назвіть органи статевого апарату самця:
- Яєчники, яйцепроводи, матка.
- Мюллерові канали, піхва, сечостатевий присінок.
+ Калитка, сім’яники та їх придатки, сім’япроводи, сечостатевий канал, додаткові статеві залози, статевий член і препуцій.
- Шийка, тіло, роги.
19. Будова сім’яників:
- Серозна і м’язова оболонки, паралельні, довгі і петлеподібні канальці.
- Слизова і фіброзна оболонки, трубчасті, тонкі і виносні канальці.
+ Власна піхвова і білкова оболонки, частки, звивисті і прямі канальці, сітка сім’яника.
- Краніальна, каудальна і додаткова частки.
20. Функції сім’яників.
- Кровотворення, газообміну.
- Бар’єрна, виділення.
+ Відтворювальна, гормональна.
- Захисна функція та функція гемопоезу.
21. Особливості будови сім’япроводів:
- Стінка сім’япроводу має одну фіброзну оболонку. Сім’япроводи у жеребця над сечовим міхуром утворюють S-подібний згин.
+ Стінка сім’япроводу має слизову, м’язову і серозну оболонки. Сім’япроводи у барана, бугая і цапа над сечовим міхуром утворюють ампули.
- Стінка сім’япроводу має чотири оболонки: ендо-, міо-, пери- і параметрій. Сім’япроводи кнура мають діаметр 5 см.
- Стінка сім’япроводу має тверду та м’яку оболонки.
22. До додаткових статевих залоз самців належать:
- Бартолінієві, сальні, пітні.
+ Передміхурова (простата), міхурцеві, цибулинно-сечівникові, уретральні.
- Вестибулярні.
- Надниркові, щитоподібна, прищитоподібна.
23. Значення секрету міхурцевих залоз:
- Містить токсичні речовини, робить сперму більш густою.
+ Містить білки, ліпіди, фруктозу, лимонну кислоту, розріджує сперму, є живильним середовищем.
- Зменшує об’єм сперми, знижує її температуру.
- Сприяє ранньому дозріванню сперміїв.
24. Значення секрету передміхурової залози (простати):
- Переводить спермії у анабіотичний стан.
- Знижує активність і густину сперміїв.
+Містить ферменти, простагландини групи F2-альфа, що викликають скорочення м’язів матки, розріджує сперму, збільшує об’єм еякуляту.
- Сприяє ранньому дозріванню сперміїв.
25. Значення секрету уретральних залоз:
- Містить білки, ліпіди, цукри і є живильним середовищем для сперміїв.
+ Виділяється першим і промиває сечостатевий канал від залишків сечі перед проходженням сперми.
- Регулює осмотичний і онкотичний тиск у спермі.
- Сприяє ранньому дозріванню сперміїв.
26. Будова статевого члена:
- Тіло, хвіст, яйцепровід.
+ Головка, тіло, корінь, печеристі тіла, білкова оболонка.
- Основа, паренхіма, звивистий канал.
- Шийка, тіло, верхівка.
27. Будова сечостатевого каналу (уретри):
- Має черевну і маткову ділянки. Стінка складається з серозної і білкової оболонок.
- Має грудну і задню ділянки. Стінка складається із ендотелію і паренхіми.
+ Має тазову і статевочленну (удову) частини. Стінка складається із слизової оболонки, оточеної печеристим тілом і м’язами.
- Має шийку, тіло і верхівку.
28. Стадії спермогенезу:
- Брунькування, спороутворення.
+ Розмноження, росту, дозрівання і формування.
- Старіння, розсмоктування.
- Раннє та пізнє дозрівання.
29. Акушерське дослідження проводиться:
+ У період вагітності, родів та в післяродовий період.
- Під час досягнення самкою статевої зрілості.
- Під час досягнення самкою фізіологічної зрілості.
- Під час переведення у родильне відділення.
30. Акушерське дослідження під час родів проводять:
- В усіх випадках родів.
+ У разі підозри на патологію родів, із-за наявності передумов для дослідження.
- Під час перших родів.
- Під час переведення у родильне відділення.
31. Дайте визначення положення плода:
- Розміщення його рухомих частин у родовому каналі.
+ Відношення поздовжньої осі тіла плода до поздовжньої осі тіла матері.
- Відношення голови плода до його тулуба.
- Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.
32. Назвіть правильне положення плода:
- Вертикальне.
- Поперечне.
+ Поздовжнє.
- Всі положення є правильними.
33. Передлежання плода – це:
- Відношення частин тіла плода до спини матері.
- Відношення рухомих частин тіла плода до його тулуба.
+ Відношення анатомічної частини тіла плода до входу в родові шляхи.
- Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.
34. Назвіть правильне передлежання плода:
- Спинне.
+ Головне і тазове.
- Бокове і черевне.
- Всі передлежання є правильними.
35. Позиція плода, це:
- Відношення голови плода до спини матері.
+ Відношення спини плода до спини або черевних стінок матері.
- Відношення спини плода до входу в таз.
- Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.
36. Правильна позиція плода:
+ Верхня.
- Бокова.
- Нижня.
- Всі позиції є правильними.
37. Членорозміщення плода – це:
- Відношення рухливих частин тіла плода до входу в таз.
- Відношення рухливих частин тіла плода до спини матері.
+ Відношення рухливих частин тіла плода до його власного тулуба.
- Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.
38. Тривалість стадії виведення плода у кобил:
- До 6 годин.
- До 12 годин.
+ До 30 хвилин.
- До 3 хвилин.
39. Тривалість стадії виведення плода у корів:
- До 30 хвилин.
+ До 6 годин.
- До 15 хвилин.
- До 2-х годин.
40. Тривалість стадії виведення плода у овець і кіз:
+ До 2 годин.
- До 6 годин.
- До 12 годин.
- До 2-х годин.
41. Тривалість стадії виведення плодів у свиней:
+ До 6 годин.
- До 30 хвилин.
- До 12 годин.
- До 2-х годин.
42. Тривалість стадії виведення плодів у кролиць:
- До 6 годин.
+ До 30 хвилин.
-До 15 хвилин.
- До 2-х годин.
43. Тривалість стадії виведення плодів у собак і кішок:
- До 6 годин.
- До 30 хвилин.
+ До 6 годин.
- До 2-х годин.
44. Мета акушерського дослідження у післяродовий період:
- Визначення готовності самок до осіменіння.
+ Визначення перебігу інволюції статевих органів і діагностика післяродових ускладнень.
- Діагностика вагітності.
- Визначення раннього дозрівання.
45. Гінекологічне дослідження це:
+ Дослідження статевих органів неплідних самок.
- Дослідження статевих органів вагітних самок.
- Дослідження самок у разі досягнення статевої зрілості.
- Визначення раннього дозрівання.
46. Неплідною вважають корову:
+ Яка не вагітна через 30 діб після родів.
- У післяродовий період.
- Після осіменіння до діагностики вагітності.
- До 10 діб після отелення.
47. Середня тривалість вагітності у корів:
- 114 діб.
+ 285 діб.
- 340 діб.
- 725 діб.
48. Середня тривалість вагітності у кобил:
- 285 діб.
- 150 діб.
+ 340 діб.
- 725 діб.
49. Середня тривалість вагітності у свиней:
- 150 діб.
- 340 діб.
+ 114 діб.
- 725 діб.
50. Середня тривалість вагітності у овець і кіз:
- 285 діб.
+ 150 діб.
- 114 діб.
- 725 діб.
51. Види вагітності:
- За кількістю плодів: первинна і повторна.
- За часом настання: одно плідна і багатоплідна.
+ За перебігом: фізіологічна і патологічна.
52. Періоди утробного розвитку за Г.А. Шмідтом:
+ Зародковий, передплодовий, плодовий.
- Морули, ооцисти, зародковий.
- Зародковий, плодовий, після плодовий.
53. Періоди утробного розвитку за Г.А. Шмідтом:
- Яйцеклітини, морули, ембріональний.
- Ембріональний, передплодовий, плодовий.
+ Ембріональний, плодовий (фетальний), після плодовий (пост фетальний).
54. Періоди утробного розвитку в гуманній медицині:
- Зародковий, плодовий, післяплодовий.
+ Стадії зиготи, зародка, ембріона, плода.
- Стадії морули, ооцисти, плода.
55. Тривалість знаходження ембріона в яйцепроводі:
- У корови - 72 годин.
- У вівці – 90 годин.
+ У кобили – 98 години.
-У свині – 50години.
56. Тривалість знаходження ембріону в яйцепроводі:
+ У корови – 90 годин.
- У кролиці – 148 годин.
- У кішки – 49-74 години.
- У суки – 72 години.
57. Імплантація – це:
- Міграція зародка у матку.
+ Укорінення зародка у слизову оболонку матки.
- Міграція ембріона в матку.
58. Імплантація ембріона відбувається:
- У свиней на 10 добу.
- У кобил на 30 добу після запліднення.
+ У корів і овець на 17-32 добу.
-У сук і кішок на 18 добу.
59. Імплантація ембріона відбувається:
+ У кобил на 40 добу після запліднення.
- У корів і овець на 16-17 добу.
- У свиней на 10 добу.
- У сук на 13-14 добу.
60. Дайте визначення плацентації:
- Це утворення зародка.
+Це утворення плодових оболонок.
- Це утворення в ендометріумі кратера.
61. Які плодові оболонки оточують плід:
+ Амніон (водна оболонка), алантоїс (сечова оболонка), хоріон (судинна).
- Слизова, м’язова, судинна.
- Трофобласт, ембріобласт, судинна.
62. Дайте визначення плаценти:
- Це комплекс трофобластичних і ембріобластичних утворень, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері.
- Це морфологічні тканинні утворення, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері.
+ Це комплекс тканинних утворень на хоріоні плода і слизовій матки, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері у період утробного розвитку.
63. Мастологією називають:
+ Наука, яка вивчає морфологію, фізіологію і патологію молочної залози.
- Наука, яка вивчає фізико-хімічний склад молока та його біологічну цінність.
- Наука, яка вивчає походження та вторинні ознаки молочної залози.
64. Під час дослідження молочної залози застосовують клінічні методи:
+ Огляд, пальпацію, візуальне оцінювання секрету молочної залози.
- Аускультацію, перкусію.
- Рентгенографію, кардіографію.
- Мікро- та макроскопчні.
65. Проводять дослідження молочної залози у сухостійних корів:
- Планово щомісяця протягом періоду сухостою.
+ У перші 10-15 діб до родів.
- Перед ставленням на сухостій.
- У перші дні після отелення.
65. Дослідження молочної залози у лактуючих корів проводять:
- Один раз на квартал протягом лактації.
+ Один раз на місяць для моніторингу субклінічного маститу, та щоденно, після звернення до лікаря оператора машинного доїння чи власника тварини.
- У разі переведення у родильне відділення.
- У перші дні після отелення.
67. Огляд молочної залози у дійних корів проводять:
- Протягом усього доїння.
+ Двічі: до і після доїння.
- Тричі з інтервалом 10 хвилин.
- Кожні 10 діб.
68. Техніка пальпації молочної залози:
+ Пальпацію проводять двома руками, пальпуючи окремо кожну чверть вим’я.
- Пальпацію проводять однією рукою.
- Пальпацію проводять аритмічними поштовхами руки, прикладеної до шкіри вим’я.
- Пальпацію проводять одночасно з аускультацією.
69. Техніка пальпації дійки і її цистерни:
- Пальпацію проводять двома руками, притискаючи дійку до її чверті.
+ Дійку захоплюють біля основи вказівним та великим пальцями і витягують, промацуючи її до верхівки.
- Дійку і її цистерну не пальпують.
- Пальпують тільки цистерну.
70. Прохідність дійкового каналу визначають:
- Катетеризацією.
+ За товщиною молочного струменя.
- За кількістю молока, видоєного за одну хвилину.
- За кількістю наявності жирових кульок.
71. Візуальне оцінювання секрету молочної залози проводять:
+ У молочно-контрольних пластинках або чашках Петрі визначають колір, консистенцію, наявність та характер включень.
- У пробірках визначають запах, смак.
- Шляхом проціджування. Визначають забрудненість та характер домішок.
- Шляхом визначення редуктазної проби.
72. Лікарські речовини вводять у матку у випадку:
+ Затримання посліду, субінволюції матки, метриті.
- Гепатиту, гепатодистрофії, анемії.
- Остеомаляції, остеопорозу, гіповітамінозу.
- Пневмонії, гастриту.
73. Застосовують для введення лікарських речовин у матку і піхву інструмент:
- Троакар, фетотом, акушерську клюку.
+ ПОС–5, шприц Жане, кружку Есмарха.
- Щипці Мюзо, еластратор, кератоскоп.
- Кружку Есмарха.
74. Патогенетична терапія, це:
+ Нормалізація гомеостазу та функції органів і тканин через регулювальні та захисні системи організму.
- Атака імунної системи проти органів і тканин власного організму, в результаті чого відбувається їх структурно-функціональне пошкодження.
- Технічні засоби, за допомогою яких лікар виконує різноманітні оперативні заходи на органах і тканинах живої тварини.
- Підбір антипарабіотичних препаратів, антиалергійних препаратів.
75. Новокаїнотерапія – це використання:
+ Антипарабіотичних препаратів.
- Антиалергійних препаратів.
- Антидепресивних препаратів.
- Антигістамінних препаратів.
76. Дія новокаїну у разі новокаїнових блокад:
- Імуностимулювальна, нейроендокринна, противірусна.
- Антиоксидантна, протимікробна, регенеративна.
+ Антигістамінна, антитоксична, анестезуюча.
- Антиалергійна, антидепресивна.
77. У разі внутрішньочеревного введення новокаїну він діє на:
+ Блокування сильних подразників із рецепторного поля очеревини.
- Блокування вагосимпатичного блоку в ділянці голови.
- Стимулювання репаративних процесів в органах черевної порожнини.
- Імуностимулювальну, нейроендокринну, противірусну функцію організму.
78. Розчин новокаїну готують для внутрішньовенних ін’єкцій на:
- Розчині Рінгера.
+ Фізіологічному розчині.
- Сироватці крові.
- Спирту.
79. Швидкість введення новокаїну під час внутрішньовенних ін’єкцій у коней і ВРХ не має бути більшою за:
+ 30-40 мл на хвилину.
- 5-10 мл на хвилину.
- 15-20 мл на хвилину.
- 50-70 мл на хвилину.
80. Відсоток та доза новокаїну для внутрішньовенних ін’єкцій становить:
+ 0,5% 20 мл або 1% 10 мл на 100 кг маси тіла.
- 1-2% – 5 мл на 1 кг маси тіла.
- 5-10% – 10 мл на 1 кг маси тіла.
- 10-15% – 15 мл на 1 кг маси тіла.
81. Місце уколу голки під час внутрішньоаортального введення новокаїну за І.І. Вороніним є:
- З правого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини.
+ З лівого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини.
- Між 4 та 5 поперечнореберними відростками поперекових хребців.
- Між 6 та 7 поперечнореберними відростками поперекових хребців.
82. Відсоток та доза для внутрішньоаортального введення новокаїну за І.І. Вороніним є:
+ 0,5% – 200-250 мл або 1% – 100-150 мл (0,002г/кг маси).
- 2% – 1 мл на 1 кг маси тіла.
- 5% – 300-450 мл.
- 7 % – 420-450 мл.
83. Аортопункцію за Д.Д. Логвиновим проводять:
+ Між четвертим і п’ятим поперечними відростками поперекових хребців з правого боку.
- З лівого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини.
- Між другим та третім крижовим хребцем, відступивши від середньої лінії на 10 см.
- У яремній борозні.
84. Відсоток та доза розчину новокаїну для внутрішньоаортального введення за Д.Д. Логвиновим є:
+ 1% – 100-150 мл.
- 1% – 1 мл на 1 кг маси тіла.
- 1% – 300-400 мл.
- 2,5% – 10 мл на 1 кг маси тіла.
85. Введення новокаїну під час аортопункцій здійснюють:
- Швидким рухом під великим тиском.
+ Повільно вводять розчин під невеликим тиском.
- Контролюють самовільне всмоктування розчину.
- З попереднім підігріванням розчину до температури 40º С.
86. Місцем уколу голки під час паравертебральної блокади за І.І. Магдою є:
+ Каудальний край перших чотирьох поперечних відростків поперекових хребців на відстані 5 см від остистих відростків.
- У ділянці лівої голодної ямки на середині відстані між останнім ребром і маклоком.
- Перетин краніального краю останнього ребра з латеральним краєм найдовшого м’яза спини.
- Яремна борозна.
87. Доза та відсоток новокаїну під час паравертебральної блокади за І.І. Магдою:
- 1% р-н – 1 мл на 1 кг маси тіла.
- 10% р-н – 100 мл з одного боку.
+ 0,5% р-н – 20 мл в кожній точці.
- 0,7 % р-н – 150 мл в кожній точці.
88. Місце проведення промежинної блокади за І.І. Магдою:
+. Сіднична ямка.
- Голодна ямка.
-. Між третім та четвертим поперековим хребцями.
- Між четвертим та п’ятим поперековим хребцями.
89. Доза та відсоток новокаїну під час промежинної блокади за
І.І. Магдою?
- 5-10 мл – 5% розчину.
+ 20 30 мл – 0,5% розчину.
- 50-70 мл – 1% розчину.
- 55-80 мл – 1% розчину.
90. Місце уколу голки під час внутрішньотазової провідникової анестезії зовнішніх статевих органів у бугая за І.І. Вороніним знаходиться:
+ У сіднично-прямокишковій ямці на рівні середини каудального краю крижово-сідничної зв’язки.
- Паралельно вентральній поверхні крижової кістки в напрямі до протилежного надлопаткового хряща.
- Попереду першого крижового хребця на 2-3 см вбік від середньої лінії
- Паралельно дорсальній поверхні крижової кістки в напрямі крижово-сідничної зв’язки
91. Доза та відсоток новокаїну під час внутрішньотазової провідникової анестезії зовнішніх статевих органів за І.І. Вороніним:
- 0,5% – 1 мл на 1 кг маси тіла.
- 5% – 100-110 мл.
+ 2% – 100 мл.
- 7 % – 100 мл.
92. Місце уколу голки під час парасакральної блокади тазового сплетіння за В.І. Завірюхою:
+ Краніодорсальний кут сіднично-прямокишкової ямки з обох боків від кореня хвоста.
- Каудальний край перших чотирьох поперечних відростків поперекових хребців на відстані 5 см від остистих відростків.
- На рівні третього крижового хребця, остистий відросток якого найвищий, з обох боків.
- На рівні четвертого крижового хребця, остистий відросток якого найвищий, з обох боків.
93. Відсоток новокаїну і доза, що застосовують під час парасакральної блокади тазового сплетіння за В.І. Завірюхою:
- 5% – 10 мл на 1 кг маси тіла.
- 2% – 5 мл на 1 кг маси тіла.
+ 0,6-0,7% – 0,5 мл на 1 кг маси тіла.
- 0,8-0,9 % – 0,9 мл на 1 кг маси тіла.
94. Про правильне введення голки під час надплевральної блокади за
В.В. Мосіним свідчить:
- Всмоктування повітря.
- Витікання крові.
+ Кров не витікає та не всмоктується повітря.
- Кров витікає і всмоктується.
95. Для блокади зовнішнього сім’яного нерва за Б.О. Башкировим застосовують:
- 20-50 мл 2-5% розчину новокаїну.
+ 80-150 мл 0,25-0,5% розчину новокаїну.
- 200-350 мл 1-2% розчину новокаїну.
- 400 мл 1,5-1,8 % розчину новокаїну.
96. Про правильне введення голки під час блокади тазового сплетіння за А.Д. Ноздрачовим свідчить:
- Голка входить без зусиль, виділяється кров.
- Хрустіння, потім із голки під тиском витікає кров.
+ Хрустіння, потім провал голки.
- Під час введення провал голки і виділення крові.
97. Місце введення голки під час блокади за Т.С. Фатєєвим:
- Між другим та третім поперековими хребцями, відступивши від середньої лінії на 7-8 см.
- Голодна ямка.
+ Підхвостова ямка.
- Між четвертим та п’ятим хвостовим хребцями.
98. Глибина введення голки, відсоток та доза новокаїну під час блокади за Т.С. Фатєєвим:
+ 3-7 см – 0,25-0,5% – 100-250 мл
- Більше 10 см – 1-2% – 300-400 мл
- Більше 15 см – 5% – 2-5 мл
- Більше 25 см – 5 % – 3-6 мл.
99. Кров для гемотерапії готують:
+ Консервують 4% розчином цитрату натрію у співвідношенні 1:10 і 2-3 доби витримують за температури 2-4˚С.
