Закони, принципи та показники фінансової стійкості аптек

Фінансова стійкість аптеки - це фінансовий стан, при якому аптека переважно за рахунок власних джерел покриває кошти, вкладені в активи, не допускає невиправданої дебіторської чи кредиторської заборгованості та розплачується вчасно за своїми зобов’я­заннями.

Функціонування аптеки є динамічним процесом і характеризується трьома фазами циклу кругообігу капіталу: залучення, розміщення та використання (рис. 19.1). Тому динамічну фінансову стійкість слід розглядати як комплексне поняття, яке відображає такий стан фінансових ресурсів, їх розміщення та використання, що забезпечує постій­ний розвиток аптеки на основі зростання прибутку та капіталу при збереженні плато­спроможності й кредитоспроможності в умовах допустимого рівня ризику.

Розрізняють два закони фінансової стійкості аптек. Перший з них трактує, що для забезпечення фінансової стійкості функціонування аптеки необхідно при збільшенні позикових засобів пропорційно нарощувати доходність функціонуючого капіталу. Дру­гий закон стверджує, що для забезпечення фінансової стійкості функціонування підпри­ємства необхідно, щоб цикл кругообігу капіталу відбувався з оптимально необхідною швидкістю і певна частина капіталу постійно знаходилась у формі швидкої реалізації (ліквідній формі).

Для збереження фінансової стійкості кругообігу капіталу в аптеці необхідно дотри­муватися чотирьох взаємопов’язаних, взаємозалежних і спрямованих на реалізацію цілей аптеки принципів, а саме:

· принципу раціональної політики залучення позикового капіталу;

· принципу достатньої доходності функціонуючого капіталу;

· принципу підтримання ліквідності на оптимально необхідному рівні;

· принципу необхідного динамізму функціонуючого капіталу.

Принцип раціональної політики залучення позикового капіталу ґрунтується на ефекті фінансового важеля, який характеризується такими ознаками:

1.Аптека, яка використовує лише власний капітал, обмежує рентабельність при­близно двома третинами економічної рентабельності:

де РВК - рентабельність власного капіталу; ЕР - економічна рентабельність активів.

2.Аптека, яка використовує позиковий капітал, збільшує або зменшує рентабель­ність власного капіталу залежно від співвідношення власного та позикового капіталів у пасиві та від розміру відсоткової ставки за позиковим капіталом.

де ЕФР - рівень ефекту фінансового важеля;

СП - середня розрахункова ставка відсотку за позиковий капітал;

ПК - позиковий капітал;

ВК - власний капітал;

(ЕР - СП) - диференціал;

ПК/ВК - плече фінансового важеля.

3. Аптека, в якої ефект фінансового важеля діє на шкоду внаслідок значення дифе­ренціалу меншого нуля, має припинити позики:

(ЕР - СП) < 0 -> ПК/ВК = const.

Принцип достатньої доходності функціонуючого капіталу передбачає, що рівень економічної рентабельності повинен забезпечувати нарощування власного капіталу під­приємства у розмірі, потрібному для його функціонування, що включає в себе:

1) оновлення основних фондів та довгострокові фінансові інвестиції;

2) поповнення власних оборотних засобів, достатніх для підтримки поточної ліквід­ності та забезпечення незалежності підприємства;

3) виплати дивідендів на рівні, що задовольняє інтереси акціонерів (власників);

4) матеріальне стимулювання найманих працівників підприємства.

Зазначене положення можна записати таким математичним виразом:

де ЧП - чистий прибуток підприємства після оподаткування;

ДОФ - сума засобів, необхідних підприємству для оновлення основних фондів на нормативному рівні;

ДСОЗ - сума засобів, необхідних підприємству для поповнення власних оборот­них засобів, для підтримки поточної ліквідності та забезпечення незалежності;

Д - сума засобів, необхідних підприємству для виплати дивідендів акціонерам (власникам), на рівні, що задовольняє їх інтереси;

ФОТ - сума засобів, необхідних для матеріального стимулювання найманих пра­цівників підприємства.

Принцип підтримання ліквідності капіталу на оптимально необхідному рівні перед­бачає дотримання певного співвідношення між групами залучених, власних засобів та їх розміщенням (докладний опис наведено на стор. 588-590)

Якщо одне або кілька співвідношень активів та зобов’язань, наведених вище, зміню­ються, то принцип порушується і ліквідність підприємства погіршується.

Принцип необхідного динамізму функціонування капіталу передбачає достатність швидкості оборотності функціонуючого капіталу. В іншому випадку аптека починає втрачати ліквідність, потім - незалежність і стає банкрутом. Даний принцип пов’язаний зворотною залежністю з принципом достатності доходності функціонуючого капіталу за допомогою співвідношення:

де: ЕР - економічна рентабельність активів

ПБ - балансовий прибуток;

А - активи;

V - обсяг реалізації;

КМ - коефіцієнт маржі (доходність продажу);

КТ - коефіцієнт трансформації (оборотності активів).

При визначенні фінансового стану функціонування аптеки необхідно охопити всі три фази циклу кругообігу капіталу. Так, фазу кругообігу капіталу “залучення” пропо­нується досліджувати з двох сторін, а саме: аналізувати структуру пасивів балансу та

фінансову стійкість з допомогою відповідних коефіцієнтів. Фазу циклу кругообігу капі­талу “розміщення” варто вивчати з трьох сторін: структури активів балансу, ліквідності балансу та платоспроможності аптеки. Фазу “використання” пропонується характери­зувати з двох сторін: доходності (прибутковості) і динамічності (оборотності).

В економічній літературі відомо понад 200 відносних аналітичних показників, які можна розрахувати на основі фінансової звітності. Проте досвід свідчить, що кілька пра­вильно обраних коефіцієнтів містять потрібну інформацію. Користь кожного конкрет­ного коефіцієнта чітко визначається його користувачем, метою аналізу та регламентова­ними або рекомендованими кількісними значеннями показників.

Класифікацію фінансових показників функціонування аптеки за ознаками різних сфер діяльності з погляду різних користувачів інформації наведено в табл. 19.10.

Як видно з даних табл. 19.10, власників аптек цікавлять у першу чергу показники прибутковості, керівників - доходності та управління ресурсами, позичальників - лік­відності та обслуговування боргу.