Структурний аналіз засобів та джерел їх утворення

Наступним етапом дослідження фінансової звітності аптек є аналіз структури і джерел утворення майна аптеки, який досліджується за допомогою порівняльного аналітичного балансу.

При складанні та аналізі порівняльного балансу використовують прийоми аналізу горизонтального (визначають абсолютні та відносні зміни різних статей балансу) та вертикального (визначають питому вагу окремих статей та їх змін).

Показники порівняльного балансу можна об’єднати у такі групи: структури балансу; динаміки балансу; структурної динаміки балансу.

На основі структури змін в активі та пасиві можна зробити висновки про те, які джерела в основному забезпечували надходження нових коштів і в які активи вони були інвестовані. Забезпечення наступних витрат і платежів (розділ II пасиву) та доходи майбутніх періодів (розділ V пасиву) показують заборгованість аптеки власне собі, тобто

йдеться про власні кошти аптеки. Тому в агрегованому порівняльному балансі суми цих розділів слід додати до власного капіталу.

При аналізі одержаних коефіцієнтів їх значення зіставляють з базовими величинами, а також вивчають динаміку за звітний період і за кілька суміжних звітних періодів.

Як базові величини використовують:

· теоретично обґрунтовані й одержані в результаті експертних опитувань величини відносних показників, що характеризують оптимальні і критичні значення;

· посередні за тимчасовим рядом значення показників даної аптеки, що належать до минулих сприятливих стосовно фінансового стану періодів;

· значення показників, розраховані за даними звітності успішного конкурента;

Для проведення вказаних видів аналізу необхідно підготувати порівняльний аналітичний баланс, який містить згруповані статті балансу і доповнений показниками структури (табл. 19.5).

Таблиця 19.5

Вертикальний і горизонтальний аналіз балансу аптеки “Здоров’я”

Стаття	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Вертикальний аналіз	Горизонтальний аналіз
Питома вага у валюті балансу	Різниця між кінцем і початком періоду	Темп при росту
на початок періоду	на кінець періоду	в абсолютному вираженні	У питомій вазі
Актив
І. Необоротні активи		61,2	81,7	41,8	48,6	20,5	6,8	33,5
II. Оборотні активи		82,8	84,0	56,5	49,9	1,2	-6,6	1,4
в т. ч.: товар		61,7	65,1	42,1	38,7	3,4	-3,4	5,5
дебіторська заборгованість		3,0	3,9	2,0	2,3	0,9	0,3	30,0
грошові кошти		3,9	0,9	2,7	0,5	-3,0	-2,2	-76,9
Баланс		146,5	168,2			21,7	-	14,8
Пасив
І. Власний капітал		41,3	49,0	28,2	29,1	7,7	0,9	18,6
IV. Поточні зобов’язання		105,2	119,2	71,8	70,9		-0,9	13,3
в т. ч.: кредиторська заборгованість за товар		78,8	97,8	53,8	58,1		4,3	24,1
кредити банку		12,6	16,2	8,6	9,6	3,6	1,0	28,6
Баланс		146,5	168,2			21,7	-	14,8

Вартість сукупних активів аптеки за аналізований період зросла на 21,7 тис. гри (темп приросту склав 14,8 %). Зріст зумовлено за рахунок як необоротних, так і оборотних активів відповідно на 33,5 % і 1,4 %. Зростання основних коштів оцінюється позитивно, бо свідчить про підвищення виробничого потенціалу аптеки. Збільшення суми залишку товару становить 5,5 %, абсолютний приріст - 3,4 тис. грн паралельно із зростанням суми доходу від реалізації необхідно оцінювати як позитивне явище. Результати вертикального аналізу свідчать про збільшення питомої ваги необоротних активів на 6.8 %. Збільшення суми дебіторської заборгованості на 900 грн свідчить про розширення соціальної функції аптеки з безоплатного відпуску лікарських засобів і невчасне повернення грошей. Зміни у складі оборотних активів зумовлять деяке зниження ліквідності аптеки, тому що спостерігається скорочення суми і питомої ваги абсолютно ліквідних активів (гроші) і збільшення найменш ліквідного елемента оборотних активів (товарно- матеріальних запасів).

У структурі пасивів відбулися певні зміни: незважаючи на зростання суми власного капіталу на 7,7 тис. грн, фінансова незалежність аптеки є слабкою, бо питома вага позикових коштів складає 70,9 %. Позиковий капітал представлений зобов’язаннями за товар (темп приросту становить 24,1 %) і кредитом банку (темп приросту - 28,6 %). Сума кредиторської заборгованості значно більша за суму дебіторської заборгованості, і це свідчить, що аптека користується товарним кредитом постачальників.