Діагностика ліквідності й платоспроможності аптеки

Провідними характеристиками фінансового стану аптек є ліквідність, платоспро­можність і фінансова стабільність. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану виступає ліквідність і платоспроможність. Термін “ліквідний” перед­бачає безперешкодне перетворення майна в кошти платежу. Чим менший час необхід­ний для перетворення окремого виду активів, тим вища його ліквідність. Таким чином, ліквідність аптеки - це її здатність перетворити свої активи в кошти платежу для пога­шення короткострокових зобов’язань.

Платоспроможність відображає можливість аптеки відповідати (платити) за своїми зобов’язаннями в конкретний період часу. Під платоспроможністю прийнято розуміти наявність і достатність коштів та їх еквівалентів для своєчасного погашення зобов’язань у міру настання терміну їх оплати. Оцінка платоспроможності проводиться на кон­кретну дату.

Поняття ліквідності значно ширше. Від ступеня ліквідності балансу залежить пла­тоспроможність аптеки. У той же час ліквідність характеризує не тільки поточний стан активів, але й перспективний.

Для діагностики ліквідності й платоспроможності аптеки використовують як кіль­кісну, так і якісну оцінку. Під якісною оцінкою ліквідності розуміють аналіз ліквідності балансу аптеки, що дозволяє зафіксувати ліквідність або неліквідність балансу розгля­нутого підприємства. Кількісна оцінка виконується на базі аналізу системи фінансових коефіцієнтів. Якісна оцінка ліквідності, що носить попередній характер, виконується у вигляді аналізу ліквідності балансу. Під ліквідністю балансу розуміють ступінь забез­печеності зобов’язань аптеки його активами, строк перетворення яких у кошти платежу відповідає строку погашення зобов’язань.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активах, згрупованих за ступенем їх ліквідності й розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов’язан­нями по пасивах, згрупованими по строках їх погашення й розташованими в порядку зростання строків.

Залежно від ступеня ліквідності, тобто строків перетворення в кошти, активи аптеки в ході аналізу ліквідності балансу поділяються на чотири групи, які розраховують за формою № 1-баланс:

· А1 - найбільш ліквідні активи (швидколіквідиі) - кошти та їх еквіваленти, а також короткострокові фінансові інвестиції (р. 220 + р. 230 + р. 240).;

· А2 - швидкореалізовуваиі активи {активи високої та середньої ліквідності) - дебі­торська заборгованість та інші поточні активи (від р. 130 до р. 210);

· A3 - повільнореалізовувані активи (малоліквідні) - товарно-матеріальні запаси, а також довгострокові фінансові вкладення (р. 100 - р. 120 + р. 250 + р. 270);

· A4 - тяжкореалізовувані активи (неліквідні) - статті І розділу активу балансу (р. 080).

Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати. При проведенні зовнішнього аналізу, у ході якого використовуються тільки дані балансу аптеки, зобов'я­зання групуються відповідно до передбачуваних строків погашення. При проведенні внутрішнього аналізу таке групування можна зробити точнішим. Зобов’язання аптеки, які розраховують за формою № 1-баланс, можуть бути згруповані в такий спосіб:

· ПІ - найбільш термінові зобов’язання - кредиторська заборгованість, а також кредити й позики, не погашені в строк (р. 530);

· П2 - короткострокові пасиви - короткострокові кредити й позикові кошти. Також до цієї групи належить частина пасивів, представлених у розділі “Забезпечення майбутніх витрат і платежів” (суми, плановані до виплати протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу, або протягом одного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців), а також прибутки майбутніх періодів, що належать до поточних зобов’язань;

· ПЗ - довгострокові пасиви - довгострокові кредити й позикові кошти, а також забезпечення майбутніх витрат і платежів і доходи майбутніх періодів, що не належать до поточних зобов’язань (р. 480 + р. 430 + р. 630)

· П4 - постійні пасиви - статті І розділу пасиву балансу. Для збереження балансу активу й пасиву підсумок даної групи варто зменшити на суму витрат майбутніх періодів.

Для визначення ліквідності балансу порівнюються підсумки наведених груп за акти­вами й пасивами. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо дотримано співвідно­шення:

Виконання перших трьох нерівностей з необхідністю тягне виконання четвертої нерівності, тому практично істотним є порівняння підсумків перших трьох груп за акти­вами й пасивами. У випадку, коли одна або кілька нерівностей мають знак, протилежний вищенаведеній умові, ліквідність балансу не є абсолютною.

Для оцінки ліквідності балансу доцільно розрахувати загальний показник ліквід­ності А:

Загальний показник ліквідності балансу відображає відношення суми всіх ліквідних коштів аптеки до суми всіх платіжних зобов’язань за умови, що різні групи ліквідних коштів і платіжних зобов’язань входять у зазначені суми з ваговими коефіцієнтами, що враховують їх значимість із погляду строків надходження коштів і погашення зобов’я­зань. Даний показник дозволяє порівнювати баланси аптеки, що належать до різних звітних періодів, а також баланси різних аптек і з’ясовувати, який баланс більш ліквід­ний. Наприклад:

а)загальний показник ліквідності на початок року

б)загальний показник ліквідності на кінець року

Таким чином, середньозважена вартість оборотних активів аптеки “Здоров’я” пере­вищує середньозважену суму зобов’язань на кінець і на початок року. Це свідчить про реальні можливості забезпечити поточну ліквідність. Скорочення загального показника ліквідності при цьому можна оцінювати неоднозначно.

Кількісну оцінку ліквідності аптеки виконують за допомогою системи фінансових коефіцієнтів, які дозволяють порівняти вартість поточних активів, що мають різний ступінь ліквідності, із сумою поточних зобов’язань. До них належать: коефіцієнт абсо­лютної ліквідності, коефіцієнт термінової ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності. Алгоритми визначення показників наведені у додатку