Комплексна контрольна робота

з методики викладання іноземних мов на 4 курсі

(Варіант 2)

І. Визначте, істинними чи помилковими є наступні твердження. Позначте правильні твердження знаком “+”, неправильні – знаком “-«

1. Навчання діалогічного мовлення «знизу-догори» означає навчання від діалогу-зразка до створення учнями власних діалогів.

2. У загальноосвітній школі навчають різних видів читання –вивчаючого, переглядового, ознайомлювального.

3. Мета навчання монологічного мовлення досягнута, якщо учні вміють висловлюватися без будь-якої опори.

4. На середньому ступені усній роботі відводиться більша частина уроку.

ІІ. Прочитайте уважно подані твердження, до кожного з яких додаються три варіанти відповідей. Визначте, який варіант ви вважаєте правильним і обведіть його кружечком на бланку відповідей.

1. Обгрунтувати власну точку зору вчить завдання:

а) поясни, чому тобі сподобався /не сподобався спектакль;

б) скажи, які артисти виконували головні ролі;

в)передай головний зміст спектаклю.

2. Вихідною одиницею для навчання монологічного мовлення є

а) окрема фраза;

б) понадфразова єдність;

г) текст.

3. Адекватним способом контролю читання як рецептивного виду мовленнєвої діяльності є

а)переказ змісту тексту;

б) тест множинного вибору;

в) відповіді на запитання.

4. Формуванню навички розуміння похідних слів при читанні сприятиме вправа на

а) на підстановку лексичної одиниці у зразок мовлення;

б)на групування лексичних одиниць згідно з їх афіксами;

в) на парафраз.

ІІІ.Згрупуйте подані принципи навчання: 1) –дидактичні принципи; 2) –методичні принципи.

а) принцип наочності; б) принцип посильності; в) принцип комунікативності; г)принцип міцності; д) принцип свідомості; е) принцип науковості; є) принцип врахування рідної мови; ж) взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності.

IV.Дайте визначення/тлумачення методичних понять шляхом завершення поданих нижче фраз:

1. Монолог-міркування а) повна вербальна опора;

2. Підстановча таблиця б) спирається на умовиводи як процес мислення;

3. Монолог-повідомлення в) повідомляє факти з життя розповідача;

4. Монолог- оповідь - г) повідомляє факти з життя суспільства

V. Завершіть подані нижче фрази, заповнивши пропуски відповідними словами /словосполученнями.

1.Читання з розумінням основного змісту тексту - … читання.

2. …схема –ефективна неповна вербальна опора для навчання монологічного мовлення.

VI. Визначте, до якої групи належить вправа з такою інструкцією і занесіть її номер до таблиці.

Вправи для навчання каліграфії	Вправи для навчання орфографії	Вправи для навчання Писемного мовлення

1. Напишіть вітальну листівку зарубіжному ровеснику.

2. Перепишіть пари слів, які пишуться по-різному, але вимовляються однаково.

3. Допишіть до поданої великої букви відповідну їй маленьку.

VII. Проаналізуйте запропоновану вправу з навчання писемного мовлення. Визначте її a) мету, б) тип, в) вид.

Write a letter to your English-speaking friend who is going to visit your town. Describe your home town briefly as part of your letter.

Ключі

Варіант 1

1. 1). +

2). –

3). –

4). –

2. 1а

2в

3а

4б

3. 1) а, д, е, є

2) б, в, г, ж, з

4. 1 б

2 в

3 г

4 а

5. 1) активний

2)підстановча

6. 1.- умовно-комунікативна

2 – некомунікативна

3 -комунікативна

7. формування уміння усного мовлення/ навчання усного мовлення

умовно-комунікативна

рецептивно-репродуктивна

Ключі

Варіант 2

1. 1)–

2) +

3) +

4) +

2. 1 а

2 б

3 б

4 б

3. 1) а, б, г, д, е, з

2). в, є, ж

4.1.б

2 а

3 г

4 в

5) 1 -ознайомлювальне

2 – структурно-мовленнєва (схема)

6. Вправи для навчання каліграфії -3

Вправи для навчання орфографії -2

Вправи для навчання писемного мовлення -1.

7. формувати уміння писемного мовлення / навчити писемного мовлення /навчити писати лист

комунікативна

продуктивна

Лекція 1.

МЕТОДИКА ЯК НАУКА. ЗВЯЗОК МЕТОДИКИ З ІНШИМИ НАУКАМИ.

1. Методика як наука. Предмет дослідження методики.

2. Цілі навчання іноземної мови у ЗОШ.

3. Методи дослідження в методиці.

4. Зв язок методики з іншими науками.

1. Методика навчання іноземних мов - це наука, яка вивчає цілі, зміст, методи і засоби навчання, а також способи учіння і виховання на матеріалі іноземної мови.

У методиці навчання іноземних мов виділяють загальну і спеціальну методики.

Загальна методика займається вивченням закономірностей та особливостей процесу навчання будь-якої іноземної мови. Спеціальна методика досліджує навчання конкретної іноземної мови у певному типі навчальних закладів з урахуванням мовних і мовленнєвих особливостей рідної мови.

Об’єктом методики викладання іноземних мов е процес навчання.

Навчання – це акт взаємодії того, хто навчає, з тим, кого навчають, з метою передачі одним і засвоєння іншим соціального досвіду. Обидві сторони – вчитель і учень- беруть активну у часть у цій діяльності, але кожен по-своєму:

- вчитель здійснює навчаючі дії, спрямовуючи навчальні дії учнів;

- вчитель мотивує навчальну діяльність учнів, спонукає їх до навчання;

- вчитель організує навчальні дії таким чином, щоб вони давали максимальний ефект. Ця організація проходить на рівні дій кожного окремого учня;

- вчитель дае учням матеріал для засвоєння та орієнтири для їх навчальної діяльності;

- вчитель здійснює контроль за ефективністю засвоення.

Методика як наука мае й свої методи дослідження. Метою цих методів є одержання наукових даних про закономірності навчання іноземних мов, про ефективність навчальних матеріалів, що використовуються, способів і форм навчально-виховного процесу.

У сучасній методиці навчання іноземних мов використовуються основні та допоміжні методи дослідження До основних методів відносять: 1)критичний аналіз літературних джерел(в тому числі ретроспективне вивчення вітчизняного й зарубіжного досвіду); 2) вивчення та узагальнення позитивного досвіду роботи вчителів, як1 досягли видатних результатів у навчально-виховному процесі; 3) наукове спостереження; 4) пробне навчання; 5) експеримент; 6) дослідне навчання. Допоміжні методи охоплюють: 1) метод-інтерв’ю; 2)анкетування; 3)тестування; 4)бесіду;5)хронометрування тощо.

2.Методика навчання іноземних мов як наука пов”язана з іншимим науками і використовує виявлені ними факти і закономірності.

Методика й лінгвістика. Мова є об”єктом дослідження лінгвістики. Дані лінгвістики використовуються при визначенні цілей навчання (для чого навчати?), змісту навчання (чого навчати?), технологіі навчання (як навчати?), і допоміжних засобів (з допомогою чого навчати?).Практична мета навчання – навчання спілкування- була поставлена звдяки дослідженню мовних функцій, функціональних стилів мовлення, їх співвідношення з усною та письмовою формою мовлення. Лінгвістичну основу комунікативного методу навчання іноземних мов складає переорієнтація з форми на функцію, з мовної правильності на спонтанність та автентичність.Відбір та організація змісту навчання (чого навчати) здійснюється на основі даних лінгвістики, яка пропонує методиці принципи відбору іншомовної лексики,елементів морфологічного, синтаксичного та фонетичного рівнів, текстового матеріалу для навчання читання та усного мовлення.Контрастивна лінгвістика внесла внесок у відбір іншомовного матеріалу,визначення його послідовності у навчальному процесі, ступеня його трудності.

У виборі технології навчання методика керується сучасною рівневою концепцією мови, згідно якої виділяються такі рівні мови, як фонема, морфема., слово, словосполучення, речення понадфразова єдність, текст.Виходячи з цього, навчання може проводитись як аспектно, так і комплексно.

Методика і психологія. Знання закономірностей функціонування мислення, пам”яті, сприймання, уваги, мотивації та їх індивідуальних проявів допомагає вчителю обрати раціональні методи та прийоми навчання іноземної мови, забезпечує керування розумовою діяльністю учнів.Так. наприклад, враховуючи існування різних видів мотивації – внутрішньої і зовнішньої,негативної і позитивної, вчитель повинен знати мотиви своїх учнів та створити передумови для розвитку позитивної внутрішньої мотивації – комунікативної (бажання спілкуватися іноземною мовою), лінгвопізнавальної ( позитивне ставлення до мовного матеріалу) та інструментальної ( позитивне сприймання певних форм роботи).

Методика і педагогіка. Особливого значення для методики набуває теорія навчання, насамперед дидактичні принципи і методи навчання.Принципи навчання дають відповідь на запитання “Як організувати навчальний процес?” До дидактичних принципів відносяться принципи наочності,( використання зорової і слухової наочності), посильності ( передбачає відбір навчального матеріалу і вправ з урахуванням рівня підготовки учнів), міцності( виконання числених тренувальних вправ, систематичне повторення,робота всіх аналізаторів, пошук асоціацій), свідомості (навчання від усвідомлення правил виконання дії до її автоматизованого виконання), науковості, активності,виховуючого навчання, індивідуалізації.

Серед методів навчання, які відпо ення, осмислення, вправляння, самоконтроль.відають на питання “Як навчати?”у методиці розрізняють методи-способи для вчителя (демонстрація, пояснення, організація вправляння, контроль) та методи-способи учнів (ознайомл

3. Зміст навчання відповідає на питання “Чого навчати?”і включає такі компоненти:

1)Мовний, мовленнєвий,країнознавчий,лінгвокраїнознавчий навчальний матеріал.

2)Знання, навички та вміння.

3) Сфери спілкування, теми, ситуації.

У процесі засвоєння мовного, мовленнєвого, країнознавчого та лінгвокраінознавчого матеріалу формується іншомовна комунікативна компетенція, яка включає такі види клмпетенцій: мовну, мовленневу, соціокультурну.

Мовна компетенція включає мовні знання (лексичні, фонетичні,граматичні та орфографічні) і відповідні навички; мовленнєва компетенція включає чотири види компетенцій:уміння в аудіюванні, говорінні, читанні, письмі.Мовленнєві навички є складовою частиною мовленнєвих умінь.

Соціокультурна компетенція складається з краінознавчоі та лінгвокраїнознавчої компетенцій. Країнознавча компетенція – це знання учнів про культуру країни, мова якої вивчається(знання історії, географії, економіки, державного устрою, особливостей побуту, традиції та звичаїв країни). Лінгвокраїнознавча компетенція передбачає володіння учнями особливостями мовленнєвої та немовленневої (міміка, жести, що супроводжують висловлювання) поведінки носіїв мови в певних ситуаціях спілкування.Формування соціокультурної компетенції передбачає набуття фонових знань, які включають реалії(безеквівалентні лексичні одиниці –hot dog,абревіатури-FBR, VIP, імена історичних осіб- Honest Abe) та засвоєння фонової лексики ( фразеологізмів, афоризмів,формул мовленнєвого етикету). Своєрідність цих мовних засобів зумовлює використання спеціальних методів для їх презентації. Оптимальним способом семантизації цих одиниць є коментар – одиничний ( для розкриття значення окремої лексичної одиниці), системний ( для розкриття значення слів,об”єднаних одним родовим поняттям),комплексний (використовується для семантизації тематичної лексики)

Оскільки в реальному житті спілкування відбувається у конкретній мовленневій ситуації, та в межах певної сфери спілкування, формування комунікативної крмпетенції можливе за умови моделювання у навчальному процесі типових ситуацій, які виникають у різних сферах життя і стосуються різних тем.

Під темою розуміють відрізок дійсності, яка відбивається у нашій свідомості. В методичному аспекті тема визначається як імовірний згорнутий текст,поданий у вигляді короткої тези і який підлягяє розгортанню у процесі говоріння та вилученню інформації і згортанню при читанні та аудіюванні,

Під комунікативно-мовленнєвою ситуацією розуміють динамічну систему взаємодіючих конкретних факторів об”єктивного і суб”єктивного планів, які залучають людину до мовленневого спілкування і визначають ії поведінку в межах одного акту спілкування.Комунікативна ситуація включає чотири чинники: 1) обставини дійсності,в яких відбувається комунікація; 2)стосунки між комунікантами; 3) мовленнєві наміри; 4) реалізацію самого акту спілкування.

Сукупність мовленневих ситуацій, що характеризуються однотипністю мовленнєвого спонукання людини до мовлення, стосунків між комунікантами та обставин спілкування, називається сферою спілкування. Навчання іноземної мови у загальноосвітній школі відбувається у таких сферах спілкування: соціално-побутовій, громадсько-політичній, соціально-культурній, професійно-трудовій.

5. Цілі навчання відповідають на запитання “З якою метою навчати?

Метою навчання іноземної мови в середніх навчальних закладах є оволодіння учнями іноземною мовою як засобом спілкування і здійснення в цьому процесі виховання, освіти й розвитку особистості учня.

У сучасній методиці навчання іноземних мов висуваються чотири цілі: практична, виховна, освітня й розвиваюча.

Практична мета є провідною. Вона передбачає практичне опанування учнями уміннями аудіювання, говоріння, читання, письма в типових ситуаціях. Основні мовленнєві вміння включають:

• вміння здійснювати усне спілкування в типових ситуаціях навчально-трудової, побутової та культурної сфер спілкування;

· вміння розуміти на слух основний зміст нескладних аутентичних текстів;

· вміння читати і розуміти нескладні автентичні тексти різних жанрів та видів з різним ступенем розуміння їх змісту (читання з розумінням основного змісту, читання з повним розумінням змісту)

· вміння зафіксувати й передати письмово елементарну інформацію.

Реалізація виховної мети передбачає виховання в учнів:

· культури спілкування;

· ціннісних орієнтацій, почуттів та емоцій;

· позитивного ставлення до іноземної мови, культури народу, мова якого вивчається;

· розуміння важливості оволодіння іноземною мовою як засобом спілкування;

· таких рис характеру як доброзичливість, толерантість, колективізм, активність, працьовитість.

Освітня мета передбачає:

· усвідомлення учнями суті мовних явищ, іншої системи понять,через яку може сприйматися дійсність;

· розуміння особливостей свого мислення;

· порівняння явищ іноземної мови, що вивчається.з рідною мовою;

· залучення до діалогу культур (іншомовноі та рїдної);

· уміння вчитися (працювати з книжкою, підручником, словниками тощо).

Розвиваюча мета передбачає розвиток індивідуально-психологічних особливостей та умінь учнів, а саме:

· умінь переносу знань та навичок у нову ситуацію;

· мовленневих здібностей (фонетичного та інтонаційного слуху, мовної здогадки, імітації, логічного викладення думок);

· інтелектуальних і пізнавальних здібностей (різних видів пам”яті – слухової і зорової, оперативної та тривалої, уваги – довільної та мимовільної, уяви тощо);

· готовності до участі в іншомовному спілкуванні;

- готовності до подальшої самоосвіти в галузі володіння іноземною мовою.

Курс. 1 семестр

Практичне заняття 3

Тема: «Навчання граматичного матеріалу»

План

4. Основні поняття «активний граматичний мінімум», «пасивний граматичний мінімум», «граматична структура» «граматичні навички».

5. Етапи формування репродуктивної граматичної навички.

6. Етапи формування рецептивної граматичної навички.

Рекомендована література:

4. Конспект лекцій.

5. Методика викладання іноземних мов … під ред. С.Ю.Ніколаєвої.

6. Зав’ялова А.Г. Ситуативное обучение Present Continious на начальном этапе

Овладения англыйским язиком //ИЯШ.-1990. - №3. –С.14-17.

4. Скляренко Н.К. Методична розробка з навчання видо-часовоъ форми Present Perfect Continious (для старших класів спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв та вищих навчальних закладів //Іноземні мови. -2000. -№2. –С.48-51.

КУРС

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1

Методика як наука.

1.Методика як наука. Методи дослідження в методиці.

2. Зв”язок методики з іншими науками

3.Цілі навчання іноземної мови.

4.Програма навчання іноземних мов у загальноосвітніх школах. Пояснювальна записка.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Додаткова:

1. Коваленко Ю.А.Використання інформаційних технологій у навчанні іноземних мов//Іноземні мови.-1999.-№4.-С.37-42.

2. Корольова С.В.Виховний потенціал уроків іноземної мови в середній школі // Іноземні мови.-2000.-№2.-С5-9

3. Круківська І.А. Робота з країнознавчим матеріалом як фактор розвиваючого навчання // Іноземні мови.-1999.-№1.-С.7-9.

4. Круківська І.А.Реалізація міжпредметних зв”язків на уроках англійської мови// Іноземнімови.-1998.-№4.-С.55-58.

Основна:

1. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид 2-е, вип. і переробл./Кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. –К.: Ленвіт, 2002. –328 с.

2. П рограми середньоі загальноосвітньої школи. Іноземні мови. 2-11 класи.-Київ.-2000.-С.1-4.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2

Система вправ для навчання іноземної мови.

1. Проблема навичок та умінь у методиці.

2. Класифікація вправ для формування умінь та навичок іншомовного мовлення.

Практичне завдання: 1) виписати по одному прикладу рецептивної, репродуктивної, продуктивної, некомунікативної, умовно- комунікативної та комунікативної вправи з “Настольной книги преподавателя иностранного языка” або з будь-якого шкільного підручника з англійської мови.

2). Опрацювати статтю Скляренко Н.К. Сучасні вимоги до вправ для формування іншомовних мовленнєвих навичок та вмінь // Іноземні мови. – 1999. -№3. –С.3-7.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

i. Маслыко Е.А., Бабинская П.К., Будько А.Ф., Петрова С.И., Попов А.И. Настольная книга преподавателя иностранного языка. –Минск: “Высшейшая школа”, 1992.

2. Опрацювати статтю Скляренко Н.К. Сучасні вимоги до вправ для формування іншомовних мовленнєвих навичок та вмінь // Іноземні мови. – 1999. -№3. –С.3-7. М етодика навчання іноземних мов...під ред. С.Ю.Ніколаєвої.-1999.-С.14-36.

3. П рограми середньої загальноосвітньої школи. Іноземні мови. 2-11 класи.-Київ.-2000.-С.1-4.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3.

Навчання лексики.

1. Лексичний мінімум. Лексичні навички.

ii. Етапи формування репродуктивної лексичної навчики.

iii. Етапи формування рецептивної лексичної навички.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скляренко Н.К. Сучасні вимоги до вправ для формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь //ІноземнІ мови. –1999. -№3. –С.3-7.

1. Ростовцева В.М. Использование ситуаций для презентации лексики //ИЯШ. – 1990. -№4. –С.35-38.

3. П рограми середньої загальноосвітньої школи. Іноземні мови. 2-11 класи.-Київ.-2000.-С.1-4.

5. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид 2-е, вип. і переробл./Кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. –К.: Ленвіт, 2002. –328 с.

Навчання фонетичного матеріалу.

1. Фонетичний мінімум.

2. Вимоги до вимови учнів.

3. Навчання звуків іноземної мови.

4. Навчання інтонації іноземної мови.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

2. Довгаль В.Я., Петращук О.П. Фонетичні вправи для навчання та контролю англійської вимови в середньому навчальному закладі // Іноземні мови. –1996. -№4. –С.18-21.

3. Федотова. И.М.Об изучении транскрипции на начальном этапе обучения / ИЯШ.- 1998. -№1. –С.28-29.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4

Навчання граматичного матеріалу

1. Активний і пасивний граматичний мінімуми.

2. Ознайомлення з граматичними структурами активного граматичного мінімуму.

3. Автоматизація дій зі структурами активного граматичного мінімуму.

4. Автоматизація дій зі структурами пасивного граматичного мінімуму.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Ветохов А.М. Причины забывания лексико-грамматического материала в средних и старших классах //Іноземні мови. – 2000. -№3. –С.9-10.

2. Гапонова С.В. Планування граматичного етапу уроку іноземної мови // Іноземні мови. –1997. -№3. –С.6-10.

3. Скляренко Н.К. Методична розробка з навчання видо-часової форми Present Perfect Continious // Іноземні мови. –2000. -№2. –С.48-50.

4. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид 2-е, вип. і переробл./Кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. –К.: Ленвіт, 2002. –328 с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 5

Навчання фонетичного матеріалу.

5. Фонетичний мінімум.

6. Вимоги до вимови учнів.

7. Навчання звуків іноземної мови.

8. Навчання інтонації іноземної мови.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

5. Довгаль В.Я., Петращук О.П. Фонетичні вправи для навчання та контролю англійської вимови в середньому навчальному закладі // Іноземні мови. –1996. -№4. –С.18-21.

6. Федотова. И.М.Об изучении транскрипции на начальном этапе обучения / ИЯШ.- 1998. -№1. –С.28-29.

КУРС

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1.

Навчання аудіювання.

1. Характеристика аудіювання як мети і засобу навчання.

- Дайте визначення таких понять як “аудіювання”, “фонематичний слух”, “інтонаційний слух”, “вірогідне прогнозування”, “ оперативна пам’ять”, “короткочасна пам’ять”, “довготривала пам’ять”;

- Охарактеризуйте аудіювання як вид мовленнєвої діяльності;

- Охарактеризуйте зв’язок аудіювання з іншими видами мовленнєвої діяльності;

- Розкрийте роль аудіювання як мети і засобу навчання;

- Охарактеризуйте основні мовленнєві механізми аудіювання.

2. Труднощі аудіювання та способи їх попередження та подолання.

3. Цілі та зміст навчання аудіювання.

- Ознайомтеся з вимогами чинної програми для загальноосвітніх шкіл та статтею Ніколаєвої С.Ю., Шерстюк О.М. “Рівні володіння іншомовним мовленням (Іноземні мови. – 2000.- №2.- С.69-72) та випишіть аудитивні уміння, що ними необхідно володіти учням, які досягли а) початкового; б) середнього; в)достатнього; г)високого рівня користування іноземною мовою.

4. Етапи навчання аудіювання. Система вправ для навчання аудіювання.

Ділова гра.

Розмістіть запропоновані нижче вправи до відповідних підсистем та груп у залежності від їх типів:

1. Прослухайте розповідь і придумайте до неї заголовок.

2. Прослухайте початок жарту і придумайте його продовження.

3. Прослухайте пари слів. Якщо їх перші звуки однакові, підніміть картку зі знаком “+”.

4. Прослухайте слово та підніміть картку з голосним звуком, який ви почуєте у слові.

5. Прослухайте дві фрази і визначіть, що пропущено у другій:

My college group-mate lives in Kyiv. My group-mate lives in Kyiv.

6. Прослухайте дві розповіді і скажіть, чим вони відрізняються.

7. Прослухайте розповідь і придумайте до неї заголовок.

8. Прослухайте дві фрази. Якщо вони вимовляються з однаковою інтонацію, покажіть картку зі знаком “+”, якщо з різною –картку зі знаком “-”.

9. Прослухайте діалог і скажіть, хто його веде.

10. Прослухайте текст і розмістіть малюнки відповідно до подій у розповіді.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Методика... 1999. –С.121-129.

2. Чинні програми середніх загальноосвітніх шкіл. Іноземні мови. 2-12 класи. –2000.

3. Гапонова С.В. Навчання розуміння аудіотекстів учнів старших класів середньої школи // Іноземні мови. –1996. -№2,3. –С.9-17, С.11-16.

4. Елухина Н.В. Обучение аудированию в русле коммуникативно-ориентированной методики // ИЯШ. –1989. -№2. – С.28-36.

Елухина Н.В. Интенсификация обучения аудированию на начальном этапе //ИЯШ. –1986. -№5. –С.15-20.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 2

Навчання читання.

1. Розкрийте психофізіологічні основи читання.

2. Цілі навчання читання та вимоги програми до оволодіння учнями цим видом мовленнєвої діяльності. Визначте вимоги програми до вмінь читання в різних класах (2-12) середньої школи. Випишіть їх у таблицю.

Клас

Вид читання

Характер тексту

Обсяг тексту

3. Класифікація видів читання

4. Етапи роботи з текстом. Передтекстові (підготовчі) та післятекстові (контрольні) вправи у навчанні читання.

5. Опрацюйте наступні статті та приготуйтесь до їх обговорення.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Бігич О.Б. Вправи для навчання читання на матеріалі американських автентичних підручників // Іноземні мови. – 1999. -№4. –С.60-63.

Меркулова И.И. Система проблемных заданий в обучении чтению //ИЯШ. –1991. -№6.

Шостак Т.Г. Газета на уроках англійської мови // Іноземні мови. –2001. -№1. –С.16-18.

Фоломкина С.К. Текст в обучении иностранным языкам// ИЯШ. –1985. -№3. –С.18-22.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 3

Навчання діалогічного мовлення.

1. Характеристика діалогічного мовлення як виду мовленнєвої діяльності.

2. Підходи до навчання ДМ.

3. Етапи навчання ДМ.

4. Система вправ для навчання ДМ.

5. Комунікативна ситуація як необхідна умова навчання ДМ.

6. Вимоги програми (по класах) щодо основних мовленнєвих функцій, що ними учні повинні оволодіти у ЗОШ.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

АриянМ.А. Варианты ситуативниых ролей для средней школы // ИЯШ. –1986. -№6. –С.17-20.

Близнюк О.І, Панова Л.С. Організація парної роботи учнів на уроках англійської мови з опорою на зображальну наочність// Іноземні мови. –2001. -№3. –С.8-9.

Куклина С.С. Коллективная учебная деятельность в группе на этапе формирования навыков иноязычного общения// ИЯШ. –1998. -№5.-С.11-17.

Перкас С.В. Учебный диалог на уроках английского языка // ИЯШ. –2000. -№5.-С.36-38.

Цеглин В.С. Реальные ситуации общения на уроке //ИЯШ. –2000. -№3. –С.52-56.

Практичне заняття 3

Навчання монологічного мовлення

1. Суть і характеристика монологічного мовлення.

2. Мовні та психологічні особливості монологічного мовлення.

3. Етапи навчання монологічного мовлення.

4. Система вправ для навчання монологічного мовлення.

5. Види опор та особливості їх застосування (етап, вправи).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

a. 1. Гапонова С.В. Дискусія як вправа для навчання вільного спілкування іноземною мовою // Іноземні мови. –1997. -№1. –С.42-48.

b. 2. Матвейченко В.В. Методика использования художественных текстов в обучении устной мпонтанной речи на материале рассказов О.Генри // Іноземні мови. –1999. -№4. –С.33-36.

c. 3. Шерстюк О.М. Навчання монологу-роздуму на основі спеціальних засобів для самостійної роботи учнів старших класів //Іноземні мови. –1999.-№2. – С.18-22.

d. 4. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид 2-е, вип. і переробл./Кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. –К.: Ленвіт, 2002. –328

aa.

bb.

cc.

dd.

ee.

ff.

gg.

hh.

ii.

jj.

kk.

ll.

mm.

nn. с.

oo.

pp. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 5

qq.