У класичному розумінні, біржа — це, по-перше, місце, де регулярно в один і той же час здійснюються торги певними товарами. По-друге, це об’єднання торговців або біржових посередників, які спільно оплачують витрати на організацію торгів, установлюють правила торгівлі, визначають санкції за їх порушення. Сенс такого об’єднання в тому, що воно дозволяє швидше і з меншими витратами продати і купити товар, полегшує і спрощує процес торгівлі. В результаті цього біржа — це особливий ціноутворюючий механізм.
З розвитком біржової торгівлі виділилась особлива група так званих «біржових товарів». Це якісно однорідна продукція, яка користується масовим попитом і окремі партії якою взаємозамінні з точки зору споживачів. До біржових товарів сьогодні відносяться, зокрема, зернові і олійні культури, кава, нафта, кольорові метали.
В Законі України «Про товарну біржу» дається таке визначення: «Товарна біржа є організацією, що об’єднає юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладанні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозиції товарів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов’язаних з ним товарних операцій». Згідно із Законом товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності,є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку із зображенням свого найменування.
Існує тип товарної біржі — ф’ючерсна біржа, це ринок прав на товар, а не ринок реального товару. Перші ф’ючерсні біржі виникли у другій половині XIX ст. в Чикаго була створена перша у світі ф’ючерсна біржа зернових товарів.
На біржах укладають два основних види угод: угоди на реальний товар і термінові (ф’ючерсні угоди). Угоди на реальний товар завершуються переходом від продавця до покупця тобто здаванням – прийняттям реального товару на одному із біржових складів. Угоди на реальний товар залежно від терміну поставки діляться на угоди з негайної поставкою і угоди з поставкою в майбутньому.
Угоди з негайною поставкою називають угодами на наявний товар («кеш або «спот»). Угоди на товар з поставкою в майбутньому називають угодами на строк, або форвард. Ці угоди передбачають поставку продавцем реального товару за ціною, яка зафіксована в контракті на момент його підписання, і в строк,обумовлений контрактом. Тривалість цього строку встановлює біржа.
Термінові (ф’ючерсні) угоди на відміну від угод на реальний товар не передбачає зобов’язання сторін поставити або прийняти реальний товар в строк, обумовлений контрактом, а передбачає купівлю і продаж прав на товар (паперові операції). Результатами таких угод є не передача реального товару, а виплата або одержання різниці між ціною день його виконання. При операціях на строк одна сторона завжди виграє, а інша — програє. Для прискорення цих операцій і полегшення ліквідації контрактів, а також для спрощення розрахунків за ними, біржами розроблені повністю стандартизовані форми ф’ючерсних контрактів.
Спекулятивні операції здійснюються на біржі з метою одержання прибутку від купівлі-продажу біржових контрактів у результаті різниці між ціною біржового контракту в день його укладання і ціною в день його виконання.
Учасниками біржових операцій можуть виступати торговельні фірми, торговельні фірми, промислові фірми, плантаційні фірми і власники елеваторів, фірми з переробки сировини, брокери або маклери.
Брокери — це посередники при укладенні угоди між покупцями і продавцями товарів, цінних паперів, валюти та інших цінностей на фондових біржах, валютних, страхових і фрахтових ринках. Діють за дорученням і за рахунок своїх клієнтів, одержуючи за посередництво певну плату брокеридж.
В сучасних умовах основну частину посередницьких операцій здійснюють великі брокерські фірми з розгалуженою мережею філій, що мають тісні зв’язки з банками. Існують різні категорії брокерів: біржові, страхові, позичкові, валютні та ін.
