Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетодолог≥€ м≥екроеконом≥чного анал≥зу




ћетоди м≥кроеконом≥чного анал≥зу Ц це сукупн≥сть засоб≥в та прийом≥в п≥знанн€ сутност≥ економ≥чних процес≥в ≥ €вищ на р≥вн≥ окремих господарюючих субТЇкт≥в. ” м≥кроеконом≥чних досл≥дженн€х використовуютьс€ €к загальнонауков≥ методи так ≥ специф≥чн≥. ќсновними методами, €к≥ використовують дл€ теоретичного р≥вн€ м≥кроеконом≥чного досл≥дженн€, Ї: анал≥з ≥ синтез, ≥ндукц≥€ та дедукц≥€, наукова абстракц≥€, Їдн≥сть ≥сторичного ≥ лог≥чного метод≥в, матер≥ал≥стичноњ д≥алектики.

ћетоди анал≥зу ≥ синтезу ѕри анал≥з≥ обТЇкт досл≥дженн€ розкладаЇтьс€ на складов≥ частини, кожна з €ких вивчаЇтьс€ окремо; при синтез≥ в≥дбуваЇтьс€ обТЇднанн€ р≥зних елемент≥в, стор≥н обТЇкта в Їдине ц≥ле з урахуванн€м взаЇмозв'€зк≥в м≥ж ними.

ћетод ≥ндукц≥€ ≥ дедукц≥€ ≤ндукц≥€ Ц це метод п≥знанн€ в≥д окремого до загального, в≥д знанн€ нижчого ступен€ до знан- н€ вищого ступен€, тобто в≥д факт≥в до теор≥њ. ƒедукц≥€ Ц метод п≥знанн€ в≥д загального до одиничного тобто в≥д теор≥њ до факт≥в.

ћетод науковоњ абстракц≥њ ѕроцес теоретичного мисленн€ при €кому при вивченн≥ €вища в≥докремлюЇтьс€ все незначне, другор€дне, а звертаЇтьс€ увага на ≥стотне, загальне, типове.

ћетод Їдност≥ ≥сторичного ≥ лог≥чного Ћог≥чне досл≥дженн€ економ≥чних в≥дносин не в≥дриваЇтьс€ в≥д ≥сторичного ходу под≥й, а т≥льки абстрагуЇтьс€ в≥д ≥сторичних випадковостей.

ћетод матер≥ал≥стичноњ д≥алектики ¬ивченн€ €вищ ≥ процес≥в економ≥чного житт€: а) в њх загальному звТ€зку й взаЇмозалежност≥; б) в стан≥ безперервного розвитку; в) коли к≥льк≥сн≥ зм≥ни, €к≥ виникають у процес≥ розвитку, ведуть до зм≥н €к≥сних

ћ≥кроеконом≥ка вир≥шуЇ €к позитивн≥, так ≥ нормативн≥ проблеми. ѕозитивн≥ проблеми повТ€зан≥ з анал≥зом ≥ прогнозуванн€м, нормативн≥ Ц з плануванн€м д≥€льност≥ п≥дприЇмств чи галузей. ѕозитивний анал≥з вивчаЇ факти ≥ залежност≥ м≥ж ними, в≥н не маЇ субТЇктивних оц≥нок ≥ суджень. ѕозитивний анал≥з намагаЇтьс€ формулювати ≥ прогнозувати €вища в економ≥ц≥. Ќормативний анал≥з створюЇ думку стосовно того, €кою маЇ бути економ≥ка. ќтже, –инок ресурс≥в –инок продукц≥њ ƒомашн≥ господарства ‘≥рми ресурси витрати ресурси доходи товари ≥ послуги товари ≥ послуги виторг споживч≥ витрати 27 позитивний анал≥з досл≥джуЇ фактичний стан економ≥ки, нормативний анал≥з визначаЇ, €к≥ конкретн≥ умови чи аспекти економ≥ки бажан≥ або небажан≥. “аблиц€ 1.1 «агальнонауков≥ методи м≥кроеконом≥чних досл≥джень Ќазва методу —утн≥сть метод≥в ћетоди анал≥зу ≥ синтезу ѕри анал≥з≥ обТЇкт досл≥дженн€ розкладаЇтьс€ на складов≥ частини, кожна з €ких вивчаЇтьс€ окремо; при синтез≥ в≥дбуваЇтьс€ обТЇднанн€ р≥зних елемент≥в, стор≥н обТЇкта в Їдине ц≥ле з урахуванн€м взаЇмозв'€зк≥в м≥ж ними. ћетод ≥ндукц≥€ ≥ дедукц≥€ ≤ндукц≥€ Ц це метод п≥знанн€ в≥д окремого до загального, в≥д знанн€ нижчого ступен€ до знан- н€ вищого ступен€, тобто в≥д факт≥в до теор≥њ. ƒедукц≥€ Ц метод п≥знанн€ в≥д загального до одиничного тобто в≥д теор≥њ до факт≥в. ћетод науковоњ абстракц≥њ ѕроцес теоретичного мисленн€ при €кому при вивченн≥ €вища в≥докремлюЇтьс€ все незначне, другор€дне, а звертаЇтьс€ увага на ≥стотне, загальне, типове. ћетод Їдност≥ ≥сторичного ≥ лог≥чного Ћог≥чне досл≥дженн€ економ≥чних в≥дносин не в≥дриваЇтьс€ в≥д ≥сторичного ходу под≥й, а т≥льки абстрагуЇтьс€ в≥д ≥сторичних випадковостей. ћетод матер≥ал≥стичноњ д≥алектики ¬ивченн€ €вищ ≥ процес≥в економ≥чного житт€: а) в њх загальному звТ€зку й взаЇмозалежност≥; б) в стан≥ безперервного розвитку; в) коли к≥льк≥сн≥ зм≥ни, €к≥ виникають у процес≥ розвитку, ведуть до зм≥н €к≥сних. ¬ м≥кроеконом≥ц≥ б≥льше н≥ж в ≥нших розд≥лах економ≥чноњ теор≥њ застосовуютьс€ так≥ специф≥чн≥ методи: 1. √раничний анал≥з Ц це досл≥дженн€ того, €к кожна додаткова операц≥€, зд≥йснена за певний пер≥од, впливаЇ на дос€гненн€ поставленоњ мети. Ќаприклад, граничн≥ витрати (витрати, що необх≥дн≥ дл€ зб≥льшенн€ результату на одиницю), гранична корисн≥сть (корисн≥сть, €ку даЇ споживанн€ додатковоњ одиниц≥ блага). 28 « позиц≥й граничного анал≥зу оц≥нюютьс€ можливост≥ рац≥онального вибору. —п≥вставл€ючи витрати ≥ вигоди, рац≥ональний субТЇкт оц≥нюЇ не загальну њх значим≥сть, а прир≥ст корист≥ ≥ збитку. ƒл€ прийн€тт€ р≥шенн€ мають значенн€ саме ц≥ прирости, додатков≥ результати, €к≥ визначають економ≥чну повед≥нку субТЇкт≥в. 2. ћоделюванн€ економ≥чних процес≥в ≥ €вищ. ћоделюванн€ Ц це опосередкований метод наукового досл≥дженн€, коли ориг≥нальний обТЇкт анал≥зу зам≥нюЇтьс€ ≥деальним Ц моделлю, що ≥снуЇ у в≥дпов≥дн≥й знаков≥й форм≥ та функц≥онуЇ за законами лог≥ки, €ка в≥дображаЇ реальн≥ процеси матер≥ального св≥ту. ћоделлю Ї опис взаЇмозалежност≥ м≥ж екзогенними (в≥дом≥ величини, що ввод€тьс€ у модель) та ендогенними зм≥нними (величини, €к≥ отримують у рамках модел≥) ” м≥кроеконом≥ц≥ використовують модел≥ двох тип≥в: оптим≥зац≥йн≥ та р≥вноважн≥. ѕри досл≥дженн≥ повед≥нки окремих економ≥чних субТЇкт≥в застосовуютьс€ оптим≥зац≥йн≥ модел≥, в €ких основн≥ пон€тт€ мають граничний характер: гранична корисн≥сть, граничний продукт, граничн≥ витрати, граничний дох≥д та ≥нш≥. –≥вноважн≥ модел≥ використовуютьс€ дл€ досл≥дженн€ взаЇмов≥дносин м≥ж економ≥чними субТЇктами в ринков≥й економ≥ц≥ та пол€гають у пошуку стану, €кий максимально задовольнить одного чи дек≥лькох економ≥чних субТЇкт≥в, ≥, в≥дпов≥дно, вони не матимуть стимулу щось зм≥нювати у своЇму стан≥. —тан р≥вноваги Ї вих≥дним при анал≥з≥ ц≥ноутворюючих фактор≥в, стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки. 3. ‘ункц≥ональний анал≥з. ” ход≥ його зд≥йсненн€ в досл≥джуваному €вищ≥ вид≥л€Їтьс€ характерна риса ≥ за в≥дпов≥дною функц≥Їю визначають взаЇмод≥ю фактор≥в, €к≥ впливають на нењ. Ќаприклад, попит Ї функц≥Їю таких фактор≥в, €к ц≥на, доходи споживач≥в, к≥льк≥сть споживач≥в, њх смак≥в та ≥н. Qd = f (P,N, IЕ.). 4. √раф≥чний анал≥з, тобто граф≥чне зображенн€ економ≥чних процес≥в ≥ €вищ. √раф≥к €вл€Ї собою наочне зображенн€ залежност≥ м≥ж двома зм≥нними.  онф≥гурац≥€ кривих на граф≥ку в систем≥ координат може бути р≥зноман≥тна. 5. јлгебрањчн≥ р≥вн€нн€. јнал≥тичний спос≥б визначенн€ залежностей м≥ж економ≥чними процесами ≥ €вищами, т≥сно повТ€заний з граф≥чним. ” загальному л≥н≥йне р≥вн€нн€ маЇ такий вигл€д: у = а+ b ∙ х, (1.1) 29 де у Ц залежна зм≥нна; а Ц вертикальний перетин, b Ц нахил л≥н≥њ (€к в≥дношенн€ вертикальноњ зм≥нноњ до горизонтальноњ); х Ц незалежна зм≥нна. “аким чином, у м≥кроеконом≥ц≥ при досл≥дженн≥ економ≥чних процес≥в ≥ €вищ на р≥вн≥ окремих господарюючих субТЇкт≥в використовуютьс€, €к загальнонауков≥, так ≥ специф≥чн≥ методи п≥знанн€

“ема 2

≈коном≥чн≥ блага

≈коном≥чн≥ блага, так само €к ≥ економ≥чн≥ ресурси, мають складну класиф≥кац≥ю. «алежно в≥д критер≥ю, покладеного в основу њх систематизац≥њ, економ≥чн≥ блага под≥л€ютьс€:

- на матер≥альн≥ ≥ нематер≥альн≥;

- громадськ≥ та приватн≥;

- справжн≥ ≥ майбутн≥;

- пр€м≥ ≥ непр€м≥;

- предмети споживанн€ ≥ засоби виробництва.

–озгл€немо де€к≥ з названих груп.

ћатер≥альн≥ блага Ї результатом функц≥онуванн€ матер≥ального виробництва (промисловост≥, с≥льського господарства, буд≥вництва тощо). ÷е буд≥вл≥, машини, продукти харчуванн€ од€г, спортивн≥ товари, побутова техн≥ка ≥ т.д. Ќематер≥альн≥ блага (послуги) - це блага, що ≥снують у форм≥ д≥€льност≥: навчанн€, л≥куванн€, транспортне, побутове, комунальне обслуговуванн€ населенн€ ≥ т.д. ѕринципова в≥дм≥нн≥сть нематер≥альних благ в≥д матер≥альних пол€гаЇ в тому, що споживанн€ матер≥альних благ передуЇ процес њх створенн€. ÷≥ два процеси розд≥лен≥ €к у час≥, так ≥ в простор≥, тод≥ €к виробництво послуг Ї в той же час њх споживанн€, тобто тимчасового розриву тут, €к правило, немаЇ.

√ромадськ≥ блага знаход€тьс€ в загальному, колективному споживанн≥; це нац≥ональна оборона, охорона громадського пор€дку, служби сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чного контролю, вуличне осв≥тленн€ ≥ т.д. ¬≥дм≥нними рисами сусп≥льних благ Ї невиб≥рков≥сть ≥ не≥сключаемость њх ≥з споживанн€. Ќевиб≥рков≥сть означаЇ, що сусп≥льн≥ блага не можуть бути надан≥ одн≥й особ≥ так, щоб одночасно не задовольнити потреби ≥нших людей в даному благо. Ќе≥сключаемость в споживанн≥ означаЇ, що сусп≥льн≥ блага непод≥льн≥ ≥ в≥д користуванн€ ними не можуть бути в≥дсторонен≥ споживач≥, €к≥ не сплатили њх виробництво. Ќадаючи неплатникам право користуванн€ сусп≥льними благами, держава - виробник цих благ - використовуЇ по в≥дношенню до них особлив≥ методи впливу. ≤накше повод€тьс€ виробники приватних благ - так називають блага, €к≥ надход€ть в приватне споживанн€ окремо вз€тоњ людини (од€г, взутт€) або колективу людей (обладнанн€, електроенерг≥€, паливо). —поживанню приватних благ передуЇ њх покупка на ринку, в результат≥ €коњ покупець в≥дшкодовуЇ виробнику витрати на њх створенн€. “≥льки при виконанн≥ ц≥Їњ умови приватне благо надходить у власн≥сть споживача, ≥ подальша дол€ блага, €к правило, перестаЇ ц≥кавити виробника.

–озр≥зн€ють також блага пр€м≥ ≥ непр€м≥. ѕр€м≥ блага надход€ть у споживанн€ людини безпосередньо, непр€м≥ - опосередковано,

чгрез участь у виробництв≥ пр€мих благ. “ому економ≥чн≥ блага класиф≥кують €к предмети споживанн€ ≥ засоби виробництва. ѕредмети споживанн€ - це блага, використовуван≥ дл€ особистого, с≥мейного, домашнього та ≥нших вид≥в соц≥ального споживанн€. «асоби виробництва - це створен≥ людьми ≥ використовуван≥ в трудов≥й д≥€льност≥ засоби прац≥ (машини, устаткуванн€, буд≥вл≥, споруди, ≥нструменти, прилади) ≥ предмети прац≥ (матер≥али, енерг≥€).

 ругооб≥г благ ≥ доход≥в. ўоб зрозум≥ти, €к виробл€ютьс€ ≥ споживаютьс€ економ≥чн≥ блага, розгл€немо найпрост≥шу економ≥чну модель Ђ ругооб≥г благ ≥ доход≥вї, запропоновану швейцарським економ≥стом Ћ. ¬альрасом (1834-1940). ƒана модель в загальному вигл€д≥ демонструЇ, €к функц≥онуЇ економ≥ка, спр€мована на задоволенн€ р≥зноман≥тних потреб людей.

√осподарська д≥€льн≥сть людей €вл€Ї собою комплекс р≥зноман≥тних процес≥в ≥ €вищ, в €кому економ≥чна наука вид≥л€Ї чотири стад≥њ: виробництво, розпод≥л, обм≥н ≥ споживанн€.

ƒва економ≥чних агента - домашн≥ господарства ≥ ф≥рми - представл€ють в≥дпов≥дно споживанн€ ≥ виробництво, а розпод≥л ≥ обм≥н зд≥йснюютьс€ на двох ринках: ресурсному ≥ ринку товар≥в ≥ послуг. ƒомашн≥ господарства, будучи власниками ресурс≥в, надають њх ф≥рмам

через механ≥зм ринку ресурс≥в. —поживаючи ресурси, ф≥рми виробл€ють товари та послуги, €к≥ продають домашн≥м господарствам на ринку товар≥в ≥ послуг. ќтримавши доходи в≥д реал≥зац≥њ товар≥в, ф≥рми зд≥йснюють платеж≥, що утворюють грошов≥ потоки у вигл€д≥ зароб≥тноњ плати, ренти, в≥дсотка ≥ прибутку. √рошов≥ доходи, отриман≥ домашн≥ми господарствами, сам≥ по соб≥ реальноњ ц≥нност≥ не мають. «начим≥сть њх пол€гаЇ в тому, що вони можуть перетворитис€ на товари та послуги ≥ тим самим задовольнити р≥зноман≥тн≥ потреби домашн≥х господарств. ÷е ≥ в≥дбуваЇтьс€ на ринку товар≥в ≥ послуг. “ут доходи домашн≥х господарств перетворюютьс€ на витрати, а дл€ ф≥рм вони набувають форму доход≥в. ѕредставлена??модель функц≥онуванн€ економ≥ки нагадуЇ театральну сцену, де в кожн≥й д≥њ актори зм≥нюють костюми. “ак ≥ в дан≥й модел≥. Ќа ринку ресурс≥в домашн≥ господарства виступають в €кост≥ продавц≥в, а ф≥рми - в €кост≥ покупц≥в. Ќа ринку товар≥в ≥ послуг, навпаки, ф≥рми стають продавц€ми, а домашн≥ господарства - покупц€ми. Ђћ≥н€ють маскиї та грошов≥ потоки: витрати виробник≥в товар≥в перетворюютьс€ на доходи домашн≥х господарств, а вс≥ витрати домашн≥х господарств - у доходи виробник≥в.

ћодель Ђ ругооб≥г благ ≥ доход≥вї Ї вельми спрощеною, оск≥льки вона абстрагуЇтьс€ в≥д багатьох реальних процес≥в. ѕо-перше, далеко не вс≥ ресурси, що поставл€ютьс€ домашн≥ми господарствами на ринок, ви€вл€ютьс€ затребуваними ф≥рмами. «окрема, модель не показуЇ ≥снуванн€ такого соц≥ального €вища, €к безроб≥тт€. ѕо-друге, в≥дпов≥дно до модел≥ вс≥ вироблен≥ ф≥рмами товари та послуги надход€ть у споживанн€ домашн≥м господарствам в обм≥н на њхн≥ доходи. ѕроте в житт≥ далеко не завжди ф≥рмам вдаЇтьс€ продати вс≥ вироблен≥ товари, тому не випадково найважлив≥шою проблемою сучасного п≥дприЇмництва Ї проблема реал≥зац≥њ. ѕо-третЇ, модель показуЇ функц≥онуванн€ ринку первинних ресурс≥в, що поставл€ютьс€ домашн≥ми господарствами. ” той же час вона абстрагуЇтьс€ в≥д ф≥нансового ринку та ринку засоб≥в виробництва, на €ких контрагентами виступають ф≥рми, продаючи ≥ купуючи обладнанн€, сировина, ц≥нн≥ папери ≥ т.д. ѕо-четверте, зг≥дно економ≥чноњ модел≥, споживанн€ ≥ домашн≥х господарств, ≥ ф≥рм обмежена споживанн€м лише приватних благ, а ми знаЇмо, що пор€д з ними ≥стотне м≥сце в житт≥ людей займають ≥ сусп≥льн≥ блага. јле в схем≥ њх немаЇ, €к немаЇ у н≥й ≥ виробник цих благ - держава. ќднак сьогодн≥ держава бере на себе функц≥ю регулюванн€ економ≥чних процес≥в у вс≥х секторах економ≥ки. ќб'Їктами його уваги стають грошовий об≥г, зайн€т≥сть, економ≥чний цикл, плат≥жний баланс, галузева ≥ рег≥ональна структура господарства, Ќƒƒ –, соц≥альн≥ в≥дносини, зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'€зки ≥ т.д.

як сл≥д ставитис€ до такого нев≥дпов≥дност≥ модел≥ та реальност≥? „и сл≥д в≥дмовитис€ в≥д використанн€ ц≥Їњ модел≥ або доц≥льно створити б≥льш складну модель, ц≥лковито в≥дбиваЇ псу р≥зноман≥тт€ д≥йсност≥? ¬≥дпов≥д≥ на ц≥ питанн€ залежать в≥д поставлених досл≥дником завдань. якщо ми хочемо отримати загальне у€вленн€ про досл≥джуваний об'Їкт, Ђвловитиї в ньому найважлив≥ш≥ взаЇмозв'€зки ≥ побачити спрощен≥ впливу екзогенних (що ввод€тьс€ ззовн≥) зм≥нних на ендогенн≥ (що по€снюЇтьс€ даною моделлю) зм≥нн≥, то застосуванн€ под≥бних моделей виправдано. ™диною модел≥, здатноњ повною м≥рою висв≥тлити проблему, €ка розгл€даЇтьс€, не ≥снуЇ. “ому економ≥сти використовують безл≥ч моделей, кожна з €ких вир≥шуЇ одну або к≥лька завдань. Ќаприклад, словесн≥ модел≥ претендують на описову в≥дображенн€ об'Їктивних законом≥рностей економ≥чного розвитку. “ак≥ закон узвишш€ потреб, закон попиту, закон пропозиц≥њ та багато ≥нших закон≥в, з €кими ви познайомитес€ надал≥. як економ≥чних моделей використовуютьс€ також математичн≥ формули ≥ граф≥ки. ¬заЇмозалежн≥сть економ≥чних €вищ можна зобразити ≥ окремоњ формулою, ≥ системою математичних р≥вн€нь. ѕерша спроба досл≥дженн€ економ≥чних I фоцессов за допомогою математичних метод≥в була зроблена в XIX в. французьким математиком јнтуаном  урно (1801-1877). ¬≥дтод≥ економ≥сти широко використовують математичний ≥нструментар≥й дл€ вир≥шенн€ економ≥чних завдань.

—кладаючи системи р≥вн€нь, вони дають опис глибинних законом≥рностей в економ≥ц≥, €к≥ неможливо ви€вити пр€мими спостереженн€ми.

¬икористанн€ математичних метод≥в вимагаЇ вим≥рюванн€ економ≥чних величин. ѕри цьому п≥дх≥д до вим≥рюванн€ може бути р≥зним. Ќаприклад, можливе використанн€ показник≥в абсолютних (валовий нац≥ональний продукт - ¬Ќѕ, нац≥ональний дох≥д - Ќƒ) ≥ в≥дносних (¬Ќѕ на душу населенн€, норма прибутку, банк≥вська ставка в≥дсотка). ѕоказники можуть бути приватними, що характеризують стан окремо вз€того економ≥чного €вища або об'Їкта (продуктивн≥сть прац≥ на конкретн≥й ф≥рм≥, коеф≥ц≥Їнт зм≥нност≥ роботи устаткуванн€, розм≥р грошових заощаджень с≥м'њ), ≥ ≥нтегральними, що характеризують стан нац≥ональноњ економ≥ки в ц≥лому (ном≥нальний ≥ реальний внутр≥шн≥й валовий продукт (¬¬ѕ), р≥вень оф≥ц≥йного ≥ фактичного безроб≥тт€, розм≥р деф≥циту державного бюджету, курс нац≥ональноњ валюти). « к≥нц€ XIX в. в анал≥з≥ економ≥чних процес≥в стали використовуватис€ граничн≥ величини: гранична корисн≥сть, граничн≥ витрати, граничний дох≥д, гранична прибуток. ѕрикметник Ђграничнийї Ї екв≥валентом англ≥йського слова

marginal, хоча зм≥ст останнього передаЇтьс€ неточно: marginal означаЇ Ђщо знаходитьс€ на самому краюї, Ђкрайн≥йї. ќднак значенн€ рос≥йського терм≥ну ≥нше: граничний означаЇ Ђдодатковийї, ЂвиникаЇ при зб≥льшенн≥ обс€г≥в виробництва (споживанн€) на одну одиницюї. √раничн≥ величини використовуютьс€ €к в теор≥њ повед≥нки ф≥рми, так ≥ в господарськ≥й практиц≥ при вир≥шенн≥ задач на оптим≥зац≥ю обс€г≥в виробництва та максим≥зац≥ю прибутку.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 515 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2197 - | 2057 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.021 с.