Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


внесен≥ в нову редакц≥ю навчальноњ програми




« математики дл€ 3 класу

«м≥стова л≥н≥€, розд≥л, тема «м≥ни у зм≥ст≥ навчального матер≥алу «м≥ни у державних вимогах до р≥вн€ загальноосв≥тньоњ п≥дготовки учн≥в
„исла. ƒ≥њ з числами
”загальненн€ ≥ систематизац≥€ навчального матер≥алу за 2-й клас   ¬илучено: «алежн≥сть результат≥в множенн€ й д≥ленн€ в≥д зм≥ни одного з компонент≥в д≥й. «ам≥нено: «акони додаванн€ ≥ множенн€. —получний закон множенн€.   ѕрийоми усного додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€. Ќа: ѕереставний закон додаванн€. ѕереставний закон множенн€.   —пособи усного додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€.   ¬ключено до програми(у звТ€зку ≥з зм≥нами програми 2 класу) знаЇ таблиц≥ додаванн€ ≥ в≥дпов≥дн≥ випадки в≥дн≥манн€; знаЇ таблиц≥ множенн€ чисел 2 Ц 5 ≥ в≥дпов≥дн≥ випадки д≥ленн€; ¬илучено: використовуЇ в обчисленн€хзалежн≥стьрезультат≥в множенн€ й д≥ленн€ в≥д зм≥ни одного з компонент≥в д≥й; «ам≥нено: застосовуЇ в обчисленн€х знанн€ таблиць додаванн€ ≥ множенн€ та в≥дпов≥дних випадк≥в в≥дн≥манн€ ≥ д≥ленн€; застосовуЇ в обчисленн€хпереставний ≥ сполучний закони додаванн€ ≥ множенн€; встановлюЇ в≥дношенн€ р≥зницевого ≥ кратного пор≥вн€нн€ чисел; Ќа: застосовуЇ в обчисленн€х знанн€ таблиць додаванн€ й знанн€ таблиць множенн€ (чисел 2 Ц 5); застосовуЇ в обчисленн€хпереставний закон додаванн€ ≥ переставний закон множенн€; виконуЇ р≥зницеве та кратне пор≥вн€нн€ чисел;  
“аблиц≥ множенн€ ≥ д≥ленн€ на 6 - 9.   “аблиц≥ множенн€ ≥ д≥ленн€ (продовженн€) “аблиц≥ множенн€ ≥ д≥ленн€ на 6 - 9.   «алежн≥сть результату д≥њ множенн€ в≥д зм≥ни одного з компонент≥в при сталому другому.   «алежн≥сть результату д≥њ д≥ленн€ в≥д зм≥ни одного з компонент≥в при сталому другому. знаЇ напамТ€ть результати множенн€ чисел 6 Ц 9 ≥ д≥ленн€ на числа 6 Ц 9; застосовуЇ в обчисленн€х знанн€ таблиць множенн€ ≥ д≥ленн€ на 2 Ц 9; розум≥Ї залежн≥сть результату д≥њ множенн€ в≥д зм≥ни одного з компонент≥в при сталому другому; розум≥Ї залежн≥сть результату д≥њ д≥ленн€ в≥д зм≥ни одного з компонент≥в при сталому другому;
Ќумерац≥€ чисел в концентр≥ Ђ“ис€чаї   ѕ≥дтеми Ђ—отн€ї ≥ Ђ”сна та письмова нумерац≥€ чисел у межах 1000ї обТЇднан≥ в одну тему ЂЌумерац≥€ чисел в концентр≥ Ђ“ис€чаї ¬илучено(оск≥льки перегукуЇтьс€ з ≥ншими темами розд≥лу): “рицифрове число. ћ≥сце числа у натуральному р€д≥. «ам≥нено:   Ќа:   ¬илучено: знаЇ сп≥вв≥дношенн€ м≥ж розр€дними одиниц€ми; визначаЇ розр€дний склад числа;   «ам≥нено (упор€дковано в≥дпов≥дно до лог≥ки опрацюванн€ матер≥алу): розум≥Ї сотню €к одиницю л≥чби; л≥чить сотн€ми, дес€тками, одиниц€ми; визначаЇ у числ≥ розр€ди Ц сотень, дес€тк≥в, одиниць; пор≥внюЇ, додаЇ ≥ в≥дн≥маЇ розр€дн≥ числа; розр≥зн€Ї одноцифров≥, двоцифров≥ ≥ трицифров≥ числа; знаЇ способи утворенн€ трицифрового числа; називаЇ числа в≥д 1 до 1000 в пр€мому ≥ зво≠рот≠ному пор€дку в≥д будь-€кого числа до вказаного; називаЇ попереднЇ ≥ наступне число до будь-€кого числа в межах 1000; читаЇ ≥ записуЇ трицифров≥ числа; розум≥Ї позиц≥йне значенн€ цифри в запис≥ трицифрового числа, записуЇ трицифрове число у вигл€д≥ суми розр€дних доданк≥в; визначаЇ загальну к≥льк≥сть одиниць, дес€тк≥в, сотень у трицифровому числ≥; пор≥внюЇ числа в межах тис€ч≥ на основ≥ пор€дку сл≥дуванн€ чисел у натуральному р€д≥ та на основ≥ дес€ткового складу чисел Ќа: розум≥Ї сотню €к одиницю л≥чби; л≥чить сотн€ми, дес€тками, одиниц€ми; знаЇ способи утворенн€ трицифрового числа; називаЇ числа в≥д 1 до 1000 в пр€мому ≥ зво≠рот≠ному пор€дку в≥д будь-€кого числа до вказаного; називаЇ попереднЇ ≥ наступне число до будь-€кого числа в межах 1000; розр≥зн€Ї одноцифров≥, двоцифров≥ ≥ трицифров≥ числа; читаЇ ≥ записуЇ трицифров≥ числа; записуЇ трицифрове число у вигл€д≥ суми розр€дних доданк≥в; розум≥Ї позиц≥йне значенн€ цифри в запис≥ трицифрового числа, визначаЇ у числ≥ розр€ди Ц сотень, дес€тк≥в, одиниць; визначаЇ загальну к≥льк≥сть одиниць, дес€тк≥в, сотень у трицифровому числ≥; пор≥внюЇ, додаЇ ≥ в≥дн≥маЇ розр€дн≥ числа; пор≥внюЇ числа в межах тис€ч≥ на основ≥ пор€дку сл≥дуванн€ чисел у натуральному р€д≥ та на основ≥ дес€ткового складу чисел
ƒодаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ трицифрових чисел   «ам≥нено: ѕрийоми усного додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ круглих трицифрових чисел (50 + 270, 450 Ц 270)     Ќа: —пособи усного додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ круглих трицифрових чисел (50 + 270, 450 Ц 270) ¬ключено —получний закон додаванн€.   «алежн≥сть результату д≥њ додаванн€ в≥д зм≥ни одного з компонент≥в при сталому другому. «алежн≥сть результату д≥њ в≥дн≥манн€ в≥д зм≥ни одного з компонент≥в при сталому «ам≥нено: розум≥Ї сутн≥стьприйом≥в усного додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ трицифрових чисел, поданих круглими дес€тками; застосовуЇ усн≥ прийоми додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ дл€ знаходженн€значенн€ числового виразу; Ќа: розум≥Ї сутн≥стьспособ≥в усного додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ трицифрових чисел, поданих круглими дес€тками; застосовуЇ способи усного додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ дл€ знаходженн€значенн€ числового виразу; ¬ключено розум≥Ї сутн≥сть сполучного закону додаванн€; розум≥Ї залежн≥сть результат≥в д≥й додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ в≥д зм≥ни одного з компонент≥в при сталому другому;
  «ам≥нено: ѕисьмов≥ прийоми Ќа: —пособи письмового додаванн€ й в≥дн≥манн€   ¬илучено: плануЇ посл≥довн≥сть виконанн€ д≥й  
ћноженн€ ≥ д≥ленн€ трицифрових чисел   «акони та властивост≥   ƒ≥ленн€ числа на р≥вне йому число. «ам≥нено: розум≥Ї сутьмноженн€ ≥ д≥ленн€ чисел на 10, 100; Ќа: розум≥Ї в процес≥ роботи над практичними завданн€ми сутн≥сть закон≥в ≥ властивостей д≥й множенн€ ≥ д≥ленн€  
«ам≥нено: ”сн≥ (позатабличн≥) прийоми множенн€ ≥ д≥ленн€ Ќа: ѕозатабличне множенн€ ≥ д≥ленн€: способи усних обчислень «ам≥нено: –озпод≥льний закон множенн€ в≥дносно додаванн€. Ќа: ћноженн€ суми на число ≥ числа на суму.   ¬илучено: ѕрийоми рац≥ональних обчислень. «ам≥нено: розум≥Ї суть д≥ленн€ з остачею, Ќа: розум≥Ї сутн≥сть д≥њ д≥ленн€ з остачею   ¬илучено: знаходить рац≥ональн≥ способи обчислень  
„астини   ¬илучено: –иска дробу €к знак д≥ленн€. «ам≥нено: ƒроби з чисельником 1 €к частина ц≥лого. ”творенн€ ≥ запис. ѕон€тт€ про др≥б, чисельник ≥ знаменник дробу. Ќа: „астини числа: утворенн€ ≥ запис. ƒр≥б з чисельником 1. ¬илучено: визначаЇ, у ск≥льки раз≥в певна частина менша за ц≥ле та у ск≥льки раз≥в ц≥ле б≥льше за частину; «ам≥нено: розум≥Ї утворенн€ частин способом д≥ленн€ ц≥лого на р≥вн≥ частини й вид≥ленн€м одн≥Їњ з них; розум≥Ї сутн≥сть чисельника ≥ знаменника дробу, по€снюЇ њх на прикладах Ќа: розум≥Ї пон€тт€ частина числа та спос≥б утворенн€ частини: д≥ленн€ ц≥лого на р≥вн≥ частини й вид≥ленн€ одн≥Їњ з них; маЇ у€вленн€ про др≥б €к число на позначенн€ частини ц≥лого; розум≥Ї пон€тт€ чисельник дробу ≥ знаменник дробу  
ѕросторов≥ в≥дношенн€. √еометричн≥ ф≥гури(прот€гом року)
  «ам≥нено: ”загальненн€ ≥ систематизац≥€ навчального матер≥алу за 2-й клас Ќа: ”загальненн€ ≥ систематизац≥€ навчального матер≥алу за 2-й клас (зм≥нено шрифт, щоб читалос€ €к окрема, а не узагальнююча тема) «ам≥нено: ѕобудова пр€мокутника (квадрата) за допомогою кресл€рських ≥нструмент≥в. Ќа: ѕобудова пр€мокутника (квадрата).   «ам≥нено: креслить пр€мий кут за допомогою косинц€; визначаЇ елементи многокутника Ц сторони, вершини, кути; визначаЇ характерн≥ ознаки пр€мокутника (квадрата) Ќа: будуЇ пр€мий кут за допомогою л≥н≥йки на аркуш≥ паперу у кл≥тинку; позначаЇ на рисунку, показуЇ на модел≥ ф≥гури елементи многокутника Ц сторони, вершини, кути; називаЇ характерн≥ ознаки пр€мокутника (квадрата) ¬илучено: застосовуЇ властив≥сть протилежних стор≥н пр€мокутника у практичних завданн€х; «ам≥нено: будуЇ пр€мокутник (квадрат) ≥з заданими довжинами стор≥н за допомогою кресл€рських ≥нструмент≥в; розр≥зн€Ї елементи кола та круга: центр, рад≥ус, д≥аметр; Ќа: будуЇ пр€мокутник (квадрат) ≥з заданими довжинами стор≥н за допомогою л≥н≥йки на аркуш≥ в кл≥тинку; позначаЇ на рисунку елементи кола та круга: центр, рад≥ус, д≥аметр;  
ћатематичн≥ вирази. –≥вност≥. Ќер≥вност≥(прот€гом року)
„ислов≥ р≥вност≥ й нер≥вност≥   ¬илучено: ≤стинн≥ та хибн≥ числов≥ р≥вност≥, нер≥вност≥.   «ам≥нено: розр≥зн€Ї ≥стинн≥ та хибн≥ числов≥ р≥вност≥ й нер≥вност≥; перетворюЇ хибн≥ числов≥ р≥вност≥ на ≥стинн≥ Ќа: складаЇ числов≥ р≥вност≥ ≥ нер≥вност≥ при пор≥вн€нн≥ числових вираз≥в; читаЇ числов≥ р≥вност≥ ≥ нер≥вност≥
¬ирази з≥ зм≥нною   ¬илучено: ѕеретворенн€ вираз≥в ¬илучено: розум≥Ї, що дл€ спрощенн€ обчислень можна застосувати закони ≥ властивост≥ арифметичних д≥й  онкретизовано вимогу: розум≥Ї пон€тт€ Ђзм≥ннаї, Ђвираз ≥з зм≥нноюї
–≥вн€нн€ «ам≥нено: –озвТ€зок (кор≥нь) р≥вн€нн€. Ќа: –озвТ€зок р≥вн€нн€.     ¬илучено: –≥вн€нн€, у €ких права частина подана числовим виразом. –≥вн€нн€, в €ких один ≥з компонент≥в Ї числовим виразом.   –озвТ€зуванн€ простих задач способом складанн€ р≥вн€нн€ (алгебрањчний метод). «ам≥нено: розум≥Ї сутн≥сть пон€ть Ђр≥вн€нн€ї, ЂрозвТ€зок (кор≥нь) р≥вн€нн€ї Ќа: розум≥Ї сутн≥сть пон€ть Ђр≥вн€нн€ї, ЂрозвТ€зок р≥вн€нн€ї ¬илучено: розвТ€зуЇ р≥вн€нн€, у €ких права частина подана числовим виразом або один ≥з компонент≥в Ї числовим виразом;     складаЇ ≥ розвТ€зуЇ р≥вн€нн€ за текстом простоњ задач≥  
¬еличини(прот€гом року)
”загальненн€ ≥ систематизац≥€ навчального матер≥алу за 2-й клас   «ам≥нено: ƒовжина, маса, м≥стк≥сть, час €к властивост≥ навколишнього св≥ту. Ќа: ƒовжина, маса, м≥стк≥сть, час. ¬илучено: —п≥вв≥дношенн€ м≥ж одиниц€ми вим≥рюванн€ величин.   «ам≥нено: виконуЇ додаванн€ й в≥дн≥манн€ ≥менованих чисел Ќа: виконуЇ додаванн€ й в≥дн≥манн€ ≥менованих чисел, поданих в однакових одиниц€х вим≥рюванн€ ¬илучено: розум≥Ї, €к зважувати предмети й в≥дважувати сипуч≥ речовини  
ƒовжина ћаса     ¬илучено: знаЇ, €ку частину складаЇ менша одиниц€ довжини, маси в≥д б≥льшоњ  
„ас     ¬илучено: знаЇ, €ку частину складаЇ менша одиниц€ часу в≥д б≥льшоњ «ам≥нено: визначаЇ час за годинником з точн≥стю до хвилин; виконуЇ додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ ≥менованих чисел, поданих у одиниц€х вим≥рюванн€ часу Ќа: розум≥Ї два способи позначенн€ часу у друг≥й половин≥ доби; визначаЇ час за годинником з точн≥стю до хвилин; виконуЇ додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ ≥менованих чисел, поданих у одиниц€х вим≥рюванн€ часу, без переходу через одиницю вим≥рюванн€  
¬илучено: “р≥йки взаЇмоповТ€заних величин   ¬илучено: ќзнайомленн€ ≥з тр≥йками взаЇмоповТ€заних величин,€к≥ знаход€тьс€ у пропорц≥йн≥й залежност≥: загальна довжина, довжина одного в≥др≥зка, к≥льк≥сть в≥др≥зк≥в; загальна маса, маса одного предмета, к≥льк≥сть предмет≥в; загальна м≥стк≥сть, м≥стк≥сть одн≥Їњ посудини, к≥льк≥сть посудин; варт≥сть, ц≥на, к≥льк≥сть; загальний вироб≥ток, продуктивн≥сть прац≥, час роботи. ¬заЇмозвТ€зок м≥ж величинами кожноњ тр≥йки. «алежн≥сть одн≥Їњ величини в≥д зм≥ни ≥ншоњ при стал≥й трет≥й.   ¬илучено: знаЇ тр≥йки взаЇмоповТ€заних величин; розум≥Ї пропорц≥йну залежн≥сть м≥ж величинами певноњ тр≥йки (без використанн€ в≥дпов≥дних терм≥н≥в); вид≥л€Ї у текст≥ задач≥ взаЇмоповТ€зан≥ величини; застосовуЇ правило знаходженн€ певноњ величини п≥д час розвТ€зуванн€ задач; розум≥Ї характер зм≥ни одн≥Їњ величини залежно в≥д зм≥ни ≥ншоњ при стал≥й трет≥й ≥ застосовуЇ цю залежн≥сть у знаходженн≥ в≥дпов≥д≥ на запитанн€ задач≥, а також у прикидц≥ оч≥куваного результату  
—южетн≥ задач≥(прот€гом року)
ѕрост≥ та складен≥ задач≥ вивчених вид≥в   «ам≥нено: —кладанн€ ≥ розвТ€зуванн€ обернених задач (простих та складених). Ќа: ќбернена задача. —кладанн€ ≥ розвТ€зуванн€ обернених задач (простих).   «ам≥нено: складаЇ ≥ розвТ€зуЇ обернен≥ задач≥ Ќа: розум≥Ї пон€тт€ Ђобернена задачаї; складаЇ ≥ розвТ€зуЇ обернен≥ задач≥  
ѕрост≥ задач≥ «ам≥нено: ѕрост≥ задач≥, що м≥ст€ть тр≥йки взаЇмоповТ€заних величин. Ќа: ѕрост≥ задач≥, що м≥ст€ть тр≥йки взаЇмоповТ€заних величин (загальна довжина, довжина одного в≥др≥зка, к≥льк≥сть в≥др≥зк≥в; загальна маса, маса одного предмета, к≥льк≥сть предмет≥в; загальна м≥стк≥сть, м≥стк≥сть одн≥Їњ посудини, к≥льк≥сть посудин; варт≥сть, ц≥на, к≥льк≥сть; загальний вироб≥ток, продуктивн≥сть прац≥, час роботи)   «ам≥нено: розвТ€зуЇ задач≥, що м≥ст€ть тр≥йки взаЇмоповТ€заних величин; розвТ€зуЇ задач≥ на знаходженн€ часу початку под≥њ, тривалост≥ под≥њ, часу зак≥нченн€ под≥њ Ќа: вид≥л€Ї взаЇмоповТ€зан≥ величини у текстах задач, що м≥ст€ть тр≥йки взаЇмоповТ€заних величин; розум≥Ї взаЇмозвТ€зок м≥ж трьома величинами ≥характер зм≥ни одн≥Їњ величини залежно в≥д зм≥ни ≥ншоњ при стал≥й трет≥й; розвТ€зуЇ задач≥, що м≥ст€ть тр≥йки взаЇмоповТ€заних величин; розвТ€зуЇ задач≥ на знаходженн€ часу початку под≥њ, тривалост≥ под≥њ, часу зак≥нченн€ под≥њ з опорою на годинник  
—кладен≥ задач≥   ¬илучено: –озвТ€зуванн€ задач за допомогою р≥вн€нь (ознайомленн€)   ¬илучено: розум≥Ї, що задач≥ можнарозвТ€зувати за допомогою р≥вн€нь
«адач≥ м≥жпредметного зм≥сту на роботу з даними     «ам≥нено: розум≥ЇвикористовуЇ у розвТ€зуванн≥ практично зор≥Їнтованих задач ≥нформац≥ю з таблиць та л≥н≥йних д≥аграм Ќа: розум≥ЇвикористовуЇ у розвТ€зуванн≥ практично зор≥Їнтованих задач ≥нформац≥ю з таблиць
«агальн≥ прийоми розвТ€зуванн€ задач ¬илучено: ѕрикидка оч≥куваного результату. «ам≥нено: ћатематична модель задач≥. Ќа: —пособи запису розвТ€занн€ задач≥. –озвТ€зок задач≥. ¬илучено: прогнозуЇ оч≥куваний результат «ам≥нено: записуЇ розвТ€занн€ задач≥ з по€сненн€м; складаЇ прост≥ ≥ складен≥ задач≥ Ќа: записуЇ розвТ€занн€ задач≥ р≥зними способами: окремими д≥€ми з по€сненн€м, або виразом; складаЇ прост≥ ≥ складен≥ задач≥ за малюнком, коротким записом, схемою, виразом  
  ¬илучено: ƒодатков≥ теми  

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 482 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

2011 - | 1980 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.