Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћ≥кроек €к складова частина економ≥чной теор≥њ




“ема 1

ћ≥кроеконом≥ка пор€д з макроеконом≥кою Ї двома складовими

економ≥чноњ теор≥њ (рис. 1.1).

–ис. 1.1. ћ≥кроеконом≥ка €к складова економ≥чн≥й теор≥њ

≈коном≥чна теор≥€ Ц це сусп≥льна наука про використанн€

обмежених ресурс≥в дл€ максимального задоволенн€ необмежених

матер≥альних потреб сусп≥льства. як частина економ≥чноњ теор≥њ

м≥кроеконом≥ка €вл€Ї собою систему погл€д≥в, ≥дей, у€влень про

сутн≥сть ≥ законом≥рност≥ розвитку економ≥чного житт€ сусп≥льства на

р≥вн≥ первинних господарюючих субТЇкт≥в, тобто на м≥крор≥вн≥.

ћ≥кроеконом≥ка Ц це складова частина економ≥чноњ теор≥њ, €ка

вивчаЇ д≥€льн≥сть окремих господарюючих субТЇкт≥в.

ѕод≥л економ≥чноњ теор≥њ на макроеконом≥ку та м≥кроеконом≥ку Ї

довол≥ умовним. ќбидв≥ складов≥ економ≥чноњ теор≥њ вивчають попит,

пропозиц≥ю, ц≥ни, р≥вновагу, але робл€ть це на р≥зних р≥вн€х анал≥зу.

як економ≥чна наука м≥кроеконом≥ка шукаЇ в≥дпов≥д≥ на основн≥

питанн€, що постають перед будь-€кою економ≥чною системою. ÷е

насамперед питанн€:

ўо виробл€ти?(блок потреб).

як виробл€ти? (блок ресурс≥в ≥ технолог≥й).

ƒл€ кого виробл€ти?(блоки продукт≥в ≥ њх використанн€).

—тосовно першого питанн€ Ђщо виробл€тиї, вир≥шальне значенн€

маЇ виб≥р споживача. ” виробника Ї завжди альтернатива

виробництва. ƒл€ зд≥йсненн€ вибору потр≥бно знати потреби

споживача, задоволенн€ €ких Ї к≥нцевою метою виробництва.

ƒруге питанн€, на €ке намагаЇтьс€ в≥дпов≥сти м≥кроеконом≥ка Ц Ђ€к

виробл€тиї. ¬иробник вир≥шуЇ, €к≥ ресурси та в €к≥й к≥лькост≥

залучати до виробничого процесу. ¬ умовах конкуренц≥њ п≥дприЇмц≥

можуть висто€ти ≥ максим≥зувати своњ прибутки т≥льки тод≥, коли вони

утримують витрати виробництва на максимально низькому р≥вн≥.

Ќаступне питанн€ Ц Ђдл€ кого виробл€тиї визначаЇтьс€

сп≥вв≥дношенн€м попиту ≥ пропозиц≥њ. ¬еличина ≥ р≥вень доход≥в

р≥зних споживач≥в визначають обс€г ≥ структуру попиту. ” свою чергу

попит не може не враховувати реальних можливостей пропозиц≥њ.

ќтже, ≥з вищевикладеного, можна зробити висновок, що головною

проблемою, €кою займаЇтьс€ м≥кроеконом≥ка Ї проблема

економ≥чного вибору. ≈коном≥чний виб≥р Ц виб≥р найкращого серед

альтернативних вар≥ант≥в, €кий дозвол€Ї дос€гти максимального

задоволенн€ потреб за м≥н≥мальних витрат.

Ѕудь-€кий економ≥чний виб≥р повТ€заний з оц≥нкою

альтернативних витрат. јльтернативн≥ витрати це к≥льк≥сть одного

товару, €ким необх≥дно пожертвувати дл€ зб≥льшенн€ виробництва

≥ншого товару.

ѕроблему економ≥чного вибору в≥дображаЇ крива виробничих

можливостей.

 рива виробничих можливостей

 рива виробничих можливостей Ц це множина точок, координати

€ких вказують на р≥зн≥ к≥льк≥сн≥ сполученн€ двох продукт≥в, €к≥ можна

отримати внасл≥док альтернативного використанн€ на€вних ресурс≥в.

Ќа горизонтальн≥й ос≥ позначатимемо к≥льк≥сть предмет≥в

споживанн€ (х), а на вертикальн≥й Ц засоб≥в виробництва (у).

ѕри будов≥ даноњ кривоњ необх≥дно враховувати так≥ припущенн€:

на€вн≥ фактори виробництва пост≥йн≥ €к к≥льк≥сно, так ≥ €к≥сно;

технолог≥€ виробництва не зм≥нюЇтьс€ (const).

 ожна точка на крив≥й виробничих можливостей (ј, ¬, —, D)

характеризуЇ максимальний обс€г виробництва двох товар≥в

одночасно, що св≥дчить про ефективн≥сть використанн€ на€вних

ресурс≥в.

“очки ¬ ≥ — на крив≥й в≥дпов≥дають р≥зним комб≥нац≥€м засоб≥в

виробництва та предмет≥в споживанн€, €к≥ можуть бути вироблен≥ при

повному й ефективному використанн≥ ресурс≥в. ѕересуваючись

уздовж кривоњ з точки ¬ у точку —, сл≥д в≥дмовитис€ в≥д виробництва

певноњ к≥лькост≥ одиниць засоб≥в виробництва заради певноњ к≥лькост≥

одиниць предмет≥в споживанн€. ÷е св≥дчить про д≥ю закону

альтернативних витрат, суть €кого пол€гаЇ в наступному: дл€ того

щоб отримати б≥льшу к≥льк≥сть одного товару у даний пер≥од часу,

економ≥ка повинна в≥дмовитись в≥д виробництва певноњ к≥лькост≥

≥ншого товару.

якщо економ≥ка крањни перебуваЇ в стан≥, €кому в≥дпов≥даЇ точка F

чи будь-€ка ≥нша точка, нижча за криву виробничих можливостей, то в

економ≥ц≥ або Ї недовикористан≥ ресурси, або вони використовуютьс€

неефективно. Ќавпаки, точка ≈ характеризуЇ такий випуск продукц≥њ,

€кий недос€жний за повного використанн€ на€вних ресурс≥в та

≥снуючоњ технолог≥њ.

ќтже, крива виробничих можливостей показуЇ, що економ≥ка

завжди альтернативна, тобто сусп≥льство маЇ вибирати м≥ж

виробництвом р≥зних товар≥в шл€хом перерозпод≥лу ресурс≥в.

¬иход€чи ≥з головноњ проблеми м≥кроеконом≥ки, предметом ц≥Їњ

науки Ї економ≥чн≥ в≥дносини м≥ж м≥кроеконом≥чними субТЇктами, €к≥

повТ€зан≥ з ефективним використанн€м обмежених економ≥чних

ресурс≥в, а також прийн€тт€ ними р≥шень в умовах економ≥чного

вибору.

“аким чином м≥кроеконом≥ка Ц це складова частина економ≥чноњ

теор≥њ, €ка вивчаЇ повед≥нку окремих субТЇкт≥в господарюванн€ у

процес≥ зд≥йсненн€ ними економ≥чного вибору.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 468 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

2040 - | 1923 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.