Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—убЇкти та обЇкти м≥кроеконом≥ки




—убТЇктами м≥кроеконом≥ки Ї домашн≥ господарства,п≥дприЇмства, держава.

ƒомогосподарства Ц це економ≥чна одиниц€, що складаЇтьс€ з одного або б≥льше чолов≥к, €к≥ ведуть сп≥льне господарство, забезпечують економ≥ку ресурсами ≥ отримують за це кошти дл€ задоволенн€ своњх потреб. ѕрикладом домогосподарства Ї с≥мТ€, окремий ≥ндив≥д, €кий самост≥йно формуЇ та використовуЇ своњ доходи.

ѕ≥дприЇмство Ц це господарська одиниц€, що займаЇтьс€ виробничою д≥€льн≥стю, забезпечуЇ пропозиц≥ю економ≥чних благ на ринку з метою отриманн€ прибутку.

ƒержава Ц сукупн≥сть орган≥в влади, €к≥ зд≥йснюють роль координатора та регул€тора економ≥чного житт€.

якщо зазначити конкретн≥ше, то субТЇктами м≥кроеконом≥чного

анал≥зу Ї люди Ц споживач≥, прац≥вники, вкладники кап≥талу, землевласники, п≥дприЇмц≥ тощо. ÷е наука про людей, €к≥ вир≥шують своњ проблеми, тобто це сусп≥льна наука.

–оль домогосподарств ≥ п≥дприЇмств у м≥кроеконом≥чн≥й систем≥ дво€ка. « одного боку, вони виступають на сторон≥ попиту €к покупц≥, а з ≥ншого боку, на сторон≥ пропозиц≥њ, €к продавц≥. ќтже, на ринку товар≥в ≥ послуг домогосподарства виступають у €кост≥ покупц≥в ≥ формують попит, а п≥дприЇмства Ї продавц€ми, вони формують пропозиц≥ю на ринку. Ќа ринку ресурс≥в домогосподарства перетворюютьс€ на продавц≥в, формують пропозиц≥ю, а п≥дприЇмства перетворюютьс€ на покупц≥в ≥ формують попит на ринку.

¬ основ≥ повед≥нки м≥кросубТЇкт≥в лежить прагненн€ до рац≥онал≥стичних р≥шень, тобто виб≥р таких вар≥ант≥в, €к≥ дають максимум результату при м≥н≥мальних витратах. ÷е зумовлено, €к в≥домо, тим, що потреби людей безмежн≥, а ресурси (можливост≥) дл€ њх задоволенн€ обмежен≥. ” цих умовах економ≥чний субТЇкт пересл≥дуЇ мету оптим≥зувати св≥й добробут, сп≥вставл€ючи витрати ≥ отриманн≥ результати, в≥дкидати збитков≥ вар≥анти ≥ в≥дбирати виг≥дн≥.

“ак, споживач≥ визначають, €к найкращим способом витратити св≥й дох≥д, щоб отримати максимальне задоволенн€. ѕ≥дприЇмц≥ намагаютьс€ вибрати найкращу комб≥нац≥ю ресурс≥в, €к≥ маютьс€ в њхньому розпор€дженн≥, щоб при даних ц≥нах виробити таку к≥льк≥сть продукц≥њ (надати послуги), €ка принесе њм максимальний прибуток. –ац≥ональн≥сть означаЇ доц≥льну д≥€льн≥сть людей, спр€мовану на дос€гненн€ мети, виход€чи з обмежень ≥ на€вних можливостей. ѕон€тт€ Ђрац≥ональн≥стьї ч≥тко повТ€зане з проблемою вибору

ƒомогосподарства Ц це економ≥чна одиниц€, що складаЇтьс€ з одного або б≥льше чолов≥к, €к≥ ведуть сп≥льне господарство, забезпечують економ≥ку ресурсами ≥ отримують за це кошти дл€ задоволенн€ своњх потреб. ѕрикладом домогосподарства Ї с≥мТ€, окремий ≥ндив≥д, €кий самост≥йно формуЇ та використовуЇ своњ доходи. ѕ≥дприЇмство Ц це господарська одиниц€, що займаЇтьс€ виробничою д≥€льн≥стю, забезпечуЇ пропозиц≥ю економ≥чних благ на ринку з метою отриманн€ прибутку. ƒержава Ц сукупн≥сть орган≥в влади, €к≥ зд≥йснюють роль координатора та регул€тора економ≥чного житт€.

—убТЇкти м≥кроеконом≥ки найкращого способу використанн€ обмежених ресурс≥в з метою б≥льшповного задоволенн€ своњх потреб.ѕрипущенн€ про рац≥ональн≥сть маЇ першочергове значенн€ дл€м≥кроеконом≥ки. ћ≥кроеконом≥ка займаЇтьс€ проблемою вибору ≥ тим€к ведуть себе в р≥зних ситуац≥€х економ≥чн≥ субТЇкти; €к≥ самевар≥анти повед≥нки вони вибирають в тих чи ≥нших умовах.ќтже, м≥кроеконом≥ка вивчаЇ повед≥нку окремих субТЇкт≥вгосподарюванн€ в процес≥ зд≥йсненн€ ними економ≥чного вибору ≥механ≥зм прийн€тт€ ними рац≥ональних р≥шень.

ќбТЇктами, з приводу €ких виникають економ≥чн≥ в≥дносини

зазначених вище субТЇкт≥в у реальн≥й економ≥ц≥ на м≥крор≥вн≥, Ї

ресурси та продукти економ≥чноњ д≥€льност≥.

ѕродуктами економ≥чноњ д≥€льност≥ можуть бути €к засоби

виробництва (кап≥тал), так ≥ предмети споживанн€ (у форм≥ речей та

послуг). ¬они характеризуютьс€ €к к≥льк≥сно, так ≥ за варт≥стю.

ƒл€ отриманн€ економ≥чних благ застосовують економ≥чн≥ ресурси.

≈коном≥чн≥ ресурси (фактори виробництва) Ц ресурси, €к≥

використовують дл€ виробництва економ≥чних благ. ”

м≥кроеконом≥ц≥ до економ≥чних ресурс≥в в≥днос€ть:

 прац€ Ц доц≥льна д≥€льн≥сть людини, спр€мована на

видозм≥ну предмет≥в природи дл€ задоволенн€ своњх потреб;

 кап≥тал: реальний Ц засоби виробництва, створен≥

людиною у попередн≥х виробничих процесах; грошовий Ц кошти,

спр€мован≥ на придбанн€ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в (позиковий

кап≥тал, акц≥онерний кап≥тал);

 природн≥ ресурси Ц т≥ групи предмет≥в, що ран≥ше не

п≥ддавалис€ обробц≥, або сили природи, €к≥ використовують у

виробничому процес≥;

ќбТЇкти м≥кроеконом≥ки

≈коном≥чн≥ ресурси

ѕродукти економ≥чноњ д≥€льност≥

 

 п≥дприЇмницьк≥ зд≥бност≥ Ц особлив≥ зд≥бност≥ окремих

людей св≥домо йти на ризик, моб≥л≥зац≥ю, орган≥зац≥ю ≥ творче

використанн€ ресурс≥в заради отриманн€ прибутку.

ќсобливо значенн€ дл€ розум≥нн€ повед≥нки економ≥чних субТЇкт≥в

маЇ врахуванн€ властивостей ресурс≥в, таких €к:

Ц обмежен≥сть. –есурси, €к правило, в≥дносно обмежен≥, тобто

неможливо одночасно задовольнити вс≥ потреби в ресурсах, €к

насл≥док Ц необх≥дн≥сть њх ефективного ≥ рац≥онального використанн€;

Ц взаЇмозам≥нюван≥сть (субституц≥йн≥сть). ƒо певноњ м≥ри одн≥

види ресурс≥в модно зам≥нити ≥ншими. Ќаприклад, людську працю

завжди можна зам≥нити кап≥талом (машинами), але вит≥снити людину,

€к продуктивну силу взагал≥ з процесу виробництва неможливо.

Ќайчаст≥ше в м≥кроеконом≥ц≥ розгл€даЇтьс€ зам≥щенн€ двох вид≥в

ресурс≥в: кап≥талу та прац≥.

Ц взаЇмодоповнюван≥сть (компл≥ментарн≥сть). ≈фективне

використанн€ кожного ресурсу можливе за певного сп≥вв≥дношенн€ з

≥ншими. Ќаприклад, к≥льк≥сть прац≥вник≥в ≥ в≥дпов≥дна к≥льк≥сть

верстат≥в, €к≥ вони можуть ефективно обслуговувати. ’оча ресурси й

здатн≥ до взаЇмозам≥нюваност≥, але така здатн≥сть обмежена: повн≥стю

зам≥нити працю кап≥талом чи навпаки неможливо.

« приводу вищеперерахованих обТЇкт≥в м≥ж м≥кроеконом≥чними

субТЇктами виникають економ≥чн≥ в≥дносини, €к≥ ви€вл€ютьс€ в

певних повед≥нкових функц≥€х. «Т€суЇмо модель основних

економ≥чних взаЇмозвТ€зк≥в у ринков≥й економ≥ц≥. ÷€ модель даЇ

загальне у€вленн€ про те, €к домогосподарства, ф≥рми та держава

взаЇмод≥ють на р≥зних ринках, обм≥нюючись товарами ≥ послугами,

виробничими ресурсами ≥ грошима. ћехан≥змом координац≥њ ус≥х

економ≥чних р≥шень домогосподарств та ф≥рм виступаЇ система

ринк≥в. ƒвома основними видами ринк≥в Ї ринок ресурс≥в та ринок

продукт≥в (товар≥в ≥ послуг).

¬заЇмод≥ю субТЇкт≥в м≥кроеконом≥чноњ системи та рух ресурс≥в ≥

продукту демонструЇ модель кругооб≥гу.

÷€ проста модель економ≥чного кругооб≥гу ≥деал≥зуЇ реальну

д≥йсн≥сть. ѕо-перше, вона не враховуЇ нагромадженн€ €к економ≥чних

благ, так ≥ грошових ресурс≥в. ѕо-друге, схема абстрагуЇтьс€ в≥д рол≥

держави. ѕо-третЇ, модель кругооб≥гу може бути уточнена шл€хом за-

лученн€ до нењ м≥жнародноњ торг≥вл≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 481 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2194 - | 2051 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.