Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬несен≥ в нову редакц≥ю навчальноњ програми




¬несен≥ в нову редакц≥ю навчальноњ програми

« математики дл€ 1 класу

«м≥стова л≥н≥€, розд≥л, тема «м≥ни у зм≥ст≥ навчального матер≥алу «м≥ни у державних вимогах до р≥вн€ загальноосв≥тньоњ п≥дготовки учн≥в
”загальненн€ ≥ систематизац≥€ математичних у€влень, сформованих у передшк≥льний пер≥од ќзнаки предмет≥в «ам≥нено: ќбТЇднанн€ обТЇкт≥в у групу за сп≥льною ознакою. –озбитт€ групи обТЇкт≥в на п≥дгрупи за сп≥льною ознакою. на: ќбТЇднанн€ предмет≥в у групу за сп≥льною ознакою. –озбитт€ групи предмет≥в на п≥дгрупи за сп≥льною ознакою. «ам≥нено: розум≥Ї ≥ вживаЇ у мовленн≥узагальнююч≥ словаЂкожнийї, Ђвс≥ї, Ђкр≥мї, Ђодин ≥зї, Ђхоча б одинї, Ђвс≥ї, Ђде€к≥ї; розум≥Ї лог≥чн≥ сполучники Ђ≥ї та Ђабої; визначаЇ сп≥льн≥ та в≥дм≥нн≥ ознаки обТЇкт≥в навколишнього св≥ту; пор≥внюЇ предмети за вказаними ознаками; обТЇднуЇ обТЇкти в групу за сп≥льною ознакою; розбиваЇ обТЇкти на групи за сп≥льною ознакою; будуЇ судженн€ ≥з використанн€м в≥дпов≥дних сполучник≥в Ђ≥ї, Ђабої, Ђ€кщо.., то Еї на: визначаЇ сп≥льн≥ та в≥дм≥нн≥ ознаки предмет≥в навколишнього св≥ту; пор≥внюЇ предмети за вказаними ознаками; обТЇднуЇ предмети в групу за сп≥льною ознакою; розбиваЇ предмети на групи за сп≥льною ознакою; розум≥Ї узагальнююч≥ слова(без уживанн€ терм≥ну) Ђкожнийї, Ђвс≥ї, Ђкр≥мї, Ђодин ≥зї, Ђхоча б одинї, Ђвс≥ї, Ђде€к≥ї, лог≥чн≥ сполучники Ђ≥ї та Ђабої; будуЇ висловлюванн€ з використанн€м узагальнюючих сл≥в та лог≥чних сполучник≥в з допомогою дорослого
ѕросторов≥ в≥дношенн€. √еометричн≥ ф≥гури(прот€гом року)
ѕросторов≥ в≥дношенн€ «ам≥нено: –озм≥щенн€ обТЇкт≥в на площин≥ та в простор≥ Ќа: –озм≥щенн€ предмет≥в на площин≥ та в простор≥   «ам≥нено: визначаЇ розм≥щенн€ обТЇкт≥в у простор≥ ≥ на площин≥ Ќа: визначаЇ розм≥щенн€ предмет≥в у простор≥ ≥ на площин≥ «ам≥нено: визначаЇ взаЇмне розм≥щенн€ оточуючих обТЇкт≥в Ќа: визначаЇ взаЇмне розм≥щенн€ оточуючих предмет≥в  
√еометричн≥ ф≥гури √еометричн≥ пон€тт€ ѕросторов≥ ф≥гури     ¬илучено:    ут     ÷ил≥ндр ¬илучено: сприймаЇ вершину многокутника €к точку, сторону Ц €к в≥др≥зок; класиф≥куЇ геометричн≥ ф≥гури за певними ознаками «ам≥нено: розр≥зн€Ї геометричн≥ ф≥гури Ц пр€му, криву, пром≥нь, в≥др≥зок;куб, кулю, цил≥ндр; будуЇ в≥др≥зок, многокутники ≥з п≥дручного матер≥алу; описуЇ геометричн≥ ф≥гури Ќа: розр≥зн€Ї геометричн≥ ф≥гури Ц пр€му, криву, пром≥нь, в≥др≥зок;куб, кулю; будуЇ в≥др≥зок за допомогою л≥н≥йки й ол≥вц€; описуЇ окрем≥геометричн≥ ф≥гури
„исла. ƒ≥њ з числами
Ћ≥чба   ¬илучено: (множина) (п≥дмножина) «ам≥нено:  ≥льк≥сть елемент≥в сукупност≥ (множини).   ѕор≥вн€нн€ предметних множин за к≥льк≥стю елемент≥в.     ѕрактичн≥ д≥њ з предметними множинами Ц обТЇднанн€, вилученн€. на:  ≥льк≥сть предмет≥в сукупност≥.   ѕор≥вн€нн€ сукупностей за к≥льк≥стю предмет≥в.     ѕрактичн≥ д≥њ ≥з сукупност€ми предмет≥в Ц обТЇднанн€, вилученн€.   ¬илучено: вид≥л€Ї з множини њњ частину (п≥дмножину) за певною ознакою «ам≥нено: розум≥Ї множину €к сукупн≥сть предмет≥в, що мають сп≥льну ознаку; виконуЇ практичн≥ д≥њдл€ обТЇднанн€ предмет≥в (множин) ≥ вилученн€ частини предмет≥в (п≥дмножини); пор≥внюЇ предметн≥ множини за к≥льк≥стю елемент≥в способом складанн€ пар; визначаЇ к≥льк≥сть елемент≥в сукупност≥ (множини); розум≥Ї сутн≥сть к≥льк≥сноњ ≥ пор€дковоњ л≥чби; встановлюЇ пор€дковий номер обТЇкта при заданому напр€мку л≥чби на: маЇ у€вленн€ про сукупн≥сть предмет≥в, що мають сп≥льну ознаку; розум≥Ї, що одн≥Їю з характеристик сукупност≥ предмет≥в може бути к≥льк≥сть предмет≥в у сукупност≥; виконуЇ практичн≥ д≥њдл€ обТЇднанн€ предмет≥в (сукупностей предмет≥в) ≥ вилученн€ частини предмет≥в ≥з сукупност≥; пор≥внюЇ сукупност≥ за к≥льк≥стю предмет≥в у них способом складанн€ пар; визначаЇ к≥льк≥сть предмет≥в сукупност≥; розр≥зн€Ї пон€тт€ Ђк≥льк≥сна л≥чбаї, Ђпор€дкова л≥чбаї в процес≥ виконанн€ практичних вправ; в≥дпов≥даЇ на питанн€ Ђск≥льки?ї, Ђ€кий за пор€дком (у заданому напр€мку л≥чби)?ї  
«ам≥нено: Ќатуральн≥ числа 1Ц10 Ќа: Ќатуральн≥ числа 1Ц10. „исло 0.   «ам≥нено: ¬≥дпов≥дн≥сть числа к≥лькост≥ обТЇкт≥в сукупност≥ та к≥лькост≥ обТЇкт≥в сукупност≥ Ц числу. Ќа: ¬≥дпов≥дн≥сть числа к≥лькост≥ предмет≥в сукупност≥ та к≥лькост≥ предмет≥в сукупност≥ Ц числу. „исло 0.   «ам≥нено: розум≥Ї сутн≥сть натурального числа €к к≥льк≥сноњ характеристики ск≥нченоњ непорожньоњ множини; розум≥Ї в≥дм≥нн≥сть м≥ж числом ≥ цифрою;   обірунтовуЇ виб≥р знаку при пор≥вн€нн≥ чисел Ќа: розум≥Ї сутн≥сть натурального числа (без уживанн€ терм≥ну) €к к≥льк≥сноњ характеристики сукупност≥ предмет≥в та результат≥в вим≥рюванн€; розум≥Ї число нуль €к к≥льк≥сну характеристику порожньоњ множини (без уживанн€ терм≥ну Ђпорожн€ множинаї); розум≥Ї в≥дм≥нн≥сть м≥ж числом ≥ цифрою; розум≥Ї, що число 10 записують двома цифрами;   по€снюЇ результат пор≥вн€нн€  
јрифметичн≥ д≥њ додаванн€ й в≥дн≥манн€ чисел у межах 10   «ам≥нено: ƒодаванн€ €к знаходженн€ к≥лькост≥ елемент≥в обТЇднанн€ множин, що не перетинаютьс€. ¬≥дн≥манн€ €к знаходженн€ к≥лькост≥ елемент≥в множини, €к≥ залишилис€ п≥сл€ вилученн€ њњ частини. ¬≥дн≥манн€ р≥вних чисел. Ќа: ƒ≥€ додаванн€.     ƒ≥€ в≥дн≥манн€.   ¬≥дн≥манн€ в≥д числа того ж самого числа. «ам≥нено: розум≥Ї зм≥ст д≥й додаванн€ та в≥дн≥манн€; розум≥Ї число нуль €к к≥льк≥сну характеристику порожньоњ множини, €к результат в≥дн≥манн€ р≥вних чисел;   ≥люструЇ операц≥ю додаванн€ та в≥дн≥манн€ за допомогою рисунк≥в, схем; використовуЇ властивост≥ додаванн€ й в≥дн≥манн€ нул€, в≥дн≥манн€ р≥вних чисел п≥д час обчислень   Ќа: розум≥Ї конкретний зм≥ст д≥й додаванн€ та в≥дн≥манн€; розум≥Ї число нуль €к результат в≥дн≥манн€ в≥д числа того ж самого числа;   обираЇ схему, малюнок, €к≥ ≥люструють д≥њ додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€;   використовуЇ п≥д час обчисленьвластивост≥ додаванн€ й в≥дн≥манн€ нул€, в≥дн≥манн€ в≥д числа того самого числа  
ѕеренесено (вилучено ≥з наступноњ теми ≥ включено в дану): ѕереставний закон додаванн€. ¬заЇмозвТ€зок додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€. розум≥Ї сутн≥сть переставного закону додаванн€; складаЇ за р≥вн≥стю на додаванн€ дв≥ р≥вност≥ на в≥дн≥манн€
“абличне додаванн€ й в≥дн≥манн€ в межах 10   «ам≥нено: ѕрийоми додаванн€ й в≥дн≥манн€ чисел 1- 10.   “аблиц≥ в≥дн≥манн€.   Ќа: —пособи додаванн€ й в≥дн≥манн€ чисел 1- 10.   “аблиц≥ в≥дн≥манн€ в межах 10.   «ам≥нено: застосовуЇ прийоми додаванн€ та в≥дн≥манн€ числа на основ≥ пор€дку сл≥дуванн€ у натуральному р€д≥, частинами, на основ≥ переставного закону додаванн€, на основ≥ взаЇмозвТ€зку д≥й додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ Ќа: застосовуЇ п≥д час обчислень способи додаванн€ та в≥дн≥манн€ чисел, що ірунтуютьс€ на основ≥ знанн€ складу числа, на основ≥ пор€дку сл≥дуванн€ чисел у натуральному р€д≥, на основ≥ переставного закону додаванн€, на основ≥ взаЇмозвТ€зку д≥й додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€, та спос≥б додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ чисел частинами  
  ¬илучено: «алежн≥сть суми в≥д зм≥ни одного доданка при сталому другому.     «алежн≥сть р≥зниц≥ в≥д зм≥ни зменшуваного при сталому в≥дТЇмнику.   ¬илучено: розум≥Ї залежн≥сть суми в≥д зб≥льшенн€ (зменшенн€) одного з доданк≥в при сталому другому, р≥зниц≥ в≥д зб≥льшенн€ (зменшенн€) зменшуваного при сталому в≥дТЇмнику; обираЇ прийом додаванн€ залежно в≥д випадку обчисленн€  
¬≥дношенн€ р≥зницевого пор≥вн€нн€     «ам≥нено: знаЇ слова-ознаки в≥дношень р≥зницевого пор≥вн€нн€; ≥люструЇ в≥дношенн€ р≥зницевого пор≥вн€нн€за допомогою рисунк≥в, схем Ќа: знаЇ слова-ознаки в≥дношень р≥зницевого пор≥вн€нн€, правило р≥зницевого пор≥вн€нн€ чисел; обираЇ схему, малюнок, рисунок, €к≥ ≥люструють в≥дношенн€ р≥зницевого пор≥вн€нн€, серед даних; виконуЇ р≥зницеве пор≥вн€нн€ чисел; знаходить число за даним в≥дношенн€м Ђб≥льше на...ї, Ђменше на...ї
”сна та письмова нумерац≥€ у межах 100   «ам≥нено: з аписуЇ двоцифрове число у вигл€д≥ суми розр€дних доданк≥в Ќа: з аписуЇ двоцифрове число у вигл€д≥ суми розр€дних доданк≥в; складаЇ запис виду: 10 = 1 дес., 23 = 2дес. 3 од.  
ƒодаванн€ й в≥дн≥манн€ чисел на основ≥ нумерац≥њ у межах 100     «ам≥нено: застосовуЇ прийоми обчисленн€ у межах 100 на основ≥ знанн€ нумерац≥њ чисел: додаЇ ≥ в≥дн≥маЇ число 1; зам≥нюЇ суму розр€дних доданк≥в двоцифровим числом; в≥дн≥маЇ в≥д двоцифрового числа його дес€тки або одиниц≥, додаЇ ≥ в≥дн≥маЇ розр€дн≥ числа Ќа: маЇ у€вленн€ про способи обчисленн€ у межах 100 на основ≥ знанн€ нумерац≥њ чисел; виконуЇ додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ чисел на основ≥ нумерац≥њ у межах 20; застосовуЇ способи обчисленн€ на основ≥ знанн€ нумерац≥њ чисел у межах 100 з опорою на зразок: додаЇ ≥ в≥дн≥маЇ число 1; зам≥нюЇ суму розр€дних доданк≥в двоцифровим числом; в≥дн≥маЇ в≥д двоцифрового числа його дес€тки або одиниц≥, додаЇ ≥ в≥дн≥маЇ розр€дн≥ числа  
ƒодаванн€ й в≥дн≥манн€ чисел у межах 100 без переходу через розр€д     «ам≥нено: застосовуЇ прийоми обчисленн€ у межах 100 без переходу через розр€д Ќа: виконуЇ обчисленн€ у межах 100 без переходу через розр€д з опорою на зразок, п≥д кер≥вництвом дорослого  
ћатематичн≥ вирази. –≥вност≥. Ќер≥вност≥(прот€гом року)
„ислов≥ р≥вност≥ ≥ нер≥вност≥   ¬илучено: ≤стинн≥ та хибн≥ числов≥ р≥вност≥ й нер≥вност≥.   ¬илучено: розум≥Ї, що р≥вност≥ й нер≥вност≥ можуть бути ≥стинними й хибними  
  «ам≥нено: складаЇ ≥стинн≥р≥вност≥ й нер≥вност≥ за предметними множинами;   визначаЇ ≥стинн≥ та хибн≥ р≥вност≥ й нер≥вност≥, обірунтовуЇ св≥й виб≥р Ќа: складаЇ р≥вност≥ й нер≥вност≥ в процес≥ виконанн€ практичних вправ ≥з сукупност€ми предмет≥в та за даними малюнками, схемами;   обірунтовуЇ виб≥р р≥вност≥ чи нер≥вност≥, складеноњза виконанн€м практичних вправ ≥з сукупност€ми предмет≥в та за даними малюнками, схемами
ћатематичн≥ вирази     «ам≥нено: пор≥внюЇ два числових вирази р≥зними способами Ќа: пор≥внюЇ два числових вирази  
¬еличини(прот€гом року)
ƒовжина     «ам≥нено: записуЇ результати вим≥рюванн€ ≥з використанн€м р≥зних одиниць Ќа: записуЇ результати вим≥рюванн€ ≥з використанн€м р≥зних одиниць (см, дм, м)  
ћаса   «ам≥нено: записуЇ результати вим≥рюванн€ маси Ќа: записуЇ результати вим≥рюванн€ маси; використовуЇ у записах скорочене позначенн€ одиниць вим≥рюванн€ маси (кг)
ћ≥стк≥сть     ƒодано: використовуЇ у записах скорочене позначенн€ одиниць вим≥рюванн€ м≥сткост≥ (л)
„ас   ƒодано: записуЇ результати визначенн€ часу за годинником; використовуЇ у записах скорочене позначенн€ одиниць вим≥рюванн€ часу (год)
ƒ≥њ з ≥менованими числами (величинами)   «ам≥нено: пор≥внюЇ, додаЇ ≥ в≥дн≥маЇ ≥менован≥ числа (довжини, маси, м≥сткост≥, вартост≥) Ќа: пор≥внюЇ ≥менован≥ числа (довжини, маси, м≥сткост≥, вартост≥); додаЇ ≥ в≥дн≥маЇ ≥менован≥ числа (довжини, маси, м≥сткост≥, вартост≥), виражен≥ в однакових одиниц€х вим≥рюванн€
—южетн≥ задач≥(прот€гом року)
ѕрост≥ задач≥   ¬илучено: ќбернена задача (ознайомленн€).   «ам≥нено: знаЇ пор€док роботи над задачею, зм≥ст окремих њњ етап≥в; складаЇ задач≥ за рисунками, схемами, виразом Ќа: маЇ у€вленн€ про пор€док та зм≥ст окремих етап≥в роботи над задачею; складаЇ задач≥ за рисунками, схемами, коротким записом задач≥, виразом
«агальн≥ прийоми розвТ€зуванн€ задач     «ам≥нено: моделюЇ п≥д кер≥вництвом учител€ описану в задач≥ ситуац≥ю за допомогою схематичних рисунк≥в; записуЇ розвТ€занн€ задач≥ Ќа: моделюЇ п≥д кер≥вництвом учител€ описану в задач≥ ситуац≥ю за допомогою короткого запису, схеми, рисунка, таблиц≥; записуЇ розвТ€занн€ задач≥ д≥Їю ≥з зазначенн€м найменуванн€ результату, коротку в≥дпов≥дь  
ƒодатков≥ теми   ¬илучено: ƒодаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ двоцифрових чисел без переходу через розр€д частинами. Ѕуквена символ≥ка (запис переставного закону додаванн€, взаЇмозвТ€зку м≥ж д≥€ми додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€, властивостей арифметичних д≥й тощо). ѕодв≥йн≥ числов≥ нер≥вност≥. ѕор≥вн€нн€ значень числових вираз≥в на основ≥ залежност≥ результату арифметичноњ д≥њ в≥д зм≥ни одного з компонент≥в. ≤стинн≥ та хибн≥ висловлюванн€. «ам≥на б≥льших одиниць вим≥рюванн€ величини меншими. «ам≥на менших одиниць вим≥рюванн€ величини б≥льшими. «адач≥ на конструюванн€ геометричних ф≥гур. «адач≥ з лог≥чним навантаженн€м. ћоделюванн€ описаноњ в задач≥ ситуац≥њ за допомогою в≥др≥зк≥в, граф≥в, таблиць.  

 

«м≥ни,

внесен≥ в нову редакц≥ю навчальноњ програми

« математики дл€ 2 класу

«м≥стова л≥н≥€, розд≥л, тема «м≥ни у зм≥ст≥ навчального матер≥алу «м≥ни у державних вимогах до р≥вн€ загальноосв≥тньоњ п≥дготовки учн≥в
„исла. ƒ≥њ з числами
”загальненн€ ≥ систематизац≥€ навчального матер≥алу за 1-й клас Ќумерац≥€ чисел першоњ сотн≥     «ам≥нено: розум≥Ї, що числа в межах 100 можна утворити р≥зними способами; виконуЇ арифметичн≥ д≥њ на основ≥ дес€тковоњ нумерац≥њ Ќа: маЇ у€вленн€ про утворенн€ чисел в межах 100;   виконуЇ арифметичн≥ д≥њ на основ≥ дес€тковоњ нумерац≥њ з опорою на зразок, таблицю тощо
јрифметичн≥ д≥њ додаванн€ й в≥дн≥манн€ без переходу через розр€д   ¬илучено: Ќазви компонент≥в ≥ результат≥в д≥й додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€. ѕрийоми додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ у межах 10 —получний закон додаванн€     «ам≥нено (упор€дковано в ≥ншому пор€дку): «находженн€ нев≥домого компонента.     ѕереставний закон додаванн€. ¬заЇмозвТ€зок д≥й додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€. Ќа: ¬заЇмозвТ€зок д≥й додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€.     «находженн€ нев≥домого компонента д≥й додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€.   ѕереставний закон додаванн€.   ¬илучено: розум≥Ї зм≥ст арифметичних д≥й додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€; виконуЇ арифметичн≥ д≥њ на основ≥ властивостей додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ числа нуль; розум≥Ї сутн≥сть сполучного закону додаванн€, застосовуЇ його в обчисленн€х;   «ам≥нено: знаЇ назви компонент≥в ≥ результат≥в д≥й додаванн€ й в≥дн≥манн€; застосовуЇ в обчисленн€хправила знаходженн€ нев≥домих компонент≥в д≥й додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€; застосовуЇ в обчисленн€хпереставний закон додаванн€ та взаЇмозвТ€зок м≥ж д≥€ми додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ в обчисленн€х; розум≥Ї сутн≥сть сполучного закону додаванн€, застосовуЇ його в обчисленн€х; волод≥Ї обчислювальними навичками додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ чисел без переходу через дес€ток у межах 100 Ќа: розум≥Ї сутн≥сть взаЇмозвТ€зку д≥й додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€; використовуЇ у мовленн≥назви компонент≥в ≥ результат≥в д≥й додаванн€ й в≥дн≥манн€; застосовуЇ в обчисленн€хправила знаходженн€ нев≥домих компонент≥в д≥й додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€; переставний закон додаванн€ та взаЇмозвТ€зок м≥ж д≥€ми додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ з опорою на зразок; коментуЇ в процес≥ виконанн€ обчислень спос≥б додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ частинами, спос≥б порозр€дного додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€; волод≥Ї обчислювальними навичками додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ чисел без переходу через дес€ток у межах 100  
ƒодаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ чисел у межах 100 з переходом через розр€д «ам≥нено: ѕрийоми додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ чисел з переходом через дес€ток у межах 20 Ќа: —пособи додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ чисел з переходом через дес€ток у межах 20   «ам≥нено: розум≥Ї сутн≥сть властивостей додаванн€ суми до числа, в≥дн≥манн€ суми в≥д числа та числа в≥д суми; розум≥Ї сутн≥сть прийом≥в додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ одноцифрових чисел частинами; застосовуЇ переставний ≥ сполучний закони додаванн€, правила в≥дн≥манн€ суми в≥д числа, в≥дн≥манн€ числа в≥д суми; Ќа: розум≥Ї сутн≥сть способ≥в додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ одноцифрових чисел частинами; розум≥Ї сутн≥сть властивостей додаванн€ суми до числа, в≥дн≥манн€ суми в≥д числа та числа в≥д суми; застосовуЇ переставний закон додаванн€, правила в≥дн≥манн€ суми в≥д числа, в≥дн≥манн€ числа в≥д суми в обчисленн€х; ¬илучено: добираЇ доц≥льний спос≥б обчисленн€ дл€ конкретного випадку  
“аблиц≥ додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€   ¬илучено: «алежн≥сть результат≥в арифметичних д≥й в≥д зм≥ни одного з компонент≥в при сталому ≥ншому компонент≥.   «ам≥нено: ѕрийом округленн€. Ќа: ƒодаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ чисел з переходом через дес€ток в межах 20 способом округленн€. ¬илучено: розум≥Ї залежн≥сть результат≥в д≥й додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ в≥д зм≥ни одного з компонент≥в; «ам≥нено: обираЇ доц≥льний спос≥б обчисленн€ дл€ конкретного випадку Ќа: розум≥Ї спос≥б складанн€ таблицьдодаванн€ та в≥дн≥манн€ чисел з переходом через дес€ток в межах 20; знаЇ результати додаванн€ та в≥дн≥манн€ чисел з переходом через дес€ток в межах 20; виконуЇ додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ чисел з переходом через дес€ток в межах 20 способом округленн€ з опорою на зразок  
”сне додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€ чисел у межах 100 з переходом через розр€д   «ам≥нено: ѕрийоми додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€: частинами, порозр€дне, способом округленн€ тощо. Ќа: —пособи додаванн€ ≥ в≥дн≥манн€: частинами, порозр€дне, спос≥б округленн€ тощо.   ¬илучено: обираЇ доц≥льний спос≥б обчисленн€ дл€ конкретного випадку; «ам≥нено: розум≥Ї сутн≥стьприйом≥в усного додаванн€ й в≥дн≥манн€ чисел частинами, порозр€дного, способом округленн€; застосовуЇ в обчисленн€хпереставний ≥ сполучний закони додаванн€, правила в≥дн≥манн€ суми в≥д числа; Ќа: розум≥Ї сутн≥стьспособ≥в усного додаванн€ й в≥дн≥манн€ чисел: частинами, порозр€дного, способу округленн€; застосовуЇ в обчисленн€хпереставний закон додаванн€, правила в≥дн≥манн€ суми в≥д числа;  
“абличне множенн€ та д≥ленн€ јрифметичн≥ д≥њ множенн€ ≥ д≥ленн€   «ам≥нено: ƒ≥ленн€ р≥вних чисел. Ќа: ƒ≥ленн€ числа на р≥вне йому число.   «ам≥нено: розум≥Ї сутн≥сть д≥њмноженн€ €к операц≥ю обТЇднанн€ множин, €к≥ не перетинаютьс€ ≥ м≥ст€ть однакову к≥льк≥сть елемент≥в розум≥Ї, що суму однакових доданк≥в можна зам≥нити множенн€м; розум≥Ї сутн≥сть д≥њд≥ленн€ €к операц≥ю розбитт€ множини на к≥лька р≥вночисельних множин, що не перетинаютьс€ знаЇ властивост≥ д≥й множенн€ ≥ д≥ленн€ на 1,10, множенн€ на нуль, нул€ на число, д≥ленн€ нул€ на число, д≥ленн€ р≥вних чисел; Ќа: розум≥Ї множенн€ €к д≥ю додаванн€ однакових доданк≥в; зам≥нюЇ суму однакових доданк≥в добутком, добуток Ц сумою однакових доданк≥в; розум≥Ї д≥ленн€ €к д≥ю, обернену до множенн€; знаЇ властивост≥ д≥й множенн€ ≥ д≥ленн€ на 1,10, множенн€ на нуль, нул€ на число, д≥ленн€ нул€ на число, д≥ленн€ числа на р≥вне йому число;  
“аблиц≥ множенн€ ≥ д≥ленн€   ¬илучено: «алежн≥сть результату множенн€ ≥ д≥ленн€ в≥д зм≥ни одного з компонент≥в при сталому ≥ншому.   ¬илучено: розум≥Ї залежн≥сть значенн€ добутку в≥д зм≥ни одного з множник≥в; розум≥Ї залежн≥сть значенн€ частки в≥д зм≥ни д≥леного або д≥льника; «ам≥нено: знаЇ таблиц≥ множенн€ чисел 2Ц9; знаЇ таблиц≥ д≥ленн€ на числа 2Ц9; Ќа: знаЇ напамТ€ть результати множенн€ чисел 2 Ц 5 ≥ д≥ленн€ на числа 2 Ц 5; застосовуЇ в обчисленн€х знанн€ таблиць множенн€ ≥ д≥ленн€ на 2 Ц 5; обчислюЇ вирази на множенн€ ≥ д≥ленн€ чисел на 6 Ц 9 з опорою на таблицю множенн€;  
¬≥дношенн€ кратного пор≥вн€нн€     ¬илучено: «ам≥нено: знаЇ слова-ознаки в≥дношенн€ кратного пор≥вн€нн€; моделюЇ в≥дношенн€ кратного пор≥вн€нн€ чисел Ќа: знаЇ слова-ознаки в≥дношенн€ кратного пор≥вн€нн€, правило кратного пор≥вн€нн€ чисел; обираЇ схему, рисунок, що ≥люструютьв≥дношенн€ кратного пор≥вн€нн€ чисел виконуЇ кратне пор≥вн€нн€ чисел; знаходить число, €ке у к≥лька раз≥в б≥льше (менше) за дане;  
ѕросторов≥ в≥дношенн€. √еометричн≥ ф≥гури(прот€гом року)
”загальненн€ ≥ систематизац≥€ навчального матер≥алу за 1-й клас     ¬илучено: вид≥л€Ї геометричн≥ ф≥гури на кресленн≥; моделюЇ геометричн≥ ф≥гури ≥з п≥дручного матер≥алу; конструюЇ геометричну ф≥гуру з ≥нших ф≥гур Ц трикутник≥в, чотирикутник≥в тощо «ам≥нено(з метою узгодженн€ з програмою 1 класу): розр≥зн€Ї геометричн≥ ф≥гури Ц пр€му, криву, пром≥нь, в≥др≥зок;куб, кулю; Ќа: розр≥зн€Ї геометричн≥ ф≥гури Ц пр€му, криву, пром≥нь, в≥др≥зок;многокутники; куб, кулю;  
 ути   ѕеренесено з програми 1 класу(з програми 1 класу було вилучено) маЇ у€вленн€ про кут; показуЇ кути многокутника; «ам≥нено: будуЇ пр€мий кут за допомогою косинц€ на: будуЇ пр€мий кут на аркуш≥ в кл≥тинку за допомогою л≥н≥йки  
 оло ≥ круг   «ам≥нено:  оло, круг та њх елементи. Ќа: ≤стотн≥ ознаки кола, круга. ¬илучено: ÷ентр кола (круга), рад≥ус, д≥аметр. ¬илучено: визначаЇ за рисунком елементи кола (круга)  
ћатематичн≥ вирази. –≥вност≥. Ќер≥вност≥(прот€гом року)
”загальненн€ ≥ систематизац≥€ навчального матер≥алу за 1-й клас   «ам≥нено: „ислов≥ р≥вност≥ й нер≥вност≥: ≥стинн≥ та хибн≥. Ќа: „ислов≥ р≥вност≥ й нер≥вност≥.   ¬илучено: визначаЇ ≥стинн≥сть або хибн≥сть р≥вностей та нер≥вностей; обірунтовуЇ результат пор≥вн€нн€; перетворюЇ хибн≥ числов≥ р≥вност≥ та нер≥вност≥ в ≥стинн≥ «ам≥нено: пор≥внюЇ математичн≥ вирази на основ≥ пор≥вн€нн€ њх значень, встановленн€ залежност≥ результату в≥д зм≥ни одного компонента; Ќа: пор≥внюЇ математичн≥ вирази на основ≥ пор≥вн€нн€ њх значень; складаЇ р≥вност≥ ≥ нер≥вност≥ за результатами пор≥вн€нн€;
ћатематичн≥ вирази ћатематичн≥ вирази: добуток та частка     «ам≥нено: пор≥внюЇ математичн≥ вирази р≥зними способами, в тому числ≥ на основ≥ перетворенн€ суми однакових доданк≥в у добуток, переставного закону множенн€ Ќа: пор≥внюЇ математичн≥ вирази р≥зними способами, в тому числ≥ на основ≥ перетворенн€ суми однакових доданк≥в у добуток, переставного закону множенн€ складаЇ р≥вност≥ ≥ нер≥вност≥ за результатами пор≥вн€нн€;
¬ирази з≥ зм≥нною     «ам≥нено: розум≥Ї позначенн€ зм≥нноњ буквою; знаходить значенн€ виразу при заданому числовому значенн≥ зм≥нноњ Ќа: маЇ у€вленн€ про зм≥нну, вираз ≥з зм≥нною; розум≥Ї позначенн€ зм≥нноњ буквою; знаходить значенн€ виразу при заданому числовому значенн≥ зм≥нноњ з опорою на зразок;  
¬еличини(прот€гом року)
”загальненн€ ≥ систематизац≥€ навчального матер≥алу за 1-й клас     ¬иокремлено теми ≥ вимоги до р≥вн€ загальноосв≥тньоњ п≥дготовки в розд≥л узагальненн€ за 1 клас.   ”пор€дковано теми ≥ вимоги 2 класу.
  «ам≥нено: —п≥вв≥дношенн€ м≥ж одиниц€ми вим≥рюванн€ величин. Ќа: —п≥вв≥дношенн€ м≥ж одиниц€ми вим≥рюванн€ маси: к≥лограмом Ц центнером.   ¬илучено: ¬им≥рювальн≥ прилади.    
„ас «ам≥нено: ќдиниц≥ вим≥рюванн€ часу, повТ€зан≥ з обертанн€м небесних т≥л Ц доба, м≥с€ць, р≥к. ¬изначенн€ часу за годинником. Ќа: ќдиниц≥ вим≥рюванн€ часу. ƒоба, м≥с€ць, р≥к. √одина. ’вилина. ¬изначенн€ часу за годинником.   «ам≥нено: знаЇ одиниц≥ часу (доба, тиждень, м≥с€ць, р≥к) та сп≥вв≥дношенн€ м≥ж ними   Ќа: знаЇ одиниц≥ часу (доба, м≥с€ць, р≥к; година, хвилина) знаЇ сп≥вв≥дношенн€ м≥ж добою ≥ м≥с€цем, м≥с€цем ≥ роком; годиною ≥ хвилиною; записуЇ результати визначенн€ часу, використовуючи скорочен≥ позначенн€ (год, хв)
≤менован≥ числа     «ам≥нено: виконуЇ д≥њ додаванн€ й в≥дн≥манн€ з ≥менованими числами; Ќа: виконуЇ д≥њ додаванн€ й в≥дн≥манн€ з ≥менованими числами, поданими в однакових одиниц€х вим≥рюванн€;  
—южетн≥ задач≥(прот€гом року)
”загальненн€ ≥ систематизац≥€ навчального матер≥алу за 1-й клас   ¬илучено: ќбернен≥ задач≥.   ¬илучено: складаЇ ≥ розвТ€зуЇ обернен≥ задач≥ до простих;  
ѕрост≥ задач≥ ¬илучено: «адач≥ на зб≥льшенн€ та зменшенн€ числа на к≥лька одиниць, сформульован≥ у непр€м≥й форм≥.   «ам≥нено: розум≥Ї, що один ≥ той самий вираз може бути математичною моделлю безл≥ч≥ сюжет≥в задач; Ќа: розум≥Ї, що один ≥ той самий вираз може бути розвТ€занн€м безл≥ч≥ сюжет≥в задач; ¬илучено: розвТ€зуЇ задач≥ назб≥льшенн€ та зменшенн€ числа на к≥лька одиниць, сформульованих у непр€м≥й форм≥;  
  «адач≥ м≥жпредметного зм≥сту на роботу з даними   «ам≥нено: розум≥Ї ≥нформац≥ю з таблиць та л≥н≥йних д≥аграм Ќа: розум≥Ї ≥нформац≥ю з таблиць  
«агальн≥ прийоми розвТ€зуванн€ задач «ам≥нено: ћатематична модель задач≥. Ќа: –озвТ€занн€ задач≥. –озвТ€зок. «ам≥нено: ≤люструЇ њх схемою (Ђдеревомї м≥ркувань) Ќа: складаЇ схему м≥ркуванн€ пошуку розвТ€занн€ складеноњ задач≥ (Ђдеревої м≥ркувань);  
  ¬илучено: ƒодатков≥ теми  

 

 

«м≥ни,





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 412 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1995 - | 1920 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.