Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕеретворенн€ (реорган≥зац≥€) акц≥онерних товариств, вид≥л, под≥л, злитт€, приЇднанн€ та л≥кв≥дац≥€!!!




ќсновн≥ мотиви дл€ реорган≥зац≥њ ј“ - це оптим≥зац≥€ господарськоњ д≥€льност≥, м≥н≥м≥зац≥€ витрат завд€ки ефекту масштабу чи в≥дд≥ленн€ непроф≥льних вид≥в д≥€льност≥, доповненн€ на€вних ресурс≥в чи потенц≥алу, вертикальна ≥нтеграц≥€, вих≥д на нов≥ ринки, розширенн€ кл≥Їнтськоњ бази та ≥нш≥, залежно в≥д форми реорган≥зац≥њ.

7.2. ‘орми реорган≥зац≥њ ј“ та њх характеристика

ќсобливост≥ реорган≥зац≥њ ј“ у форм≥ злитт€ ≥ приЇднанн€.

—тратег≥чна мета злитт€ ≥ приЇднанн€ товариств Ч дос€гненн€ б≥льшоњ ефективност≥ д≥€льност≥ п≥дприЇмства. ¬ид≥л€ють так≥ ц≥л≥ злитт€ та приЇднанн€:

Х «ам≥на управл≥нськоњ команди;

Х ќб'Їднанн€ зусиль дл€ дос€гненн€ мети;

Х «ниженн€ накладних ≥ орган≥зац≥йних витрат при зростанн≥ обс€гу виробництва;

Х ¬иг≥дне розм≥щенн€ в≥льних кошт≥в;

Х ¬заЇмне доповненн€ ресурсами;

Х ќтриманн€ максимального контролю над процесом виробництва шл€хом злитт€ з постачальником або споживачем.

ѕриЇднанн€ - це процес, що передбачаЇ перех≥д прав власност≥ на акц≥њ або активи ј“ в≥д продавц€ до покупц€. ÷е загальний терм≥н, що використовуЇтьс€ дл€ опису певноњ юридичноњ процедури передач≥ власност≥.

«литт€ - це вужчий техн≥чний терм≥н дл€ визначенн€ юридичноњ процедури, €ка може наступити, а може ≥ не наступити за поглинанн€м.

«литт€ може мати форму горизонтального, вертикального ≥ конгломератного злитт€. √оризонтальне злитт€ (horizontal merger) зд≥йснюЇтьс€ м≥ж двома ф≥рмами, зайн€тими в одн≥й галуз≥. ѕриклад - об'Їднанн€ двох нафтових компан≥й (Royal Dutch - Shell). ¬ертикальне злитт€ (vertical merger) в≥дбуваЇтьс€ м≥ж двома ф≥рмами, що зд≥йснюють р≥зн≥ стад≥њ виробництва одного ≥ того ж к≥нцевого продукту (наприклад, компан≥њ з видобутку ≥ переробки нафти).  онгломератне злитт€ (conglomerate merger) в≥дбуваЇтьс€ м≥ж ф≥рмами, що займаютьс€ непов'€заними м≥ж собою видами д≥€льност≥.

≈коном≥чна сутн≥сть угод з≥ злитт≥в ≥ приЇднань пол€гаЇ у прагненн≥ до зб≥льшенн€ власност≥ ≥нвестора, зростанн€ прибутку, п≥двищенн€ рентабельност≥ ≥нвестованого кап≥талу, €к правило, у форм≥ п≥двищенн€ курсовоњ вартост≥ акц≥й ≥ через нењ - вартост≥ компан≥њ в ц≥лому, њњ кап≥тал≥зац≥њ €к сумарноњ ринковоњ вартост≥ ус≥х акц≥й компан≥њ. —пециф≥ка в тому, що дос€гненн€ цих ц≥лей забезпечуЇтьс€ в таких угодах не за рахунок розвитку ≥ використанн€ власних управл≥нських, ф≥нансових, виробничих ≥ збутових можливостей компан≥њ. ћехан≥зм злитт≥в ≥ поглинань застосовуЇтьс€ тод≥, коли придбанн€ конкурентних переваг можливо отримати з найменшими витратами саме за рахунок зовн≥шн≥х джерел шл€хом придбанн€ актив≥в ≥нших компан≥й. Ќайменшими ц≥ витрати Ї тод≥, коли активи компан≥њ, €ку приЇднують, ви€вл€ютьс€ недооц≥неними на ринку.

1 ѕор€док створенн€ корпорац≥й

 

—творенн€ будь-€коњ юридичноњ особи €вл€Ї собою сукупн≥сть юридично значимих д≥й, спр€мованих на наданн€ орган≥зац≥њ визначеного законодавством статусу.

—творенн€ корпорац≥й визначаЇ необх≥дн≥сть њх державноњ реЇстрац≥њ. ћета реЇстрац≥њ - усунути можлив≥ порушенн€ законодавства при створенн≥ п≥дприЇмства, визначити нового платника податк≥в, надати юридичну силу д≥€льност≥ орган≥зац≥њ. p align="justify"> ƒержавна реЇстрац≥€ корпорац≥й п≥дкор€Їтьс€ загальному пор€дку реЇстрац≥њ юридичних ос≥б, встановленому ÷  –‘ ≥ «аконом "ѕро державну реЇстрац≥ю юридичних ос≥б ≥ ≥ндив≥дуальних п≥дприЇмц≥в".

 орпорац≥њ можуть створюватис€ шл€хом заснуванн€ новоњ юридичноњ особи, або шл€хом реорган≥зац≥њ ≥снуючого. ‘актично п≥дприЇмницьк≥ корпорац≥њ €вл€ють собою комерц≥йн≥ орган≥зац≥њ у форм≥ акц≥онерних товариств. p align="justify"> ѕор€док створенн€ акц≥онерного товариства можна умовно розд≥лити на к≥лька етап≥в. ѕерший етап - прийн€тт€ р≥шенн€ про заснуванн€ товариства. p align="justify"> ”станова акц≥онерного товариства зд≥йснюЇтьс€ за р≥шенн€м засновник≥в або засновника. «асновниками товариства можуть виступати громад€ни та юридичн≥ особи. ћ≥ж засновниками поширюютьс€ акц≥њ першоњ ем≥с≥њ (закрита п≥дписка). p align="justify"> «аконом про акц≥онерн≥ товариства встановлено заборону на заснуванн€ в €кост≥ Їдиного засновника (акц≥онера) товариством, що складаЇтьс€ з одн≥Їњ особи (статт€ 10 «акону про акц≥онерн≥ товариства).

«асновники товариства несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'€занн€ми, пов'€заними з його створенн€м ≥ €к≥ виникають до державноњ реЇстрац≥њ даного сусп≥льства.

“овариство несе в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'€занн€ми засновник≥в, пов'€заними з його створенн€м, лише у раз≥ наступного схваленн€ њх д≥й загальними зборами акц≥онер≥в. ” раз≥ €кщо в установ≥ беруть участь к≥лька ос≥б, проводитьс€ установч≥ збори. p align="justify"> ¬ установчих зборах вир≥шуютьс€ так≥ питанн€:

про створенн€ товариства;

про затвердженн€ статуту товариства;

про затвердженн€ статутного кап≥талу товариства;

про обранн€ орган≥в управл≥нн€ товариством.

–≥шенн€ про заснуванн€ товариства маЇ в≥дображати результати голосуванн€ ≥ прийн€т≥ ними р≥шенн€ з питань заснуванн€ товариства, затвердженн€ статуту товариства. ƒане р≥шенн€ приймаЇтьс€ одноголосно вс≥ма засновниками. ќбранн...€ орган≥в управл≥нн€ товариства зд≥йснюЇтьс€ квал≥ф≥кованою б≥льш≥стю в три чверт≥ голос≥в, €к≥ представл€ють п≥дл€гають розм≥щенню серед засновник≥в товариства акц≥њ. p align="justify"> «асновники укладають м≥ж собою письмовий догов≥р про створенн€ корпорац≥њ. ƒогов≥р повинен м≥стити так≥ в≥домост≥:

пор€док зд≥йсненн€ засновниками сп≥льноњ д≥€льност≥ по установ≥ сусп≥льства;

розм≥р статутного кап≥талу товариства;

категор≥њ ≥ типи акц≥й, що п≥дл€гають розм≥щенню серед засновник≥в, розм≥р ≥ пор€док њх оплати;

права та обов'€зки засновник≥в щодо створенн€ товариства.

 

3. ћодел≥ корпоративного управл≥нн€

ћодель корпоративного управл≥нн€ - це сполученн€, наб≥р системоутворюючих компонент≥в. Ѕудь-€ка систематизац≥€ засновуЇтьс€ на виокремленн≥ загальних дл€ вс≥х елемент≥в ознак, €к≥ приймаютьс€ за системоутворююч≥. ÷е означаЇ, що одн≥ ≥ т≥ ж елементи системи (в даному випадку компоненти модел≥ корпоративного управл≥нн€) можуть стати основою дл€ побудови р≥зних моделей корпоративного управл≥нн€.

¬изначальним в типолог≥зац≥њ корпоративного управл≥нн€ Ї пон€тт€ ≥нсайдерського та аутсайдерського управл≥нн€, про теор≥ю €коњ було зазначено в попередньому розд≥л≥.

ѕ≥д ≥нсайдерським контролем (управл≥нн€м), €к правило, розум≥ють захопленн€ суттЇвих прав контролю менеджерами чи прац≥вниками минулого державного п≥дприЇмства в процес≥ його акц≥онуванн€. ¬ залежност≥ в≥д нац≥ональних умов та форм приватизац≥њ ступ≥нь та масштаби ≥нсайдерського контролю в перех≥дних економ≥ках можуть бути р≥зними.

јутсайдерською Ї така модель управл≥нн€, в €к≥й права контролю в залежност≥ в≥д ф≥нансового стану п≥дприЇмства передаютьс€ в≥д ≥нсайдера до аутсайдера - банку ≥ ≥ншим ф≥нансовим структурам або зовн≥шн≥м ≥нвесторам.

—истема аутсайдер≥в (англо-американська модель)

—истема ≥нсайдер≥в (зах≥дноЇвропейська та €понська модел≥)

“аблиц€ 2.3. ѕор≥вн€льна таблиц€ найб≥льш поширених моделей корпоративного управл≥нн€

 

4. ѕон€тт€ та елементи ф≥нансовоњ системи

‘≥нансова система - це сукупн≥сть в≥докремлених, але взаЇмопов'€заних сфер ≥ ланок ф≥нансовоњ системи, пов'€зана з утворенн€м ≥ використанн€м централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих грошових кошт≥в.

‘≥нансова система - це Їдина система, тому що базуЇтьс€ на Їдиному джерел≥ ресурс≥вус≥х ланок, тобто нац≥ональному доход≥ створюваному у сфер≥ матер≥ального виробництва.

√оловною ланкою ф≥нансовоњ системи Ї державний бюджет. ” бюджет≥ знаход€ть орган≥чну ув'€зку основн≥ ф≥нансов≥ ≥нститути:податки, позики й видатки. «а допомогою бюджету держава забезпечуЇ дос€гненн€ стратег≥чних ц≥лей у внутр≥шн≥й ≥ зовн≥шн≥й пол≥тиц≥.ƒержавний бюджет використовуЇтьс€ державою дл€ втручанн€ в економ≥чне житт€. „ерез механ≥зм системи бюджетних доход≥в ≥ витрат держава впливаЇ на сусп≥льне в≥дтворенн€ з метою стимулюванн€ економ≥чного зростанн€, зайн€тост≥, п≥дтримки необх≥дного р≥вн€ споживанн€ €к ≥ндив≥дуального, так ≥ сусп≥льного товару.

” силу свого ч≥льного м≥сц€ державного бюджету т≥сно пов'€заний з ≥ншими ланками ф≥нансовоњ системи. ¬≥н виступаЇ координуючим центром ≥ надаЇ њм при необх≥дност≥ р≥зноман≥тну допомогу, що виражаЇтьс€, перш за все у форм≥ бюджетних субсид≥й, кредит≥в, гарант≥й [7, с.121].

ƒругим за своњм значенн€м ланкою ф≥нансовоњ системи виступають м≥сцев≥ ф≥нанси. ѕ≥д впливом розвитку виробничих сил в≥дбуваЇтьс€ п≥двищенн€ рол≥ та впливу м≥сцевих орган≥в влади на економ≥ку та соц≥альну сферу. «б≥льшуютьс€ розм≥ри м≥сцевого господарства, розширюютьс€ ≥ ускладнюютьс€ функц≥њ м≥сцевоњ влади, що посилюЇ значенн€ м≥сцевих ф≥нанс≥в, п≥двищуЇ њх роль ≥ питома вага у ф≥нансов≥й систем≥.

ћ≥сцев≥ ф≥нанси мають свою внутр≥шню структуру, вони включають в себе м≥сцев≥ бюджети, позабюджетн≥ фонди, ф≥нанси п≥дприЇмств комунальноњ власност≥. —труктура м≥сцевих ф≥нанс≥в визначаЇтьс€ державним устроЇм, адм≥н≥стративно-територ≥альним под≥лом.ѕриродно, що у федеральних державах вона в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д структури, властивоњ ун≥тарних держав [9, с.15].

ќсновною ф≥нансовою базою м≥сцевого самовр€дуванн€ Ї м≥сцев≥ бюджети. ÷€ ланка ф≥нансовоњ системи все б≥льше ≥ ширше використовуЇтьс€ в економ≥чних ц≥л€х дл€ регулюванн€ господарських процес≥в, п≥двищенн€ конкурентоспроможност≥ нац≥онального господарства в умовах зростаючоњ конкуренц≥њ на св≥тових ринках. « ц≥Їю метою значна частина кошт≥в м≥сцевих бюджет≥вспр€мовуЇтьс€ на розвиток пох≥дноњ та соц≥альноњ ≥нфраструктури.

ћ≥сцев≥ бюджети служать пров≥дником соц≥альноњ пол≥тики центральних властей, використовуютьс€ дл€ в≥дтворенн€ робочоњ сили. як правило, основна частка у ф≥нансуванн≥ витрат на осв≥ту та охорону здоров'€ припадаЇ на м≥сцев≥ бюджети.

—амост≥йне ланка утворюють ф≥нанси державних п≥дприЇмств. …ого виникненн€ пов'€зане з розвитком державного сектора економ≥ки. «а допомогою ц≥Їњ ланки держава бере участь у первинному розпод≥л≥ нац≥онального доходу. ƒержавн≥ п≥дприЇмства функц≥оную на умовах самоф≥нансуванн€, проте њх ф≥нансов≥ взаЇмов≥дносини з державою б≥льш розгорнут≥, н≥ж у п≥дприЇмств недержавного сектора економ≥ки. якщо недержавн≥ п≥дприЇмства дл€ початку своЇњ д≥€льност≥ набувають основн≥ та оборотн≥ кошти за рахунок акц≥онер≥в, пайовик≥в, то стосовно до державних п≥дприЇмств ц≥ витрати зд≥йснюютьс€ за рахунку бюджету. ” частин≥ оподаткуванн€ практично немаЇ в≥дм≥нностей м≥ж державними п≥дприЇмствами та п≥дприЇмствами, заснованими на приватн≥й та акц≥онерноњ власност≥ [9, с.11].

” державних п≥дприЇмств у випадках ф≥нансових труднощ≥в Ї можлив≥сть звернутис€ за допомогою до в≥дпов≥дних ур€довим органам та отримати бюджетн≥ дотац≥њ або субсид≥њ. ѕ≥дприЇмства недержавного сектору економ≥ки можуть розраховувати на таку допомогу лише у вин€ткових випадках. “ак≥ проблеми зазвичай вир≥шуютьс€ за допомогою банк≥вського кредиту. ” той же час кер≥вництво недержавних п≥дприЇмств незалежно в прийн€тт€ р≥шень, пов'€заних з управл≥нн€м ф≥нансами.

ќсобливу ланку у ф≥нансов≥й систем≥ становл€ть позабюджетн≥ фонди, €к≥ волод≥ють певною самост≥йн≥стю, в≥докремлен≥ в≥д державного бюджету ≥ мають своњ органи управл≥нн€. ѓх в≥дм≥нн≥сть в≥д бюджету пол€гаЇ в тому, що вони мають суворо ц≥льову спр€мован≥сть. «а своЇму сусп≥льному призначенню вони в основному под≥л€ютьс€ на економ≥чн≥ ≥ соц≥альн≥.

5.  орпоративн≥ утворенн€ та њх роль в нац≥ональн≥й економ≥ц≥.

 орпорац≥њ €к головн≥ ≥нституц≥њ сучасноњ економ≥чноњ системи виникають

об'Їктивно дл€ подоланн€ значних трансакц≥йних витрат ринку [2].

 орпорац≥њ довод€ть свою б≥льшу ефективн≥сть та д≥Їв≥сть пор≥вн€но з

п≥дприЇмствами одноос≥бного волод≥нн€: можлив≥сть акумулювати майже

необмежен≥ засоби дл€ зб≥льшенн€ ≥нвестиц≥й ≥ розвитку виробництва,

в≥докремленн€ кап≥талу-власност≥ в≥д функц≥й управл≥нн€, зменшенн€

економ≥чних ризик≥в [10]. “обто, ускладненн€ структури економ≥чноњ

системи, Ќ“ѕ, п≥двищенн€ р≥вн€ розвитку та характеру продуктивних сил

спричин€ють у так≥й економ≥чн≥й систем≥ необх≥дн≥сть створенн€

адекватноњ до них структури виробничих в≥дносин власност≥. “ака

трансформац≥€ в межах ринковоњ економ≥чноњ системи в≥дбуваЇтьс€ шл€хом

перетворенн€ ≥ндив≥дуальних та одноос≥бних п≥дприЇмницьких структур на

в≥дуальних та одноос≥бних п≥дприЇмницьких структур накорпоративн≥ утворенн€ шл€хом застосуванн€ ≥нтеграц≥йних механ≥зм≥в, €к≥стали "пост≥йними супутниками економ≥чноњ д≥€льност≥ в умовах сучасногокап≥тал≥зму" [3; 5]. ¬они оздоровлюють економ≥ку, п≥дтримують у н≥й духздорову конкуренц≥ю, розвивають управл≥нськ≥ та п≥дприЇмницьк≥зд≥бност≥, забезпечують сталий економ≥чний розвиток загалом [5]. ќдночасно з новими формами господарюванн€ активно формувалис€ теоретичн≥конструкц≥њ щодо њх анал≥зу, ≥нституц≥йне забезпеченн€ д≥€льност≥,розвиток належноњ ринковоњ ≥нфраструктури, сусп≥льне ставленн€ до новихсистем господарюванн€. “аким чином пост≥йно збер≥гавс€ баланс у межахеконом≥чноњ системи [11]. —пособи та методи формуванн€ корпоративного сектора в крањнах зтрансформац≥йною економ≥кою не можна назвати еволюц≥йними, оск≥льки воснов≥ процес≥в трансформац≥њ лежали не об'Їктивн≥ умови зм≥ни структуриеконом≥чноњ системи у тому ж розум≥нн≥, що й дл€ кап≥тал≥стичних крањн,≥ ф≥лософ≥€ господарюванн€ в них не Ї тотожною. “ут можна говорити проелемент вимушеноњ трансформац≥њ з метою налагодженн€ економ≥чнихвзаЇмозв' €зк≥в та подоланн€ замкненост≥ економ≥чноњ системи в межахпроцес≥в ≥нтеграц≥њ та глобал≥зац≥њ.ќтже, в крањнах ≥з корпоративною економ≥кою корпорац≥њ формуютьс€ завс≥ма напр€мками одночасно, проте переважають злитт€, поглинанн€ та≥нтеграц≥€, а приватизац≥€ Ї лише одним з допом≥жних метод≥в.ѕриватизац≥€ у цих крањнах передбачаЇ не ст≥льки зб≥льшенн€ бюджетнихнадходжень та зменшенн€ частки державноњ власност≥, ск≥льки переведенн€п≥дприЇмств у так званий "конкурентний стан". ѕри цьому приватн≥корпорац≥њ та ≥нфраструктура, €ка њх обслуговуЇ, вже ≥снуЇ. ¬она нестворюЇтьс€ у процес≥ приватизац≥њ та корпоратизац≥њ, що характерно дл€крањн з трансформац≥йною економ≥кою. ѕрограми приватизац≥њ розроблен≥€к≥сно, виправдан≥ практикою, що не властиво дл€ крањн, €к≥ прагнутьперейти до ринку. ¬ ”крањн≥ за останн≥ два-три роки спостер≥гаЇтьс€ швидкий перех≥д в≥дприватизац≥йноњ лихоманки до еволюц≥йних метод≥в формуванн€корпоративних структур. ѕереважають серед них злитт€ та поглинанн€.„ерез захопленн€, злитт€ та поглинанн€велик≥ монопол≥њ, що спец≥ал≥зуютьс€ на випуску продукц≥њ к≥нцевого чи≥нвестиц≥йного попиту, починають завойовувати критично важлив≥ дл€ нихсировинн≥ ресурси, втрачаючи таким чином застар≥лий вузькогалузевийхарактер ≥ натом≥сть набуваючи багатогалузевий. Ќа м≥сце галузевоњмонопол≥њ приходить м≥жгалузева, €ка ≥ перетворюЇтьс€ на нову основнуланку вс≥Їњ економ≥чноњ системи. ћехан≥зми оц≥нки компан≥њ, доц≥льност≥певного способу злитт€, налагодженн€ контакт≥в м≥ж кер≥вництвомкомпан≥й, орган≥зац≥€ сп≥льноњ д≥€льност≥ та зв≥тност≥, реструктуризац≥€компан≥њ, зм≥на орган≥зац≥йноњ структури, кер≥вного складу, врахуванн€експертних оц≥нок, визначенн€ масштаб≥в концентрац≥њ б≥знесу,недопущенн€ значноњ монопол≥зац≥њ ринковоњ влади в руках ол≥гарх≥чнихклан≥в, обмеженн€ штучного розпод≥лу м≥ж ф≥нансово-промисловими групамита ≥ншими групами з концентрованими ≥нтересами галузей, рег≥он≥в таринк≥в - це неповний перел≥к питань, €к≥ дл€ нашоњ економ≥ки залишаютьс€невир≥шеними. «а таких умов складно говорити про значн≥ позитивн≥зрушенн€ в д≥€льност≥ в≥тчизн€них корпорац≥й та ≥нтегрованихкорпоративних структур, €к≥ формуютьс€ на њх основ≥. –азом з тим не можна говорити про те, що в крањнах з ринковою економ≥коюдан≥ процеси в≥дбуваютьс€ динам≥чно ≥ безпомилково. “ак, €кщо вз€ти всукупност≥ вс≥ злитт€ та поглинанн€ за 100%, то лише 50,3% з них будутьусп≥шними [3]. ¬исновки. «а будь-€кого способу та обраних механ≥зм≥в корпоративне формуванн€в≥дбуваЇтьс€ паралельно на чотирьох основних р≥вн€х, що забезпечуЇшвидку адаптац≥ю корпоративноњ форми орган≥зац≥њ б≥знесу до умовеконом≥чноњ д≥йсност≥ на вс≥х ланках њњ функц≥онуванн€. Ќакладанн€певних обмежень на розвиток корпорац≥й у межах цих р≥вн≥в можепризводити не лише до його консервац≥њ, а й до обмежень в еволюц≥њеконом≥чноњ системи. ¬ ”крањн≥ до цього часу переважають вимушен≥ способи формуванн€корпоративних утворень, що позначаЇтьс€ на вс≥х соц≥ально-економ≥чнихпроцесах бутт€ сусп≥льства: досить низьк≥ темпи розвитку економ≥ки,в≥дсутн≥сть ч≥тких налагоджених механ≥зм≥в взаЇмод≥њ м≥ж корпоративнимта ≥ншими секторами економ≥ки, стан внутр≥шньоњ конфл≥ктност≥ укорпоративному сектор≥, його низька конкурентоспроможн≥сть таупов≥льнен≥ темпи виходу на нов≥ ланки функц≥онуванн€ економ≥ки. Ћише за умови виправленн€ на€вних деформац≥й у процесах формуванн€в≥тчизн€ного корпоративного сектора можна буде говорити про вих≥д”крањни на шл€х формуванн€ новоњ економ≥чноњ системи.




ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 980 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2431 - | 2012 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.023 с.