Література, методичне та матеріально-технічне забезпечення заняття. 1. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс]

1. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

2. Про затвердження Положення про Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України: наказ МВС України від 30.10.2012 № 983.

3. Про судову експертизу: закон України від 25.02.1994 № 4038-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232.

4. Астапкина С. М. Участие специалиста-криминалиста в расследовании преступлений: учебное пособие / Астапкина С. М., Дубровицкая Л. П., Плесовских Ю. Г. – М.: УМЦ при ГУК МВД РФ, 1992. – 72 с.

5. Біленчук П.Д. Проведення судових експертиз: довідник / П. Д. Біленчук. – К.: РВВ МВС України, 1995. – 64 с.

6. Дозоров Н. Т. Взаимодействие следователей со специалистами эксперно-криминалистических подразделений при производсиве расследования: учебное пособие / Дозоров Н. Т., Зинин А. М., Статкус В. Ф. и др. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1988. – 36 с.

7. Карацев К.М. Использование специальных знаний в расследовании преступлений: метод. Указания / К. М. Карацев. – Орджоникидзе, 1985. – 24 с.

8. Каткова Т.В. Судебные экспертизы: (Основания и процессуальный порядок назначения и производства, примерный перечень вопросов): учеб.пособие / Каткова Т.В.,Кожевников Г.К. – 2-е изд., доп. – Х.: Рубикон, 2000. – 192 с.

9. Криміналістика: [підручник / за заг. ред. д.ю.н., професора А. Ф. Волобуєва]. ­– Х.: ХНУВС, 2011. – 666 с.

10. Судова експертиза: нормативно-правове регулювання та наукові коментарі: навч.-довід. посібник / уклад.: Грошевий Ю.М. та ін. ─ Х.: Одіссей, 2004. ─ 448 с.

11. Судові експертизи в Україні. Загальні положення. Організаційно-правові засади. Види експертиз. Участь експертів у виконавчому провадженні. – К.: Хрінком Інтер, 2002. – 413 с.

12. Щербаковский М.Г. Судебные экспертизы: назначение, производство, использование: Учебно-практическое пособие / М. Г. Щербаковский. – Харьков: Эспада, 2005. – 544 с.

Теми рефератів:

1. Активне застосування науково-технічних засобів і методів у боротьбі із злочинністю – найважливіший резерв підвищення розкриття та вдосконалення розслідування кримінальних правопорушень.

2. Використання спеціальних знань в розкритті та розслідуванні правопорушень.

3. Особливості взаємодiї слiдчого та спецiалiста при проведеннi слiдчих (розшукових) дiй.

4. Роль експертизи в розслідуванні кримінальних правопорушень.

Матеріальне забезпечення: протоколи слідчих (розшукових) дій, що проводились за участю спеціаліста; постанови про призначення криміналістичних експертиз (15 комплектів на групу).

 

Хід проведення заняття:

Вступ до заняття полягає в перевірці присутності курсантів, оголошенні теми, мети та контрольних питань заняття.

Курсантам необхідно засвоїти, що особа, яка здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, в своїй діяльності використовує арсенал наявних у неї знань, здебільшого юридичних. Проте досить часто виникають ситуації, коли процес збирання, дослідження та оцінки доказів потребує спеціальні знання та навички, які виходять за межі наявних у особи слідчого (оперативного співробітника). У таких випадках чинним кримінально-процесуальним законодавством передбачається можливість залучення спеціаліста до проведення окремих слідчих (розшукових) дій (ст. 71 КПК України) та призначення експертизи (ст.ст. 242, 243 КПК України).

Спеціальні знання – це наукові, технічні та інші, в тому числі й криміналістичні, професійні знання, отриманні в результаті навчання, і навики, здобуті в процесі роботи у визначених галузях практичної діяльності, що використовуються спільно з науково-технічними засобами при пошуці, виявленні, вилучені та дослідженні слідів правопорушень з метою отримання доказової та орієнтовної інформації, необхідної для встановлення істини по кримінальній справі.

У разі виникнення необхідності використання спеціальних знань до провадження по справі залучають обізнану особу. Під обізнаною особою слід розуміти незацікавлену в результаті справи особу, яка володіє спеціальними знаннями та навиками, і залучається органом дізнання, слідчим, прокурором, судом для вирішення спеціальних питань, що виникають під час розкриття та розслідування коимінальних правопоршень.

Взаємодія оперативного працівника (слідчого) при проведенні гласних і негласних слідчих (розшукових) дій може проявлятися у процесуальній або не процесуальній формі. Процесуальні форми застосування спеціальних знань – це ті, які прямо зазначені в Кримінально-процесуальному кодексі. Непроцесуальними є форми застосування спеціальних знань особами, що їх використовують, які не мають процесуальних прав, обов'язків і не несуть кримінальної відповідальності, або ті, які взагалі не знайшли відображення в Кримінально-процесуальному кодексі. Однак непроцесуальне застосування спеціальних знань необхідно для правильного вирішення питання початок кримінального провадження або для оперативного одержання необхідної для розслідування правопоршення інформації.

Після контрольного опитування курсанти під керівництвом викладача ознайомлюються з протоколами слідчих (розшуковихз) дій, постановами про призначення криміналістичних експертиз, на основі яких розглядаються питання, що вирішувались за допомогою спеціаліста. Доповіді курсантів поєднуються з подальшим висвітленням питань теми.

Заключна частина заняття полягає у підведенні викладачем підсумків, оголошенні завдання для самостійної роботи.

 

Тема №5: Взаємодія слідчого з оперативно-розшуковими та іншими службами органів внутрішніх справ. Використання допомоги громадськості та засобів масової інформації у розслідуванні кримінальних правопорушень.

Вивчається під час самостійної роботи

Навчальна мета: уяснити основні положення взаємодії оперативного працівника (слідчого) з іншими підрозділами ОВС у розкритті тарозслідуванні злочинів, засвоїти основні форми використання допомоги громадськості та засобів масової інформації у розслідуванні кримінальних правопоршень.

Методичні рекомендації:

Необхідно засвоїти, що діяльність з виявлення, розкриття та розслідування правопорушень є дуже громіздкою та складною. У зв’язку з цим часто виникає потреба у залученні до цієї діяльності працівників інших підрозділів ОВС, а то й інших правоохоронних органів. У ході розкриття та розслідування правопорушень також використовується допомога громадськості та засобів масової інформації.

Взаємодія при розкритті кримінальних правопорушень – це узгоджена діяльність органів досудового слідства та органів дізнання на основі обміну інформацією та виконання дій, спрямованих на досягнення єдиної мети. Необхідно уяснити основні принципи та форми взаємодії.