МІКРОЕКОНОМІКА
1. Предмет мікроекономіки. Проблеми, які вивчає мікроекономіка. Обмеження. Основні поняття мікроекономіки
Мікроекономіка – це наука про прийняття рішень економічними суб'єктами, домогосподарствами і фірмами.
Об'єкт мікроекономіки – економічна діяльність людей і загальні економічні проблеми, що виникають у зв’язку із цим.
Суб’єкти мікроекономіки – окремі індивіди, домогосподарства, фірми, власники ресурсів, урядові та громадські інститути.
Метою економічної теорії є з'ясування й аналіз цих принципів і закономірностей.
Основним методом, що застосовується у мікроекономіці, є метод граничного аналізу.
Вивчає прийняття рішень домогосподарствами і фірмами в умовах обмеженості ресурсів. Час, гроші, природне багатство, праця, устаткування є обмеженими. Проблема обмеженості ресурсів змушує людей робити вибір для задоволення своїх потреб. Обираючи оптимальний варіант використання ресурсів, ми завжди маємо альтернативу, тому «альтернативною вартістю» зробленого вибору можна назвати найкращий із варіантів, якими довелося пожертвувати. Рішення, які щодня приймають домогосподарства, фірми, інвестори щодо використання рідкісних ресурсів, повинні забезпечувати нормальне функціонування економіки. Кожен із цих суб'єктів прагне до максимізації своєї чистої вигоди, зіставляючи граничні витрати й граничний виграш від цих витрат. Це визначає мотиви їх поведінки і зумовлює вибір того чи іншого рішення.
· Споживачі - як найкраще витратити свій дохід, щоб отримати максимум задоволення;
· Фірми - вибрати найкращу комбінацію з наявних ресурсів, щоб, маючи певні цілі, виробити таку кількість продукції, яке принесе їм максимальний прибуток.
Основні питання мікроекономіки
У суспільстві обмеженість ресурсів вимагає здійснення вибору для вирішення таких проблем:
Що виробляти і в якому обсязі?
Обмеженість ресурсів зумовлює те, що збільшити пропозицію будь-якого товару неможливо без зменшення пропозиції іншого товару.,тому дуже важливим є зробити вибір на виробництво того товару, на який існує великий попит і недостатня пропозиція. Припустимо, в гіпотетичній економіці виробляють два товари: одяг (у) і продукти харчування (х), але існують такі обмеження:
· кількість ресурсів і рівень розвитку продуктивних сил на цей час постійні;
· повне та ефективне використання ресурсів.
Альтернативна вартість (вартість втрачених можливостей) - це кількість одиниць товару, якою необхідно пожертвувати заради виробництва однієї додаткової одиниці іншого товару.
Яким чином виготовляти обрані товари?
Для виробництва можуть бути використані альтернативні ресурси (високомеханізована чи ручна праця). Коли науково-технічний прогрес забезпечує більший обсяг випуску за тих самих ресурсів, менеджери, які приймають рішення, повинні порівняти вигоду від використання нової технології і витрати, пов’язані з її упровадженням.
Для кого призначені вироблені блага?
Добробут людини частково залежить від кількості щорічного споживання товарів і послуг. Обсяг споживання, у свою чергу, залежить від доходу (зарплата, дивіденди, відсотки). Дохід людини залежить також від дотацій з державного бюджету (пенсія, безкоштовне медичне обслуговування, безкоштовна освіта). Тому розподіл між громадянами доходу, який може бути витрачений, залежить від рішень, що впливають на надходження, податки та урядові платежі.
2.Концепція ефективності та рівновага економічної системи
Загальна рівновага (general equіlіbrіum) – це р івновага, що виникає в результаті взаємодії всіх ринків, коли зміна попиту або пропозиції на одному ринку впливає на рівноважні ціни й обсяги продажів на всіх ринках, називається
Досягнення загальної рівноваги – результат впливу зміни на одному ринку на всі інші ринки, у т. ч. і на той ринок, з якого почався рух. У цій взаємодії на передній план виходять взаємозалежність (взаємодоповнюваність і взаємозамінність) різних товарів. Тому найпростіший аналіз повинен включати як мінімум чотири етапи:
1) первинна зміна,
2) зміни на ринках взаємозамінних товарів,
3) ринки взаємодоповнюючих товарів,
4) ефект зворотного зв'язку.
Зміна рівноважної ціни викличе нову реакцію на ринках взаємодоповнюючих і взаємозамінних товарів, що призведе до встановлення нових рівноважних цін і обсягів на всіх ринках.
Рівноважні ціни і кількості визначаються з урахуванням ефекту зворотного зв’язку (feedback effect), що відображає зміну часткової рівноваги на даному ринку в результаті змін, що виникають на суміжних ринках під впливом первісних змін на даному ринку.
Аналіз загальної рівноваги показав, що зменшення пропозиції і відповідне зростання цін на деякому ринку призводить до падіння попиту на товари, що доповнюють, і його зростання на товари-субститути.
