США. Компанії США були першими у світі щодо впровадження логістичних підходів у питаннях раціональної організації (у т.ч. територіальної) взаємозв'язків своїх підприємств з партнерами по бізнесу. Так, ще у 1920-х pp. елементи сучасної логістичної системи «Точно в строк» (JIT) застосовувались на заводах Форда у Детройті з завершеним циклом виробництва автомобілів. Сучасний розвиток ринку логістичних послуг в США дещо відрізняється від Європи, де логістичні фірми шукають шляхи розвитку в умовах євроінтеграції, та Азії, де державні кордони ще сильно впливають на логістичні рішення. Після створення НАФТА утворився найбільший за територією регіон світу з вільним рухом товарів. Це створило господарське середовище, в якому компанії можуть вільно обирати оптимальні варіанти розміщення виробничих потужностей та збутових зон, і,
таким чином, стимулювало пошук ефективних логістичних рішень. Перед виробниками США постало питання - виконувати логістичні операції самотужки чи скористатись послугами спеціалізованих логістичних фірм.
За словами Дж.Т. Менцера, професора логістики університету Теннессі, компанії виявили, що застосовуючи ефективні логістичні рішення, вони можуть скоротити обсяг запасів на 40%. Тому все більше американських промислових та торговельних корпорацій інвестують в логістику. За даними Ради з логістичного менеджменту понад 70% найбільших корпорацій США користуються послугами спеціалізованих логістичних фірм. Причому компанії шукають єдиного логістичного оператора, якому можна було б довірити всю сукупність операцій з постачання або збуту певних товарів. Тому на логістичному ринку США теж відбувається злиття фірм і утворення більш потужних структур, прикладом чого є набуття компанією "Federal Express" фірми "Caliber System" разом з її логістичним
підрозділом за 2,7 млрд. дол. США.
Відповідно до прийнятої в США методики підрахунку логістичних витрат, витрати поділяються на три основні групи: 1) витрати на утримання запасів (відсоткові рахунки; податки, амортизація, страхування, та інші витрати пов'язані із ризиками утримання запасів; складування); 2) транспортні витрати (оплата транспортних тарифів або витрати на утримання та експлуатацію власних транспортних засобів; витрати на експедування вантажів; витрати вантажовідправників); 3) адміністративні витрати або витрати на логістичне адміністрування. Найбільша частка в структурі логістичних витрат в економіці США припадає на витрати на утримання запасів та транспортні
витрати, на які, починаючи з 1990р., разом припадає більше 95%. Наприклад, у 2005 р. частка логістичних витрат на утримання запасів становила - 33,2%, транспортних - 62,9%, (разом 96,1 %), адміністративних - 3,9%.
В аутсорсинговому логістичному бізнесі США, так само як й в інших країнах світу, діють дві основні групи спеціалізованих фірм: з власним парком транспортних засобів, підйомно-транспортного й іншого устаткування, а також складськими потужностями (asset-based) та посередницькі (nonasset-based). До останньої відноситься, наприклад, компанія С. Н. Robinson (м. Міннеаполіс), що організує перевезення для своїх клієнтів, взаємодіючи при цьому приблизно з 30
тис. перевізників. Інша компанія - Caterpillar Logistics координує транспортування вантажів для своєї материнської компанії Caterpillar Inc. і ще приблизно для 50 інших своїх партнерів. Стосовно першої групи компаній, основною діяльністю яких, як правило, є вантажні перевезення, то вони часто надають логістичні послуги з високою доданою вартістю. Зокрема, підрозділ Penske Corp., що займається лізингом вантажівок, пропонує такі види сервісу, як менеджмент і складування, використовуючи власний парк із 200 тис. автомобілів. На ринку логістичних послуг США виділяються десять компаній-логістичних операторів, які входять до 25 найбільших ЗРL-провайдерів світу.
Рис. 2. Структура ринку вантажоперевезень США, 2005 рік.
Щодо регіональних особливостей ринку транспортно-логістичних послуг США, то автомобільні та водні перевезення переважають на сході країни. Причому обсяг автомобільних перевезень коливається в межах 14 587 - 25 978 (і більше) тонно-кілометрів, а водних (головним чином по системі річок Міссісіпі-Огайо) - від 8 628 до 18 416 тонно-кілометрів. Перевезення вантажів залізницею переважає в центральних штатах країни (обсяги перевезень від 18 507 до 37 608 тонно-кілометрів) і, частково, на сході (17 200 до 21640 тонно-кілометрів). У перевезеннях вантажів на великі відстані (перевезення захід - схід і навпаки) провідну роль відіграють повітряні (обсяг до 39 тис. тонно-кілометрів) та мультимодальні (обсяг до 988 тис. тонно-кілометрів) перевезення. Послуги з мультимодальних перевезень на ринку логістики США надає залізнична компанія Union Pacific, яка придбала автотранспортну фірму Overnight Express, а також розвиває ділове співробітництво з такими потужними автотранспортними фірмами, як J.B. Hunt та Schielder National.
Канада. Логістичні послуги в Канаді надаються як традиційними транспортними, складськими й експедиторськими фірмами, так і аутсорсинговими компаніями. Витрати на логістику становлять 12% ВВП країни (70 191 млн. дол. США). Обсяг канадського ринку логістики оцінюється в 50 млрд. дол. США (2005р.), причому логістичні операції вартістю ще 75 млрд. дол. США виконуються безпосередньо фірмами без участі логістичних посередників. Вартість експорту логістичних послуг
становить 7,6 млрд. дол. США, що становить 12% від загальної вартості експортованих послуг Канади. Найчастіше фірми користуються послугами спеціалізованих логістичних фірм для виконання наступних логістичних операцій: внутрішні та міжнародні перевезення, експедування вантажів та митна очистка товарів.
За канадською статистикою послуги логістичних провайдерів Канади поділяються на три види: 1) Asset-Based Transportation Services (ABTS) (лише перевезення вантажів); 2) Asset-Based Non-Transportation Services (ABNTS) (логістичні послуги, що пов'язані з матеріальними потоками); 3)Non-Asset Based Logistics Services (NABLS) (посередники).
Послуги ABTS на ринку логістичних послуг представлені логістичними провайдерами, що виконують операції пов'язані лише із перевезенням товарів. На цей вид послуг припадає 85% доходів логістичної індустрії країни, при цьому на перевезення вантажів припадає 42% логістичних операцій країни та 75% операцій транспорту. Дана підкатегорія характеризується активним застосуванням елементів сучасної логістичної системи «Точно в строк» та впровадженням новітніх технологій.
Послуги ABNTS (або послуги SPL-провайдерів) включають логістичні операції пов'язані з матеріальними потоками і управлінням системами перевезення вантажів за дорученням клієнта. Найбільш поширені послуги, що надають ЗРL-провайдери Канади, - це складування, внутрішні та міжнародні перевезення, консультаційні послуги, консолідація вантажів, мультимодальні перевезення тощо.
Послуги NABLS надають провайдери, що не мають матеріальних активів. Вони інтегрують логістичні послуги різних компаній на умовах контракту (транспортування, складування тощо), координуючи і контролюючи їхню діяльність через управління інформаційними потоками. Послуги NABLS є найбільш прибутковими. Провайдери цього типу надають послуги з митної очистки товарів для 76% канадських фірм, з митного оформлення вантажів - для 78% та з експедування вантажів - для 65%.
Сукупний дохід компаній Канади, що займаються логістичними операціями, в 2005 р. склав 38 млрд. дол. США, причому 68% цієї суми припало на частку автомобільних вантажоперевезень. Усе більше канадських компаній переходить на організацію бізнесу на основі індивідуальних замовлень, мінімізації складських запасів і доставки вантажів точно в строк. Щодо структури ринку логістики Канади, то найбільша частка припадає на автомобільні та залізничні перевезення, а також на складське господарство.
Рис. 3. Структура ринку вантажоперевезень Канади, 2005 рік.
Сектори ринку логістики Канади (%): автомобільний транспорт 42%, складування 15%, залізничний транспорт 14%, морський транспорт 10%, кур'єрська доставка 9%, повітряний транспорт 2%, інші 8%. Щодо географічних особливостей транспортно-логістичних послуг, то залізничні перевезення мають місце практично в усіх регіонах країни і вони переважають за дальністю та обсягами перевезеного вантажу. Автомобільні перевезення здійснюються між сусідніми провінціями на заході та сході країни. Перевезення водним транспортом переважають в районі Великих озер та затоки Св. Лаврентія. Найбільшими логістичними вузлами на території країни виступають Торонто та Монреаль.
У складському господарстві Канади виділяються три основних види складів: приватні, публічні (загального користування) й контрактні. Компанії, що надають послуги публічних і контрактних складів, здійснюють також широкий діапазон суміжних операцій, включаючи страхування, оцінку збитків, підготовку товарно-транспортних документів, комплектацію вантажних партій, місцеві автоперевезення, розрахунки за товари. На ринку складських послуг Канади провідні позиції займає американська компанія USCO Logistics.
Більшість аутсорсингових логістичних компаній у Канаді займаються даним бізнесом не більше 10 років. Аутсорсингові контракти в сфері логістики укладають, як правило, на строк 3-5 років. На частку логістики припадає близько 15% сукупного обсягу операцій аутсорсингу в країні.
Найбільшими логістичними операторами Канади, що діють як на національному, так і на регіональному ринку логістичних послуг є наступні ЗРL-провайдери: DC Canada Inc, Instorage Distribution Ltd, Lehman Logistics, MacCosham Logistics. Основними споживачами логістичних послуг у Канаді є компанії обробної промисловості, оптової й роздрібної торгівлі, що забезпечують біля половини робочих місць в економіці країни.
Мексика. Сьогодні Мексика істотно відстає від своїх північних сусідів у розвитку сфери логістики. Усього 30% великих компаній цієї країни мають логістичну службу й тільки 32% компаній використовують інші методи логістики, зокрема аутсорсинг логістичних операцій. Більшість мексиканських компаній здійснюють перевезення своєї продукції за допомогою власного парку транспортних засобів, зважаючи, головним чином на витрати, а не на своєчасність доставки й загальну ефективність. У результаті середня частка витрат на обіг у вартості товарів у Мексиці досягає 8% проти 5% в більш розвинених країнах.
Рис. 4. Структура ринку вантажоперевезень Мексики, 2005 рік.
Досить цікавою є географічна спрямованість вантажних перевезень у Мексиці. Так основні вантажопотоки спрямовані від Мехіко, яке відіграє роль головного дистрибуційного вузла країни, до інших штатів. Особливо переважають тут автомобільні та повітряні вантажоперевезення.
Перевезення водним транспортом спрямовані, головним чином, із Саліни-Крус.
На думку експертів Міністерства торгівлі США, у Мексиці діють надмірно суворі нормативи, що регулюють сферу транспорту і перешкоджають розвиткові конкуренції на ринку логістичних послуг. Так, іноземним операторам тут забороняється використовувати вантажівки повною масою більше 4 т. У результаті закордонним експедиторам, включаючи логістичні компанії, доводиться більше витрачати через використання малотонажних фургонів для міжміських перевезень або співпрацю із внутрішніми транспортними операторами.
До найбільших логістичних операторів Мексики належать компанії АВХ LOGISTICS Mexico, що надає різноманітні логістичні послуги, включаючи планування, морські та повітряні міжнародні перевезення. Також на ринку логістичних послуг країн НАФТА діють такі мексиканські фірми, як:
Autolineas Mexicanas, Exim Broker Transport, Grupo TMM, Pegaso Express та ін. Після набуття чинності Угоди про створення Північноамериканської зони вільної торгівлі (NAFTA), логістична індустрія Мексики почала розвиватися більш швидкими темпами, що випереджають ріст ВВП. Цьому багато в чому сприяло розширення торгівлі зі США (більш ніж на 10% щорічно) і зростаюча інтеграція економік США та Мексики. Серед найбільших міжнародних логістичних компаній, що активно діють на мексиканському ринку, варто згадати ВАХ Global, CH Robinson Worldwide, Tompkins Associates, ProModel Corp., Menlo Worldwide, USCO Logistics. Динамічне зростання мексиканського імпорту протягом останніх років значно підвищило потреби у складських потужностях та інтегрованих логістичних послугах.
