Заходи боротьби з забрудненням атмосферного повітря

Серед системи заходів спрямованих на запобігання атмосферних забруднень, виділяють декілька основних груп:

До першої групи відносять заходи, спрямовані на скорочення валових викидів забруднювачів в атмосферу. Це заходи технічного, економічного і юридичного характеру: вдосконалення технологічних процесів промислових підприємств; орієнтація на екологічно безпечні джерела виробництва електроенергії (вітрові-, геліо-, припливні-, гідроелектростанції); покращення карбюрації палива, перехід транспортних засобів на екологічно безпечні види палива.

Для захисту атмосферного повітря від забруднень автотранспортом велике значення мають заходи по плануванню та розбудові міських поселень. Зокрема озеленення автомагістралей, зонування жилих масивів, створення різнорівневих транспортних розв’язок, кільцевих доріг, використання підземного простору для розміщення автостоянок, гаражів, створення швидкісних автомагістралей, санітарно-захисних зон.

До заходів економічного характеру спрямованих на скорочення викидів в атмосферу належать: встановлення економічних санкцій (плата за викиди, плата за надмірні викиди, штрафи за заподіяння шкоди навколишньому середовищу); формування екологічних бірж, в рамках яких можна придбати чи продати право на додаткові викиди забруднюючих речовин в атмосферу; розробка заходів по стимулюванню впровадження нових технологічних процесів.

Групу заходів юридичного характеру представляють законодачі акти про охорону та використання атмосферного повітря. До них належать міжнародна конвенція ООН про зміну клімату (1992р.), а також ряд законодавчих актів державного рівня: закон України “Про атмосферне повітря” від 16.10.1992р., Положення про порядок видачі дозволів на викиди забруднювачів в атмосферу (Постанова Кабінету Мінінстрів України від 29.5.1996р.), Інструкція про порядок розробки, встановлення, перегляду та доведення лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (Наказ Мінекобезпеки України від 28.6.1996р.) та ін.

Другу групу заходів складають ті, які направлені на зменшення концентрації забруднюючих речовин в границях промислових вузлів, центрів, агломерацій. До них відносять заходи з планування розосередження, деконцентрації шкідливих виробництв по території.

До третьої групи заходів по запобіганню атмосферним забрудненням належать екологоосвітні та екологовиховні. Формування складових екологічної культури населення дозволяє впорядкувати побутове забруднення повітряного середовища, з розумінням відноситись до запровадження повітряноочисних заходів на робочих місях, в установах, організаціях і підприємтсвах.

З усього сказаного вище очевидно, яке велике значення набувають роботи щодо очищення повітря і його охорони. Цими питаннями займаються у всіх країнах з розвиненою промисловістю, видаються спеціальні закони, приймаються постанови місцевими органами влади.

Ефективний шлях зниження шкідливих викидів в атмосферу - впровадження безвідходних і маловідходних виробництв і технологічних процесів, підвищення ефективності діючих установок очистки повітря, впровадження замкнутих повітряних циклів з частковою рециркуляцією повітря. Промислові агрегати, що вводяться, повинні бути обладнані пило- і газовловлюючими засобами. Класифікація пиловловлюючих систем заснована на принципових особливостях процесу очищення

Більш ефективно застосовувати повністю або частково замкнуті повітряні цикли. Таким чином, забруднене повітря віддаляється від устаткування та зони дихання робітників. Пройшовши через пиловловлювачі, воно частково викидається в атмосферу. Ефективність схем і методів очищення повітря зростає, якщо вони є складовою частиною технологічного обладнання. Уловлювання шкідливих для навколишнього середовища речовин дозволяє зберегти цінні готові продукти і сировину в багатьох галузях промисловості.

Серед джерел забруднення атмосферного повітря автомобілі займають перше місце. Забруднення повітря міст, великих селищ з інтенсивним рухом автотранспорту змушує шукати альтернативу автомобілю з двигуном внутрішнього згоряння. Багатообіцяючим є електромобіль на акумуляторах, хоча тут багато питань і невирішених проблем.

Важливим є створення екологічного громадського транспорту: метрополітен, швидкісні залізниці, транспортні засоби на магнітній подушці та ін.

Вважалося, та й сьогодні вважається, що атмосферне повітря забруднюють промислові підприємства міст, а жителі сільських районів страждають за чужі гріхи. Однак це не так. Наприклад, в Курганській області в загальному обсязі валових викидів забруднюючих речовин в атмосферу традиційно сільські райони дають без малого половину. Практично в кожному населеному пункті димить котельня, а їх по області близько 2 тис. Більшість з них не мають газопилевловлюючих обладнань. У райцентрах та населених пунктах чимало підприємств житлово-комунального господарства, підприємств з переробки сільгосппродукції, деревини, з виробництва будівельних матеріалів. Як правило, на цих підприємствах використовується старе обладнання, йде постійне забруднення атмосферного повітря. Вирішення зазначених проблем є досить актуальним.

У покращенні повітряного середовища міст і селищ велике значення мають архітектурні та планувальні заходи. Структура планування повинна сприяти зміні мікроклімату і захисту повітряного басейну. Необхідно враховувати основні джерела забруднення навколишнього середовища - промислові об'єкти і установки, автомобільні дороги, аеропорти та аеродроми, залізниці, телецентри, ретранслятори, радіостанції, електростанції, ЛЕП, дискомфортні природно-кліматичні умови, організацію очищення та утилізацію відходів та ін..

В залежно від шкідливого впливу на атмосферу речовин і ступеню їх очищення в ході технологічного процесу промислові підприємства поділяються на п'ять класів. Для підприємств першого класу встановлюється санітарно-захисна зона шириною 1000 м, другого - 500, третього - 300, четвертого - 100 і п'ятого - 50 м. У зоні допускається розташування пожежних депо, лазень, пралень, гаражів, складів, адміністративно-службових будівель, торгових приміщень і т. д., але не житлових будинків. Територія цих зон обов'язково повинна бути озеленена. Роль зелених насаджень і лісопаркових масивів у містах багатогранна. Зелені насадження є біофільтром, фільтрують шкідливі домішки, радіоактивні частинки, поглинають шум.).