Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћультипл≥катор автономних витрат. вплив ≥нвестиц≥й на р≥вноважний „Ќѕ




ћультипл≥катор автономних витрат - в≥дношенн€ зм≥ни р≥вноважного ¬¬ѕ до зм≥ни будь-€кого компонента автономних витрат.

ћультипл≥катор показуЇ, у ск≥льки раз≥в сумарний прир≥ст (скороченн€) сукупного доходу перевищуЇ початковий прир≥ст (скороченн€) автономних витрат. ¬ажливо, що одноразова зм≥на будь-€кого компонента автономних витрат породжуЇ багаторазове зм≥на ¬¬ѕ. якщо, наприклад, автономне споживанн€ зб≥льшуЇтьс€ на €кусь величину ƒ—,, то це зб≥льшуЇ сукупн≥ витрати ≥ дох≥д ”на ту ж величину, що, у свою чергу, викликаЇ вторинний зростанн€ споживанн€ (через зб≥льшенн€ доходу), але вже на величину ћ–— х ј—ј. ƒал≥ сукупн≥ витрати ≥ дох≥д знову зростають на величину ћ–— х —, ≥ так дал≥ по схем≥ кругооб≥гу "доходи-витратиї.

« ц≥Їњ простоњ схеми видно, що сукупний доход ” багаторазово реагуЇ на початковий ≥мпульс ACAt, що ≥ в≥дображаЇтьс€ в величиною мультипл≥катора автономних витрат. ÷е означаЇ, що в≥дносно невелик≥ зм≥ни у величинах —, / або G, ’ѕ можуть викликати значн≥ зм≥ни в р≥вн€х зайн€тост≥ ≥ випуску. ћультипл≥катор, таким чином, Ї фактором економ≥чноњ нестаб≥льност≥, що п≥дсилюЇ коливанн€ д≥ловоњ активност≥, викликан≥ зм≥нами в автономних витрат. “ому одним з основних завдань бюджету но-податковоњ пол≥тики ур€ду Ї створенн€ системи вбудованих ста б≥л≥заторов економ≥ки, €ка дозволила б послабити ефект мультипл≥кац≥њ шл€хом в≥дносного зниженн€ величини граничноњ схильност≥ до споживанн€ (ћ–—). ÷€ проблема стаЇ б≥льш складною в умовах стимульованих ≥нвестиц≥й, тому що в кожному наступному цикл≥ виробництва з зб≥льшеного сукупного доходу ”ф≥нанс≥руютс€ не т≥льки б≥льш висок≥ споживч≥, а й зростаюч≥ ≥нвестиц≥йн≥ витрати ≥ виникаЇ ефект супермульт≥пл≥катора.

‘актичний „Ќѕ р≥дко буваЇ стаб≥льним, а п≥ддаЇтьс€ цикл≥чним коливанн€м. ќдним ≥з найб≥льш м≥нливих фактор≥в, €кий викликаЇ нестаб≥льн≥сть „Ќѕ, Ї ≥нвестиц≥њ €к складова частка сукупних витрат.

¬плив зм≥н, €к≥ в≥дбуваютьс€ в ≥нвестиц≥€х, на „Ќѕ

р≥вноважний „Ќѕ маЇ м≥сце за умови, коли л≥н≥€ сукупних витрат перетинаЇтьс€ з б≥сектрисою (мал. 5.6), або коли л≥н≥€ ≥нвестиц≥й перетинаЇ л≥н≥ю заощаджень (мал. 5.7). ѕеретин цих л≥н≥й у точц≥  0 характеризуЇ початковий р≥вень р≥вноважного „Ќѕ. “епер припустимо, що в кон'юнктур≥ ≥нвестиц≥йного ринку в≥дбулис€ спри€тлив≥ зрушенн€: зросла оч≥кувана норма чистого прибутку або за њњ незм≥нност≥ знизилас€ ставка процента, або в≥дбулос€ й перше й друге водночас. –езультатом цього буде розширенн€ попиту на ≥нвестиц≥њ, що обумовить зб≥льшенн€ ≥нвестиц≥йних витрат ≥ сукупних витрат узагал≥. ≈мп≥ричний анал≥з св≥дчить про те, що зростанню ≥нвестиц≥йних витрат па певну величину в≥дпов≥даЇ помножена величина зростанн€ „Ќѕ. “е ж саме, але в протилежному напр€м≥ в≥дбуваЇтьс€ ≥ при зменшенн≥ ≥нвестиц≥й. «азначений характер залежност≥ м≥ж ≥нвестиц≥€ми ≥ „Ќѕ називаЇтьс€ ефектом мультипл≥катора, або просто мультипл≥катором. ≤ншими словами, мультипл≥катор -- це числовий коеф≥ц≥Їнт, €кий показуЇ, у ск≥льки раз≥в зростаЇ (скорочуЇтьс€) „Ќѕ за певного зростанн€ (скороченн€) ≥нвестиц≥й:

„ћѕ ≤п

де „Ќѕ--зм≥на „Ќѕ (зб≥льшенн€ або зменшенн€); ≤п--початкова зм≥на ≥нвестиц≥й (зб≥льшенн€ або зменшенн€).

 

ѕарадокс ощадливост≥

парадокс ощадливост≥ - спроба сусп≥льства б≥льше збер≥гати обертаЇтьс€ таким самим чи меншим обс€гом заощаджень. якщо прир≥ст заощаджень не супроводжуЇтьс€ приростом ≥нвестиц≥й, то будь-€ка спроба домашн≥х господарств б≥льше збер≥гати ви€витьс€ марною у зв'€зку з≥ значним зниженн€м р≥вноважного ¬¬ѕ, обумовленим ефектом мультипл≥кац≥њ.

 

≈коном≥ка стартуЇ в точц≥ ј. ¬ оч≥куванн≥ спаду домашн≥ господарства намагаютьс€ поб≥льше заощаджувати: граф≥к заощаджень перем≥щаЇтьс€ в≥д ^ до S ', а ≥нвестиц≥њ залишаютьс€ на тому ж р≥вн≥. ” результат≥ споживч≥ витрати в≥дносно знижуютьс€, що викликаЇ ефект мультипл≥катора ≥ спад з-сукупними доходу в≥д Yft до ”,. “ак €к сукупний доход Y знизивс€, то ≥ заощадженн€ в точц≥ ¬ ви€вл€тьс€ тими ж, що ≥ в точц≥ ј.

якщо одночасно з ростом заощаджень в≥д S до S "зростуть ≥ запланован≥ ≥нвестиц≥њ в≥д до, то р≥вноважний р≥вень випуску

залишитьс€ р≥вним ”0 ≥ спад виробництва не виникне. Ќавпаки, в структур≥ виробництва будуть переважати ≥нвестиц≥йн≥ товари, що створюЇ гарн≥ умови дл€ економ≥чного зростанн€, але може в≥дносно обмежити р≥вень поточного споживанн€ населенн€. ¬иникаЇ альтернатива вибору: або економ≥чний р≥ст в майбутньому при в≥дносному обмеженн≥ поточного споживанн€, або в≥дмова в≥д обмежень в споживанн≥ ц≥ною пог≥ршенн€ умов довгострокового економ≥чного зростанн€.

√рош≥ та њх функц≥€

√ро́ш≥ Ч особливий товар, що Ї загальною екв≥валентною формою вартост≥ ≥нших товар≥в. √рош≥ виконують функц≥њ м≥рила вартост≥ та засобу об≥гу.  р≥м того, вони Ї засобами нагромадженн€ та платежу. « утворенн€м св≥тового ринку де€к≥ нац≥ональн≥ грош≥ виконують функц≥њ св≥тових.

 

‘ункц≥њ грошей

√рош≥ виконують р€д важливих функц≥й:

  • ћ≥ра вартост≥ Ч це функц≥€, в €к≥й грош≥ забезпечують вираженн€ ≥ вим≥рюванн€ вартост≥ товар≥в, надаючи њй форму ц≥ни. ƒл€ забезпеченн€ виконанн€ грошима функц≥њ м≥ри вартост≥ держава у законодавчому пор€дку впроваджуЇ масштаб ц≥н, та встановлюЇ певну грошову одиницю розрахунк≥в Ц нац≥ональну валюту.
  • «ас≥б об≥гу Ч це функц≥€, в €к≥й грош≥ Ї посередником в обм≥н≥ товар≥в ≥ забезпечують њх об≥г.
  • «ас≥б нагромадженн€ Ч це функц≥€, що пов'€зана ≥з здатн≥стю грошей бути засобом збереженн€ вартост≥, представником абстрактноњ форми багатства. —утн≥сть ц≥Їњ функц≥њ пол€гаЇ в тому, що грош≥ виход€ть з≥ сфери об≥гу ≥ перетворюютьс€ на скарб.
  • «ас≥б платежу Ч це функц≥€, в €к≥й грош≥ обслуговують погашенн€ р≥зноман≥тних боргових зобов'€зань м≥ж суб'Їктами економ≥чних в≥дносин, що виникають у процес≥ розширеного в≥дтворенн€.
  • —в≥тов≥ грош≥ Ч це функц≥€, в €к≥й грош≥ обслуговують рух вартост≥ в м≥жнародному економ≥чному оборот≥ ≥ забезпечують реал≥зац≥ю взаЇмов≥дносин м≥ж крањнами.




ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1148 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2271 - | 2016 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.