Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ласична теор≥€ макроеконом≥чного регулюванн€




ћакроеконом≥ка €к наука Ї теоретичною базою економ. пол≥тики держави. јле њњ практичне застосуванн€ ускладнюЇтьс€ тим, що вона представлена великою сукупн≥стю конкуруючих м≥ж собою теоретичних доктрин, кожна з €ких по-р≥зному €вл€Ї механ≥зм функц≥онуванн€ економ≥ки з ринковими в≥дносинами, ≥ по-р≥зному вбачаЇ сп≥вв≥дношенн€ м≥ж ринком ≥ державою, подаЇ протилежн≥ рекомендац≥њ щодо рол≥ держави в стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки.
” систем≥ теор≥й макроеконом≥чного регулюванн€ вид≥л€ють дек≥лька основних теор≥й: класичну, кейнс≥анську, монетариську, теор≥ю економ≥ки пропозиц≥й, теор≥ю рац≥ональних оч≥кувань.
‘актично, класична теор≥€ й ≥сторично започаткувала макроеконом≥чну науку. Ќайб≥льш видатними представниками клас. теор≥њ Ї ј.—м≥т, ƒ.–≥кардо, ƒж. ћ≥ль, ∆-Ѕ. —ей, ј.ћаршал, ¬.ѕарето, ј.ѕ≥гу, Ћ.¬альрас.
ѕрихильники клас. теор≥њ вважають, що ринковий мех.-м здатний автоматично забезпечувати повну зайн€т≥сть без державного втручанн€ в економ≥ку, тобто повну зайн€т≥сть без державного втручанн€ в економ≥ку, тобто повна зайн€т≥сть Ї нормою дл€ економ≥ки з ринковими в≥дносинами. ¬они визнають, що ≥нколи на економ≥ку можуть негативно впливати зовн≥шн≥ фактори, так≥ €к в≥йни, пол≥тичн≥ перевороти, засуха, б≥ржов≥ крахи тощо, €к≥ тимчасово вивод€ть њњ з стану повноњ зайн€тост≥. ѕроте здатн≥сть ринку до автоматичного саморегулюванн€ Ї достатньою, щоб через де€кий час знову в≥дновити в економ≥ц≥ такий р≥вень вир-ва, €кий в≥дпов≥даЇ умовам повноњ зайн€тост≥. ÷е означаЇ, що можливий в≥дх≥д економ≥ки в≥д стану повноњ зайн€тост≥ Ї не внутр≥шн≥м продуктом ринковоњ економ≥ки, а лише результатом впливу на нењ зовн≥шн≥х обставин.
«г≥дно з класичною теор≥Їю мех.-м ринкового саморегулюванн€ економ≥ки склад. з дек≥лькох елемент≥в.
1. —итуац≥€, коли величина сукупних витрат буде недостатньою дл€ вир-ва потенц≥йного ¬¬ѕ, Ї малоймов≥рна. якщо нав≥ть сукупн≥ витрати за будь-€ких обставин зменшатьс€ пор≥вн€но з потенц≥йною величиною, то досить швидко так≥ важел≥ €к ц≥на ≥ з/п примус€ть економ. суб'Їкт≥в зб≥льшити сукупн≥ витрати до потенц≥йноњ величини. Ќеможлив≥сть виникненн€ в економ≥ц≥ деф≥циту сукупних витрат спираЇтьс€ на закон —е€, зг≥дно з €ким процес вир-ва товар≥в створюЇ доход, €кий дор≥внюЇ вартост≥ вироблених товар≥в. «акон спираЇтьс€ на передумову, що весь доход, отриманий виробниками товар≥в, повн≥стю використовуЇтьс€ на закуп≥влю ≥нших товар≥в. ” д≥йсност≥ це не так, оск≥льки певна частина доходу може бути спр€мована на заощадженн€, що породжуЇ нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж вир-м та спожив-н€м, тобто м≥ж S та D. —укупн≥ витрати будуть недостатн≥ми дл€ закуп≥вл≥ вс≥Їњ маси вироблених товар≥в, у результат≥ чого скоротитьс€ сукупний попит, ¬¬ѕф в≥дхилитьс€ вниз в≥д ¬¬ѕп, що св≥дчить при виникненн€ в ек-ц≥ неповноњ зайн€тост≥.
2. “а частка доход≥в, €ка спр€мовуЇтьс€ на заощадженн€, знову повертаЇтьс€ на товарний ринок у вигл€д≥ ≥нвестиц≥й. ѕрихильники теор≥њ визнають дестаб≥л≥зуючий вплив заощаджень на р≥вновагу м≥ж доходами та витратами, проте дана обставина не вимагаЇ державного втручанн€ в ек-ку, в чому й пол€гаЇ суть другого елементу теор≥њ. ≤нвестиц≥йн≥ витрати п≥дприЇмц≥в компенсують т≥ вилученн€ з потоку Удоходи-витратиФ, €к≥ в≥дбуваютьс€ у форм≥ заощаджень. якщо запропонований обс€г заощаджених грошей перевищуЇ попит на них з боку ≥нвестор≥в. або зменшуЇтьс€ пор≥вн€но з ним, то % ставка знижуЇтьс€ або п≥д≥ймаЇтьс€ ≥ завд€ки цьому ур≥вноважуЇ њх м≥ж собою. ÷е означаЇ, що р≥вноважна % ставка вир≥внюЇ заощадженн€ та ≥нвестиц≥њ автоматично. «а цих умов необх≥дност≥ держ. втручанн€ в економ≥ку не виникаЇ.
3. ќбс€г сукупноњ продукц≥њ, €ку можуть реал≥зувати њњ виробники, залежить не лише в≥д величини сукупних витрат, а й в≥д р≥вн€ товарних ц≥н. ÷е означаЇ, що нав≥ть тод≥, коли % ставка за будь-€коњ причини нездатна привести у в≥дпов≥дн≥сть заощадженн€ домогосподарств та ≥нвестиц≥њ п≥д-в, пад≥нн€ сукупних витрат буде компенсоване пропорц≥йним зниженн€м ц≥н.
«г≥дно з класичною теор≥Їю здатн≥сть економ≥ки до ц≥нового саморегулюванн€ забезпечуЇтьс€ конкуренц≥Їю м≥ж продавц€ми, €ка породжуЇ високу еластичн≥сть ц≥н стосовно попиту.
ѕ≥дсумовуючи: зг≥дно з класич. теор≥Їю механ≥зм % ставки, гнучких товарних ≥ ресурсових ц≥н надаЇ ринку здатн≥сть автоматично п≥дтримувати повну зайн€т≥сть в економ≥ц≥. «а цих умов виключаЇтьс€ необх≥дн≥сть втручанн€ держави в економ≥ку, тобто найб≥льш рац≥ональною маЇ бути пол≥тика державного невтручанн€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 559 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2027 - | 1963 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.