Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика та њњ ≥нструменти




ƒискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика

це система заход≥в, €ка передбачаЇ ц≥леспр€мован≥ зм≥ни в розм≥р≥ державних витрат, податк≥в ≥ сальдо державного бюджету. ƒискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика використовуЇтьс€ державою дл€ активноњ протид≥њ цикл≥чним коливанн€м. ƒл€ стимулюванн€ сукупного попиту в пер≥од економ≥чного спаду ур€д ц≥леспр€мовано створюЇ деф≥цит державного бюджету, зб≥льшуючи державн≥ витрати або знижуючи податки. ¬≥дпов≥дно, в пер≥од п≥днесенн€ ц≥леспр€мовано створюЇтьс€ бюджетний надлишок.

ƒискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика под≥л€Їтьс€ на:

Ј стимулюючу, що зб≥льшуЇ сукупний попит за допомогою зростанн€ державних витрат ≥ зниженн€ податк≥в;

Ј обмежувальну, що стримуЇ сукупний попит за допомогою зниженн€ державних витрат ≥ п≥двищенн€ податк≥в.

≤нструментом дискреционной ф≥скальноњ пол≥тики Ї пр≥оритетними зм≥ни у оподаткуванн≥. –озгл€немо, €к на обс€г нац≥ональний продукт запровадженн€ аккордного (паушального) податку.

Ќедискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика та автоматичн≥ стаб≥л≥затори економ≥ки

Ќедискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика

автоматична ф≥скальна пол≥тика, при €к≥й бюджетний деф≥цит та бюджетний надлишок виникають автоматично, внасл≥док д≥њ автоматичних стаб≥л≥затор≥в економ≥ки. “акими стаб≥л≥заторами в економ≥ц≥ Ї прогресивна податкова система ≥ трансфертн≥ платеж≥.

јвтоматичн≥ (вмонтован≥) стаб≥л≥затори

механ≥зми ринковоњ економ≥ки, що не залежать в≥д держави ≥ згладжують спади ≥ п≥дйоми в економ≥ц≥, або це механ≥зм, €кий дозвол€Ї зменшити цикл≥чн≥ коливанн€ в економ≥ц≥ без проведенн€ спец≥альноњ економ≥чноњ пол≥тики. ƒ≥€ автоматичних стаб≥л≥затор≥в впливаЇ на зм≥ну обс€гу виробництва, р≥вн€ ц≥н ≥ ставок в≥дсотка. —таб≥л≥затори при зм≥н≥ попиту забезпечують б≥льш плавну зм≥ну випуску продукту. ƒ≥€ автоматичних стаб≥л≥затор≥в в≥дбиваЇтьс€ на розм≥р≥ цикл≥чного деф≥циту/проф≥циту бюджету.

 

ƒержбюджет.проблеми збалансуванн€

ƒержавний бюджет Ч основний загальнодержавний фонд централ≥зованих кошт≥в. «а допомогою бюджету держава концентруЇ певну частку валового внутр≥шнього продукту ≥ централ≥зовано розпод≥л€Ї њњ на розвиток нац≥ональноњ економ≥ки, дл€ потреб соц≥ального захисту населенн€, утриманн€ орган≥в державноњ влади й управл≥нн€, оборони крањни. ƒержавний бюджет на кожний ф≥нансовий р≥к розгл€даЇтьс€ ¬ерховною –адою ”крањни ≥ затверджуЇтьс€ €к закон. державний бюджет Ч це система грошових в≥дносин, €ка виникаЇ м≥ж державою, з одного боку, ≥ п≥дприЇмствами, ф≥рмами, орган≥зац≥€ми та населенн€м, з ≥ншого, з метою формуванн€ та використанн€ централ≥зованого фонду грошових ресурс≥в дл€ задоволенн€ сусп≥льних потреб. ≤ншими словами, це Ч щор≥чний баланс надходжень та видатк≥в, €кий розробл€ють державн≥ органи дл€ активного впливу на економ≥чний процес та п≥двищенн€ його ефективност≥. ” кожн≥й крањн≥ основу державних ф≥нанс≥в становить бюджет, а точн≥ше Ч бюджетна система, €ка включаЇ державний бюджет ≥ бюджет в≥дпов≥дних адм≥н≥стративних одиниць.

—труктура

—труктура бюджетноњ системи значною м≥рою залежить в≥д державного устрою крањни. “ак, держава з федеральним устроЇм маЇ федеральний (державний) бюджет ≥ бюджети складових частин федерац≥њ (штат≥в, земель, кантон≥в, республ≥к), а також бюджети м≥сцев≥ (район≥в, м≥ст, с≥л, Ч залежно в≥д адм≥н≥стративного под≥лу). Ќаприклад, у —Ўј центральне м≥сце належить бюджетам штат≥в, а загальнодержавн≥ функц≥њ (оборона, зовн≥шн≥ зв'€зки, загальне управл≥нн€) задовольн€ютьс€ за рахунок федерального бюджету. ” державах без федерального под≥лу Ї лише державний ≥ м≥сцевий бюджети. ¬ ”крањн≥ за структурою бюджетна система складаЇтьс€ з республ≥канського бюджету та бюджету адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць, а саме: бюджету –еспубл≥ки  рим та м≥сцевих бюджет≥в: обласних, районних, м≥ських, селищних та с≥льських. ¬с≥ вони мають дв≥ частини: доходи й видатки.

ўо стосуЇтьс€ збалансуванн€ бюджету, то ц€ проблема розгл€даЇтьс€ €к другор€дна п≥дпор€дкована головн≥й мет≥ ф≥скальноњ пол≥тики. ÷е не означаЇ, що ф≥скальна д≥€льн≥сть держави ≥гноруЇ бюджетний деф≥цит. ѓх неможливо ≥гнорувати об"Їктивно: деф≥цит ф≥нансових ресурс≥в завжди обмежуватиме р≥вень виробництва, а отже, й споживанн€. “ому проблема маЇ зм≥щуватис€ в ≥ншу площину м≥н≥м≥зац≥њ негативного впливу бюджетного деф≥циту на економ≥ку. —в≥товий досв≥д показуЇ, що ц€ проблема маЇ вир≥шуватис€ з урахуванн€м державного боргу, величина €кого визначаЇтьс€ €к сума бюджетних деф≥цит≥в за м≥нусом суми бюджетних надлишк≥в за певний пер≥од часу.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 628 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2272 - | 2016 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.