Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“еор≥€ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ’екшера-ол≥на




розвиток теор≥њ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ пов'€зане з ≥менами шведських вчених ≈. ’екшера ≥ ќл≥на. ¬они виходили з того, що в≥дм≥нност≥ в пор≥вн€льних витратах м≥ж крањнами по€снюютьс€, по-перше, тим, що у виробництв≥ р≥зних товар≥в фактори використовуютьс€ у р≥зних сп≥вв≥дношенн€х, ≥, по-друге, тим, що забезпечен≥сть крањн факторами виробництва неоднакова. ¬≥дпов≥дно до теор≥њ ’екшера - ќл≥на крањни будуть експортувати те товари, виробництво €ких вимагаЇ значних витрат в≥дносно надлишкових фактор≥в та ≥мпортувати товари, у виробництв≥ €ких довелос€ б ≥нтенсивно використовувати в≥дносно деф≥цитн≥ фактори. “аким чином, у прихованому вигл€д≥ експортуютьс€ надлишков≥ фактори та ≥мпортуютьс€ деф≥цитн≥. ≤нтенсивне використанн€ чинника, прим≥ром, прац≥ у виробництв≥ €кого-небудь товару означаЇ, що частка витрат на робочу силу в його вартост≥ вищ н≥ж у вартост≥ ≥нших товар≥в (зазвичай такий продукт називають трудом≥стким). ¬≥дносна забезпечен≥сть крањни факторами виробництва визначаЇтьс€ наступним чином: €кщо сп≥вв≥дношенн€ м≥ж к≥льк≥стю цього фактора ≥ ≥ншими факторами в крањн≥ вище, н≥ж у решт≥ св≥ту, то цей фактор вважаЇтьс€ в≥дносно надлишковим дл€ даноњ крањни, ≥ навпаки, €кщо зазначене сп≥вв≥дношенн€ нижче, н≥ж в ≥нших крањнах, то фактор вважаЇтьс€ деф≥н≥тним. ѕрактика частково п≥дтверджуЇ висновки теор≥њ ’екшера - ќл≥на. јле в останн≥ дес€тир≥чч€ структура забезпеченост≥ розвинених крањн (особливо Ївропейських) необх≥дними виробничими ресурсами щодо вир≥внюЇтьс€, що мало в≥дпов≥дно до теор≥њ ’екшера - ќл≥на, знизити њх стимули до торг≥вл≥ одна з одною. ќднак цього не в≥дбуваЇтьс€. Ќавпаки, центр т€ж≥нн€ в м≥жнародн≥й торг≥вл≥ перем≥щаЇтьс€ саме до торг≥вл≥ м≥ж промислово розвиненими крањнами, то Ї крањнами з приблизно однаковою забезпечен≥стю факторами виробництва. ѕричому у св≥тов≥й торг≥вл≥ зростаЇ питома вас взаЇмних поставок сх≥дних промислових товар≥в. ÷е не вкладаЇтьс€ в рамки теор≥њ ’екшера - ќл≥на.

 

¬алютний ринок

¬алю́тний ри́нок Ч ринок, на €кому грош≥ одн≥Їњ крањни використовують дл€ куп≥вл≥ валюти ≥ншоњ крањни.

Ќев≥д'Їмною ланкою м≥жнародноњ валютноњ системи Ї валютний ринок. —учасний валютний ринок Ч система ст≥йких економ≥чних ≥ орган≥зац≥йних в≥дносин м≥ж учасниками м≥жнародних розрахунк≥в з приводу не т≥льки валютних операц≥й, а й зовн≥шньоњ торг≥вл≥, наданн€ послуг, зд≥йсненн€ ≥нвестиц≥й та ≥нших вид≥в д≥€льност≥, €к≥ вимагають обм≥ну ≥ використанн€ р≥зних ≥ноземних валют.

—л≥д також зауважити, що на валютному ринку зд≥йснюЇтьс€ широке коло операц≥й з туризму, м≥грац≥њ кап≥тал≥в, робочоњ сили, €к≥ передбачають використанн€ ≥ноземноњ валюти покупц€ми, продавц€ми, посередницькими ≥ банк≥вськими установами та ф≥рмами. ¬алютний ринок охоплюЇ також операц≥њ з≥ страхуванн€ валютних ризик≥в, диверсиф≥кац≥њ валютних резерв≥в ≥ перем≥щенн€ валютноњ л≥кв≥дност≥, р≥зн≥ заходи валютного втручанн€.

√оловними суб'Їктами валютного ринку виступають велик≥ транснац≥ональн≥ банки, €к≥ мають розгалужену мережу ф≥л≥ал≥в ≥ широко використовують сучасн≥ заходи зв'€зку, комп'ютерну техн≥ку. –оль тих чи ≥нших валют на ринку визначаЇтьс€ њх м≥сцем у св≥тогосподарських зв'€зках. Ѕ≥льша частина операц≥й припадаЇ на долари —Ўј, англ≥йськ≥ фунти стерл≥нг≥в, а також Ївро.

ќсновна частина валютних операц≥й проводитьс€ в безгот≥вков≥й форм≥, тобто по поточних ≥ терм≥нових банк≥вських рахунках ≥ т≥льки незначна частина ринку приходитьс€ на торг≥влю монетами ≥ обм≥н гот≥вкових грошей. “еритор≥ально валютн≥ ринки прив'€зан≥ до великих банк≥вських ≥ валютно-б≥ржових центр≥в (Ћондон, ѕариж, Ќью-…орк, ‘ранкфурт-на ћайн≥, “ок≥о, —≥нгапур, √онконг, јмстердам, Ѕрюссель).

ƒл€ валютних ринк≥в характерн≥ так≥ основн≥ види операц≥й:

ќперац≥њ Ђспотї передбачають негайну постановку валюти за курсом, заф≥ксованим в угод≥.

ќперац≥њ Ђфорвардї Ч це угоди, в €ких сторони домовл€ютьс€ про постановку певноњ суми валюти через домовлений терм≥н за узгодженим на момент операц≥њ курсом.

ќперац≥€ Ђаутрайтї означаЇ, що продавець зобов'€заний продати, а покупець Ч купити валюту в установлений строк за заф≥ксованим наперед курсом.

ќперац≥€ Ђопц≥онї, коли кл≥Їнт сплачуЇ банку невелику прем≥ю й одержуЇ право купити валюту в будь-€кий день встановленого угодою пер≥оду за заф≥ксованим при укладенн≥ угоди курсом або в≥дмовитис€ в≥д куп≥вл≥-продажу, €кщо виконанн€ угоди за визначеним курсом у даному ≥нтервал≥ часу ви€витьс€ дл€ нього б≥льше невиг≥дним, н≥ж втрата кошт≥в на прем≥ю.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 452 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

2066 - | 1942 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.