Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ейс≥анська теор≥€ макроекон. –егулюванн€




ƒж.  ейнс в книз≥ У«агальна теор≥€, зайн€тост≥, в≥дсотка та грошейФ (1936) вперше п≥ддав конструктивн≥ критиц≥ класичну теор≥ю макроеконом. регул-н€. Ќа противагу клас. теор≥њ ринкового само регул-н€ та держ. невтручанн€ в економ≥ка в≥н запропонував альтернативну теор≥ю, в основ≥ €коњ лежить державне регул-н€ економ≥ки.
ѕрихильники кейнс. теор≥њ в≥дстоюють думку, що ринковий механ≥зм самост≥йно не може гарантувати дос€гненн€ в економ≥ц≥ повноњ зайн€тост≥. ¬они стверджують, що завд€ки ринковим регул€торам економ≥ка може бути вр≥вноважена, тобто в н≥й може забезпечуватис€ р≥вновага м≥ж сукупним попитом ≥ сукупною пропозиц≥Їю, але водночас може ≥снувати неповна зайн€т≥сть, вимушене безроб≥тт€ та високий р≥вень ≥нфл€ц≥њ. јргументи на доказ кейнс. теор≥њ
1.  ейнс. теор≥€ в≥дкидаЇ положенн€ про те, що % ставка гарантуЇ забезпеченн€ р≥вноваги м≥ж заощадженн€ми та ≥нвестиц≥€ми. ¬ласники заощаджень та ≥нвестори Ц це зовс≥м р≥зн≥ економ≥чн≥ групи, €к≥ в процес≥ прийн€тт€ р≥шень про заощадженн€ та њх перетворенн€ у ≥нвестиц≥њ керуютьс€ неоднаковими мотивами:
1) % ставка; 2) одержанн€ доход≥в в≥д заощаджень;
досить часто заощадженн€ зд≥йснюютьс€ дл€ вир≥шенн€ ≥нших проблем:
1) з метою накопиченн€ грошей дл€ зд≥сненн€ великих закупок, варт≥сть €ких перевищуЇ розм≥р поточних доход≥в;
2) дл€ створенн€ резерву з метою зд≥йсненн€ непередбачених витрат;
3) з метою нагромадженн€, щоб забезпечити майбутн≥ потреби.
 ейнс≥анц≥, на в≥дм≥ну в≥д класик≥в, у€вленн€ про роль поточних заощаджень €к джерела ≥нвестиц≥й вважають надм≥рно спрощеним. Ќа њх думку, кр≥м поточних заощаджень на грош. ринку ≥снують ≥нш≥ джерела ≥нвестиц≥й: гот≥вков≥ заощадженн€, тобто населенн€ збер≥гаЇ грош≥ не лише в банк≥вськ≥й систем≥, але й у гот≥вк. форм≥ на руках; кредитн≥ установи, €к≥ здатн≥ мультипл≥кативно примножувати заощаджен≥ грош≥, внасл≥док чого величина ≥нвестиц≥й може перевищити величину заощаджень.
2.  ейнс. теор≥€ ставить п≥д сумн≥в класичне положенн€ про високу еластичн≥сть ц≥н ≥ з/п, особливо в б≥к зниженн€ останньоњ при зменшенн≥ сукупного попиту. ѕричини:
1) на€вн≥сть монопол≥й, €к≥ стримують зниженн€ ц≥н ≥ профсп≥лок, €к≥ стримують зниженн€ з/п, що перешкоджаЇ адекватному зниженню ц≥н ≥ з/п в короткостроковому пер≥од≥ ≥ протид≥Ї в≥дновленню сукупноњ пропозиц≥њ на р≥вн≥ потенц. ¬¬ѕ.
2) зниженн€ ц≥н та з/п не викличе зростанн€ сукупного доходу працюючих ≥ тому не забезпечить в≥дновленн€ попиту на р≥вн≥ потенц. ¬¬ѕ.
¬исновок кейнс≥анц≥в Ц ринковий механ≥зм не здатний самост≥йно в≥дновлювати повну зайн€т≥сть ≥ тому повинен доповнюватись держ. регулюванн€м економ≥ки.
ѕри визначенн≥ об'Їкт≥в держ. впливу, кейнс≥анц≥ виход€ть з того, що головною причиною пад≥нн€ вир-ва Ї недостатн≥сть сукупного попиту. ‘актори в≥дставанн€ сукупного попиту в≥д сукупноњ пропозиц≥њ (на думку кейнс≥анц≥в):
1) психолог≥€ споживач≥в (домогосподарств). «≥ зб≥льшенн€м доходу зменшуЇтьс€ частка, що йде на заощадженн€, ≥ зб≥льшуЇтьс€ та, що йде на споживанн€. (Уосновний психолог≥чний законФ  ейнса);
2) зниженн€ ефективност≥ кап≥талу. «≥ зб≥льшенн€м обс€г≥в нагромадженн€ кап≥талу норма прибутку падаЇ в≥дпов≥дно до закону спадноњ продуктивност≥ кап≥талу. ÷е обумовлюЇтьс€ зниженн€м можливостей реал≥зувати вироблен≥ продукти за достатньо високими ц≥нами внасл≥док зменшенн€ граничноњ схильност≥ до споживанн€. («ниженн€ гранич. схильн. до споживанн€ Ц зниженн€ ≥нвестиц≥йного попиту €к компоненту сукупного попиту).
“.ч., за кейнс. теор≥Їю, не пропозиц≥€ створюЇ попит, а навпаки, попит створюЇ власну пропозиц≥ю, тому головним об'Їктом держ. регулюванн€ повинен бути сукупний попит, €кий у  ейнсу носить назву Уефективного попитуФ. ÷е означаЇ, що зб≥льшуючи сукупний попит, держава може ефективно впливати на р≥вень вир-ва. —пираючись на концепц≥ю Уефективного попитуФ кейнс≥анц≥ пропонують два методи актив≥зац≥њ ≥ стимулюванн€ сукупного попиту:
1) за рахунок зб≥льшенн€ держ. закупок або зниженн€ податк≥в;
2) за рахунок зниженн€ % ставок, що п≥д≥йме Уграничну ефективн≥сть кап≥талуФ ≥ зб≥льшить ≥нвестиц≥њ приватного сектору.
¬ажливу роль в теор≥њ в≥д≥граЇ мультипл≥катор ≥нвестиц≥й. јле ефект мультипл≥катора за р≥зних умов може бути р≥зним. Ќайб≥льшу ефективн≥сть в≥н маЇ за умов на€вност≥ в економ≥ц≥ невикористаних потужностей ≥ в≥льноњ робочоњ сили. ѕри на€вност≥ резервних потужностей дос€гаЇтьс€ дешеве нарощуванн€ випуску продукц≥њ за рахунок незначних додаткових ≥нвестиц≥й. “ому в умовах недостатнього сукупного попиту держава може за рахунок бюджетних витрат забезпечувати значний мультипл≥кативний ефект.

62.јльтернативн≥ макроеконом≥чн≥ теор≥њ
 ейнс≥анська теор≥€ тривалий час дом≥ну≠вала в теор≥њ та практиц≥ макроеконом≥чного регулюванн€. ¬она в≥дпов≥дала тим умовам, коли головна увага прид≥л€≠лась проблемам подоланн€ спаду виробництва та змен≠шенню безроб≥тт€. јле наприк≥нц≥ 70-х рок≥в в економ≥ц≥ багатьох крањн зТ€вилис€ ≥нш≥ негативн≥ €вища. √оловною стала проблема ≥нфл€ц≥њ при одночасному пад≥нн≥ виробництва. “ака ситуац≥€ отримала назву Ђстагфл€ц≥€ї.  ейнс≥анськ≥ рекомендац≥њ, в основ≥ €ких лежить зб≥ль≠шенн€ бюджетних витрат ≥ застосуванн€ при цьому деф≥≠цитного ф≥нансуванн€, в нових умовах показали свою неефективн≥сть. ÷е викликало значну недов≥ру до кейнс≥аиськоњ теор≥њ ≥ привело до виникненн€ альтернативних теор≥й. —еред них можна вид≥лити монетариську теор≥ю, теор≥ю економ≥ки пропозиц≥њ, теор≥ю рац≥ональних оч≥ку≠вань.

ћонетариська теор≥€ Ї найр≥шуч≥шим виступом проти кейнс≥анськоњ теор≥њ. «асновником ц≥Їњ теор≥њ став ћ≥лтон фр≥дмен. ” л≥тератур≥ монетариська теор≥€ д≥стала назву Ђконтрреволюц≥њ ‘р≥дменаї.

Ќа в≥дм≥ну в≥д кейнс≥анц≥в, €к≥ вважають, що дл€ сучас≠ного кап≥тал≥зму характерним Ї внутр≥шн€ нестаб≥льн≥сть, монетаристи дотримуютьс€ думки, що ринкова система е достатньо ст≥йкою ≥ здатна самост≥йно в≥дновлювати економ≥чну стаб≥льн≥сть. “ому вони в≥дкидають кейнс≥анську ≥дею про необх≥дн≥сть державного втручанн€ в економ≥ку ≥ в≥дстоюють принципи в≥льноњ конкуренц≥њ.

«г≥дно з монетариською теор≥Їю, головну роль у регу≠люванн≥ економ≥ки виконуЇ грошово-кредитна, а не ф≥скальна пол≥тика. ѕри цьому основним ≥нструментом регулюванн€ економ≥ки Ї грош≥. «б≥льшуючи або зменшу≠ючи грошову масу, держава може зд≥йснювати регулю≠ючий вплив на економ≥чну активн≥сть.

“еор≥€ економ≥ки пропозиц≥њ виникла у звТ€зку з нездат≠н≥стю кейнс≥анськоњ теор≥њ запропонувати ефективн≥ заходи проти стагфл€ц≥њ, одночасного пад≥нн€ виробницт≠ва та зростанн€ ц≥н. —уть теор≥њ економ≥ки пропозиц≥њ пол€гаЇ в перенесенн≥ акцент≥в з управл≥нн€ попитом на стимулюванн€ сукупноњ пропозиц≥њ, зростанн€ виробницт≠ва ≥ зайн€тост≥. Ќазва Ђеконом≥ка пропозиц≥њї Ї пох≥дною в≥д головноњ ≥дењ прихильник≥в ц≥Їњ теор≥њ Ч стимулювати пропозиц≥ю кап≥тал≥в ≥ робочоњ сили. ¬она м≥стить в соб≥ обгрунтуванн€ рекомендац≥й економ≥чн≥й пол≥тиц≥ ≥ в першу чергу податков≥й.

“еор≥€ рац≥ональних оч≥кувань стала досить поширеною в середин≥ 70-х рок≥в в умовах виникненн€ стагфл€ц≥њ, коли в економ≥ц≥ де€ких крањн спостер≥галис€ одночасно ≥нфл€ц≥€ ≥ безроб≥тт€. ѓњ прихильники виступили проти теор≥њ адаптивних оч≥кувань, зг≥дно з €кою оч≥куванн€ майбутньоњ ≥нфл€ц≥њ формуютьс€ економ≥чними субТЇк≠тами на основ≥ попередньоњ та поточноњ ≥нфл€ц≥й.

«а цих умов реакц≥€ економ≥чних субТЇкт≥в на майбут≠ню ≥нфл€ц≥ю в≥дбуваЇтьс€ пов≥льно, тобто з певним зап≥зненн€м в час≥. ¬казане положенн€ знаходитьс€ в кон≠текст≥ кейнс≥анськоњ теор≥њ ≥ обумовлюЇ в≥дпов≥дний меха≠н≥зм пристосуванн€ зароб≥тноњ плати до зм≥ни ц≥н.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 514 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

2127 - | 1856 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.