Філософія доби Відродження: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм. ХІУ-ХУІ ст

Період зародження капіталістичних відносин в Зх. Європі вимагало розвитку наукових знань. Від релігії не відходили, але намагались спрямувати мислення людей, розумом пізнавати реальний світ. Звернулись до античної філософії(насамперед Платон), науки, відродження якої визначило основні риси цієї епохи. Розроблялось позацерковне вчення “ гуманізм ” (людяність). В центрі уваги поставлено людину (антропоцентризм). Людина – найвища цінність на Землі, співмірна богові, прагне досягти рівня бога, має розум і здатна творити вибір у своїй діяльності, пізнавати світ створений богом. Людська особистість вільна в своїй діяльності, всі люди рівні від народження, людська особистість розвивається самостійно і в процесі діяльності стає всебічно розвинутою(гуманізм). Людина тілесна прекрасна, вона є земний бог. Конкретно гуманістичні ідеї в 14-16 ст. (художники, літератори і філос.) Данте Аліг`єрі –показує, що людина розумом підноситься до бога, обгрунтовує цінність і значущість життя людини, визнає подвійну природу людини-тілесну і духовну- прагне довести, що корінь людського буття полягає у свободі, волі, яку можна реалізувати лише через реальне діяння. Петрарка -почутя людини –її власне надбання, дані від природи, хоч інколи згадує, що від бога. Любов-власне почутя, а не божествений дар. Салютаті - теорія громадського гуманізму: людина не повина бути індивідуалістом, повина поєднувати в собі індивідуалізм і сусп.(патріотизм). Валла -людина народжується для щастя, тому насолода в освіті,, а не в багатстві, знатності, вона творить культуру духовну і матеріальну на свій розсуд.

Натуралізм -розглядає природу як універсальний принцип пояснення всього сущого, причому часто відкрито включає в поняття “природа” також дух і духовні творіння. Бог усувається від безпосередньої участі участі в земних справах, і світ функціонує за власними законами. Леонардо да Вінчі: мудрість - донька досвіду, а не авторитету, досвід не пасивне спостереження, а активне, цілеспрямоване втручання в природу (з згодою самої природи), як експеримент. Галілей: природа повинна вивчатись за допомогою математики і досліду, а не з доп. Біблії. Пізнання істини можливе тільки за доп. досліду і є нескінченний процес.

Пантеїзм - бог є все, природа розчинена в ньому(містичний пантеїзм); бог є елементом природи, розлитий у речах цього світу як інформаційна основа їх – логос, ідея(натуралістичний пантеїзм). Микола Кузанський: “Про вчене незнання”- в плані неоплатонізму (бог створив світ, дав благо і розтворився в світі), в плані апофетичному (бог-абсолют, а абсолют пізнати не можна. Про нього нічого не можна знати, а тому богослови пишуть про те, чого не знають. Бога можна зобразити за допомогою понять, образів (многокутником, який прямує до кола)). Природа-божествена книга, яка розкриває бога людині.

Соціальна філософія. Макіавелі: людина-істота, рушійна сила якої є інтерес. Визначає матеріальний інтерес. Людина - егоїст і приборкати її може держава (абсолютна монархія), яка сильна і цивілізована. Там де правитель сильний то і справи йдуть добре. Поєднувати силу лева і хитрість лиса. Вірив в долю, фатум (50:50)-не можна і можна обійти і здолати. Міцна держава-тримати всіх у страсі, періодично пускаючи кров, а можна підкупом, винагородою. Тоді вони робитимуть все можливе і неможливе. Мораль і політика неможливі, особливо відкинути релігійну мораль. Мета виправдовує засоби.

Утопічний соціалізм (Мор, Компанела). Мор (“ Утопія ”): 1 частина-критика тогочасного суспільства (в анг. Розвивалась текстильна промисловість-розореня селян, вівці поїли людей-існування приватної власності). 2 частина-Утопія, заснував великий Утоп і нове суспільство, яке було освіченим, немає багатих і бідних. Всі працюють (фізично), змалку навчаються професії по здібностям. Працюють ремісниками, але 2 місяці на рік в с/г. Начальники вибираються з освічених людей, гумані., дбають про народ. Працюють добровільно з радістю 6 год, а тоді 16 год на мануфактурах. Жінки і чоловіки здобувають освіту.

Кампанела (“ Місто Сонця ”)-владу народ здобуває під час боротьби, повстання. Керується людиною наймудрішою Сонцем (метафізик), священиком, знає науку. Йому доп. три сили: Мон-влада, могутність, спирається на військо, Сін-мудрість, Мор-любов, спирається на дітонародження. Є високі досягнення науки, створюють розумні люди, навчаютьс цьому здібні люди. З них вибирають 40 начальників, які змінюються. Священики (і жінки) освічені, високоморальні (не п’ють, не гуляють), вчать підростаюче покоління. Немає грошей, прикрас, золото йде на нічні горшики і кайдани, є рабство. Ідея твору: всесвітнє об’єднання людей, очолити папа римський, всі конфлікти вирішувати мирним шляхом.

Пізнє відродження (реформація-протестанська релігійна думка, безпосередньо спрямована проти тоталітаризму католицької церкви. Лютер (протестантизм):кожна людина боже творіня і може самостійно, прямо, без папи спілкуватись з богом, причому не на латинській мові, а своєю національною. Ідеї нац. незалежності, нац. свідомості. Якщо раніше гуманізм прагнув піднести людину до бога, то реформація опускає бога до рівня людей.

Монтень: люди за допомогою чутєвості, розуму повинні пізнавати природу, людину, яка є частиною природи. До людини як до речі серед речей. Втілюється в новому часі. Головний принцип моралі: людина не повина пасивно чекати свого щастя, яке релігія обіцяє їй на небесах, вона вправі прагнути до щастя в земному житті.