Узгодження підмета з присудком

Узгодження (рос. согласование) – вид підрядного зв’язку, при якому залежне слово має однакові із головним словом граматичні ознаки. Наприклад: суворих заходів – іменник (головне слово) і прикметник (залежне слово) мають однакову форму, а саме родовий відмінок множини. Форма залежного слова узгоджується з головним словом: новий район, матеріальна відповідальність, офіційний документ. Головним компонентом у такому зв’язку є іменник або інша субстантивована частина мови, а залежним – прикметник (тривала розмова), займенник (усі небезпеки), порядковий і кількісний числівники у непрямому відмінку (чотирма документами), дієприкметник (потерпілі сусіди, відчинена брама), іменник – прикладка (річка Рось).

Залежне означуване слово, як правило, стоїть у препозиції до основного слова і виявляє повне узгодження в можливих спільних формах, якими є форми роду, числа, відмінка: досвідчений прокурор, досвідченого прокурора, досвідченому прокуророві та ін.

Крім повного, узгодження може мати форми й неповного узгодження. Наприклад: У паспортах були ті самі прізвища, якими підозрювані себе називали. Слово якими відноситься до слова прізвища, узгоджується з ним у числі і не узгоджується у відмінку (пор.: прізвища, які – прізвища, якими). Таке узгодження й називається неповним (…людина, з якою…; …площа, серед якої… і ін.)

При складанні документів слід звернути увагу на правила узгодження підмета з присудком у ділових паперах:

1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21, 781, 231), то присудок ставиться в однині: Прибуток становить 21 відсоток.Двадцятьодин студент склав сесію на відмінно.

2. Якщо числівник у підметі закінчується на два, три, чотири та числівник обидва присудок ставиться у множині, наприклад: Обидвапристрої вийшли з ладу; Чотири автомобілі потребували ремонту. Однина тут можлива тільки тоді, коли повідомлення фіксує той чи інший факт як підсумок, або коли повідомлення має безособовий характер. Наприклад: Було звільнено три працівники; Було розглянуто три перших варіанти.

3. Якщо у складі підмета є числівник п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять (п’ять студентів, сто п’ятнадцять тонн, сімнадцять агрегатів), то присудок може стояти як в однині, так і у множині, залежно від контекстового значення підмета. При позначенні великої кількості предметів обирається форма однини. Наприклад: Сімнадцять агрегатів працювало успішно; Сто шістнадцять тонн лежало на току. Присудок вживається в однині, якщо він стоїть у препозиції (Всього у справі проходило5 потерпілих), множині – постпозиції (Сім учасників пленуму дали прес-конференцію).

Коли підмет називає пасивні особи, предмети, що подаються у вигляді цілісної, нерозчленованої групи, тобто, акцент робиться на кількості виконавців дії, присудок, як правило, ставиться в однині, наприклад: Шість суттєвих доповнень увійшло до резолюції зборів.

Але якщо підмет називає групи осіб, предметів, кожний із яких діє активно й самостійно, присудок переважно ставиться у формі множини: Шість студентів склали іспит достроково.

4. Підмет зі словами більшість, решта, меншість, ряд, частина, багато, мало, чимало, трохи, кілька в діловому стилі вимагають від присудка форми однини: Більшість пропозицій буде враховано; Частину товару буде реалізовано. Якщо керований іменник позначає істоти, то присудок може стояти як в однині, так і у множині: Більшість абітурієнтів будуть зараховані на стипендію. Частина акціонерів проголосували проти продажу акцій підприємства.

Присудок може вживатись у множині, якщо головні члени речення розділені підрядним реченням або головні члени речення є однорідними: Ряд питань, які винесені на залік, будуть опрацьовуватися самостійно. Багато студентів і абітурієнтів прийшли на заключний концерт. Кілька пунктів і параграфів будуть змінені.

5. При підметі, вираженому займенником хто, дехто, дещо, ніхто, ніщо та ін., присудок ставиться у формі однини: Усі, хто пройшов реєстрацію, повинні з’явитися…; ніхто не заперечував; Дехто з присутніх на зборах участі у голосуванні не брав. Ніхто з учасників конкурсу не встиг вчасно виконати завдання. Якщо у реченні присудок виражений дієсловом, а підмет займенником, то вони обов’язково узгоджуються: Ви підписали (а не: Ви підписала). Не узгоджуються в числі підмет і присудок тоді, коли присудок виражений прикметником: Ви правий, Ви молодий.

6. Якщо до складу підмета входить прикладка, то присудок узгоджується з підметом, а не з прикладкою: Журнал-реклама відкрив новий етап у розвитку рекламної продукції. Виставка-продаж відбулася… Школа-інтернат відкрита з ініціативи…

7. Якщо до складу підмета входить прикладка – власна назва (фірма «Світоч»), – то присудок узгоджується із загальною, родовою назвою: Об’єднання «Світанок» уклало угоду…; Фірма «Партнер» заборгувала…

8. Присудок ставиться в однині ще у таких випадках: а) коли однорідні підмети тематично близькі; б) коли у складі однорідних підметів є означення (значна частина, велика кількість, деяка сума, цілий ряд); в) коли перед однорідними підметами повторюються слова весь, кожний, ніякий: Кожний студент, викладач, співробітник повинен проходити медичний огляд; г) при наявності протиставних сполучників між однорідними підметами (не – а, не лише – а й): Не тільки економічний, а й юридичний бік справи цікавив промисловців; Значна частина верстатів і механізмів відповідає сучасним вимогам машинобудування.

9. Якщо підмет виражений абревіатурою, присудок узгоджується (у роді, числі) з головним словом у словосполученні, від якого утворено абревіатуру: Запорізька АЕС розпочала роботу у визначений графіком час. У 2000 році ПДВ становив…

10. Якщо присудок виражений дієсловом минулого часу, а іменник, що означає професію, характерну для обох статей, виступає з власним ім’ям, то присудок слід узгоджувати з власним ім’ям, тобто ставити його в жіночому або чоловічому роді. Наприклад: Головний бухгалтер Іванов П.І. запропонував скласти новий трудовий договір; Прокурор Іванова Г.І. запропонувала перенести засідання суду.