Під природоохоронним заходом розуміються всі види господарської діяльності, спрямовані на зменшення і ліквідацію негативного антропогенного впливу на довкілля, зберігання, поліпшення і раціональне використання природних ресурсів. До таких заходів відносяться:
· будівництво і експлуатація очисних та знешкоджуючих споруд і обладнання;
· розвиток мало- і безвідходних технологічних процесів і виробництв;
· розміщення підприємств і систем транспортних потоків з урахуванням екологічних вимог;
· рекультивація земель;
· методи боротьби з ерозією грунтів;
· заходи щодо охорони і відтворення флори і фауни;
· охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів.
Основні напрями природоохоронної діяльності наведено у табл. 3.1.
Проведення ресурсозаощаджувальних і природоохоронних заходів спрямовано на максимальну економію води, охорону атмосферного повітря, недопущення вітрової і водної ерозії грунтів, утворення ярів тощо.
Природоохоронні заходи переслідують мету поліпшення довкілля або створення умов для цього. Основними рисами природоохоронних заходів є:
· підвищення екологічності продукції, що випускається;
· зменшення споживання природних ресурсів на одиницю продукції, що випускається, і для здійснення господарської діяльності;
· зменшення забруднення природних комплексів викидами, скидами, випромінюваннями;
· зменшення концентрації шкідливих речовин у викидах, скидах, відходах;
· поліпшення стану середовища мешкання людей.
Таблиця 3.1
Організаційно-технічні заходи щодо раціонального природокористування й охорони навколишнього середовища
| Способи охорони природи | Напрями природоохоронної і ресурсозаощаджувальної діяльності |
| Промислові | · Підготування сировини і матеріалів до переробки - очищення сировини і матеріалів від речовин, що у процесі виробництва цільового продукту перетворюються в агресивні домішки · Розробка нових видів сировини і матеріалів - зміна їхнього агрегатного стану (підземна газифікація вугілля, спалювання газів тощо) · Зміна способів одержання цільового продукту - розробка нових технологічних процесів, що підвищують вихід продукту і зменшують кількості відходів, що містять агресивні домішки · Удосконалювання технологічних процесів - впровадження більш ефективних технологічних агрегатів, створення оптимальних маршрутів матеріальних і енергетичних потоків. |
| Санітарні | · Вибір ефективних способів очищення відходів і створення додаткових технологічних циклів при одержанні побічного результату - рекуперація або утилізація відходів, або вторинної продукції, а також створення автоматизованої системи стабілізації і регулювання процесів санітарного очищення. |
| Розвиток рекреаційних зон | · Планування і будівництво будинків житлового, культур-но-побутового і виробничого призначення, надземних і підземних доріг. · Обводнювання - будівництво каналів, ставків тощо. |
До заходів щодо охорони атмосферного повітря відносяться:
· створення газовловлюючих установок і пристроїв для технологічних систем і вентиляції;
· розробка установок для нейтралізації вихлопів двигунів внутрішнього згоряння;
· створення установок і пристроїв для контролю забруднення атмосферного повітря;
· впровадження пристроїв для дообігріву і очищення газів від котельних, нагрівальних печей і інших термічних пристроїв;
· створення пристроїв для утилізації речовин з газів, що викидаються;
· переведення нагрівальних печей і пристроїв на паливо з меншою кількістю шкідливих речовин тощо.
Метою методів з охорони і раціонального використання водних ресурсів є:
· підтримка оптимального стану малих рік;
· будівництво обладнаних майданчиків, причалів і під'їзних шляхів для вантажно-розвантажувальних робіт;
· ліквідація осередків забруднення підземних вод;
· розробка і будівництво магістральних колекторів для збирання господарсько-побутових, промислових і зливних стічних вод;
· розробка і будівництво головних і локальних очисних споруд;
· створення системи оборотного і безстокового водоспоживання;
· розробка пристосування для збирання і переробки стічних вод.
Заходи щодо охорони і раціонального використання земельних ресурсів передбачають:
· будівництво протилавинних, протизсувних, протиселевих споруд;
· розбивка лісозахисних смуг;
· лісові протиерозійні насадження;
· технічну і біологічну рекультивацію земель;
· благоустрій територій тощо.
Обгрунтування і оцінка природоохоронних заходів є основою економічного методу управління охороною навколишнього середовища. Оцінка ефективності природоохоронних заходів здійснюється за соціальними, екологічними, економічними, соціально-економічним, еколого-економічними результатами.
Соціальними результатами природоохоронних заходів є зменшення захворюваності людей, збільшення тривалості їх життя, умови життєдіяльності нинішнього і майбутнього поколінь, збереження пам'ятників природи і історичних цінностей.
Економічні результати передбачають скорочення втрат, які завдаються природі, економію витрат природних ресурсів, зменшення забруднення навколишнього середовища, зростання продуктивності фауни, збільшення працездатності людей.
Під екологічними результатами розуміється зменшення негативних впливів на природу, поліпшення стану флори і фауни, зменшення використання природних ресурсів.
Соціально-економічні результати оцінюються за комплексними показниками поліпшення рівня життя людей, ефективності суспільного виробництва, підвищення національного багатства країни.
Еколого-економічні результати - це зменшення використання природних ресурсів, зниження збитків, які завдаються довкіллю забрудненнями. Економічне обгрунтування природоохоронних заходів здійснюється за допомогою співставлення економічних результатів з необхідними для їх здійснення витратами за допомогою показників загального і чистого економічного ефекту від цих заходів.
Економічним результатом (повним економічним ефектом) природоохоронних заходів щодо розрахунків загальної ефективності природоохоронних витрат є:
· в сфері матеріального виробництва - приріст обсягів чистої продукції або прибутку, а в окремих галузях на підприємствах - зниження собівартості;
· в невиробничій сфері - зниження витрат на проведення робіт і надання послуг;
· в сфері особистого споживання - скорочення витрат з особистих коштів населення.
Економічним результатом природоохоронних заходів є сума таких величин:
· відвернені економічні збитки від забруднення навколишнього середовища, тобто не несіння додаткових витрат в матеріальному виробництві, невиробничій сфері і населенням внаслідок зменшення забруднення довкілля;
· приріст економічної (грошової) оцінки природних ресурсів, збережених або поліпшених завдяки реалізації природоохоронних заходів;
· приріст грошової оцінки реалізованої продукції, отриманої завдяки повній утилізації сировинних, паливно-енергетичних і інших матеріальних ресурсів внаслідок проведення природоохоронних заходів.
Оцінка економічної ефективності природоохоронних заходів здійснюється за такими показниками:
1. Загальна економічна ефективність витрат на природоохоронних заходи
(3.1)
де Eij - економічний ефект i-го виду діяльності на j-му об'єкті;
В - витрати на природоохоронні заходи.
Цей показник використовується при обгрунтуванні структури і обсягів природоохоронних заходів в територіальному розрізі, або структури і обсягів капітальних вкладень природоохоронного призначення, а також при аналізі і контролі динаміки економічної ефективності природоохоронних витрат, міжгалузевих і міжрайонних порівнянь їх ефективності.
2. Показник порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат, який визначається величиною мінімально необхідних сукупних експлуатаційних витрат і капітальними вкладеннями в реалізацію природоохоронних заходів, приведених до річної розмірності з урахуванням чинника часу. Цей показник використовується для вибору економічно найкращого варіанту природоохоронних заходів у тих випадках, коли порівняльні варіанти забезпечують досягнення результату, однакового за якістю навколишнього середовища і тотожного за основними соціальними і економічними результатами в межах території, на яку розповсюджується дія природоохоронних заходів.
Порівняння здійснюється з витратами на будівництво і експлуатацію природоохоронних споруд
(3.2)
де Ен - коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, що приймається, як правило, на рівні рентабельності капіталу;
К - капітальні вкладення в капітальні заходи;
G - експлуатаційні витрати на утримання природоохоронних споруд.
3. Показник чистого економічного ефекту природоохоронних заходів, який визначається як різниця між приведеними з урахуванням чинника часу до однакової розмірності економічними результатами цих заходів і витратами на їх здійснення
. (3.3)
4. Показник економічної ефективності капітальних вкладень:
(3.4)
де П - збитки, що запобігаються, які утворюються внаслідок впровадження природоохоронного заходу.
5. Показник зменшення негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище:
(3.5)
де DВунв - зменшення величини негативного впливу на навколишнє середовище.
6. Показник поліпшення стану навколишнього середовища внаслідок проведення природоохоронних заходів
(3.6)
де DВполіпш – наслідок (у вартісній формі) поліпшення стану довкілля.
Економічна ефективність природоохоронних заходів визначається обчисленням загальної і порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат і чистого економічного ефекту природоохоронних заходів.
Загальна (абсолютна) економічна ефективність природоохоронних витрат визначається порівнянням повного економічного ефекту природоохоронних заходів і зумовлених ним природоохоронних витрат. Повний економічний ефект природоохоронних витрат обчислюється як різниця показників чистої продукції або прибутку в матеріальному виробництві і витрат в невиробничій сфері, витрат з Державного бюджету і приватних коштів населення за існуючого стану навколишнього середовища (або стану, який може виникнути без проведення природоохоронних заходів) і стану, що прогнозується.
Загальна ефективність природоохоронних витрат визначається на всіх стадіях планування заходів щодо охорони природи і раціонального використання природних ресурсів в народному господарстві загалом, економічних районах і областях, галузях і господарських об'єднаннях, під час проектування природоохоронних об'єктів, а також оцінювання результатів виконання планів охорони природи і раціонального використання природних ресурсів.
Як доповнення до показників загальної економічної ефективності природоохоронних витрат використовуються показники їх економічної і соціальної ефективності.
Екологічна ефективність природоохоронних витрат визначається складанням обсягів екологічних результатів і витрат, які їх спричинили. Екологічні результати визначаються як різниця показників негативного впливу на навколишнє середовище і як різниця показників стану навколишнього середовища до та після проведення заходів.
Соціальна ефективність природоохоронних витрат вимірюється відношенням натуральних показників, які виражають соціальні результати, до витрат, необхідних для їх досягнення. Соціальний результат визначається як різниця показників, які характеризують зміни в соціальній сфері, що виникли внаслідок проведення природоохоронних заходів.
Екологічні і соціальні результати і відповідні показники ефективності використовуються як додаткова до економічних показників ефективність і служать для:
· визначення рівня і нормативів збільшених показників витрат, необхідних для досягнення встановленої величини зниження шкідливих викидів і збереження оптимального стану навколишнього середовища;
· розрахунку ефективності витрат, результат яких не має безпосередньо грошового вираження (запобігання скороченню генетичного фонду тварин і рослин, зберігання естетичної цінності природного ландшафту, пам'ятників природи тощо).
Витрати, зумовлені впливом забрудненого середовища на реципієнтів, мають місце в основному через забруднення атмосфери, акустичного середовища місць мешкання, а у разі забруднення водних джерел також у тих водоспоживачів, які використовують забруднену воду (зрошувальне землеробство, гідротехнічні споруди і об'єкти).
Величина цих витрат визначається витратами на компенсацію негативних наслідків впливу забруднення на людей і різні об'єкти.
Такі витрати являють собою суму витрат на:
· медичне обслуговування людей, які захворіли внаслідок забруднення навколишнього середовища;
· компенсацію втрат чистої продукції внаслідок зниження продуктивності праці, а також невиходів, працюючих на роботу внаслідок впливу забруднення навколишнього середовища на населення;
· додаткові послуги комунально-побутового господарства внаслідок забруднення навколишнього середовища;
· компенсацію кількісних і якісних втрат продукції в зв'язку зі зниженням продуктивності земельних, лісових, водних і інших ресурсів внаслідок забруднення навколишнього середовища;
· компенсацію втрат промислової продукції внаслідок впливу забруднення на основні фонди.
У структурі витрат, що призводять до забруднення середовища, повинні враховуватися і витрати на ліквідацію повторного забруднення (від спалення відходів, їх проникнення в довкілля в процесі зберігання тощо)
Економічний результат природоохоронних заходів (Р) виражається сумою збитків, що запобігаються (П), і річного приросту прибутку (додаткового прибутку) від поліпшення виробничих результатів діяльності підприємств або групи підприємств (DД)
Р = П + DД. (3.7)
Збитки, що запобігаються, представляють різницю між розрахунковими величинами збитків, які мали місце до (У1) і після (У2) здійснення природоохоронних заходів
(3.8)
У випадку, якщо розглядається один варіант природоохоронних заходів, то річний економічний ефект від його реалізації визначається як різниця між результатом (Р) і витратами (З)
Ег = Р - З. (3.9)
Якщо має місце декілька варіантів природоохоронних заходів, то їх порівняння може проводитися за величиною чистого річного економічного ефекту (Еч). Вибір найкращого з декількох варіантів природоохоронних заходів в такому випадку здійснюється за формулою
. (3.10)
Критерії відбору ІПП необхідні для первинної укрупненої оцінки проектів. Їх формують самі інвестори, виходячи з цілей фінансування, форм представлення фінансових коштів, умов фінансування типів проектів (що окупається, не окупається), що інвестуються, джерел фінансування і інших параметрів. Отримана інформація про ІПП зіставляється з критеріями відбору за принципом "відповідає" або не "відповідає" встановленим критеріям.
Для державних і комерційних інвесторів пропонується використовувати критерії оцінки і відповідні їм показники, що представлені в таблиці 3.2.
Екологічна ефективність ІПП. При проведенні екологічної оцінки ІПП державними інвесторами рекомендується використовувати два показника, що відображають екологічну значущість ІПП: еколого-економічна ефективність ІПП; масштаб дії ІПП на навколишнє середовище.
Еколого-економічна ефективність ІПП визначається вартісною оцінкою екологічного ефекту на 1 грн. капітальних вкладень. Вона розраховується шляхом ділення показника вартісної оцінки річного екологічного ефекту після завершення ІПП на обсяг капітальних вкладень в ІПП:
(3.11)
де Е – еколого-економічна ефективність ІПП, грн./грн.;
S – вартісна оцінка річного екологічного ефекту за видом дії, на який орієнтований проект, грн.;
К – обсяг капітальних вкладень, грн.
Схема розрахунку вартісної оцінки річного екологічного ефекту представлена в параграфі 4.4.
Таблиця 3.2
Критерії оцінки ІПП і відповідні їм показники
| Критерії | Показники | |
| Для державних інвесторів | Для комерційних інвесторів | |
| Екологічна ефективність | · Еколого-економічна ефективність ІПП. · Масштаб дії ІПП на навколишнє середовище. | · Еколого-економічна ефективність ІПП. · Масштаб дії ІПП на навколишнє середовище. · Екологічна ситуація на території реалізації ІПП. · Включення ІПП в міжнародну, федеральну, регіональну або галузеву екологічну програму. |
| Економічна здійсненність | · Фінансовий стан підприємства-заявника. · Наявність у підприємства-заявника вільних засобів для фінансування своєї частки витрат по ІПП. · Економічна ефективність ІПП (термін окупності). | · Фінансовий стан підприємства-заявника. · Наявність у підприємства-заявника вільних засобів для фінансування своєї частки витрат по ІПП. · Економічна ефективність ІПП (термін окупності). |
| Технологічна обгрунтованість | · Технологія, що вживається в ІПП. | · Технологія, що вживається в ІПП. · Технологічний ризик реалізації ІПП. · Можливість тиражування технології. · Якість продукції, що випускається. |
| Організаційна забезпеченість | · Форма реалізації ІПП. | · Форма реалізації ІПП. · Організаційний ризик забезпечення ІПП ресурсами. · Ступінь підготовленості проектної документації. · Необхідність отримання ліцензій (дозволів). · Рівень маркетингових досліджень. |
Показник еколого-економічної ефективності ранжирується на основі бальної оцінки за наступними категоріями: негативне значення показника ефективності; низька ефективність; середня ефективність і висока ефективність.
Показник масштабу дії ІПП на навколишнє середовище має на увазі оцінку масштабу існуючої і ліквідовуваної дії на навколишнє середовище завдяки реалізації ІПП. Екологічні проблеми, що вирішуються проектом, підрозділяються на чотири види за масштабом дії: національний і транснаціональний; регіональний; місцевий; локальний.
Найвищий бал присуджується ІПП, що направлені на подолання дій національного і транснаціонального масштабу. Національний і транснаціональний масштаби дії охоплюють відповідно економічні регіони України і території суміжних держав. Мається на увазі, що при національному або транснаціональному масштабі дії зачіпаються: басейни річок в цілому; озера, масштаб трансграничного перенесення забруднюючих речовин; біорізноманітність; клімат Землі; озоновий шар; води Світового океану. Регіональний масштаб охоплює регіон або крупне місто (з населенням близько 1 млн. чол.), місцевий – територію середнього міста, мікрорайону крупного міста, муніципалітету (з населенням близько 500 тис. чол.), локальний – промислову зону підприємства. При цьому експертами, що привертаються до оцінки дії на навколишнє середовище, ураховуються проблеми охорони атмосфери, захисту поверхневих і підземних вод, утилізації відходів, охорони рослинного і тваринного миру, зниження рівнів радіації, шуму, вібрації і запахів.
Для комерційних інвесторів оцінка ІПП включає додатково до вищеописаних наступні показники: екологічна ситуація на території реалізації ІПП; включення ІПП в міжнародну, федеральну або регіональну екологічну програму.
Екологічна ситуація на території реалізації ІПП оцінюється в балах за трема категоріями: надто несприятлива; несприятлива; в цілому сприятлива. Екологічна ситуація на території реалізації ІПП, що оцінюється як надто несприятлива, одержує бал, який дорівнює 6. Під надто несприятливою екологічною ситуацією мається на увазі, що територія відноситься до зони екологічної катастрофи, екологічного лиха, надзвичайної ситуації, або це територія особливої природної чутливості, яка особо охороняється. Оцінка екологічної ситуації як надто несприятливої дається тільки на підставі офіційної інформації – даних державного докладу про стан навколишнього середовища в Україні, Укргідромета, МЧС України, висновків державної екологічної експертизи і ін. Несприятлива екологічна ситуація має бал, який дорівнює 2. До таких територій відносяться селитебні зони з великою густиною населення і високим ступенем антропогенного навантаження на навколишнє середовище, міську агломерацію. Оцінка екологічної ситуації як несприятливої повинна підтверджуватися даними регіональних докладів про стан навколишнього середовища, висновками державної екологічної експертизи і іншими документами. В цілому сприятлива екологічна ситуація характеризує території, окремі, що мають, хоча можливо і досить значні джерела забруднення навколишнього середовища. Вона оцінюється в 1 бал.
Показник включення ІПП в міжнародну, федеральну, галузеву або регіональну екологічну програму характеризується бальною оцінкою з урахуванням самого факту включення ІПП в ту або іншу екологічну програму, маючи на увазі, що він пройшов вже через певну процедуру розгляду на етапі формування програми. Включення ІПП в міжнародну програму охорони навколишнього середовища (наприклад, охорона озонового шара) дає 4 бала, у федеральну програму – 2 бала, в регіональну або галузеву програму – 1 бал.
Економічна здійсненність ІПП для державних і комерційних інвесторів визначається трьома показниками: фінансовим станом підприємства-заявника, наявністю у підприємства-заявника вільних засобів для фінансування своєї частки витрат по ІПП, економічною ефективністю ІПП.
Оцінка фінансового стану підприємства-заявника визначає його здатність реалізовувати ІПП: нести свою частку витрат и/или відповідати за фінансовими зобов'язаннями, зв'язаними з використанням залучених засобів. Вона дозволяє зробити висновок про рівень фінансового ризику підприємства-заявника і можливості відновлення (втрати) його фінансової стійкості. При цьому оцінка в балах буде максимальною для підприємства з низьким рівнем фінансового ризику – фінансово стійкого підприємства, яке не втратить свою фінансову стійкість. На другому місці за кількістю балів стоятиме підприємство з середнім рівнем фінансового ризику – фінансово стійке підприємство, у якого є ймовірність у встановлений період втратити свою фінансову стійкість. На третьому місці – підприємство з високим рівнем фінансового ризику, у якого існує реальна можливість відновити свою фінансову стійкість протягом встановленого терміну. Мінімальну кількість балів отримає підприємство з високим рівнем фінансового ризику, яке не зможе відновити фінансову стійкість у встановлений термін.
Наявність у підприємства-заявника вільних засобів для фінансування своєї частки витрат по ІПП оцінюється за бальною системою, де найбільшу кількість балів одержує проект з найбільшим обсягом власних засобів (понад 80%), а мінімальна кількість балів присвоюється проекту, у якого власні вільні засоби відсутні.
Економічна ефективність ІПП визначається тільки для проектів, що окупаються. У разі оцінки власне природоохоронних проектів (що не окупається) показник не використовується, а проект характеризується тільки еколого-економічною ефективністю, що розглянута вище. Зі всіх інтегральних показників оцінки економічної ефективності ІПП базисним є термін окупності. Це період часу, протягом якого інвестиції будуть повернені за рахунок доходів, що отримані від реалізації ІПП. Іншими словами, це настання такого часу Т, коли сума інвестиційних витрат у формі капітальних вкладень (К) рівна сумі доходів (D):
(3.12)
де Т – термін окупності, літ;
t = 0 відповідає моменту закінчення будівництва.
Величина Т визначається шляхом послідовного підсумовування членів ряду доходів, поки не буде отримана сума, яка дорівнює обсягу інвестицій або перевищуюча його. Результати і витрати, пов'язані із здійсненням ІПП, обчислюються з урахуванням дисконтування або без нього. Отже, вийдуть різні терміни окупності.
Формула для розрахунку терміну окупності з урахуванням ставки дисконтування (d) виглядає таким чином:
. (3.13)
У формулі (3.13) Т визначається шляхом послідовного підсумовування членів ряду дисконтованих доходів до тих пір, поки не буде отримана сума, обсяг якої буде дорівнювати інвестиціям або перевищуюча його.
Оскільки ставка дисконтування є розрахунковою величиною, залежною від ряду чинників в певний період часу і не встановленою нормативно, для зіставності аналізу запропонованих інвестору ІПП пропонується аналізувати їх без урахування ставки дисконтування, або наперед повідомляти потенційним підприємствам-заявникам ставку дисконтування, розмір якої інвестор вважає реальною.
Технологічна обгрунтованість ІПП для державних інвесторів встановлюється на підставі оцінки технології, що вживається в ІПП, яка полягає у визначенні її відповідності досягненням технічного прогресу в країні і в світі. Мінімальна бальна оцінка ставиться у випадку, якщо технологія в цілому, що вживається відповідає вітчизняним аналогам, тобто є за основними параметрами (енергоємності, витратам сировинних ресурсів, якісним характеристикам і т.д.) технологією середньоотраслевого рівня. Більш високим балом оцінюється технологія, яка відповідає кращим вітчизняним аналогам. Далі йде технологія, що відповідна кращим світовим аналогам. В тих випадках, коли вітчизняні технології є кращими в світі і застосовується саме така технологія, то вона оцінюється як відповідна кращим світовим аналогам. Найвища оцінка дається технологіям, що перевершують за своїми параметрами світові аналоги. Оцінка технології здійснюється на базі аналізу її параметрів експертами-технологами на основі представлених підприємством-заявником матеріалів.
Для комерційних інвесторів оцінка ІПП по критерію "технічна обгрунтованість" включає додатково до вищеописаного наступні показники: технологічний ризик реалізації ІПП, можливість тиражування технології, якість продукції, що випускається.
Технологічний ризик реалізації ІПП визначається рівнем апробированности технології, що прийнята в проекті. Низький оціночний бал має технологія, що пройшла лабораторні випробування. Далі за зростанням оцінки слідують: технологія, апробована на дослідно-промисловій установці; що пройшла промислові випробування; використовується у виробництві. Оцінка проводиться відповідно до даних підприємства-заявника за даною технологією (висновки про лабораторні, дослідно-промислові випробування і т. д.).
Можливість тиражування технології характеризується рівнем її застосування, використовування на інших підприємствах. Найнижчу бальну оцінку одержує технологія "одиничного" застосування, яка не може більш використовуватися через специфіку сировини, що споживається, рішення приватних задач і т.д. Більш високу бальну оцінку одержує технологія, що має обмежене застосування. Далі слідує технологія, яка застосовна для ряду випадків, тобто рівень її розповсюдження може бути достатньо широкий. Найвищий бал має технологія, що має практично широкий спектр застосування, що виходить за рамки однієї галузі. Оцінка проводиться на підставі опису технології, представленої підприємством-заявником, у тому числі в ТЕО ІПП, а також документів, що свідчать про її застосування на діючих підприємствах (як в Україні, так і за рубежем).
Характеристика якості продукції, що випускається, використовується для ІПП, в ході реалізації яких разом з природоохоронними функціями передбачається виробництво товарної продукції (наприклад, переробка відходів, впровадження у виробництво екологічно чистих технологій і т.д.). Найнижчим балом оцінюється продукція, параметри якої за оцінкою підприємства-заявника в основному відповідають державним стандартам (ГОСТам). Далі слідують за збільшенням бальної оцінки: продукція, що повністю відповідає ГОСТам; продукція, що відповідна світовим стандартам (якщо ГОСТ відповідає або перевищує світові стандарти, продукція оцінюється за методикою як відповідна світовим стандартам); продукція, що не має аналогів за якістю на світовому ринку.
Організаційна забезпеченість ІПП оцінюється за формою реалізації ІПП. Визначення форми реалізації ІПП проводиться на підставі аналізу даних підприємства-заявника по ІПП, а також його фінансового стану.
Можливі наступні форми реалізації ІПП:
· ІПП здійснюється у складі діючого підприємства-заявника, що має велику заборгованість перед федеральним і регіональним бюджетами;
· ІПП здійснюється на заново створюваному підприємстві, у тому числі у формі спільного підприємства (СП);
· ІПП здійснюється у складі діючого підприємства із стійким фінансовим положенням;
· ІПП здійснюється у формі СП з відомими зарубіжними фірмами.
Кожна з форм реалізації ІПП оцінюється за бальною системою. Найменше значення в бальній системі оцінок має ІПП, який здійснюється у складі діючого підприємства-заявника, що має велику (щодо прибутку, що одержується) заборгованість перед федеральним і регіональним бюджетами. В цьому випадку зростає ризик нецільового використання вилучених коштів (якщо вони даються в грошовій формі), оскільки такі засоби можуть бути використанні для виплати заборгованості до бюджетів. У разі надання позики або кредиту в капіталізованій формі (у вигляді устаткування) стає проблематичним повернення позики, виплати відсотків і самого кредиту у встановлені терміни, оскільки прибуток витрачатиметься в першу чергу на відшкодування боргів. Велика заборгованість перед бюджетами підвищує для підприємства-заявника ризик банкрутства через неповернення позикових засобів в повному обсязі. Як показує практика, такі ІПП фінансуються за рахунок засобів бюджетів у разі утворення критичної екологічної ситуації і засоби направляються на модернізацію, створення нових очисних споруд і т.і. Комерційні кредити видаються надто рідко за наявності гарантій відповідних українських і зарубіжних банків під високий відсоток, що веде до зниження ефективності ІПП. Але і ці гарантії отримати надто складно.
Знов створювані підприємства мають певні переваги. Вони не мають боргів перед бюджетами і організаціями. У сфері природоохоронної діяльності такі підприємства створюються, як правило, у разі економічної ефективності ІПП, коли однією з цілей реалізації ІПП є отримання прибутку (наприклад, від переробки відходів, використання нової ресурсозаощаджувальної технології і т.д.). Для ІПП, що реалізуються на подібних підприємствах, ризик перерозподілу доходів на користь погашення зобов'язань, що раніше виникли і відповідно невиконання умов реалізації ІПП нижче, ніж у попередньому випадку.
Наступна за бальною оцінкою йде форма реалізації ІПП у складі діючого підприємства із стійким фінансовим положенням, тобто практично не має заборгованостей. В цьому випадку для реалізації ІПП задіюються грошові кошти підприємства, використовується його транспортна інфраструктура, тепломережі і т. і., а також управлінський апарат, що добре себе зарекомендував та склався. Знижується ступінь ризику неповернення позикових грошових коштів за рахунок основної діяльності підприємства. Як правило, є власні оборотні кошти для ІПП і засоби для покриття збитків від діяльності ІПП (наприклад, по очисним спорудам і т.і.).
Найвищу оцінку одержують ІПП, які здійснюються у формі спільних підприємств з відомими зарубіжними фірмами. Такі ІПП, як правило, надійно фінансуються зарубіжними банками під гарантії відомих фірм-співзасновників. За реалізацією таких ІПП ведеться цілеспрямований контроль з боку засновників, здійснюється жорсткий відбір ІПП.
При оцінці організаційної забезпеченості ІПП для комерційних інвесторів крім форми його реалізації враховуються наступні показники: організаційний ризик забезпечення ІПП ресурсами, ступінь підготовленості проектної документації, необхідність отримання ліцензій (дозволів), рівень маркетингових досліджень.
Оцінка організаційного ризику забезпечення ІПП ресурсами, у тому числі сировиною і паливом, заснована на визначенні надійності схем постачання основними ресурсами проекту, що реалізується. Найменшу оцінку при цьому одержує система закупівель із сторони за разовими і короткостроковими контрактами. Більш високу бальну оцінку одержує система укладення довгострокових контрактів. Ще більш надійною є система, при якій передбачається аренда джерел сировини, палива (ділянок родовищ, кар'єрів і т.і.). Найвищу оцінку одержує ІПП, який має в розпорядженні власність на основні ресурси – має пакет акцій у відповідних підприємствах. Оцінка організаційного ризику забезпечення ІПП ресурсами проводиться на підставі відомостей, що представляються підприємством-заявником, і відповідної документації.
Ступінь підготовленості проектної документації оцінюється в балах за зростаючою шкалою з наступними рівнями підготовленості: мінімальна оцінка – коли є тільки концепція ІПП; далі – коли підготовлений бізнес-план; наступний рівень – коли розроблено техніко-економічне обгрунтовування ІПП; найвища оцінка – коли є вся необхідна документація і виконана оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС). Ступінь підготовленості проектної документації визначається на підставі представленої підприємством-заявником проектної документації.
Необхідність отримання ліцензій (дозволів) є показником, що характеризує ступінь опрацьовування юридичної обгрунтованості ІПП. Низька оцінка ІПП дається, якщо необхідне отримання відповідних дозволів на основну діяльність як юридична особа. Більш високий бал привласнюється, якщо потрібне тільки отримання ліцензій, пов'язаних з природокористуванням. Далі, якщо є основні дозволи і ліцензії, бальна оцінка зростає. Максимальна бальна оцінка дається, коли є всі необхідні ліцензії і дозволи. Рівень бальної оцінки визначається на підставі даних підприємства-заявника і представлених копій ліцензій, дозволів.
Рівень маркетингових досліджень визначається для тих ІПП, що окупаються, однією з цілей яких є виробництво товарної продукції (наприклад, будматеріалів з відходів, екологічно чистої технології і т.і.). Цей показник характеризує ступінь вивченості ринку збуту, що передбачається і визначає ризик реалізації продукції за ІПП, що виробляється. Він оцінюється за зростаючій за рівнями. Мінімальна оцінка – якщо збут продукції тільки прогнозується і не є підтверджений детальними маркетинговими дослідженнями. Далі – якщо маркетингові дослідження проведені і підтверджують стійкий попит на продукцію. Наступний рівень – якщо є замовлення на 50% продукції. Максимальна оцінка – якщо є замовлення на весь обсяг товарної продукції. Рівень маркетингових досліджень оцінюється на підставі даних підприємства-заявника (плану маркетингових досліджень, відповідного розділу бізнес-плану, копії протоколів про наміри на поставку продукції, що вироблюється і т.і.).
Після визначення значень конкретних показників, що характеризують відповідні критерії оцінки ІПП, проводиться бальна оцінка значень кожного показника. Величина бальної оцінки показників має орієнтовний характер, оскільки кожний інвестор формує систему розподілу балів самостійно, виходячи з форм і цілей фінансування, власного ранжирування по значущості критеріїв і показників залежно від умов надання кредиту і т.д. Така система прийнята зважаючи на неможливість прямої комплексної оцінки показників, що розглядаються, які визначаються різнорідними кількісними і якісними характеристиками.
Бальна оцінка проводиться за двома рівнями. Перший рівень – по "вертикалі", коли для кожного показника визначена своя максимальна оцінка в балах, сума яких за всіма показниками складає 100 балів. Ця оцінка характеризує питому вагу кожного показника по відношенню до інших. Другий рівень – по "горизонталі", коли бальна оцінка кожного показника змінюється від максимальної до мінімальної залежно від характеристики показника.
Зразкова бальна оцінка показників, що згруповані відповідно до критеріїв оцінки ІПП для державних інвесторів представлена в таблиці 3.3, а для комерційних інвесторів – в таблицях 3.4 – 3.7. На підставі оцінки показників ІПП, представлених в таблицях, визначається сума балів, яка в цілому характеризує ІПП, що розглядається.
Таблиця 3.3
Бальна оцінка критеріїв і показників ІПП
для державних інвесторів
| № п/п | Критерій оцінки і відповідні йому показники | Рівні значень (оцінки) показника за бальною шкалою | ||||||||
| Екологічна ефективність ІПП | ||||||||||
| 1.1 | Еколого-економічна ефективність ІПП | Негативне значення показника ефективності | Низька ефективність до 0,01 | Середня ефективність до 0,05 | Висока ефективність понад 0,05 | |||||
| Бали | - | |||||||||
| 1.2 | Масштаб дії ІПП на навколишнє середовище | Локальний | Місцевий | Регіональний | Національний, транснаціональний | |||||
| Бали | ||||||||||
| Економічна здійсненність ІПП | ||||||||||
| 2.1 | Фінансовий стан підприємства-заявника | Високий рівень фінансового ризику | Фінансово стійке підприємство | |||||||
| Бали | - | |||||||||
| 2.2 | Наявність у підприємства-заявника вільних засобів для фінансування своєї частки витрат по ІПП | Відсутні | Менше 50% | 50-80% | Понад 80% | |||||
| Бали | - | |||||||||
| 2.3 | Термін окупності ІПП | Не окупається | Окупається (термін окупності всіх інвестицій більше терміну повернення позикових засобів) | Окупається (термін окупності всіх інвестицій менше терміну повернення позикових засобів) | ||||||
| Бали | - | |||||||||
| Технологічна обгрунтованість ІПП | ||||||||||
| 3.1 | Технологія, що вживається в ІПП | В цілому відповідає вітчизняним аналогам | Відповідає кращим вітчизняним аналогам | Відповідає кращим світовим аналогам | Перевершує світові аналоги | |||||
| Бали | ||||||||||
| 3.2 | Форма реалізації ІПП | У складі діючого підприємства, що має заборгованості перед бюджетами | У формі нового підприємства | У складі діючого підприємства, що не має заборгованостей | У формі СП з відомою зарубіжною фірмою | |||||
| Бали | - | |||||||||
Таблиця 3.4
Екологічна ефективність ІПП
| № п/п | Показник | Рівні значень (оцінки) показника (за бальною шкалою) | |||
| Еколого-економічна ефективність ІПП | Негативне значення показника ефективності | Низький рівень ефективності до 0,01 | Середній рівень ефективності до 0,05 | Високий рівень ефективності понад 0,05 | |
| Бали | - | ||||
| Масштаб дії ІПП на навколишнє середовище | Локальний | Місцевий | Регіональний | Національний, транснаціональний | |
| Бали | |||||
| Екологічна ситуація на території реалізації ІПП | В цілому сприятлива | Несприятлива | Надто несприятлива | ||
| Бали | |||||
| Включення проекту в екологічну програму | Регіональна або галузева програма | Федеральна програма | Міжнародна програма | ||
| Бали |
Таблиця 3.5
Економічна здійсненність ІПП
| № п/п | Показник | Рівні значень (оцінки) показника за бальною шкалою | |||
| Фінансовий стан підприємства-заявника | Високий рівень фінансового ризику, при якому підприємство не може відновити свою стійкість | Високий рівень ризику, при якому підприємство може відновити свою стійкість | Середній рівень ризику, при якому підприємство може втратити свою стійкість | Низький рівень ризику, при якому підприємство не втратить свою стійкість | |
| Бали | - | ||||
| Наявність засобів підприємства на фінансування своєї частки витрат по ІПП | Відсутні | Менше 50% | 50-80% | Понад 80% | |
| Бали | - | ||||
| Термін окупності ІПП | Не окупається | Окупається (термін окупності всіх інвестицій більше терміну повернення позикових засобів) | Окупається (термін окупності всіх інвестицій менше терміну повернення позикових засобів) | ||
| Бали | - |
Таблиця 3.6
Технологічна обгрунтованість ІПП
| № п/п | Показник | Рівні значень (оцінки) показника (за бальною шкалою) | ||||
| Технологія, що вживається в ІПП | В основному відповідає вітчизняним аналогам | Відповідає кращим вітчизняним аналогам | Відповідає кращим світовим аналогам | Перевершує кращі світові аналоги | ||
| Бали | ||||||
| Технологічний ризик реалізації ІПП | Пройшла лабораторні випробування | Апробована на дослідно-промисловій установці | Пройшла промислові випробування | Використовується в промисловості | ||
| Бали | ||||||
| Можливість тиражування технології | Тільки для ІПП | Обмежена | Застосовна для більшості випадків | Необмежена | ||
| Бали | ||||||
| Якість продукції, що випускається | В цілому відповідає державним стандартам (ГОСТам) | Повністю відповідає ГОСТам | Відповідає світовим стандартам | Не має аналогів за якістю в світі | ||
| Бали | 0,5 | 1,5 | ||||
Таблиця 3.7
Організаційна забезпеченість ІПП
| № п/п | Показник | Рівні значень (оцінки) показника (за бальною шкалою) | |||||
| Форма реалізації ІПП | У складі діючого підприємства, що має борги перед бюджетом | У формі нового підприємства | У складі діючого підприємства із стійким фінансовим положенням | У формі СП з відомою зарубіжною фірмою | |||
| Бали | - | ||||||
| Організаційний ризик забезпечення ресурсами: (сировиною, паливом) | Закупівля із сторони | Довготривалі договори на поставку | Аренда джерел ресурсів | Власність на ресурси | |||
| Бали | - | 1,5 | |||||
| Ступінь підготовленості проектної документації | Є концепція ІПП | Підготовлений бізнес-план | Розроблено ТЕО проекту | Є вся необхідна документація ІПП. Виконана ОВНС | |||
| Бали | - | ||||||
| Необхідність отримання ліцензії і дозволів | Необхідні дозволи на основну діяльність як юридична особа | Потрібне отримання ліцензій, пов'язаних з природокористуванням | Є основні необхідні дозволи | Є всі ліцензії і дозволи | |||
| Бали | 0,8 | 1,5 | |||||
| Рівень маркетингових досліджень | Збут продукції прогнозується, але не є підтверджений проведенням маркетингу | Проведені маркетингові дослідження, підтверджуючі стійкий попит на продукцію | Є замовлення на 50% продукції | Є замовлення на весь обсяг товарної продукції | |||
| Бали | - | 0,5 | 0,8 | ||||
Аналіз результатів бальної оцінки дозволяє:
· дати комплексну оцінку ІПП, виявити сумарний "прохідний" бал для ІПП. Враховуючи специфіку природоохоронної діяльності, в першу чергу економічну (неокупність ряду напрямів діяльності), в окремих випадках величина прохідного бала може бути відкоректована. На величину прохідного бала також може побічно впливати: кількість проектів, що розглядаються (чим більший пакет ІПП розглядається, тим можуть бути вище вимоги до них і, відповідно, прохідний бал); обмежений обсяг фінансування ІПП, що також в окремих випадках примушує посилити вибір;
· провести ранжирування ІПП, виділивши на підставі сумарної бальної оцінки першочергові проекти для реалізації;
· встановити черговість реалізації ІПП, виходячи з найповнішої їх відповідності умовам фінансування, значущості проблем, що вирішуються, глибини опрацьовування, можливості реалізації і т.д. Для цього проводиться аналіз структури бальної оцінки показників ІПП, що орієнтована при близькій або рівній сумі балів декількох ІПП з перевагою тих ІПП, питома вага екологічних або економічних показників у яких вище.
Вартісна оцінка річного екологічного ефекту характеризує зміну дії на навколишнє середовище в результаті здійснення ІПП і виражається в різниці між дією до і після його реалізації. При цьому ураховується прямий екологічний ефект від реалізації ІПП, який може бути як позитивним, так і негативним.
Прямий екологічний ефект оцінюється, виходячи з досягнення наступних можливих результатів після реалізації ІПП:
· ліквідація (виникнення) джерел негативної дії на навколишнє середовище;
· зменшення (збільшення) обсягів викидів і скидів забруднюючих речовин, утворення відходів, зниження (збільшення) інтенсивності інших видів впливу на навколишнє середовище (теплового, радіаційного, електромагнітного, шумового і ін.);
· зниження (збільшення) рівня небезпеки викидів, скидів забруднюючих речовин або інших видів відходів виробництва;
· економія (збільшення споживання) природних ресурсів (води, лісів і інших ресурсів);
· відновлення природних ресурсів (вивільнення і рекультивація земель, відтворювання природних ресурсів, відновлення ландшафту і ін.).
Оцінка екологічного ефекту і значущості ІПП для оздоровлення навколишнього середовища можлива тільки в порівнянні:
· з характеристиками стану навколишнього середовища, що вже мають місце, і її окремих компонентів в районі діяльності господарського об'єкту, що цікавить (фоновими показниками);
· фактичними показниками впливу об'єкту на навколишнє середовище;
· даними про рівень впливу об'єкту на стан навколишнього середовища (взаємозв'язки дії об'єкту і якісних параметрів навколишнього середовища) і здоров'я населення.
Вартісна оцінка починається з розрахунку річного екологічного ефекту в натуральних показниках за всіма видами негативної дії. Для викидів і скидів забруднюючих речовин розрахунки проводяться окремо за кожним видом забруднення і за інгредієнтами. Оскільки забруднення навколишнього природного середовища в межах допустимих нормативів (ПДВ і ПДС), в межах лімітів і понад лімітів має різну ціну, із загального рівня впливу виділяються величини зміни впливу в межах ліміту і понад ліміту. Різниця між зміною впливу – всього і зміною впливу в межах ліміту і понад ліміту складе зміни впливу в межах ПДВ і ПДС. Показники за викидами і скидами забруднюючих речовин до реалізації ІПП беруться заявником з форм статистичної звітності: 2-тп (повітря) і 2-тп (водхоз). Показники за наслідками реалізації ІПП визначаються на основі даних Оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС). Розрахунок зміни обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферу (табл. 3.8) проводиться за формулами:
(3.14)
(3.15)
(3.16)
де i – вид забруднюючої речовини (інгредієнта), що викидається в атмосферу;
- зміна обсягу викидів в атмосферу по i-му інгредієнту – всього, т/рік;
- зміна обсягу викидів в атмосферу по i-му інгредієнту в межах ліміту, т/рік;
- зміна обсягу викидів в атмосферу по i-му інгредієнту понад ліміту, т/рік;
- обсяг викидів в атмосферу по i-му інгредієнту до реалізації ІПП – всього, т/рік;
- обсяг викидів в атмосферу по i-му інгредієнту в межах ліміту до реалізації ІПП, т/рік;
- обсяг викидів в атмосферу по i-му інгредієнту понад ліміту до реалізації ІПП, т/рік;
- обсяг викидів в атмосферу по i-му інгредієнту після реалізації ІПП – всього, т/рік;
- обсяг викидів в атмосферу по i-му інгредієнту в межах ліміту після реалізації ІПП, т/рік;
- обсяг викидів в атмосферу по i-му інгредієнту понад ліміту після реалізації ІПП, т/рік.
Таблиця 3.8
Розрахунок екологічного ефекту в натуральному виразі від зміни
викидів (скидів) забруднюючих речовин
| Вид негативної дії | Рівень впливу до реалізації ІПП, т/рік | Рівень впливу після реалізації ІПП, т/рік | Зміна рівня впливу, т/рік | ||||||
| Всього | У тому числі в межах ліміту | У тому числі понад ліміту | Всього | У тому числі в межах ліміту | У тому числі понад ліміту | Всього | У тому числі в межах ліміту | У тому числі понад ліміту | |
| Обсяг викидів в атмосферу по i-м інгредієнтах |
| 
|
| 
|
| 
| 
| 
|
|
| Разом за обсягами викидів | |||||||||
| Обсяг скидів у водні об'єкти по j-м інгредієнтах | 
| 
| 
|
| 
| 
| 
| 
| 
|
| Разом за обсягами скидів |
Зміна обсягу скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти розраховується по аналогії з обсягами викидів за всіма інгредієнтами як різниця між скидами цих речовин до і після реалізації ІПП. При обліку того, що j - вид забруднюючої речовини (інгредієнта), що скидається у водні об'єкти, в результаті розрахунку визначаються:
- зміна обсягу скидів по j-му інгредієнту – всього, т/рік;
- зміна обсягу скидів по j-му інгредієнту в межах ліміту, т/рік;
- зміна обсягу скидів по j-му інгредієнту понад ліміту, т/рік.
Результати розрахунку, що отримані в стовпцях 8, 9 і 10, переносяться з табл. 3.8 в табл. 3.9 в стовпці 2, 3, 4.
Таблиця 3.9
Розрахунок вартісної оцінки річного екологічного ефекту від зміни
обсягів скидів (викидів) забруднюючих речовин
| Вид негативної дії | Зміна рівня дії, т/год | Норматив платні за 1 т викидів (скидів) в межах ПДВ (ПДС), грн. | Норматив платні за 1 т викидів (скидів) в межах ліміту, грн. | Коефіцієнт, що підвищує плату за понадлімітне забруднення | Територіальний коефіцієнт екологічної ситуації і значущості | Коефіцієнт інфляції | Вартісна оцінка зміни рівня дії, млн. грн. | ||
| Всього | У тому числі в межах ліміту | У тому числі понад ліміту | |||||||
| Обсяг викидів в атмосферу по i-м інгредієнтах |
|
|
| 
| 
| 
| 
| 
| 
|
| Разом за обсягами викидів | - | - | - | - | - | 
| |||
| Обсяг скидів у водні об'єкти по j-м інгредієнтах |
|
|
| 
| 
| 
| 
|
| 
|
| Разом за обсягами скидів | - | - | - | - | - | 
| |||
| Всього | - | - | - | - | - | 
|
Розрахунок вартісної оцінки річного екологічного ефекту від зміни обсягів викидів і скидів забруднюючих речовин в навколишнє середовище по кожному інгредієнту (табл. 3.9) проводиться за формулами:
(3.17)
(3.18)
де 
- вартісна оцінка річного екологічного ефекту відповідно по i-му інгредієнту за викидами в атмосферу і по j-му інгредієнту за скиди у водний об'єкт, млн. грн.;
- нормативи платні відповідно за викиди 1 т по i-му інгредієнту і скиди 1 т по j-му інгредієнту в межах ГДВ (ГДС), грн.;
- нормативи платні відповідно за викиди 1 т по i-му інгредієнту і скиди 1 т по j-му інгредієнту в межах встановлених лімітів, грн.;
- коефіцієнт, що підвищує плату за понадлімітне забруднення (дорівнює 5);
- територіальні коефіцієнти екологічної ситуації і екологічної значущості відповідно за станом атмосферного повітря і водним об'єктам;
- коефіцієнт індексу платні (встановлюється федеральним законом про федеральний бюджет на відповідний фінансовий рік).
Після розрахунку вартісної оцінки річного екологічного ефекту за окремими інгредієнтами визначається сумарний вартісній ефект від зміни обсягів викидів (Sa) і скидів (Sс) забруднюючих речовин:
(3.19)
(3.20)
Аналогічним чином проводиться розрахунок по зміні рівня утворення відходів виробництва і споживання в результаті реалізації ІПП. Спочатку визначається екологічний ефект за всіма видами відходів в натуральному виразі (табл. 3.10).
Таблиця 3.10
Розрахунок річного екологічного ефекту в натуральному виразі від
зміни обсягів утворення відходів
| Утворення відходів | Одиниця вимірювання | Утворення відходів до реалізації ІПП | Утворення відходів після реалізації ІПП | Зміни в обсягах утворення відходів | |||
| Всього | У тому числі понад ліміту | Всього | У тому числі понад ліміту | Всього | У тому числі понад ліміту | ||
|
|
|
|
|
|
Дата добавления: 2015-11-23; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1053 | Нарушение авторских прав
Лучшие изречения:
| 1967 - 
Ген: 0.013 с.