Вищеперелічені оцінки є суто односторонніми і використовуються для аналізу дій підприємств на конкретну частину середовища нашого мешкання. При цьому вони не дозволяють виявити самої структури і причин негативної дії на навколишнє середовище. Тому найперспективнішими є методи оцінки екологічної обстановки, засновані на кваліметрії. Їх використання дає реальну можливість, з одного боку, роздільно зіставити різні показники екологічного стану об'єкту, а з іншою – характеризувати рівень його екологічної небезпеки за допомогою комплексного показника, що залежить від багатьох чинників впливу на навколишнє середовище.
В цьому випадку є реальна база для комплексної оцінки екологічної чистоти виробництва.
Показник екологічної небезпеки можна представить у вигляді:
(2.35)
де 
- параметр "ваги" j-го групового показника;
- параметр "ваги" i-го одиничного показника;
- коефіцієнт впливу i-го показника на навколишнє середовище;
і - параметри, що визначаються за експертними оцінками фахівців.
Для визначення показників слід ураховувати вимоги кваліметрії. Параметри "ваги" в кожній групі повинні бути визначені так, що б величина показника екологічної небезпеки не перевищувала значення 5: тобто дотримувалася умова 
.
При вибраних значеннях вагових коефіцієнтів сума їх в даній групі (підгрупі) повинна бути також рівною 1, т. е.:
; 
; 
; 
; 
; 
; 
.
Достоїнства структури ПЕН полягають в наступному. По-перше, за мірою накопичення знань про навколишнє середовище і конкретне виробництво можна врахувати у складі ПЕН нові, раніше не враховані, характеристики впливу, по-друге, структура ПЕН дозволяє, при необхідності, коректувати параметри "ваги" окремих показників, тобто ураховувати реальну ситуацію. До цього слід додати:
· даний показник дозволяє за підсумками роботи підприємства або його виробництв визначити рівень впливу техногенної діяльності на навколишнє середовище і, отже, рівень екологічної небезпеки;
· комплексність оцінки по показнику ПЕН дозволяє враховувати всі основні дії на навколишнє середовище, у тому числі і ті, які раніше не бралися до уваги;
· показник по суті є математичною моделлю оцінювання, що дозволяє застосовувати його для аналізу і досліджень діяльності підприємства або його підрозділів з погляду впливу на навколишнє середовище.
Величини одиничних () і групових () показників визначені в результаті багаторічних досліджень і адаптовані для металургійного комплексу підприємств.
Для розрахунку ПЕН застосовуються 5 груп показників (, j = 1,2., 5). До них відносяться:
· вплив викидів, скидів і відходів на стан навколишнього середовища у складі 6 одиничних показників;
· вплив фізичних полів на навколишнє середовище у складі 5 одиничних показників (рівень шуму, інфразвуку, вібрації, електромагнітних полів і іонізуючих випромінювань);
· технічний стан підприємства (цехів, ділянок) і рівень культури виробництва у складі 4 одиничних показників (рівень екологічного ризику, фізичний і моральний знос устаткування, рівень культури виробництва);
· ступінь техногенного впливу підприємства на навколишнє середовище, що оцінюється за двома одиничними показниками (масштаби впливу за площею території, глибина впливу на навколишнє середовище);
· специфіка територіального розташування підприємства оцінюється за двома показниками (розміри території, що відчужуються підприємством і що знаходяться під його безпосереднім впливом, особливості розташування підприємства за відношенням до селитебних зон).
Звідси підсумковий вираз для оцінки потенційної екологічної небезпеки підприємства має вигляд:
(2.36)
