Методи соціального прогнозування

Зараз відпрацьовані методи побудови прогнозів, що дозволяють заглянути в май­бутнє. Наприклад, метод екстраполяції, що широко використовується для розрахун­ку перспективної чисельності населення, регіону, країни, континенту. Саме такий метод прогнозування застосовувався для розрахунку перспективної чисельності на­селення нашої планети.

У прогнозуванні набув поширення метод історичної аналогії. Наприклад, наша країна, потрапивши в кризову ситуацію, вивчає досвід виходу з кризи СШ А в 30-і рр. XX ст., ФРН і Японії з повоєнної розрухи. Звичайно, можливості застосування істо­ричного досвіду обмежені новими соціально-економічними обставинами, але раціональні зерна завжди знаходяться і використовуються в практиці прогнозування гло­бальних проблем.

З появою сучасної обчислювальної техніки набув поширення такий метод со­ціального прогнозування, як математичне моделювання. Він дозволяє вводити в мо­делі десятки вихідних показників і розраховувати варіанти розвитку глобальних про­блем. Частіше математичне моделювання використовується при розробці економіч­них і екологічних прогнозів.

У реальній практиці в основному застосовуються комбіновані методи прогнозу­вання, коли той самий прогноз роблять різні групи експертів.

Виникає резонне запитання, а чому при серйозному науковому забезпеченні деякі прогнози не збуваються? По-перше, помиляються і синоптики, що дають прогноз на кілька годин. По-друге, прогнозують люди, а вони завжди суб'єктивні навіть у своє­му об'єктивізмі. Чим більше ідеології при прогнозуванні, тим більше імовірність по­милки. Типовий приклад — прорахунки, що відбуваються в сценаріях економічного і соціального реформування українського суспільства. Необхідно визначитися, яке сус­пільство ми хочемо бачити.

Якщо підсумовувати усі варіанти прогнозування нашого майбутнього, то вихо­дить така модель: капіталізм — в економіці; соціалізм - у розподілі; демократія - в управлінні; плюралізм - у політичному і духовному житті. Увесь розвинутий світ ру­хається саме в цьому напрямі.

З досвіду XX ст. можна дійти висновку про те, що найменш стійкими є системи, де деякі принципи доводяться до крайнощів. Тому доцільно будувати прогнози роз­витку суспільства, виходячи з умови раціональності функціонування суспільної си­стеми.

Наостанку додамо, що на основі підсумків конференцій ООН у Ріо-де-Жанейро (1992),у Каїрі (1994), Копенгагені (1995), Кіото(1997) починає формуватися розумі­ння, що людство в XXI ст. виживе, тільки керуючись критеріями самообмеження і самодисципліни.

 

Питання для роздумів

1. У чому сутність екологічної свідомості і його місце в суспільній свідомості?

2. Коли й чому людство стали хвилювати питання екології?

3. Назвіть основні проблеми, що загрожують екологічній рівновазі на Землі.

4. Що лежить в основі екологічної культури?

5. Роль родини (школи, вузу, виробничої організації) у вихованні раціонального відношення до природи.

6. У чому успіхи й обмеження екологічних рухів?

 

 

Література

1. Кравченко А. Й. Социология: Учеб. для вузов. - М.: Логос, Єкатеринбург Деловая книга, 2000.

2. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т.42. С.92.

3. Мендра А. Основы социологии: Учеб. пособиедля вузов. - М.: Изд.дом,1998.

4. Михайлова Л, Й. Социология культури: Учеб. пособие. - М.: ФАИР-ПРЕСС,1999.

5. Монсон П. Современная западная социология: Теории, тенденции, перспективы.-СПб:Нотабене, 1992.

6. Основы экономического и социального прогнозирования: Учеб. для вузов. - М.:Высш. шк., 1985.

7. Павличенко П. П., Литвиненко Д. А. Соціологія: Навч. посібник. - К.: Лібра, 2000.

8. Российская соииологическая энциклопедия /Под общ. ред. Г. В. Осипова. - М.: Норма-ИНФРА-М, 1999.

9. Ручка А. О., Танчер В. В. Курс історії теоретичної соціології. — К.: Наук, думка, 1995.

10. Рущенко І. П. Соціологія: Курс лекцій: Навч. посібник для вузів. — Харків, 1996.

11. Смелзер Н. Социология. — М.: Феникс, 1994.

12. Соціологічна думка України: Навч. посібник. — К.: Заповіт, 1996.

13. Соціологія: короткий енциклопедичний словник/Уклад. В. І. Волович та ін. —К.: Укр. центр духовн. культури, 1998.

14. Соціологія: Навч. посібник/За ред. С. О. Макеєва. — К.: Українська енцикло­педія ім. М. П. Бажана, 1999.

15. Соціологія: Підручник/Зазаг. ред. проф. В. П. Андрющенка, проф. М.І. Горлача. - Харків — Київ, 1998.

16. ТощенкоЖ. Т. Социология: Общий курс: Учебное пособие. — М.: Прометей, 1998.

17. Шаповал М. Загальна соціологія: Вид. III. — К., 1996.

18. Якуба О. О. Соціологія. Навч. посібник для студ. — Харків: Константа, 1996.

19. Яницкий О.Н, Экологическая социология (программа курса) // СОЦИС. 1997, № 2.