Добова потреба дорослої людини в аскорбіновій кислоті залежно від фізичного навантаження становить 50-—70 мг.
Потреба в аскорбіновій кислоті збільшується в умовах жаркого клі- Q мату і на Крайній Півночі до 80—120 мг. Зростає потреба у вітаміні, та кож для діт ей і підлітків, вагітних жінок, людей похилого віку. і/ ^Вітамін~Р> (рутин. катехіни). У 1936 р. угорський дослідник А. Сент-Дьордьї виділив із шкірок лимона й екстрактів солодкого червоного перцю речовину, яка запобігала розвитку геморагічного діатезу, і запропонував для неї назву цитрину, або вітаміну Р (від першої букви латинського слова permeabilitas — проникність). Наступними "дослідженнями було встановлено, що в багатьох рослинах міститься група природних речовин, які мають Р-вітаміині властивості.
Будова і фізико-хімічні властивості. Встановлено, що Р-вітамінні властивості мають дві групи речовин —флавони (гесиеридин, кверци-тин, рутин) і катехіни (а-епікатехін). Спільним для цих речовин є те, що вони мають поліфенольний тип будови. До складу їх молекул входить два або кілька фенольних кілець, в яких атоми водню заміщені гідроксильними групами:
|
/Он;__ k
,-------- Г\о» H0^Y°VH-/yoH
,с-<ж.І,нло,>^=/ Ц^4 й ^~І>
Хімічно чисті препарати групи флавонів (зокрема рутин) —це жовті кристалічні речовини без запаху і смаку, погано розчинні в холодній воді (краще в киплячій воді або спирті) і не розчинні в жирових розчинниках — хлороформі, бензині, ефірі. Флавони стійкі проти дії кислот і лугів.
Катехіни (препарат вітаміну-Р з чайного листка) —аморфні порошки сірувато-зеленого кольору, гіркуваті на смак, розчинні у воді і спирті. В сухому прохолодному місці вони зберігаються тривалий час без втрати біологічної активності.
Біологічна дія. Вивчення біологічної дії вітаміну Р ускладнюється
значним поширенням його в харчових продуктах, а тако— м, що
геморагічний діатез у людини переважно пов'язям " і.ахво-
рюваннями. Експериментальний Р-авіта»'". j людиниг
так і у піддослідних тварин. Він -,. порушенням про-
никності капілярів, розвитком гем -, лкі мають вигляд петехіаль-них висипів, що починаються у волосяних мішечках. Цим вони відрізняються від великих крововиливів у підшкірну тканину і м'язи, характерних для цинги. Після введення Р-вітамінних препаратів симптоми даного захворювання швидко зникають.
Експериментальні дослідження повністю підтвердили важливу роль вітаміну Р в регуляції проникності капілярів, причому більш ефективна дія вітаміну Р виявляється при його застосуванні в комплексі з іншими вітамінами (С, В,5, К). В Київському медичному інституті Є Ф. Шамрай із співробітниками створив препарат галаскорбіи, який містить аскорбінову кислоту і гідролізований танін. До його складу входить 20 % вітаміну С, 60 поліфенолів, 15 натрію і 5 % води. Цей препарат сприяє процесам регенерації тканин і застосовується при лікуванні захворювань печінки, виразок шлунка і дванадцятипалої кишки, прискорює загоювання ран. Препарати вітаміну Р використовують при багатьох інфекційних захворюваннях, які супроводжуються ураженням стінок судин та утворенням ерозій і виразок у кишках (скарлатина, сепсис, висипний і черевний тиф, дизентерія). Застосовують препарати вітаміну Р також при ревматизмі, пневмоніях, захворюваннях крові, хірургічних втручаннях, шкірних хворобах.
Широке застосування вітаміну Р в клінічній практиці пов'язане з тим, що крім капілярозміцнюючої дії група речовин, що має Р-віта-мінні властивості, виявляє протизапальну й антиалергійну дію, сприяє розширенню судин, знижує тонус непосмугованої м'язової тканини бронхів і кишок.
Біологічна дія вітаміну Р в організмі ще недостатньо вивчена, хоч тепер існує багато різних припущень. Вважають, зокрема, що препарати вітаміну Р підвищують активність аскорбінової кислоти, оберігають 11 від окислювального розщеплення, що сприяє економному використанню і нагромадженню її в організмі. Існують дані, що антиокислювальні властивості вітаміну Р не обмежуються аскорбіновою кислотою, він
може запобігати окисленню інших речовин, зокрема адреналіну. Позитивно впливає вітамін Р на функціональний стан деяких внутрішніх органів.
Поширення і потреба. Вітамін Р досить поширений у рослинних продуктах. Найбільша кількість його міститься в смородині, шипшині, цитрусових, чорноплідній горобині, листках гречки, чаю та ін.
Добова потреба у вітаміні Р точно не встановлена. Вважають, що вона коливається в межах 50—60 мг. Лікувальні дози в два-три рази більші. іґ\ (^ітамінВД біотин). у 1936 р. було встановлено, що при утриманні І ^піддослідних тварин на харчовому раціоні, який містить значну кількість сирого яєчного білка, виникає характерне захворювання, яке виявляється в ураженні шкіри (дерматитах) та порушенні функцій нервової системи. При добавлянні до харчового раціону тварин дріжджів або екстрактів печінки ознаки захворювання зникали. Враховуючи специфіку дії даного харчового фактора, а також те, що він є життє-вопеобхідним, його назвали вітаміном Н (від нім. Haupt —- шкіра), або біотином. Згодом цей вітамін було виділено в кристалічному вигляді і досліджено його будову й властивості.
Будова і фізико-хімічні властивості. За хімічною природою біотин є монокарбоновою кислотою гетероциклічної будови. До складу гете-роциклу входять оксіімідазольне кільце А і тіофенове кільце В, з'єднані уреїдним угрупованням:
|
. -(CHjU-COOH
Біотин
У хімічно чистому вигляді біотин — це безбарвна кристалічна речовина, добре розчинна у воді, спирті, стійка проти дії високих температур, кислот, лугів та ультрафіолетового випромінювання. Біологічна активність його знижується при нагріванні і наявності кисню.
|
| Біоинтин 282 |
В клітинах мікроорганізмів виявлено деякі похідні біотину, що мають високу біологічну активність. Найбільш вивченим серед них є біоцитин — сполука біотину з лізином:
Біологічна дія. Біотин має високу фізіологічну активність і широкий діапазон дії. Він необхідний для нормальної життєдіяльності не лише нижчих організмів (бактерій, дріжджів), а й для людини. У зв'язку з тим що біотин досить поширений у продуктах харчування, а також синтезується мікрофлорою кишок, за звичайних умов при збалансованому харчуванні явища абіотинозу в людини не спостерігаються. Нестача вітаміну найчастіше має місце у дітей, які вживають значну кількість сирого яєчного біка, до складу якого входить глікопротеїд аві-дин (від. лат. avis — птах), зв'язуючись з яким біотин втрачає свою біологічну активність. 
Комплекс біотин-авідину можна записати так:
При нагріванні до 100 °С авідин руйнується (денатурує) і втрачає здатність утворювати комплекс з біотином.
Абіотиноз може виникати також при застосуванні високих доз антибіотиків. Основними ознаками нестачі біотину є себорейні дерматити, при яких шкіра набуває темно-землистого відтінку і злущується. Спостерігається м'язова слабкість, атрофія сосочків язика, виникають порушення з боку нервової системи, в'ялість, депресія, гіперстезії, нудота, анемія.
Біологічна активність біотину зумовлена тим, що він уходить до складу простетичної групи ферментів, які беруть участь у процесах карбоксилювання, декарбоксилювання та переамінування амінокислот, у синтезі жирних кислот, пуринових і піримідинових основ та ін. Застосовують біотин для лікування дерматитів.
Поширення і потреби. Біотин міститься в багатьох продуктах тваринного і рослинного походження, багатих на вітаміни групи В. Особливо багато його в печінці і нирках. Є біотин також в яйцях, овочах і Фруктах.
Добова потреба у біотині становить 10 мкг. Вона забезпечується головним чином за рахунок повноцінного харчування та синтезу мікрофлорою кишок.
Запитання і вправи для самоконтролю
1. Які речовини називаються вітамінами?
2. Дайте визначення поняттям: гіповітаміноз, авітаміноз, поліавітаміноз, гіпервітаміноз.
3. Назвіть основні екзо- та ендогенні фактори, які зумовлюють авітамінози 1 поліавітамінози.
4. У чому полягає біологічна роль вітамінів?
5. Назвіть основні джерела вітамінів.
6. Схарактеризуйте номенклатуру та класифікацію вітамінів.
7. Вітаміни А і D, їх хімічна будова та біологічна роль.
8. Дайте характеристику вітаміну К і К-авітамінозів.
9. Напишіть структурні формули вітамінів Вг і В2 та назвіть основні ознаки їх авітамінозів.
10. Схарактеризуйте біологічну роль вітаміну В3.
11. Напишіть хімічну формулу і поясніть біологічну роль в організмі вітаміну В5.
12. Яка хімічна будова та біологічна роль вітаміну В6?
13. Напишіть структурну формулу вітаміну С та поясніть основні етапи його окислення.
14. Розкажіть про основні ознаки С-авітамінозу, поширення вітаміну С в природі та добову потребу в ньому організму людини. ш
15. Яка біологічна роль вітаміну В]2?
16. Які речовини називаються вітаміноподібними?
