Фактори цінової еластичності пропозиції

МОБІЛЬНІСТЬ РЕСУРСІВ. Суттєвим фактором, який впливає на еластичність пропозиції, є вже згадана мобільність ресурсів, тобто можливість їх альтернативного використання та легкість їх переключення з виробництва одних товарів (послуг) на інші: чим мобільнішими є ресурси, тим еластичнішою є пропозиція товару, для виробництва якого використовуються ці мобільні ресурси. І навпаки, пропозиція товару, для виробництва якого використовують менш мобільні ресурси, є нееластичною по ціні. Наприклад, ріст цін на послуги легкового автотранспорту у вихідні і святкові дні може суттєво збільшити пропозицію цих послуг в районах масового перебування населення за рахунок збільшення кількості таксі і приватного автотранспорту, які працюють в будні дні в інших районах міста. При підвищенні ж ціни на вугілля пропозиція його суттєво не збільшиться, оскільки обмеженою є кількість шахт, де його добувають, та високо-спеціалізованого обладнання.

ФАКТОР ЧАСУ. Іншим фактором, який визначає цінову еластичність пропозиції, є фактор часу, тобто кількість часу, яка є в розпорядженні виробника для того, щоб відреагувати на зміну ціни на товар. Слід очікувати, що чим триваліший період, який є у виробника для пристосування до зміни ціни, тим в більшій мірі виробник зможе змінити обсяг випуску цього товару і, відповідно, тим еластичнішою буде його пропозиція. Частково ця залежність пояснюється тим, що реакція виробника, наприклад, на ріст ціни на продукт, залежить від вже розглянутої здатності перерозподілу ресурсів на користь виробництва цього продукту за рахунок скорочення виробництва інших. А перерозподіл ресурсів вимагає часу: чим триваліший цей час, тим значніша "рухомість" ресурсів, а отже, в більшій мірі може змінитись обсяг виробництва продукту і тим більшою є цінова еластичність його пропозиції.

При аналізі еластичності пропозиції економісти розрізняють три часові періоди: найкоротший, короткотерміновий і довготерміновий.

Найкоротший період настільки малотривалий, що виробники не встигають відреагувати на зміну ціни на товар зміною обсягу його виробництва, так що пропозиція товару є абсолютно нееластичною. Так, власник траулера, який привіз продавати свіжу рибу, не зможе змінити її пропозицію ні в разі підвищення на неї ціни, оскільки потрібен час для її вилову, ні в разі зниження ціни, оскільки затримка у її продажі приведе до збитків внаслідок псуття риби. В межах короткотермінового періоду виробничі потужності власника траулера залишаються незмінними, але він може вже відреагувати на зміну ціни на свіжу рибу кількістю виходу в море та чисельністю робітників. В результаті більш (або менш) інтенсивного використання наявних виробничих потужностей, яке можливе в межах короткотермінового періоду, пропозиція свіжої риби може дещо змінитись, отже, її цінова еластичність буде вищою, ніж в ііайкоротшому періоді І в довготерміновому часі цінова еластичність пропозиції свіжої риби буде дуже високою, оскільки за цей тривалий час власник траулера може при сприятливій для нього кон'юнктурі придбати ще один траулер, а при несприятливій - його продати або побудувати рибопереробний завод.

Знання цінової еластичності пропозиції тих чи інших товарів дуже важливе для виробника, оскільки дозволяє йому передбачити можливі зміни в його доходах і вибрати напрямки підприємницької діяльності.

5. Фірма в ринковій економіц

	Підприємство в ринковій економіці
У господарській практиці поняття «підприємство» і «фірма» мають деяку відмінність. Підприємство висловлює технологічні та організаційні аспекти господарської діяльності суб'єкта. Фірма - більш загальне поняття, що включає крім зазначених аспектів і правовий. Вона виступає, як юридична особа, що володіє власністю та виробляє на ринок товари і послуги. До складу фірми можуть входити одне або кілька підприємств. Системоутворюючими факторами визначення підприємства як основної ланки національної економіки і як самостійного господарюючого суб'єкта є кооперація, заснована на внутрішньому поділі праці, а також реалізація функцій індивідуального відтворення і відокремленні кругообігу капіталу (ресурсів). У розвинутій ринковій економіці підприємства різноманітні. Вони займаються виробництвом товарів, їх реалізацією, наданням найрізноманітніших послуг - фінансових, посередницьких, інформаційних, консультативних, науково-дослідних. За сферами підприємницької діяльності вони можуть бути промисловими, агропромисловими, сільськогосподарськими, будівельними, транспортними, телекомунікаційними, торговельно-посередницькими, венчурними, рекламними, інжиніринговими, юридичними і т. д. Залежно від розміру виділяють найдрібніші, засновані на особистій праці товаровиробника; дрібні (чисельність працівників 10-15 осіб); середні (чисельність 50-500 чоловік); великі (чисельність 500 осіб, як правило, акціонерні товариства). Різноманіття можливих положень окремих фірм у конкретної економічної ситуації на ринку визначається різною націленістю їх функціонування. Це може бути бажання вижити при несприятливій економічній кон'юнктурі, мінімізація збитків, завоювання нового сегменту ринку або максимізація прибутку і т. д. У найзагальнішому вигляді моделі діяльності фірми можна представити у вигляді такої таблиці: Таблиця 15. Цілі діяльності фірми. Цілі діяльності фірми Прийняття широких довгострокових заходів по реалізації мети складає зміст стратегії (ділової політики) фірми. Формування стратегії обумовлюється аналізом зовнішніх і внутрішніх факторів діяльності фірми (схема 29). Схема 29.