Відповідно до Березневих статей 1654 року Україна ввійшла до складу Московської держави на правах широкої автономії. Однак, російський царизм невпинно обмежував автономні права козацької держави. Кожен наступний гетьман втрачав частину прав, і в 1783 р. Гетьманщина припинила своє існування.
| Привілейовіні стани: 1. Козацька старшина та шляхта – володіли землями та прагнули до посилення влади. (із 1685р - знатне військове товариство – бунчукові та значкові товариші); 2. Духовенство– володіло землями та селянами; 3. Козацтво – особисто вільні, користувались правом приватного спадкового землеволодіння, за військову службу звільнялись від сплати податків; Непривілейовані стани: 4. Міщани– напівпривілейований стан, який користувався правом самоврядування та становим судом, сплачували державі податки; 5. Селяни – особисто вільні та користувались приватним та громадським землеволодінням. |
На Лівобережній Україні козацький лад існував 134 роки під назвою Гетьманщина (Малоросія, 1648 – 1782) і за цей час було 10 полків: Київський, Ніжинський, Чернігівський, Стародубський, Переяславський, Лубенський, Прилуцький, Гадяцький, Миргородський, Полтавський. У 1660-х рр. сформувалась республікансько-олігархічна форма правління. Очолював державу виборний гетьман, який володів законодавчою (універсали), виконавчою, військовою та вищою судовою владою. Із кожним новим гетьманом царський уряд підписував новий договір – статті. Вищим законодавчим органом була Генеральна старшинська рада, яка поступово перетворюється на уряд та становий парламент. Пізніше рада еволюціонувала в уряд – Генеральну військову канцелярію.
Суспільство поділялось на стани: шляхта, козацька старшина,духовенство, козаки, міщани і селяни (посполиті). Кожен стан мав свій суд. Населення Гетьманщини на 1700р. нараховувало 1,2 млн. чол., а у 1795р. - 2300 тис. чол. Все населення було особисто вільне.
Армія складалась з козацького війська (реєстр 1654р. – 60 тис. чол., 1687р. – 30 тис. чол., із 1730р. – 20 тис. чол.). У 1735 р. поділили козаків на виборних, які брали участь у військових діях та підпомічників, які фінансово забезпечували армію.
Землеволодіння було трьох типів – займанщина (право першого займу), приватне (купольне) і рангове (за службу).
Економіка ґрунтувалась на гуральництві, гутництві, поташному та селітровому промислах, людвісарстві (мідне виробництво) та конвісарстві (цинк та олово). С/г ґрунтувалось на рільництві та розведені худоби (воли і вівці). У другій половині 18 ст. поширились кукурудза і картопля.
Податки збирали екзактори (індуктори). Також Гетьманщина збагачувалась за рахунок митних зборів: евекти – вивізного мита і індукти – ввізне мито. Поширюється торгівля, зокрема чумацтво, тобто вивіз з Криму тарані, солонини і солі на волах.
26 липня 1687 р. козацькою радою на р. Коломак генеральний писар Іван Мазепа (1687-1709) обирається гетьманом. І. Мазепа був високоосвіченим політичним діячем, ввійшов в історію як великий меценат: за його сприяння було збудовано й відреставровані понад 20 великих храмів. У зовнішній політиці Мазепа проводив промосковську політику. Мазепа зі своїм військом бере участь у Другому Кримському (1689) та Азовських походах (1695 і 1696) Петра І проти Туреччини.
У 1700р. Петро І втягує Україну в Північну війну (1700-1721) з Швецією. У 1704р Мазепа затвердився на Правобережжі, створивши 7 козацьких полків та арештувавши С. Палія. Коли поповзли чутки про намір Петра І реорганізувати козацтво, а гетьмана замінити російським ставлеником, то Мазепа вирішив перейти на бік Карла XII. Між Україною і Швецією було укладено угоду, згідно з якою остання виступала гарантом козацьких вольностей.
Петро І здійснює рішучі заходи. Збирається Глухівська рада, де обирається 6 листопада 1708р. новий гетьман - І. Скоропадський. Росіяни на чолі з Меншиковим 2 листопада захопили через зраду полковника І Носа і зруйнували козацьку столицю Батурин.
Бік Мазепи взяли 26 березня 1709р. запорожці під орудою кошового отамана К. Гордієнка. За це росіяни під керівництвом полковника П. Яковлєва 14 травня 1709 р. через зраду полк. Гната Галагана знищують Запорізьку Січ. Вирішальний бій між супротивниками стався 27 червня (8 липня) 1709 р. під Полтавою. Війська Карла XII і Мазепи були розбиті росіянами, і відступили у Молдавію під владу Туреччини. Тут 22 вересня 1709 р. І. Мазепа помер та похований у храмі Св. Юра у Галаці.
Конституція П. Орлика. 5 ( 16) квітня 1710 р. залишки козацького війська обирають на гетьмана П. Орлика (1710-1742 рр.) - колишнього генерального писаря при І. Мазепі. Намагаючись забезпечити собі підтримку, Орлик 5 квітня 1710р. створює проект під назвою «Пакти і Конституція прав вольностей Запорізького Війська» ( преамбула та 16 пунктів ) - угоду між гетьманом, старшиною і запорожцями. Статті конституції передбачали встановлення національного суверенітету, забезпечення демократичних прав людини, єдності та взаємодії законодавчої, виконавчої і судової влади.
За часів правління І. Скоропадського посилюється контроль Москви над Україною. До гетьмана був приставлений резидент - стольник А. Ізмайлов. У 1720р. Генеральну військову канцелярію позбавляють права фінансових та судових рішень, заборонено вести діловодство українською мовою. 29 квітня 1722р. створюється Перша Малоросійська Колегія (1722-1727 рр.), яка складається з 6 російських чиновників під керівництвом прокурора С.Вельямінова.
Смерть Петра І у 1725 р. та загроза війни з Туреччиною змінили політичну ситуацію в Росії. У жовтні 1727 р. в Глухові новим гетьманом обрали Данила Апостола. Гетьман сприяв розвитку торгівлі та збудував 400 км укріплену лінію для захисту від татар. Гетьман Д. Апостол зумів у 1729-1730 рр. провести Генеральне слідство про маєтності, під час якого повернув державі незаконно захоплені рангові землі та добився повернення запорожців з Криму та дозволу на заснування в 1734 р. Нової Січі на р. Підпільній.
| Лівобережні гетьмани | Договірні статті з Москвою | Столиця | |
| Іван Брюховецький – 1663 – 1668 | 1663 – Батуринські, 1665 – Московські | Гадяч | |
| Дем’ян Многогрішний – 1668- 1672 | 16. 03.1669 – Глухівські | Батурин | |
| Іван Самойлович – 1672- 1687 | 1672 - Конотопські, | Батурин | |
| Іван Мазепа – 1687-22.08.1709 | 1687 – Коломацькі | Батурин | |
| Пилип Орлик | 6 квітня 1710 - Конституція | На еміграції | |
| Іван Скоропадський – 1708- 1722 | 1709 – Решетилівські | Глухів | |
| Павло Полуботок (нак) – 1722- 1723 | Глухів | ||
| Данило Апостол – 1727- 1734 | 22. 08. 1728 – „Рішительні пункти ” | Глухів | |
| Кирило Розумовський – 1750-1763 | Батурин | ||
| 1722 – 1727 – Перша Малоросійська колегії | С. Вельямінов | Глухів | |
| 1734 – 1750 – Правління гетьманського уряду | Олексій Шаховський | ||
| 1763 – 1785 – Друга Малоросійська колегії | Петро Румянцев | ||
Після смерті Д. Апостола у 1734 р. Гетьманщину очолило Правління гетьманського уряду (1734-1750 рр.). До уряду входить шестеро осіб - 3 українці та 3 росіяни, під керівництвом Олексія Шаховського.
22 лютого 1750 р. в Глухові обирають останнього гетьмана Кирила Розумовського. У 1760 р. К. Розумовський провів судову реформу, за якою Гетьманщина поділилась на 20 судових повітів із 3 типами суду: земський – для цивільних справ, підкоморний – для земельних, гродський – для карних справ.
Однак, у 1762 р. до влади в Росії прийшла Катерина ІІ, яка здійснила кілька послідовних заходів щодо ліквідації автономного устрою України.
1. У 1764 р. було ліквідоване гетьманство, а вся влада передана Другій Малоросійській Колегії під керівництвом Петра Рум’янцева.
2. 4(16) червня 1775 р. ліквідовано Запорізьку Січ армією генерала П. Текеллі (66 тис. чол.);
3. У 1781 р. ліквідовано полково-сотенний адміністративний устрій, а територію Гетьманщини поділено на п’ять намісництв (Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське, Харківське, Катеринославське);
4. 3 травня 1783 р. - указ про уведення кріпацтва на Гетьманщині;
5. 28 червня (9 липня) 1783 р. 10 козацьких полків перетворено на 10 карабінерних з 6-річним строком служби;
6. У 1785 р. - Катерина ІІ оприлюднила „ Жалувану грамоту дворянства ”, яка дарувала українській шляхті та старшині дворянські права як нагороду за зраду національних інтересів.
Проти покріпачення козаків відбулося у 1789-1793 рр. повстання у с. Турбаї.
Запорізька Січ. У березні 1734р. запорожці повернулись під владу Росії, збудувавши Покровську (Нову) Запорізьку Січ на р. Підпільній. Козаки зосередились на с/г, створюючи хутори-зимівники із фермерським типом господарювання. Також активно займались чумацьким промислом, перевозячи возами-мажами, запряженими волами тони вантажів. Останній татарський напад на Україну відбувся у 1769р. Тому потреба у ЗС, як щита проти татар, відпала. 4 липня 1775р. росіяни на чолі з гн. П. Текелі зруйнували ЗС. Останнього кошового Петра Калнишевського (1690-1803) вислали на Соловки, де він був в ув’язнені 25 років.
А козаки перейшли в розряд державних селян. Частина потрапила в залежність від нових землевласників, біля 5 тис. пішло в Туреччину, осівши за Дунаєм, створивши там Задунайську Січ (1775–1828 рр.). Перед черговою війною з Туреччиною (1787–1791 рр.) царський уряд організував Чорноморське козацьке військо з колишніх запорожців. З 1792 р.почалося переселення частини запорожців-чорноморців на Кубань.
Слобожанщина. Переселенці з України займали порубіжні землі Московщини та поселялись у слободах. У 1652 -1654 рр.було створено Острозький та Сумський, Охтирський та Харківський полки, у 1685р. Ізюмський. У 1776 р. Катерина II ліквідувала слобідське козацтво.
Захоплення Південної України і Правобережної України. Вихід Росії до Чорного моря був проблемою її зовнішньої політики протягом тривалого часу. Тому вона часто вела війни з Туреччиною, зокрема у 1677-1681рр, 1695-1699рр., 1711р., 1735-1739рр,1768- 1774 рр., 1787-1791 рр. Росія захопила Південну Україну. У 1776 р. було засновано Катеринослав, у 1778 - Херсон, у 1783 – Севастополь, у 1788 р. постав Миколаїв, у 1794 р. на місці колишньої фортеці Хаджибей - Одеса.
Поділи Речі Посполитої. У другій половині XVIII ст. Польська держава переживала глибоку політичну та економічну кризу. Все це створювало сприятливі умови для втручання сусідніх держав - Австрії, Пруссії, Росії. У 1772 р. відбувається перший поділ Польщі. До Австрії відійшла Галичина, до Росії Білорусь. У 1793р провели другий поділ Польщі. До Росії відійшла Правобережна Україна - Київщина, Брацлавщина, Волинь, Поділля, Мінське воєводство. У 1794 р. спалахує повстання під проводом Т. Костюшка, яке було придушене царськими військами на чолі з О. Суворовим. За третім поділом (1795 р.) до Росії відійшли Західна Волинь, східна частина Холмщини. Таким чином, етнічні землі опинилися у складі двох держав - Російської та Австрійської імперій.
