Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетодолог≥€ м≥кроеконом≥ки: теор≥њ ≥ модел≥




¬ м≥кроеконом≥чних досл≥дженн€х використовуютьс€ €к загальнонауков≥ методи, так ≥ спец≥альн≥.  ≥нцевим завданн€м таких досл≥джень Ї розробка теор≥й та моделей.

ћ≥кроеконом≥чн≥ досл≥дженн€, €к правило, розпочинаютьс€ з збору та вивченн€ факт≥в економ≥чного житт€. ѓх узагальненн€, вид≥ленн€ найсуттЇв≥ших та абстрагуванн€ в≥д другор€дних, досл≥дженн€ причинно-насл≥дкових звФ€зк≥в дозвол€Ї встановити мотиви повед≥нки економ≥чних субТЇкт≥в та побудувати модель. ≈коном≥чна модель Ц це система взаЇмозвФ€зк≥в м≥ж економ≥чними зм≥нними, €ка дозвол€Ї прогнозувати результат. ≤ншими словами, вона використовуЇтьс€ дл€ передбаченн€ того, €к зм≥ни економ≥чних умов призведуть до зм≥ни економ≥чних результат≥в. ≈коном≥чн≥ зм≥нн≥ Ц це натуральн≥ величини, €к≥ можуть €кимось чином вим≥рюватис€, або суми грошей, що можуть набувати р€д можливих значень.

¬исновки з економ≥чних моделей виражаютьс€ в форм≥ г≥потез, тобто тверджень про причини ≥ насл≥дки, €к≥ потребують п≥дтвердженн€ чи запереченн€ фактами.

ћетою економ≥чного моделюванн€ Ї намаганн€ допомогти зрозум≥ти, €к функц≥онуЇ той чи ≥нший сектор економ≥ки. Ѕуде помилково вважати, що чим б≥льше модель схожа на реальний процес, тим вона краща.  ритер≥Їм корисност≥ економ≥чноњ модел≥ Ї не ступ≥нь њњ в≥дпов≥дност≥ реальним економ≥чним процесам, а в≥дпов≥дн≥сть отриманих за њњ допомогою прогноз≥в реальним под≥€м. “ому модель повинна бути максимально спрощена, що дозволить розширити масштаби та ефективн≥сть њњ використанн€. —каж≥мо, €кщо зарево при заход≥ сонц€ дозвол€Ї з значною в≥рог≥дн≥стю прогнозувати в≥тр€ну погоду на наступний день, то така проста модель набагато корисн≥ша, н≥ж побудована на складному вивченн≥ напр€мк≥в руху пов≥тр€них поток≥в за допомогою зонд≥в, супутник≥в тощо.

ѕобудова модел≥ повТ€зана з втратою частини ≥нформац≥њ про обТЇкт, €кий досл≥джуЇтьс€. ÷е дозвол€Ї абстрагуватис€ в≥д його другор€дних елемент≥в, сконцентруватис€ на головних складових системи та њх взаЇмозвТ€зках. ¬≥дом≥ величини, що ввод€тьс€ в модель в готовому вигл€д≥, називаютьс€ екзогенними; величини, €к≥ отримують в рамках модел≥ при вир≥шенн≥ поставленого завданн€, називаютьс€ ендогенними.

Ќайпрост≥шим видом економ≥ко-математичного моделюванн€ Ї моделюванн€ в двом≥рному простор≥ Ц за допомогою граф≥к≥в. якраз цей метод найчаст≥ше використовуЇтьс€ в м≥кроеконом≥ц≥.

 лючовою передумовою побудови економ≥чних моделей Ї посиланн€ на те, що економ≥чн≥ субТЇкти намагаютьс€ максим≥зувати св≥й зиск. ѕри цьому мова йде про чистий виграш, €к р≥зницю м≥ж загальним виграшем та витратами, €к≥ були понесен≥ на його дос€гненн€. —л≥д звернути увагу, що дл€ економ≥ста витрати Ц це не просто суми грошей чи години роботи, а т≥ не отриман≥ вигоди в≥д можливих альтернативних вар≥ант≥в використанн€ ресурс≥в.

¬ побудов≥ м≥кроеконом≥чних моделей широко використовуЇтьс€ техн≥чний прийом, отримавший назву У граничний анал≥з Ф. ÷е досл≥дженн€ того, €ким чином кожна додаткова операц≥€, €ка зд≥йснена за певний пер≥од, впливаЇ на мету, дос€гти €коњ прагне людина. ѕрикладами таких граничних величин можуть бути граничн≥ витрати (витрати, що необх≥дн≥ дл€ зб≥льшенн€ результату на одиницю) чи гранична корисн≥сть (корисн≥сть, що њњ приносить споживанн€ додатковоњ одиниц≥ блага). –ац≥ональний субТЇкт повинен продовжувати пошук кращих р≥шень до того часу, поки гранична вигода не зр≥вн€Їтьс€ з граничними витратами. якраз в цьому випадку в≥н дос€гне максимальноњ реал≥зац≥њ своЇњ мети.

¬елике значенн€ в м≥кроеконом≥ц≥ маЇ функц≥ональний анал≥з. ¬ ход≥ його зд≥йсненн€ в досл≥джуваному €вищ≥ вид≥л€Їтьс€ характерна риса, €ка нас ц≥кавить, а пот≥м розпочинаЇтьс€ пошук фактор≥в, що на нењ впливають. ѕ≥сл€ того, €к так≥ фактори встановлен≥, визначаютьс€ спос≥б њх взаЇмод≥њ з вид≥леною характеристикою, тобто функц≥€. ¬арто п≥дкреслити, що зТ€суванн€ функц≥онального взаЇмозвТ€зку важливо нав≥ть в тих випадках, коли ч≥тке визначенн€ причинно-насл≥дкових звФ€зк≥в м≥ж досл≥джуваними €вищами ускладнено.

ўе одна важлива риса м≥кроанал≥зу Ц р≥вноважний п≥дх≥д до досл≥дженн€ динам≥чних €вищ та процес≥в. –озгл€даючи пост≥йну динам≥ку економ≥чних €вищ, м≥кроеконом≥ка намагаЇтьс€ вивчити такий њх стан, €кий характеризуЇтьс€ в≥дносною стаб≥льн≥стю, тобто р≥вновагою. –≥вновага означаЇ, що в≥дсутн≥ внутр≥шн≥ тенденц≥њ до зм≥ну ≥снуючого стану. якщо при незначних зм≥нах зовн≥шнього середовища ситуац≥€ докор≥нно зм≥нюЇтьс€, така р≥вновага називаЇтьс€ нест≥йкою. якщо ж при виникненн≥ таких зовн≥шн≥х зм≥н, в сам≥й систем≥ за€вл€ютьс€ сили, що в≥дроджують р≥вновагу, вона називаЇтьс€ ст≥йкою. «вичайно, зм≥ни зовн≥шн≥х умов можуть ви€витис€ значними. “од≥ така економ≥чна система перейде в≥д одного р≥вноважного стану до ≥ншого аналог≥чного стану. ¬становленн€ способу взаЇмод≥њ безпосередньо контактуючих в ц≥й взаЇмод≥њ сил, анал≥з результат≥в њх взаЇмовпливу та ст≥йкого функц≥онуванн€ в зовн≥шньому середовищ≥, €ке динам≥чно зм≥нюЇтьс€, а пот≥м передумов виникненн€ та розпаду таких систем ≥ перех≥д до нових Ц один з ключових напр€мк≥в розвитку м≥кроеконом≥ки.

ќсобливо широкого використанн€ в м≥кроеконом≥чних досл≥дженн€х набули метод статики та метод динам≥ки. ћетод статики передбачаЇ сп≥вставленн€ р≥зних р≥вноважних стан≥в, при цьому перех≥д в≥д одн≥Їњ р≥вноваги до ≥ншоњ залишаЇтьс€ поза анал≥зом. ћетод динам≥ки, навпаки, вимагаЇ анал≥зу власне процесу переходу в≥д одного стану р≥вноваги до ≥ншого.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 564 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

2045 - | 1856 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.