Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћ≥кроеконом≥ка в систем≥ економ≥чних наук




“ема 1. ѕредмет ≥ метод м≥кроеконом≥ки

 

ћета вступноњ лекц≥њ з курсу Ућ≥кроеконом≥каФ пол€гаЇ в зТ€суванн≥ особливостей того обТЇкту, €кий Ї предметом вивченн€ цього розд≥лу економ≥чноњ теор≥њ, та специф≥ки метод≥в п≥знанн€, що використовуютьс€ в ньому.

 

ћ≥кроеконом≥ка в систем≥ економ≥чних наук

ћ≥кроеконом≥ка Ц це розд≥л економ≥чноњ теор≥њ, €кий вивчаЇ д≥€льн≥сть окремих економ≥чних субТЇкт≥в. Ќими можуть виступати окрем≥ споживач≥, роб≥тники, вкладники кап≥талу, ф≥рми тощо. « одного боку вона по€снюЇ €к ≥ чому приймаютьс€ р≥шенн€ окремими господарюючими субТЇктами, а з ≥ншого вивчаЇ взаЇмод≥ю субТЇкт≥в в процес≥ утворенн€ б≥льших структур Ц галузевих ринк≥в.

як самост≥йний розд≥л економ≥чноњ теор≥њ м≥кроеконом≥ка сформувалас€ в к≥нц≥ ’1’ Ц на початку ’’ стол≥тт€. ќднак його становленн€ пройшло довгий етап еволюц≥йного розвитку. «асади м≥кроеконом≥чного анал≥зу ви€вл€ютьс€ ще в класичн≥й пол≥тичн≥й економ≥њ. “ак, використовуючи подв≥йну методолог≥ю економ≥чного анал≥зу, јдам —м≥т досл≥джуЇ зовн≥шн≥ форми про€ву економ≥чних €вищ, визначаЇ функц≥ональну залежн≥сть багатьох величин ≥ тим самим закладаЇ основи функц≥онального анал≥зу. ¬ пер≥од п≥знього класицизму багато економ≥ст≥в використовують цей метод, що часто приводить до фундаментальних в≥дкритт≥в в м≥кроеконом≥ц≥. “ак≥ вчен≥, €к “.ћальтус та ƒж.Ѕ.—ей по праву вважаютьс€ пращурами м≥кроеконом≥ки. «акон спадаючоњ дох≥дност≥ ћальтуса та теор≥€ трьох фактор≥в виробництва —е€ дос≥ використовуютьс€ в м≥кроеконом≥чному анал≥з≥. ќднак при вс≥й значущост≥ в≥дкритт≥в м≥кроеконом≥чного характеру представниками п≥знього класицизму, становленн€ науки Ум≥кроеконом≥каФ зд≥йснювалос€ значно п≥зн≥ше ≥ повТ€зуЇтьс€, перш за все, з неокласикою.

” друг≥й половин≥ ’≤’ стол≥тт€ завершуЇтьс€ становленн€ економ≥ки з переважно ринковим механ≥змом њњ регулюванн€. «а цих умов особливо актуальним стаЇ досл≥дженн€ практичних питань, що послужило причиною зм≥щенн€ аспект≥в ≥з зТ€суванн€ загальних принцип≥в пол≥тичноњ економ≥њ до анал≥зу проблем господарськоњ практики. як≥сний анал≥з, €к правило вит≥сн€Їтьс€ к≥льк≥сним.

–озвиток м≥кроеконом≥чного анал≥зу можна представити через вид≥ленн€ етап≥в його еволюц≥њ:

- 1 етап (1845-1990 рр.). ” його рамках закладаютьс€ основи м≥кроеконом≥ки, формуютьс€ основн≥ методолог≥чн≥ принципи досл≥дженн€. Ќайв≥дом≥шими представниками цього етапу Ї:

а) √енр≥х √оссен, €кий вперше використав психолог≥чний фактор анал≥зу економ≥чноњ повед≥нки субТЇкт≥в ≥ сформулював закони насиченн€ потреб людини;

б) јвстр≥йська школа ( арл ћенгер, ‘р≥др≥х ¬≥зер, ќйген Ѕем-Ѕаверк), представники €коњ збагатили економ≥чну науку в≥дкритт€м принципу граничноњ корисност≥ ≥ запропонували к≥льк≥сний (кардинал≥стський) п≥дх≥д до њњ визначенн€;

в) ƒжон Ѕейтс  ларк, представник американськоњ школи, €кий поставив питанн€ про необх≥дн≥сть визначенн€ граничноњ корисност≥ не лише стосовно предмет≥в споживанн€, але ≥ фактор≥в виробництва, тим самим модиф≥кував теор≥ю граничноњ корисност≥ у теор≥ю граничноњ продуктивност≥ фактор≥в виробництва.

- ≤≤ етап (1890-1933 рр). Ќа цьому етап≥ м≥кроеконом≥ка вид≥л€Їтьс€ в окрем≥ область економ≥чних досл≥джень на основ≥ систематизац≥њ ≥ узагальненн€ ≥дей п≥зньоњ класики, австр≥йськоњ та американськоњ шк≥л. ѕ≥сл€ виходу у св≥т роботи ј.ћаршалла Уѕринципи економ≥киФ (в ориг≥нал≥ УPrincipals of EconomicsФ, 1890 р.) наука одержала свою першу назву Ц УEconomicsФ. ѕредставниками другого етапу можна вважати:

а) јльфреда ћаршалла, €кий запропонував компром≥сний вар≥ант визначенн€ ринковоњ ц≥ни Ц граничною корисн≥стю та витратами виробництва; сформулював закони попиту та пропозиц≥њ; значну частину своњх досл≥джень присв€тив вивченню мотив≥в повед≥нки окремих господарюючих субТЇкт≥в;

б) математимну школу (¬≥ль€м —тенл≥ ƒжеванс, ‘ренс≥с ≈джоурт, Ћеон ¬альрас, ¬≥льфредо ѕарето). ÷€ школа вперше широко використала апарат математики €к ≥нструмент економ≥чних досл≥джень ≥ зд≥йснила спробу опису ринку конкурентних товар≥в €к замкнутоњ системи жорстких к≥льк≥сних взаЇмозалежностей. ¬она запрононувала €к≥сний (ординал≥стський) п≥дх≥д до визначенн€ граничноњ корисност≥ ≥ обгрунтувала теор≥ю загальноњ економ≥чноњ р≥вноваги.

- ≤≤≤ етап (1933 р. Ц по тепер≥шн≥й час). ћ≥кроеконом≥ка розвиваЇтьс€ на власн≥й основ≥ ≥ поповнюЇтьс€ такими в≥дкритт€ми: ефект доходу ≥ зам≥щенн€ (™. —луцький, ƒ. ’≥кс, ѕ. —амуельсон); теор≥€ недосконалоњ конкуренц≥њ (ƒж. –об≥нсон); теор≥€ монопол≥стичноњ конкуренц≥њ (≈. „емберл≥н); теор≥€ ≥гор (ƒж. Ќеш, ќ. ћоргенл≥терн, ƒж.фон Ќейман).

ќднак, нав≥ть сьогодн≥, коли м≥кроеконом≥ка визнана в усьому св≥т≥, з ц≥Їњ дисципл≥ни написан≥ мабуть дес€тки тис€ч досл≥джень та сотн≥ п≥дручник≥в, сл≥д розум≥ти, що под≥л на м≥кроеконом≥ку та макроеконом≥ку дещо умовний. ѕ≥знанн€ кожного розд≥лу економ≥чноњ теор≥њ передбачаЇ розум≥нн€ взаЇмозвТ€зку та взаЇмозалежност≥ м≥кро- та макро€вищ. —каж≥мо, ринок прац≥ Ї ринком одного з ресурс≥в, а тому досл≥джуЇтьс€ в м≥кроеконом≥ц≥. –азом з тим Ц це одна з основних проблем макроеконом≥ки, оск≥льки вона повТ€зана з безроб≥тт€м та соц≥альною стаб≥льн≥стю сусп≥льства в ц≥лому.

ƒосить поширеним серед неспец≥ал≥ст≥в Ї ототожненн€ м≥кроеконом≥ки з економ≥кою п≥дприЇмства. Ќасправд≥ ж ц≥ науки лише частково перехрещуютьс€: обидв≥ вивчають прийн€тт€ р≥шенн€ п≥дприЇмствами в≥дносно своЇњ ринковоњ повед≥нки. –азом з тим, кожна з них маЇ своњ специф≥чн≥ проблеми, €ких значно б≥льше. Ќаприклад, м≥кроеконом≥ка вивчаЇ повед≥нку домогосподарств, споживацьк≥ переваги, ринковий попит та ринкову пропозиц≥ю, залишаючи поза увагою питанн€ самого орган≥зац≥йного механ≥зму прийн€тт€ р≥шенн€ на п≥дприЇмствах, њх орган≥зац≥йн≥ форми, показники ф≥нансового стану п≥дприЇмства тощо, €к≥ вивчаютьс€ в курс≥ економ≥ки п≥дприЇмства.

як ≥ вс€ка ≥нша економ≥чна наука, м≥кроеконом≥ка шукаЇ в≥дпов≥д≥ на основн≥ питанн€, що постають перед будь-€кою економ≥чною системою. ÷е, перш за все, питанн€ У що виробл€ти? Ф. ” виробника завжди Ї можлив≥сть альтернативного виробництва. “ому дл€ вибору прийн€тного вар≥анту виробництва необх≥дно п≥знати потреби споживача. јдже к≥нцевою метою вс€кого виробництва Ї задоволенн€ потреб. “ому одн≥Їю з ключових проблем м≥кроеконом≥ки Ї вивченн€ мотив≥в повед≥нки споживач≥в, теор≥€ споживацького вибору.

≤нше питанн€, на €ке намагаЇтьс€ в≥дпов≥сти м≥кроеконом≥ка, - У €к виробл€ти? Ф. ¬иробник повинен вир≥шити €к≥ ресурси та в €к≥й к≥лькост≥ залучати до виробничого процесу. ƒосл≥джуючи теор≥ю виробництва, м≥кроеконом≥ка допомагаЇ зТ€сувати механ≥зм розпод≥лу ресурс≥в м≥ж п≥дприЇмствами та галуз€ми виробництва.

Ќе залишаЇтьс€ поза увагою м≥кроеконом≥ки й питанн€ У кому ≥ €к≥ результати принесе виробництво? Ф. ÷е повТ€зане з вивченн€м доход≥в та њх розпод≥лом на поточне та перспективне споживанн€.

ѕошук в≥дпов≥дей на перел≥чен≥ питанн€ дозвол€Ї м≥кроеконом≥ц≥ реал≥зувати своњ функц≥њ, серед €ких сл≥д вид≥лити так≥:

1. ѕо€сненн€ €вищ, €к≥ спостер≥гаютьс€. ¬с€ка наука маЇ своњ теоретичн≥ постулати, €к вих≥дн≥ позиц≥њ, прийн€т≥ за акс≥оми. —каж≥мо, дл€ математики це пон€тт€ точки, в≥дштовхнувшись в≥д €кого можна визначити що таке л≥н≥€, площина, ф≥гура тощо. ƒл€ м≥кроеконом≥ки такою Уточкою" Ї теза, що при вибор≥ вар≥ант≥в повед≥нки економ≥чн≥ субТЇкти пересл≥дують мету максим≥зац≥њ свого зиску. «вичайно, у житт≥ ми зустр≥чаЇмос€ ≥ з ≥ррац≥ональною повед≥нкою субТЇкт≥в. ќднак њњ можна розгл€дати €к в≥дхиленн€ в≥д норми. ƒл€ б≥льшост≥ ж господарюючих субТЇкт≥в властива рац≥ональна повед≥нка.

—л≥д зауважити, що зиск може бути €к поточним, так ≥ перспективним. ƒл€ економ≥чного житт€ характерною Ї суперечн≥сть м≥ж поточним та перспективним зиском. ÷е отримало назву У ефекту –об≥н √уда Ф. √рабуючи багатих купц≥в та роздаючи њх майно б≥дним, –об≥н √уд пол≥пшував житт€ останн≥х. ќднак, в к≥нцевому рахунку, купц≥ перестали взагал≥ постачати товари в цю м≥сцев≥сть, що призвело до р≥зкого зростанн€ ц≥н та пог≥ршенн€ житт€ б≥дних.

2. ѕрогнозуванн€ повед≥нки економ≥чних субТЇкт≥в. –езультативн≥сть реал≥зац≥њ ц≥Їњ функц≥њ м≥кроеконом≥ки залежить в≥д точност≥ вих≥дних положень, €к≥ покладено в основу прогнозу. Ќими виступають сформульован≥ в ход≥ досл≥джень економ≥чн≥ законом≥рност≥.  ористуючись законом≥рност€ми, вивченими в курс≥ м≥кроеконом≥ки, дл€ прогнозуванн€ повед≥нки економ≥чних субТЇкт≥в, необх≥дно розум≥ти, що ц≥ законом≥рност≥ д≥ють €к тенденц≥њ ≥ не обовТ€зково спрацюють в кожному конкретному випадку.

ѕо€сненн€ економ≥чних €вищ та прогнозуванн€ повед≥нки в≥днос€тьс€ до так званого позитивного анал≥зу. ћожливий п≥дх≥д до м≥кроеконом≥чних проблем ≥ з позиц≥њ нормативного анал≥зу, що передбачаЇ оц≥нку в≥рност≥ чи нев≥рност≥ д≥й ≥ в≥дпов≥даЇ на питанн€ У€к повинно бути?Ф. ќднак такий п≥дх≥д т≥сно повТ€заний з економ≥чною пол≥тикою ≥ виходить за рамки завдань навчального курсу м≥кроеконом≥ки.

м≥кроеконом≥ка ринок споживач виробник р≥вновага





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 631 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1994 - | 1914 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.