Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћ≥кросистема та њњ основн≥ характеристики




ќбТЇктом м≥кроеконом≥чних досл≥джень Ї м≥кросистема. ќск≥льки м≥кросистема виступаЇ €в система економ≥чних в≥дносин м≥ж господарюючими субТЇктами, то анал≥зувати њњ можна в трьох аспектах: через зТ€суванн€ того, €к≥ субТЇкти вступають в ц≥ в≥дносити, з приводу чого ц≥ в≥дносини складаютьс€ та €кий основний зм≥ст цих в≥дносин.

ƒо основних субТЇкт≥в м≥кросистеми належать:

а) домогосподарства. ÷е група людей, €к≥ обТЇднують своњ доходи, мають сп≥льну власн≥сть та разом приймають економ≥чн≥ р≥шенн€. Ќайхарактерн≥шим прикладом домогосподарства Ї с≥мТ€. ќднак роль домогосподарства в м≥кроеконом≥ц≥ може виконувати ≥ окрема людина, €ка самост≥йно формуЇ та використовуЇ своњ доходи, не вступаючи в €к≥-небудь обТЇднанн€ з ≥ншими громад€нами. –оль домогосподарств в м≥кроеконом≥чн≥й систем≥ дво€ка. « одного боку, вони Ї споживачами к≥нцевих товар≥в та нос≥€ми к≥нцевих потреб. ¬ласне заради задоволенн€ цих потреб ≥ функц≥онуЇ економ≥чна система. “ому на ринку к≥нцевих товар≥в домогосподарства виступають на сторон≥ попиту €к покупц≥. « ≥ншого ж боку, домогосподарства Ц це власники ресурс≥в, €к≥ постачають њх дл€ виробничих ц≥лей. “ому на ринку ресурс≥в домогосподарства перетворюютьс€ у продавц≥в, формують пропозиц≥ю;

б) п≥дприЇмства (ф≥рми). ƒо них в≥днос€ть будь-€к≥ господарююч≥ субТЇкти, що займаютьс€ виробничим споживанн€м ресурс≥в та виробл€ють товари чи послуги заради отриманн€ прибутку. —л≥д звернути увагу, що пон€тт€ Уп≥дприЇмствоФ у м≥кроеконом≥ц≥ значно ширше, н≥ж, скаж≥мо, це визначено у законодавств≥, зокрема у «акон≥ ”крањни Уѕро п≥дприЇмстваФ. якщо дл€ законодавц€ важливо, щоб п≥дприЇмство було обовТ€зково юридичною особою, пройшло державну реЇстрац≥ю, тощо, то дл€ досл≥дника м≥кроеконом≥чних проблем все це не маЇ суттЇвого значенн€. √оловним дл€ нього Ї те, що п≥дприЇмство самост≥йно приймаЇ р≥шенн€ про випуск продукц≥њ, придбанн€ ресурс≥в, ц≥ни та ринки збуту ≥ керуЇтьс€ при вибор≥ альтернативних вар≥ант≥в метою максим≥зац≥њ прибутку;

в) держава. ¬она у м≥кросистем≥ розгл€даЇтьс€ €к сукупн≥сть орган≥в влади, що зд≥йснюЇ роль координатора та регул€тора економ≥чного житт€. ƒосл≥дник м≥кросистеми абстрагуЇтьс€ в≥д того, що держава Ї власником значноњ к≥лькост≥ п≥дприЇмств, орган≥зуЇ виробництво товар≥в громадського користуванн€, тощо. ЌайсуттЇв≥шим дл€ нього Ї њњ координац≥йна роль.

ќбТЇктами, з приводу €ких складаютьс€ в≥дносини у м≥кросистем≥, Ї ресурси виробництва та його результати. як ≥ в ≥нших розд≥лах економ≥чноњ теор≥њ, у м≥кроеконом≥ц≥ анал≥зуютьс€ €к ресурси прац€, кап≥тал, природн≥ ресурси (земл€) та п≥дприЇмницьк≥ зд≥бност≥. ѕрац€ Ц це ц≥леспр€мована д≥€льн≥сть людини, здатна видозм≥нювати природну речовину дл€ наданн€ њй необх≥дноњ дл€ споживанн€ форми. ѕ≥д кап≥талом у м≥кроеконом≥ц≥ розум≥ють вс≥ засоби виробництва, створен≥ людиною у попередн≥х виробничих процесах. ƒо природних ресурс≥в в≥днос€тьс€ т≥ групи предмет≥в прац≥, що ран≥ше не п≥ддавалис€ обробц≥ або сили природи, що використовуютьс€ у виробничому процес≥. Ќайчаст≥ше њх називають узагальнюючим словом Уземл€Ф. ѕ≥дприЇмницьк≥ зд≥бност≥ Ц це особлив≥ зд≥бност≥ окремих людей св≥домо йти на ризик, моб≥л≥зац≥ю ресурс≥в, њх орган≥зац≥ю у виробничому процес≥ та творче використанн€ заради отриманн€ прибутку.

ќсобливе значенн€ дл€ розум≥нн€ мотив≥в повед≥нки економ≥чних субТЇкт≥в та побудови в≥дпов≥дних моделей маЇ врахуванн€ таких властивостей ресурс≥в:

- обмежен≥сть. як правило, м≥кроеконом≥ка маЇ справу не з абсолютною, а з в≥дносною обмежен≥стю ресурс≥в. ÷е не означаЇ, що того чи ≥ншого ресурсу взагал≥ немаЇ, а те що в≥дсутн€ можлив≥сть його отриманн€ на попередн≥й умовах. «б≥льшенн€ ж залученн€ цього ресурсу до виробництва об≥йдетьс€ ф≥рм≥ дорожче. ’оча в окремих випадках м≥кроеконом≥ка спец≥ально досл≥джуЇ ситуац≥њ, €к≥ виникають у результат≥ абсолютноњ обмеженост≥ ресурс≥в;

- взаЇмозам≥щуван≥сть (субституц≥йн≥сть). ÷е означаЇ, що до певноњ м≥ри одн≥ види ресурс≥в можуть бути зам≥шен≥ ≥ншими. —каж≥мо, канаву можна вирити за допомогою екскаватора при незначн≥й к≥лькост≥ прац≥ чи лопатами вручну, але в останньому випадку потр≥бна значно б≥льша к≥льк≥сть прац≥. Ќайчаст≥ше в м≥кроеконом≥ц≥ розгл€даЇтьс€ зам≥щенн€ двох вид≥в ресурс≥в: кап≥талу та прац≥;

- взаЇмодоповнюван≥сть (компл≥ментарн≥сть). ≈фективне використанн€ кожного ресурсу можливе лише за певного сп≥вв≥дношенн€ з ≥ншими. ’оча ресурси й здатн≥ зам≥нити один одного, але така здатн≥сть обмежена: повн≥стю зам≥нити працю кап≥талом чи навпаки практично неможливо.

як результат виробничоњ д≥€льност≥ у м≥кроеконом≥ц≥ розгл€даЇтьс€ р≥ч (матер≥альний продукт) або ж послуга.  ≥льк≥сно його можна характеризувати €к за допомогою натуральних показник≥в, так ≥ у варт≥сному вираз≥. ¬арт≥сний вираз значною м≥рою залежить в≥д ц≥н, в €ких розраховуЇтьс€ результат. ¬они можуть бути поточними, тобто такими, що склалис€ на момент розрахунку, або ж сп≥вставними, що заф≥ксован≥ на певному р≥вн≥. ” м≥кроеконом≥ц≥ застосовуЇтьс€ €к перший, так ≥ другий вар≥ант.

якщо розгл€дати м≥кроеконом≥чну систему з точки зору зм≥сту економ≥чних в≥дносин, €к≥ складаютьс€ в н≥й, то ви€вл€Їтьс€, що м≥кросистема Ц ринкова система. –инок Ц це спос≥б взаЇмод≥њ економ≥чних субТЇкт≥в, €кий грунтуЇтьс€ на ц≥нов≥й систем≥ та конкуренц≥њ. ÷е особливий механ≥зм координац≥њ економ≥чних д≥й.

–инковий звТ€зок, що встановлюЇтьс€ м≥ж продавцем та покупцем, маЇ де€к≥ в≥дм≥нн≥ риси:

- р≥вноправне положенн€ учасник≥в. ÷е означаЇ, що н≥ продавець, н≥ покупець не повинен мати можливостей позаеконом≥чного примусу контрагента до вступу у в≥дносини обм≥ну. «вичайно, це не виключаЇ монопольного положенн€ когось з учасник≥в ринкового звТ€зку, але у цьому випадку примус буде мати економ≥чний характер;

- використанн€ принципу економ≥чного зиску €к основного критер≥ю доц≥льност≥ вступу у ринковий звТ€зок. ћожна вид≥лити три основн≥ правила, €кими керуютьс€ учасники обм≥ну: 1) обм≥н повинен приносити зиск; 2) кожний намагаЇтьс€ зд≥йснити угоду з максимальним зиском дл€ себе; 3) краще зд≥йснити угоду з меншим зиском, н≥ж взагал≥ в≥дмовитис€ в≥д нењ;

- повна економ≥чна в≥дпов≥дальн≥сть учасник≥в за своњ д≥њ. якщо свобода Ц це одна сторона ринкового положенн€ субТЇкта, то повна самов≥дпов≥дальн≥сть Ц зворотна.  оли економ≥чний субТЇкт обираЇ контрагента без примусу, за власною волею, то, звичайно, сам повинен нести в≥дпов≥дальн≥сть за св≥й виб≥р.

—феру обм≥ну можна у€вити соб≥ €к рух двох зустр≥чних поток≥в: товар≥в та грошей. Ќагл€дна схема кругооб≥гу товар≥в та грошей (рис.1.1) допоможе краще у€вити в узагальненому вигл€д≥ ринкову систему та зрозум≥ти лог≥ку побудови курсу м≥кроеконом≥ки.


 

–инок ресурс≥в

 


ресурси витрати доходи ресурси

ѕ≥дприЇмства
ƒомогосподарства

 


к≥нцев≥ товари виручка споживацьк≥ к≥нцев≥ товари

–инок к≥нцевих товар≥в та послуг
витрати

 

–ис.1.1.  ругооб≥г товар≥в ≥ грошей

 

ѕовед≥нка економ≥чних субТЇкт≥в на ринку багато у чому залежить в≥д стану конкурентного середовища. “ому у м≥кроеконом≥чному анал≥з≥ особливу увагу прид≥л€ють конкуренц≥њ, окремо розгл€даючи ринки чистоњ конкуренц≥њ, монопол≥стичноњ конкуренц≥њ, ол≥гопол≥њ та чистоњ монопол≥њ.

Ќормальним станом м≥кросистеми Ї њњ спр€мован≥сть на дос€гненн€ р≥вноваги €к окремих субТЇкт≥в, перш за все споживача та виробника, так ≥ системи в ц≥лому. «Т€суванн€ механ≥зм≥в встановленн€ та в≥дновленн€ стану р≥вноваги м≥кросистеми ≥ Ї головним завданн€м розд≥лу економ≥чноњ теор≥њ, що називаЇтьс€ Ум≥кроеконом≥каФ.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 473 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2249 - | 1973 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.