Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќ≥велюванн€ поверхн≥ д≥л€нок по квадратах




Ќ≥велюванн€ невеликих д≥л€нок р≥внинноњ м≥сцевост≥ провод€ть з метою одержанн€ топограф≥чних план≥в великих масштаб≥в на основ≥ с≥тки квадрат≥в. “аку роботу виконують на поливних д≥л€нках, рисових чеках, дл€ спорудженн€ зрошувальних систем, об'Їкт≥в промислового та цив≥льного буд≥вництва тощо. –озбиваючи с≥тку квадрат≥в, дл€ побу≠дови на м≥сцевост≥ пр€мих кут≥в користуютьс€ теодол≥том, бусоллю або екером.

” процес≥ рекогносцировки огл€дають д≥л€нку, що п≥дл€гаЇ н≥ве≠люванню, уточнюють њњ меж≥ й вибирають бажану довжину стор≥н квад≠рат≥в /. ¬она може дор≥внювати 10, 20, 40 м дл€ масштаб≥в план≥в, в≥д≠пов≥дно, 1:1000, 1:2000, 1:5000. ”здовж б≥льшоњ сторони д≥л€нки нам≥≠чають ≥ пров≥шують л≥н≥ю, наприклад, ј¬ (рис. 9.1.), так, щоб вона вм≥щувала ц≥ле число в≥др≥зк≥в, довжина кожного з €ких дор≥внюЇ прий≠н€т≥й сторон≥ квадрату.

 


–ис. 9.1. ѕобудова с≥тки квадрат≥в

 

” точках ј ≥ ¬ посл≥довно встановлюють кутом≥рний прилад, буду≠ють пр€м≥ кути й по л≥н≥€х јй ≥ ¬— в≥дкладають /-метров≥ в≥др≥зки, позна≠чаючи њхн≥ к≥нц≥ к≥лочками. ¬им≥рюють довжину л≥н≥њ —й ≥, €кщо вона в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д вих≥дноњ довжини ј¬ не б≥льше €к на 1:2000, на н≥й теж в≥дкладають в≥др≥зки, довжина €ких дор≥внюЇ прийн€т≥й сторон≥ квадрата.

ƒал≥, користуючись в≥хами, €к≥ виставл€ють на протилежних к≥н≠ц€х л≥н≥й 2, 3, 4 ≥ т. д. та на сторо≠нах ј¬ ≥ D—, в≥дм≥р€ють /-метров≥ в≥др≥зки та зд≥йснюють розбивку площ≥ на квадрати. ” вершинах квадрат≥в забивають к≥лки дл€ н≥велюванн€, €к≥ повинн≥ висту≠пати над поверхнею земл≥ не б≥льш €к на 1-2 см. ѕор€д з к≥л≠ками встановлюють сторожки, на €ких пишуть номери вершин квадрат≥в: 1а, 16, 1 в ≥ т. д., керу≠ючись польовою схемою, €ку попередньо складають на аркуш≥ паперу. ќдночасно з побудовою с≥тки зн≥мають ситуац≥ю ≥, за потреби, позначають пром≥жн≥ точки на сторо≠нах квадрат≥в або всередин≥ њх.

Ќ≥велюванн€ вершин квадрат≥в провод€ть з дек≥лькох станц≥й, к≥ль≠к≥сть €ких повинна бути не меншою 3. ѕеред н≥велюванн€м одну з вершин квадрат≥в прив'€зують до найближчого репера. ” процес≥ н≥ве≠люванн€ де€к≥ з вершин квадрат≥в (не менше 3) вибирають ≥ н≥велюють €к сполучн≥, а решту - €к пром≥жн≥ точки. —получних точок маЇ бути ст≥льки, ск≥льки станц≥й, ≥ вони мають утворювати з≥мкнутий пол≥гон (рис. 9.2.).

 

 


–ис.9.2. —хема н≥велюванн€ д≥л€нки по квадратах: I,II, III н≥вел≥рн≥ станц≥њ;—тр≥лками показано напр€м схилу,суц≥льними л≥н≥€ми Ц напр€м на суполучн≥ точки, штриховими Ц на пром≥жн≥

 

Ќ≥вел≥р встановлюють на перш≥й станц≥њ в робоче по≠ложенн€, беруть задн≥й ≥ пе≠редн≥й в≥дл≥ки по двох сторо≠нах рейок на сполучних точ≠ках (наприклад, 1а ≥ «д) ≥ об≠числюють перевищенн€ одн≥Їњ точки над другою. ѕершою сполучною точкою Ї вершина квадрату, на €ку передано позначку репера. ¬≥дл≥ки та перевищенн€ м≥ж сполучними точками записують у журнал≥ н≥велюванн€ або безпосере≠дньо на схем≥. Ќа схем≥ ж стр≥лками показують напр€м схил≥в. ”с≥ ≥нш≥ вершини квадрат≥в з даноњ станц≥њ н≥велюють €к пром≥жн≥ точки, на кожн≥й з €ких беруть в≥дл≥к т≥ль≠ки по чорн≥й сторон≥ рейки й занос€ть у графу журналу "пром≥жний в≥д≠л≥к" або на схему. ѕ≥сл€ цього переход€ть на наступну станц≥ю, де ро≠боту продовжують у вказаному пор€дку.

ѕ≥д час обробки даних н≥велюванн€ спочатку обчислюють середн≥ перевищенн€ сполучних точок н≥вел≥рного ходу й знаход€ть фактичну висотну нев'€зку (в з≥мкнутому пол≥гон≥ сума середн≥х перевищень маЇ дор≥внювати нулю).

якщо ц€ нев'€зка допустима (fhддоп = 10мм√n, де n - к≥льк≥сть станц≥й н≥вел≥рного ходу), њњ розпод≥л€ють з оберненим знаком пор≥вну на вс≥ перевищенн€.

” наведеному на рис. 9.3. приклад≥:

 

 


 

«а висотою першоњ точки та ув'€заними перевищенн€ми знаход€ть висоти вс≥х ≥нших сполучних точок, а через горизонт ≥нструмента - ≥ вс≥х ≥нших вершин квадрат≥в.

«а результатами н≥велюванн€ складають топограф≥чний план д≥≠л€нки м≥сцевост≥. Ќа ватманському папер≥ синьою тушшю у вибраному масштаб≥ кресл€ть с≥тку квадрат≥в, б≥л€ вершин €ких надписують њхн≥ висоти, заокруглюючи њх до 0,01 м. Ўл€хом ≥нтерпол€ц≥њ висот вершин квадрат≥в знаход€ть по≠ложенн€ горизонталей на вс≥х њх сторонах, а, за потреби, ≥ на д≥аго≠нал€х. ≤нтерпол€ц≥ю го≠ризонталей можна про≠водити анал≥тичним або граф≥чним способами, а набувши досв≥ду - ≥ оком≥рно.

 

 

 

 


–ис.9.4. —хема анал≥тичноњ ≥нтерпол€ц≥њ горизонталей

 

 

јнал≥тична ≥н≠терпол€ц≥€ горизон≠талей. ¬ибравши ви≠соту перер≥зу рельЇфу (залежно в≥д масшта≠бу плану ≥ характеру рельЇфу вона може

бути 0,25, 0,5, 1 м), за висотами сус≥дн≥х вершин кожного квадрата з'€совують, €к≥ горизонтал≥ пройдуть через њхн≥ сторони. ѕри цьому вважають, що сторона квадрата маЇ на вс≥й в≥дстан≥ один ≥ той же ухил, тому зм≥ни висот точок, розм≥щених на ц≥й л≥н≥њ, проход€ть пропорц≥йно зм≥н≥ в≥дстан≥ м≥ж ними. Ќа рис. 9.4. показана схема анал≥тичноњ ≥нтер≠пол€ц≥њ горизонталей м≥ж вершинами квадрат≥в з позначками 41,1 ≥ 43,8 м за висоти перер≥зу рельЇфу 1,0 м ≥ довжини сторони квадрата 50 м.

« под≥бност≥ пр€мокутних трикутник≥в, €к≥ мають один сп≥льний кут ј, в≥дпов≥дн≥ сторони њх Ї пропорц≥йними, зв≥дки:

 

 

де h1, h2 - пе≠ревищенн€ горизонта≠лей з висотами 41 ≥ 42 м ≥ точки в над точкою ј;

х1 та х2 - в≥дстан≥ в≥д вершини квадрата ј до точок на його сто≠рон≥, через €к≥ про≠йдуть горизонтал≥ з ви≠сотами 42 та м;

d - довжина сто≠рони квадрата.

 

 

 

 


–ис.9.5. ≤нтерпол€ц≥€ горизонталей за допомогою палетки

 

¬≥дклавши в≥д точки а по сторон≥ ас знайден≥ величини х1 та х2, отри≠мують точки перетину ≥з стороною квадрата гори≠зонталей з висотами 41 та 42 м.

√раф≥чну ≥нтер≠пол€ц≥ю горизонталей провод€ть за допомогою палетки - смужки прозорого паперу з накресленими через однаков≥ в≥дстан≥ (5-10 мм) пара≠лельними л≥н≥€ми.  ожну л≥н≥ю палетки п≥дписують зг≥дно з прийн€тою висотою перер≥зу рельЇфу ≥ в≥дпов≥дно з висотами вершин квадрат≥в. ѕ≥дставою дл€ застосуванн€ палетки Ї те, що паралельн≥ л≥н≥њ розс≥ка≠ють сторону квадрата на частини, пропорц≥йн≥ пром≥жкам м≥ж цими л≥≠н≥€ми Ќаприклад, щоб знайти положенн€ горизонталей м≥ж точками ј ≥ — за висоти перер≥зу рельЇфу 1,0 м, палетку накладають на план так, щоб точки ј ≥ — зайн€ли положенн€ м≥ж паралельними л≥н≥€ми в≥дпов≥д≠но до своњх висот (рис. 9.5.). “очки перетину л≥н≥й 42 ≥ 43 з≥ стороною квадрата ј— ≥ визначать положенн€ горизонталей з в≥дм≥тками 42 ≥ 43 м на сторон≥ квадрата. њх в≥дм≥чають на план≥ легким наколюванн€м гол≠кою. “аким же чином провод€ть ≥нтерпол€ц≥ю горизонталей на вс≥х сторонах квадрат≥в, а за необх≥дност≥ - ≥ на њхн≥х д≥агонал€х. “очки з однаковими позначками на сторонах посл≥довно з'Їднують плавними кривими л≥н≥€ми - горизонтал€ми.

√оризонтал≥ провод€ть ко≠ричневою (с≥Їна палена) туш≠шю плавними л≥н≥€ми завтов≠шки 0,1 мм, а з висотами кратними 5м- 0,25 мм. ” розривах останн≥х п≥дпису≠ють позначки так, щоб основа цифр була спр€мована до п≥≠дошви схилу. Ѕергштрихи, €к≥ вказують напр€ми схил≥в, на≠нос€ть у характерних м≥сц€х рельЇфу. ѕобудований план ор≥Їнтують за сторонами св≥ту та оформл€ють (рис. 9.5.).

 

 

 


 

–ис. 9.6. “опограф≥чний план д≥л€н

 

 

“ема 10





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1126 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

1539 - | 1338 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.