Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕобудова поздовжнього проф≥лю траси та проектуванн€ на ньому




 

«а результатами н≥велюванн€ на м≥л≥метровому папер≥ будують поздовжн≥й проф≥ль траси. ƒл€ наданн€ йому б≥льшоњ ≥нформативност≥, висоти в≥дкладають у б≥льшому, н≥ж горизонтальн≥ в≥дстан≥, масштаб≥ (€к правило, в 10 раз≥в).

ѕобудову проф≥лю починають з побудови проф≥льноњ с≥тки - р€ду горизонтальних л≥н≥й, проведених на певн≥й в≥дстан≥ одна в≥д одноњ. ¬ утворених л≥н≥€ми с≥тки графах робл€ть записи, €к≥ характеризують р≥з≠н≥ елементи проф≥лю, та заповнюють њх за даними п≥кетажноњ книжки та журналу н≥велюванн€ (рис.10.5).‘орма проф≥льноњ с≥тки може в≥др≥з≠н€тись в≥д наведеного прикладу, вона залежить в≥д призначенн€ май≠бутньоњ споруди, техн≥чних вимог до проектуванн€.

 

«аповненн€ проф≥льноњ с≥тки починають з графи "ѕ≥кети", куди записують номери п≥кетних точок. ” граф≥ " ¬≥дстан≥ " к≥нець кожного п≥кету позначають вертикальною рискою. “аким же чином тут показу≠ють ус≥ плюсов≥ точки, вказуючи в≥дстан≥ до них в≥д сус≥дн≥х точок траси.

 

√рафу "¬≥дм≥тки поверхн≥ земл≥" заповнюють за даними н≥вел≥рного журналу, заокруглюючи висоти п≥кетних ≥ плюсових точок до сантиметр≥в.

¬≥д верхньоњ л≥н≥њ проф≥льноњ с≥тки, €ку називають "л≥н≥Їю умовного горизонту", за висотами в≥дпов≥дних точок траси будують вертикальн≥ в≥др≥зки. —получивши посл≥довно к≥нц≥ цих в≥др≥зк≥в, отримують поздов≠жн≥й проф≥ль ос≥ траси.

 

” граф≥ " ѕлан траси" показують њњ в≥сь, а стр≥лками - повороти. ”мовними знаками в≥дображають внутр≥шню ситуац≥ю вздовж ос≥ тра≠си. ” в≥дпов≥дн≥й граф≥ проф≥льноњ с≥тки дають характеристику ірунто≠вого покриву.

 

Ќа "ѕлан≥ пр€мих та кривих" показують точки початку та к≥нц€ кож≠ноњ кривоњ, позначаючи њх дугами: вгору, €кщо траса повертаЇ право≠руч, ≥ вниз - €кщо л≥воруч. Ѕ≥л€ кожноњ кривоњ вказують в≥дстан≥ в≥д њњ початку та к≥нц€ до найближчих п≥кетних точок траси, величину кута по≠вороту, рад≥ус кривоњ та њњ основн≥ елементи. ѕосередин≥ пр€мих вставок траси п≥дписують њхн≥ довжини та напр€ми (румби). ѕочатковий дирек- ц≥йний кут ос≥ траси отримують з прив'€зки до геодезичних пункт≥в, а п≥с≠л€ повороту траси - додаючи до нього (за повороту траси праворуч) або в≥дн≥маючи в≥д нього (за повороту л≥воруч) величину кута повороту.

 

Ѕуд≥вництво т≥Їњ чи ≥ншоњ л≥н≥йноњ споруди пов'€зане з≥ зм≥ною по≠верхн≥ траси, €ку на проф≥л≥ показують у вигл€д≥ проектноњ л≥н≥њ. њњ на≠нос€ть на проф≥ль, керуючись в≥дпов≥дними нормами та правилами й враховуючи висоти характерних точок вздовж ос≥ майбутньоњ споруди, перетини з автомоб≥льними шл€хами та зал≥зниц€ми, об'Їктами г≥дро≠граф≥њ тощо. ѕровод€чи проектну л≥н≥ю, стараютьс€ звести до м≥н≥муму обс€ги земл€них роб≥т, витримуючи приблизну р≥вн≥сть вињмок та насип≥в, не перевищувати граничних ухил≥в та враховують ≥нш≥ вимоги до траси.

Ќа д≥л€нц≥ м≥ж двома сус≥дн≥ми точками згин≥в ухил проектноњ л≥н≥њ визначають за формулою:

(10.16)

де . - проектн≥ позначки к≥нц€ ≥ початку в≥др≥зка проектноњ л≥н≥њ одного ухилу (зн≥мають з проф≥лю);

d - довжина цього в≥др≥зка.

”хил, €к правило, визначають у тис€чних дол€х одиниц≥. ќбчисле≠ну величину ухилу записують у графу "”хили" над л≥н≥Їю, €ка показуЇ знак ухилу, а п≥д нею вказують в≥дстань, на €к≥й в≥н д≥Ї. «а ухилом про≠ектноњ л≥н≥њ та висотою њњ початку обчислюють проектн≥ позначки Ќпр ус≥х п≥кетних та плюсових точок траси:

Ќпр = Ќ0 +≥ -d, (10.17)

де Ќ0- проектна позначка початковоњ точки л≥н≥њ даного ухилу, м;

d - в≥дстань в≥д початку ухилу до даноњ точки, м; ≥- ухил у тис€чних.

ѕриклад. ѕеревищенн€ h м≥ж точками ѕ ќѕ 6 (рис. 10.5) дор≥внюЇ м≥нус 3,0 м (29,50 - 32,50), в≥дстань м≥ж ними d = 600 м, ухил ≥ = -3,00/600 = -0,005.

= 32,50 + (-0,005 -100) = 32,50 - 0,50 = 32,00 (м)

= 32,50 + (-0,005 -200) = 32,50 - 1,00 = 31,50 (м) ≥ т.д.

«а р≥зниц€ми позначок поверхн≥ земл≥ та проектних позначок зна≠ход€ть робоч≥ висоти в≥дпов≥дних точок, €к≥ показують, на €ку висоту треба насипати або на €ку глибину вибрати ірунт у кожн≥й точц≥ н≥ве≠люванн€ п≥д час буд≥вництва л≥н≥йноњ споруди (обс€ги земл€них роб≥т), њх значенн€ п≥дписують проти в≥дпов≥дних точок п≥д проектною л≥н≥Їю дл€ вињмок ≥ над нею - дл€ насип≥в.

” точках перетину проектноњ л≥н≥њ з поверхнею земл≥ обс€г ірунто≠вих роб≥т дор≥внюЇ нулю. “ак≥ точки називають точками нульових ро≠б≥т (рис. 10.6). ¬≥дстан≥ х в≥д п≥кет≥в до точок нульових роб≥т визнача≠ють за формулою:..

(10.18)

де , ≥ - робоч≥ висоти точок, €к≥ розташован≥ зл≥ва та справа в≥д точки нульових роб≥т;

d - в≥дстань м≥ж цими точками.

Ќа проф≥л≥ обчислен≥ в≥дстан≥ показують зл≥ва ≥ справа в≥д ордина≠ти точки нульових роб≥т, а в розрив≥ ординати вказують висоту точки нульових роб≥т ("синю в≥дм≥тку"), €ку обчислюють так само, €к ≥ проект≠н≥ висоти точок. Ћ≥н≥ю ординати ≥ висоту точки нульових роб≥т на проф≥л≥ показують син≥м кольором.

 

 

ѕроектна л≥н≥€

 

ѕоверхн€ земл≥

ѕ 2 ѕ 3

–ис.10.6. ¬изначенн€ в≥дстан≥ до точки нульових роб≥т

ѕриклад (рис. 10.6). –обоч≥ висоти п≥кет≥в, м≥ж €кими знаходитьс€ точка нульових роб≥т, =1,97 м, =1,36 м, в≥дстань м≥ж ними d = 100 м.

«а результатами н≥велюванн€ поперечник≥в будують поперечн≥ проф≥л≥. њх складають в однаковому дл€ горизонтальних в≥дстаней та висот масштаб≥, €кий, €к правило, дор≥внюЇ вертикальному мас≠штабу. ѕроф≥льна с≥т≠ка скорочена ≥, зазвичай, включаЇ графи "¬≥дстан≥" та "¬исоти поверхн≥ зе≠мл≥". ѕ≥д поперечни≠ком вказують п≥кета≠жне взначенн€ точки, на €к≥й в≥н розбитий (рис.'10.7). ѕроф≥л≥ поперечник≥в розм≥≠щують над цими точ≠ками або справа в≥д поздовжнього проф≥≠лю траси.

 

 

“ема 12





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 991 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

1426 - | 1381 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.