Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озграфленн€ ≥ номенклатура топограф≥чних карт




 

–озграфленн€м називаЇтьс€ под≥л карти на окрем≥ аркуш≥. ѕозна≠ченн€ окремих аркуш≥в такоњ карти за визначеною системою назива≠Їтьс€ номенклатурою. ¬ основ≥ номенклатури лежить аркуш карти масштабу 1:1000000, €ку називають м≥жнародною.

ƒл€ м≥жнародного розграфленн€ аркуш≥в карт поверхню земноњ кул≥ д≥л€ть мерид≥анами через 6' на колони та паралел€ми через 4̊ на по€си.  олони нумерують арабськими цифрами в≥д 1 до 60 проти ходу годинниковоњ стр≥лки в≥д мерид≥ана з довготою 180*. ѕо€си позначають великими буквами латинського алфав≥ту в≥д ј до Z, починаючи в≥д ек≠ватора до п≥вн≥чного й п≥вденного полюс≥в.

Ќазва кожного аркуша карти масштабу 1:1000000 складаЇтьс€ з букви, що позначаЇ по€с, ≥ номера колони. Ќаприклад, аркуш карти 1:1000000, де знаходитьс€  ињв, маЇ номенклатуру ћ-36 (рис. 6.2).

 

 
 

 

 


–ис.6.2. –озграфленн€ та номенклатура карт масштабу 1: 1000000

 

ѕри переход≥ до аркуш≥в крупних масштаб≥в територ≥ю, що охоплюЇ карта масштабу 1:1000000, д≥л€ть на частини так, щоб аркуш≥ карт р≥з≠них масштаб≥в були приблизно однакових розм≥р≥в. “ак, аркуш карти масштабу 1:1000000 в≥дпов≥даЇ 4-ом аркушам карти масштабу 1:500000, €к≥ позначають буквами ј, Ѕ, ¬ ≥ √, 9-ти аркушам карти масштабу 1:300000 (≤, II..., IX), 36-ти аркушам масштабу 1:200000 (≤, II..., XXXVI), 144-ом аркушам масштабу 1:100000 (1, 2 3..., 144). ўоб отримати номе≠нклатуру аркуша карти будь-€кого ≥з цих масштаб≥в, кр≥м 1:300000, по≠тр≥бно до номенклатури аркуша масштабу 1:1000000 додати справа букву або номер в≥дпов≥дноњ трапец≥њ, наприклад, ћ-36-ј; ћ-«б-’≤”; ћ-36-112. ƒл€ карт масштабу 1:300000 номер трапец≥њ ставл€ть перед номенклатурою карти масштабу 1:1000000, наприклад, ≤\/-ћ-36.

 

       
 
   
 

 


–ис. 6.3. –озграфленн€ топокарт на аркуш≥ масштаб≥в: а - 1:100000; б- 1:10000

карти цього масштабу на чотири частини, отримують 4 аркуш≥ карти масштабу 1:25000.  ожен з них позначають буквами а, б, в, г, на≠приклад, другий аркуш карти мас≠штабу 1:25000 маЇ номенклату≠ру N-37-54-8-6. ѕод≥ливши дану карту на чотири частини, отри≠мують аркуш≥ карти масштабу 1:10000, €к≥ нумерують цифрами 1, 2, 3, 4. “ак, номенклатура третього аркуша карти масштабу 1:10000 - N-37-54-8-3-3 (рис. 6.3, б).

 

Ќа рис. 6.3, а показано принцип роз≠графленн€ м≥жнародноњ карти на аркуш≥ карт масштабу 1:100000. ƒл€ розграф≠ленн€ ≥ позначенн€ топограф≥чних карт б≥льших масштаб≥в використовують карти масштабу 1:100000, наприклад, N-37-54. јркуш карти такого масштабу вм≥≠щуЇ 4 аркуша карти масштабу 1:50000, €к≥ позначають буквами ј, Ѕ, ¬, √, на≠приклад, N-37-54-5. ѕод≥ливши аркуш.

 

       
 
   
 


–ис.6.4. –озграфленн€ на аркуш≥ топограф≥чних картмасштаб≥в: а-1:5000;б-1:2000

 

јркуш карти масштабу 1:100000 використовують також дл€ роз≠графленн€ ≥ номенклатури аркуш≥в карт масштабу 1:5000 ≥ 1:2000. ¬≥н м≥стить 256 аркуш≥в карти масштабу 1:5000, кожний з €ких позначають вз€тими в дужки арабськими цифрами 1-256, наприклад, N-37-54-(70) (рис..6.4,а). ќдному аркушу карти масштабу 1:5000 в≥дпов≥даЇ 9 арку≠ш≥в карти масштабу 1:2000, €к≥ позначають буквами а, б, в, г, д, е, ж, з.

 

 

6.4. –ельЇф земноњ поверхн≥ та його в≥дображенн€ на планах ≥ картах

 

ѕ≥д рельЇфом розум≥ють сукупн≥сть нер≥вностей поверхн≥ «емл≥. –ель≠Їф земноњ поверхн≥ формуЇтьс€ п≥д д≥Їю тектон≥чних, сейсм≥чних ≥ вулка≠н≥чних сил. ÷≥ ендогенн≥ (внутр≥шн≥) сили спричин€ють утворенн€ у земн≥й кор≥ складок, розрив≥в ≥ тр≥щин.  р≥м того, на земну поверхню д≥ють екзо≠генн≥ (зовн≥шн≥) сили: пов≥тр€, вода, температура, п≥д д≥Їю €ких в≥дбува≠Їтьс€ вив≥трюванн€ г≥рських пор≥д, що призводить до зм≥ни рельЇфу.

«начний вплив на рельЇф справл€Ї д≥€льн≥сть людини. Ѕуд≥вництво великих √≈—, штучних мор≥в, канал≥в, зрошенн€ в посушливих районах, осушенн€ бол≥т, вирубуванн€ л≥с≥в, зал≥сненн€ €р≥в ≥ п≥ск≥в впливають на м≥крокл≥мат ≥, в к≥нцевому п≥дсумку, на рельЇф. ўор≥чний оброб≥ток земл≥ с≥льськогосподарськими машинами також призводить до зм≥н рельЇфу. Ќе≠правильний оброб≥ток, зокрема оранка вздовж схил≥в, призводить до ероз≥њ фунту п≥д д≥Їю води атмосферних опад≥в, а на р≥внинах - п≥д д≥Їю в≥тру.

Ќа сучасних топограф≥чних картах ≥ планах рельЇф в≥дображають за допомогою горизонталей. √оризонталь можна у€вити €к сл≥д пере≠тину рельЇфу р≥вневими поверхн€ми, паралельними м≥ж собою (повер≠хн≥ ј, ¬, — на рис. 6.5 а). ќтже, горизонталь - це л≥н≥€ на земн≥й по≠верхн≥, що з'ЇднуЇ точки з однаковими абсолютними висотами. «адану в≥дстань м≥ж двома сум≥жними горизонтал€ми по висот≥ (сус≥д≠н≥ми с≥чними поверхн€ми) називають висотою перер≥зу рельЇфу h, а в≥дстань м≥ж ними на карт≥ - закладанн€м d.

 

а)

 

       
   
 

 

 


–ис. 6.5. ѕринцип зображенн€ рельЇфу горизонтал€ми (а) та види горизонталей на топограф≥чних картах (б)

 

 

ўоб передати законо≠м≥рност≥ зм≥ни форм рельЇ≠фу, висоту перер≥зу прий≠мають пост≥йною дл€ карт певного масштабу.  р≥м ма≠сштабу, значенн€ № визна≠чаЇ характер м≥сцевост≥ (табл. 6.1). ¬ибираючи ви≠соту перер≥зу рельЇфу, виход€ть також њз необх≥д≠ноњ точност≥ та детальност≥ в≥дображенн€ рельЇфу, €к≥ обумовлюютьс€ господар≠ськими потребами.

 

“аблиц€ 6.1

 

 

 

 


“аблиц€ 6.2. –озграфленн€ топограф≥чних карт ≥ њх номенклатура

 

 

 


“ема 7





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1478 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1729 - | 1397 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.