Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озв'€занн€ задач за топограф≥чною картою




«адача 1. ¬изначенн€ висоти горизонтал≥, коли в≥дома висота точки ≥ перер≥з рельЇфу (рис.32).

–ис. 32. ¬изначенн€ висоти горизонтал≥ h=2,5 м

 

«адачу можна вир≥шити, €кщо задовольн€ютьс€ наступн≥ умови:

-висота горизонтал≥ повинна бути кратною висот≥ с≥ченн€ рельЇфу;

-р≥зниц€ м≥ж висотою даноњ точки ≥ висотою найближчоњ до нењ горизонтал≥ повинна бути меншою висоти перер≥зу рельЇфу (або р≥вна њй).

ќчевидно, що висота найближчоњ горизонтал≥ до висоти 248,6м буде висота 247,5 м тому, що вона задовольн€Ї вище поставленим умовам. якщо допустити, що њњ висота р≥вна 245,00 м, то перша умова виконуЇтьс€, а друга н≥.

«адача 2. ¬изначенн€ висот точок за горизонтал€ми карти.

¬исота точки, €ка знаходитьс€ на горизонтал≥ дор≥внюЇ висот≥ горизонтал≥.

якщо точка, €ка розташована м≥ж горизонтал€ми з р≥зними висотами, то њњ висота визначаЇтьс€ ≥нтерполюванн€м на око.

Ќа рис.33 приведений фрагмент карти масштабу 1:25 000 з перер≥зом рельЇфу 5 м. Ќеобх≥дно визначити висоту точки k, €ка розташована м≥ж горизонтал€ми з висотами 185 м ≥ 190 м. ќчевидно њњ висота буде б≥льшою 185 м, але меншою 190 м. ¬ цьому випадку визначають, на €к≥й частин≥ в≥дстан≥ м≥ж горизонтал€ми знаходитьс€ точка k, наприклад, в≥д горизонтал≥ з висотою 185 м. Ќехай в нашому випадку точка k розташована на середин≥ м≥ж горизонтал€ми, тобто, в≥ддаль tk = 0,5 tf. «начить висота точки k буде б≥льшою в≥д висоти 185 м на 0,5 h, тобто на 2,5 м. “од≥ Hk = 187,5 м. јналог≥чно визначають висоту точки g розташованою м≥ж горизонтал€ми з висотами 160 м ≥ 165 м(рис.33). ¬ цьому випадку в≥др≥зок ng = 0,8 mn, тод≥ H =160 м + 0ћ=164м.

 

 оли точка розташована м≥ж горизонтал€ми з однаковими висотами, або в середин≥ замкнутоњ горизонтал≥, то њњ висоту можна визначити наближено тому, що вона буде б≥льшою або меншою висоти ц≥Їњ горизонтал≥ на 0,5 h (HB H~ 182,5 м).

«адача 3. ѕобудова проф≥лю м≥сцевост≥ за заданим напр€мком на карт≥. ѕотр≥бно побудувати проф≥ль м≥сцевост≥ за л≥н≥Їю м≥ж точками 186,9 ≥ C (рис.33). ƒл€ цього прикладають аркуш паперу за л≥н≥Їю зр≥зу до точок на карт≥ в≥дпов≥дно 186,9 ≥ C, та при допомоз≥ ол≥вц€ на папер≥ нам≥чають точки напроти перетину горизонталей з л≥н≥Їю зр≥зу. јркуш паперу з в≥дм≥ченими горизонтал€ми прикладають до викресленоњ л≥н≥њ на кресл€рському аркуш≥ паперу ≥ перенос€ть на нењ в≥дм≥ченн≥ точки та нумерують 1, 2, 3,..., 11. ƒана л≥н≥€ перетинаЇ горизонтал≥ ≥ характерн≥ точки та л≥н≥њ рельЇфу. Ќаприклад, точка 5 ф≥ксуЇ р≥чку, точка 9 ф≥ксуЇ л≥н≥ю водод≥лу (рис.33). ѕобудована л≥н≥€ в нашому випадку називаЇтьс€ основою проф≥лю. ¬ нам≥чених точках основи проф≥лю встановлюють перпендикул€ри ≥ в≥дкладають на них в масштаб≥ висоти визначенн≥ граф≥чно за картою. ¬ершини перпендикул€р≥в з'Їднують м≥ж собою пр€мими л≥н≥€ми ≥ отримують проф≥ль.

ўоб проф≥ль був виразним, то вертикальний масштаб приймають в 10 раз≥в б≥льшим (крупн≥шим) масштабу карти, ≥ дл€ зменшенн€ його висоти основу проф≥лю приймають за умовний горизонт з такою висотою, щоб сам проф≥ль розташувавс€ вище умовного горизонту на 3 - 4 см (рис. 34).

 

ѕри допомоз≥ проф≥лю можна вир≥шати певн≥ задач≥. Ќаприклад, з'€совують про те, чи Ї пр€ма видим≥сть м≥ж крайн≥ми точками м≥сцевост≥. ¬ цьому випадку ц≥ точки з'Їднують пр€мою л≥н≥Їю, €кщо вона не перетинаЇ л≥н≥ю проф≥лю, то пр€ма видим≥сть ≥снуЇ, а при перетин≥ вона в≥дсутн€. «авд€ки проф≥лю можна визначити на €ку висоту сл≥д п≥дн€тис€ при в≥дсутност≥ видимост≥, щоб встановити пр€му видим≥сть м≥ж точками.

«адача 4. ѕроведенн€ на карт≥ л≥н≥њ з заданим ухилом. ѕотр≥бно побудувати л≥н≥ю з заданим ухилом 25%о в≥д точки 206,5 м до точки g (рис. 33). “аку л≥н≥ю будують наступним чином. ”хил м≥ж точками206,5 м ≥ d обчислюють за формулою (19). ѕ≥сл€ цього набирають його вим≥рником на масштаб≥ закладень карти, та ставл€ть одну н≥жку вим≥рника в точку 206,5 м ≥ повертають його так, щоб друга н≥жка вим≥рника сп≥впала з горизонталлю ≥ пом≥чають точку d. ¬ подальшому на масштаб≥ закладень карти при допомоз≥ вим≥рника набирають величину ухилу р≥вного заданому (25%) ≥ одну н≥жку вим≥рника ставл€ть на горизонталь в точц≥ d ≥ повертають вим≥рник так, щоб друга його н≥жка сп≥впала з наступною горизонталлю в точц≥

Ќе м≥н€ючи розхилу вим≥рника таким же чином знаход€ть точку

е ≥ т.д. ўоб попасти в точку g, необх≥дно обчислити ухил м≥ж горизонталлю 165 м ≥ точкою g та за в≥домою методикою зробити в≥дпов≥дну пом≥тку. ѕ≥сл€ цього вс≥ пом≥тки з'Їднують пр€мими л≥н≥€ми. ƒана ламана ≥ буде л≥н≥Їю побудованою за заданим ухилом.

–озгл€нута задача маЇ дек≥лька вар≥ант≥в, з €ких вибирають найб≥льш привабливий.

«адача 5. ¬изначенн€ границ≥ площ≥ водозбору. Ќа р≥чц≥ побудована гребл€ MN (рис. 33). Ќеобх≥дно нам≥тити на топограф≥чн≥й карт≥ границю площ≥ водозбору (басейну гребл≥). “ака границ€ проходить по найближчих до р≥чки л≥н≥€х водод≥л≥в ≥ опускаЇтьс€ до гребл≥ за напр€мком схил≥в, розташованих з обох стор≥н (на карт≥ позначена пунктирною л≥н≥Їю).

ѕлощу басейну визначають за картою одним ≥з в≥домих способ≥в, €к≥ будуть розгл€нут≥ нижче. «а допомогою в≥домоњ площ≥ можна п≥драхувати потужн≥сть р≥чки, необх≥дноњ дл€ розрахунк≥в штучних споруд: гребл≥, дамби, мост≥в, водост≥чних труб тощо.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1124 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1214 - | 1163 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.006 с.